Производственная і екологічна безопасность

Московський Інститут Електронної Техніки технічний университет.

Домашня робота з курсу.

«Виробнича і екологічна безпеку микроэлектронике».

Виконав: студент групи ЭКТ-41.

Какоулин М.И.

Прийняв: ______________________.

Москва, 1997 г.

ЗАВДАННЯ № 1.

Аналіз виробничу краще й екологічну безпеку під час виробництва друкованих плат (заготівельні операции).

До заготівельним операціям відносять розплющ заготовок, разрезку матеріалу і виконання базових отворів на заготівлях друкованих плат (ПП).

У крупносерийном виробництві разрезку матеріалу виконують методом штампування у спеціальних штампів на эксцентриковых пресах з одночасної пробивкой базових отворів на технологічному полі. У серійному і мелкосерийном виробництві широкого розповсюдження набули однеі багато ножові роликові ножиці. Разрезку основних та допоміжних матеріалів (прокладочной стеклоткани, кабельної папери тощо.), необхідних при виготовленні ПП в мелкосерийном і одиничному виробництві, здійснюють з допомогою гильотинных ножниц.

Базові отвори отримують різними методами залежно від класу ПП. На ПП першого класу базові отвори отримують методом штампування з одночасної вирубкою заготівлі. Базові отвори на заготівлях плат другого і третього класів отримують сверлением в універсальних кондукторах. Нині в серійне виробництво свердління базових отворів по кондуктору на універсальних свердлильних верстатах продала місце сверлению на спеціалізованих станках.

З наведеного вище можна виділити такі чинники населеності :

. фізичні чинники — механізми для розкрою плат (преси, механічні ножиці, свердлильні верстати), найбільшу небезпеку становлять механізми із ручною подачею матеріалу і що в автоматичному режимі ;

. хімічні чинники — і під час базових отворів на свердлильних верстатах може виділятися дуже багато пилу, текстолит і гетинакс виділяють за хорошого контакту з розпеченим свердлом токсичні речовини ;

. психофізичні чинники — найбільшу небезпеку становлять робота преса в автоматичному режимі, потребує великого напруги, уваги та обережність працюючого, оскільки всяке уповільнення руху робочого можуть призвести до травматизму.

Працюючи на верстатах із ручною подачею матеріалу працю належить до важкої категорії, під час роботи із автоматичною подачею матеріалу середньої категорії тяжести.

Щоб уникнути влучення рук робочого в небезпечну зону застосовують систем двурукого включення, у якому прес включається тільки після одночасного натискання обома руками двох пускових кнопок.

У пресах і ножицях з педалями задля унеможливлення випадкових включень педаль захищають чи роблять запірної. Часто, крім цього небезпечну зону пресів захищають з допомогою фотодатчиков, сигнал яких автоматично зупиняє прес, якщо рука робочого опинилася у небезпечної зоні. При ручний подачі необхідно застосовувати спеціальні пристосування: пінцети, гачки тощо. д.

Радикальним рішенням питання безпеки є механізація і автоматизація подачі й видалення заготовок з штампа, зокрема використанням коштів робототехники.

Щоб уникнути травм під час роботи на свердлильних верстатах треба пильнувати те, щоб усе ремені, шестерні і вали мали жорсткі нерухомі огорожі. Рухомі частини й механізми устаткування, потребують частого доступу для огляду, захищаються знімними чи які відкриваються пристроями огорожі. У верстатах без електричної блокування необхідно прийняти заходи, виключають можливість випадкового чи помилкового їхнього вмикання у час осмотра.

У запобігання захоплення одягу та волосся робочого його одяг мусить бути заправлено те щоб був вільних кінців; вилоги рукавів слід застебнути, волосся прибрати під берет.

Які Утворюються під час свердління, краянні матеріалу заготовок ПП пил необхідно видаляти з допомогою промислових пылесосов.

За дотримання всіх згаданих заходів безпеки вплив небезпечних чинників можна звести на нет.

Нормування і розрахунок природного освещения.

Раціональне виробниче висвітлення має попереджати розвиток зорового і спільного втоми, забезпечувати психологічний комфорт при виконанні тих чи інших видів зорових робіт, сприяти збереженню працездатності, зниження виробничого травматизму. Якісна і кількісна характеристики висвітлення виготовляють основі існуючого нормативу: СНиП П-4−79 «Норми проектування природного і штучного освещения».

Розрізняють три системи природного освітлення: бічне, верхнє і комбинированное.

Для кількісної оцінки досконалості висвітлення важливою светотехнической характеристикою є освітленість робочої поверхні. Освітленість Є - це потік світловий енергії що припадає на площа P. S :

E = F / P. S [ лк ],.

де F — світловий потік, що характеризує потужність світлового випромінювання, рівномірно падаючий на майданчик, лм.

Оскільки природне висвітлення приміщенні змінюється за часом в межах, то характеризувати його абсолютним значенням освітленості робочому місці неможливо. Як нормируемой величини узята відносна величина е — коефіцієнт природною освітленості (КЕО), що є виражене у відсотках ставлення освітленості у цій точці в середині приміщень Єв до одночасної зовнішньої горизонтальній освітленості Єн, створюваної розсіяним світлом всього небосхилу :

е = (Єв / Єн) * 100%.

Значення норми КЕО визначаються з урахуванням наступних чотирьох чинників :

1. характеристики зорової роботи (визначаються залежність від розміру об'єкта розрізнення — аналізований предмет, окрема його частину чи помітний дефект, які потрібно розрізняти у процесі работы);

2. системи освещения;

3. коефіцієнтом світлового становища, визначається географічним розташуванням здания;

4. коефіцієнт сонячності, величина якої від орієнтації будинку щодо сторін света.

— 3;

Оцінюючи висвітлення виробляють розрахунок природною освітленості шляхом визначення КЕО у різних точках помещения.

Для орієнтованих розрахунків застосовують метод визначення необхідної площі светопроемов, яка забезпечувала б нормовану для даної роботи величину КЕО. Використовують такі формули: при бічному висвітленні приміщення ;

S0 = (Sп єп (0 кз кзд) / (100 (0 r1);

при верхньому висвітленні приміщення ;

Sф = (Sп єп (ф кз) / (100 (0 r2 кф),.

де S0, SФ — площа вікон чи ліхтарів; Sп — площа статі приміщення; єп — нормоване значення КЕО; кз — коефіцієнт запасу; кзд — коефіцієнт, враховує затемнення вікон ворогуючими будинками; (0 — загальний коефіцієнт светопропускания, (0 = (1 (2 (3, (1, (2, (3 — коефіцієнти, враховують втрати світла відповідно матеріалі засклення, в палітурках светопроема, в шарі забруднення остекленения; r1, r2 — коефіцієнт, враховує вплив відображеного світла при бічному (верхньому) висвітленні; (0, (ф — світлова характеристика вікна (ліхтаря); кф — коефіцієнт, враховує тип фонаря.

Класичним методом розрахунку природного освітлення є графічний метод.

КЕО то, можливо представлений як сума трьох компонентів :

е = єп + е0 + ез,.

де єп — КЕО від прямого світла небосхилу; е0 — КЕО; створюваний відбитим світлом від внутрішніх поверхонь приміщення; єз — КЕО, створюваний відбитим світлом від стін протиборчих зданий;

єп = ерн (0 q,.

де ерн — розрахункове значення КЕО не враховуючи светопотерь; (0 — загальний коефіцієнт светопропускания; q — коефіцієнт, враховує нерівномірність яскравості небесної сфери від обрію до зениту;

е0 = єп (r — 1),.

де r — коефіцієнт, враховує підвищення КЕО з допомогою відображеного світла від стелі і стін помещения;

— 4- єз = 0,1 ерз (0,.

Геометрично коефіцієнти освітленості визначаються методом Данилюка.

Півсферу небосхилу умовно розбивають на 10 000 ділянок рівної світловий активності. Визначають кількість ділянок небосхилу, видимих з даної точки приміщення через светопроем, тобто. графічно визначають, яка частина світлового потоку від усієї небесної півсфери потрапляє у розрахункову точку.

Кількість видимих через светопроем ділянок небосхилу визначають при допомоги двох графіків, що становлять проекції пучка променів, що з'єднують центри півсфери небосхилу з ділянками рівної світловий активності за висотою n1 (графік 1) і з ширині n2 (графік 2) світлового прорізу. Геометричне значення КЕО у цій точці приміщення составляет.

еон = 0,01 n1 n2.

Задача.

Умова .

Визначити кількість повітря, удаляемого через витяжний парасолю при наявності джерела вологи. Розміри джерела вологи 0,5 Х 0,5 м, висота розташування приймального отвори зонда 0,3 м.

Решение.

Кількість повітря, необхідне видалення визначається за такою формулою :

L = 3600 F v (м3 / ч),.

де F — площа поперечного перерізу приймального отвори зонда, v — швидкість руху повітря (під час видалення вологи v = 0,15 — 0,25 м / с).

F = A2, де, А — розмір зонда й з висловлювання :

A = a + 0,8 h ,.

де, а — розмір джерела вологи, h — відстань від поверхні джерела вологи до зонда.

А = 0,5 + 0,8 * 0,3 = 0,74 м.

F = A2 = 0,742 = 0,5474 м² вибираємо v = 2 м / с.

L = 3600 * 0,5474 * 0,2 = 394,272 м³ / ч.

Відповідь: 394,272 м³ / с.

ЗАВДАННЯ № 2.

основні напрями співробітництва у сфері охорони навколишнього среды.

У суспільстві різко зростає роль промислової екології, покликаної з урахуванням оцінки шкоди приносимого природі идустриализацией розробляти й удосконалювати технічні засоби захисту навколишнього середовища, всесвітньо розвивати створення замкнутих, безвідхідних і малоотходных технологічних циклів і виробництв, забезпечувати високі екологічні показники технології, машин і матеріалів як у стадії промислової експлуатації, і під час проектування, оцінювати вплив промислового об'єкта на навколишнє середовище і контролювати неї, контролювати викиди, проводити екологічну экспертизу.

Взагалі, у сфері довкілля, можна назвати дві основні напрями: інженерно — технічне й правовое.

Правове напрям. Цей напрям своєї є сукупність природоохоронних правових норм, тобто. законів і підзаконних актів. Перші природоохранительные документи розробили ще У. І. Леніним (декрет «Про Землі», «Про Лісах» та інших.). Тоді ж почалося створення заповедников.

Останні 20 років було прийнято закони, регулюючі надзвичайно широке коло відносин (закони про охорону землі, води, недров, лісів, води, атмосфери, тваринного світу, охорони здоров’я). У законах країни сказано про: ведення обов’язкової екологічної експертизи нової техніки, технології матеріалів, проектів для будівництва, реконструкції та переозброєння народногосподарських об'єктів, впровадження безвідхідних і малоотходных технологій і комплексної переробки природного сировини, розробки автоматизованих систем і приладів контролю над стану навколишнього среды.

Підзаконні правові норми сприяють виконання основних заходів у сфері довкілля. До таких нормам ставляться: стандарти (технічні, будівельні, санітарні тощо.), і навіть норми, затверджувані міністерствами і ведомствами.

Інженерно — технічне напрям. Цей новий напрям ставить перед производственно — екологічної безпекою завдання неухильного підвищення ефективності інженерно — технічних заходів для охорони природи: широким впровадженням безвідхідних і малоотходных технологій, комбінованих виробництв, які забезпечують комплексне використання природних ресурсов, сырья і матеріалів. Особливу увагу має приділятися питанням вдосконалення екологічних показників автомобільного парку країни, охороні водних ресурсів, атмосферного повітря, надр, і навіть розробки коштів на свою защиты.

У Росії її розробити й подати серійно випускаються апарати та внутрішнього облаштування для очищення повітря, газових викидів і стічних вод мовби від домішок, які застосовують на промислових підприємствах підвищення санітарного стану атмосфери і водойм. Захист від енергетичних викидів полягає в застосуванні захисних екранів, глушителів шуму, виброизоляции та інших устройств.

Однак у промисловості невирішеними проблемами наразі залишаються ефективність очищення від технологічних і ветеляционных викидів, від газових, парових і тонкодисперсных домішок; на транспорті - очищення відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згоряння від сажі, свинцю і др.

ПЭБ приділяє також особливу увагу становищу людей на промисловому виробництві. У напрямі розробляються питання умов безпеки праці, задля забезпечення котрих необхідне враховувати всі виробничі чинники, несли у собі потенційні небезпеку людини безпосередньо на виробництві, а саме вентиляція, освітленість, виробничі шуми, пожежонебезпека. Облік цих факторів на підприємстві містить у собі особливої важливості як кожного окремого працівника, так всього підприємства у цілому, тому їх розробка питань про охорону праці людини однією з найважливіших напрямів співробітництва ПЭБ.

Взагалі, охорона довкілля полягає в системі державних, юридичних, громадських, адміністративно — господарських, технічних і соціально — економічних заходів, вкладених у підтримку сприятливих умов довкілля та раціональне використання потребує матеріальних та енергетичних ресурсів у інтересах кожного громадянина і всього человечества.

Отчистка стічних вод мовби процеживанием.

Очищення стічних вод мовби від твердих частинок залежно від своїх властивостей, концентрації а фракційного складу на машинобудівних підприємствах здійснюється методами процеживания, відстоювання, відділення у полі дії відцентрових зусиль і фильтрованием.

Проціджування — первинна стадія очищення стічних вод мовби — призначено для виділення з стічні води великих нерозчинних домішок розміром до 25 мм, і навіть дрібніших волокнистих забруднень, які у процесі подальшої обробки стоків перешкоджають нормальної роботі очисного устаткування. Проціджування стічних вод мовби здійснюється пропусканием води через грати та волокно уловители.

Грати, одержані із металевих стрижнів з зазором з-поміж них 5 — 25 мм, встановлюються з точки 60 — 70(до обрію. Розміри поперечного перерізу решіток обирають з умови мінімальних втрат тиску потоку на решітці. Швидкість стічної води в зазорі між стрижнями має перевищувати значень 0,8 — 1,0 м/с за максимального витратах стічних вод.

При експлуатації грати повинні безупинно очищуватися, що здійснюється, зазвичай, механічно, і тільки під час затримання домішки менш 0,0042 м³ / год допускається ручна очищення. Механічна очищення решіток від задерживаемой домішки здійснюється за допомогою вертикальних чи поворотних грабель. Залежно від складу домішки, знятої з решіток, її подрібнюють на спеціальних дробилках чи скидають в потік стічних вод мовби за гратами чи направляють на переробку. Однак це процедура погіршує якість повітряної середовища помешкань очисних станцій. Для усунення цих недоліків застосовують грати — дробарки, измельчающие затримані домішки, не отримуючи їх із води. Середня величина подрібнених ними домішок не перевищує 10 мм.

Розрахунок тимчасово припустимою концентрації хімічного речовини в воде.

При розрахунку тимчасово припустимою концентрації (ВДК) по санітарно — токсилогическим лимитирующим показниками застосовується рівняння :

lg ВДКВ = 0,61 ПДКРЗ — 1,0, (1).

де ПДКРЗ — дозволена гранично припустиму концентрацію. По рівнянням (2), (4) і (6) розраховується максимально нечинна доза (МНД), очікувана в хронічному експерименті. Оскільки коефіцієнт перерахунку ПДКВ дорівнює 20, то кінцевий результат, тобто. ВДКВ, виходить при множенні МНД на 20.

lg МНД = 0,9 lg ЛД50 — 3,6; (2) lg МНД = 0,6 lg ПДКРЗ — 1,31; (3) lg МНД = 1,3 lg ЕТ50 + lg ЛД50 — 2,2, (4).

де ЛД50 — середньо смертельну дозу речовини, ЕТ50 — середнє час загибелі тварин після введення їм речовини в дозі, рівної ЛД50.

Для фосфорорганических сполук розрахунок доцільно вести за такою формулою :

lg МНД = 1,1 lg ПДКРЗ — 0,6; (5).

для нітросполук :

lg МНД = 0,88 lg ЛД50 — 3,6. (6).

у таких формулах розрахунок ВДКВ спирається на посередньо смертельні концентрації (ЛК50) і дози (ЛД50) :

lg ВДКВ = 1,7 lg ЛК50 — 2,12; (7) lg ВДКВ = 1,39 lg ЛД50 — 4,76; (8) lg ВДКВ = 0,26 lg ЛК50 + 0,32 lg ЛД50 — 2,46. (9).

Формули (7) і (8) мають порівняно високу кореляцію — 0,62 і 0,64 відповідно, а й у формули (9) Syx = (0,57.

Використовувана литература:

1. «Охорона навколишнього Середовища»: Учеб. для техн. спец вузов.

С.В. Бєлов і др.

2. «Методи і седства забезпечення безпеки технологічних процесів на підприємствах електронної промышленности»:

Навчальний посібник за курсом «Охорона праці та оточуючої Среды»,.

Л.А. Константинова, М.М. Ларіонов, В. М. Писеев.

3. Лабораторний практикум за курсом «Виробнича і екологічна безпеку микроэлектронике»:

В.І. Каракеян, Л. А. Константинова, В. М. Писеев;

Під ред. В.І. Каракеян.