Что мені відомо про Великої Вітчизняної Войне

Министерство освіти Російської Федерації Педагогічний коледж № 5.

Реферат На тему:

Что мені відомо про Великої Вітчизняної Войне.

Выполнила: Студентка 2 курсу Групи 21 «У» Єфремова А.Е.

Москва 2004 г.

Начало великої вітчизняної войны…3.

Разгром неметско — фашиских військ під Москвой…4.

Разгром неметско — фашиских військ під Сталинградом…5.

Битва на курській дуге…7.

Битва за Дніпро. Тегеранская конференция…8.

Наступление Червоної армії в 1944 — 1945 г. г…8.

Окончание Другої світової війни. Результати войны…9.

Советский Союз по закінченні Другої світової войны…10.

Источник…11.

Начало Великої Вітчизняної Войны.

22 червня 1941р. фашиская Німеччина, без оголошення війни, раптово натрапила на радянський союз. Порушивши Советско-Германсткий договору про ненапад заключённый 23 серпня 1939 г. одночасно у війну проти СРСР вступили Італія, Фінляндія, Угорщина, Румунія. У радянський союз упродовж свого передвоєнних 5-тилеток, було побудовано 9000 великих промислових підприємств. Особливо розвивалася промисловість на Уралі й у Сибіру. Радянські конструктори розробляли нові зразки військову техніку (середній танк т-34, визнано найкращий бойової машиною в роки 2-ой Першої світової). Протягом 1940 у першій половині 41 г. у СРСР було вироблено 2000 нових танків, близько 8000 бойових літаків, було явно недостатньо задля забезпечення обороноздатності країни. Бюджетні асигнування на оборону збільшилися із 25-ма% в 1939 г., до 43% в 1941р. загальна чисельність збройних сил СРСР передвоєнний період 5 млн. чол. Народонаселення СРСР 1941р. становила 192 млн. чол. У 1940 г. у Німеччині розробили план «Барбаросса», який передбачав блискавичний розгром нашої країни. Німці планували за 1,5 — 2 місяці розгромити червону армію, захопити Москву і Ленінград, виходити лінію р. Архангельськ — р. Волга. Потужними ударами по індустріального Уралу, закінчити війну. Одночасно розробили план «Ост», яким територія республіки Прибалтики: Білорусь, Україна, Європейська територія РРФСР підлягали приєднанню до Німеччини) і заселенню німецькими колоніями. Місцеве населення перетворюватися на рабів, або знищувалося. Німецька армія вторгнення налічувала 5,5 млн. чол. (152 дивізії), 4000 танків, 5000 бойових літаків, близько 50 000 знарядь злочину і минометов.

Общая чисельність збройних сил Німеччини, в 1941р. — 8,5 млн. чол. (в 1939 року, німецьку армію налічувала 110 дивізій, 1941 — 208).

Немцы наставали на 3-х основних напрямах: група армій «Північ» — на території республіки Прибалтики, на Ленінград. група армій «Центр» (найпотужніша група армій) наступала через так звані «Смоленські ворота» — Мінськ, Смоленськ, Москва. група армій «Південь» — Україна, Київ, Домбас, Крим. Перед радянської країною стояло завдання: в кротчайшие терміни перетворити СРСР єдиний бойової табір; збільшити чисельність й усіляко зміцнити армію; перебудувати роботу радянського тилу про те, що забезпечити достатній випуск бойової техніки; нормализировать умови життя мирного населення військове время.

Успех мобілізаційної політики: лише у 1 липня 1941р. мобілізували 5 млн. 300 тис. человек.

30 червня 1941р. було створено Державний Комітет Оборони (ДКО), який зосередив в руках всю повноту влади у державі. Для загального керівництва діями було створено Ставка Верховного Головнокомандуючого, робочим органом якої явл. генеральний штаб. Верховним головнокомандувачем і стає головою ДКО був Сталин.

Средняя швидкість просування німців, в 1-ые дні війни, полягала 30 км в день. Прикордонні частини Червоної армії відступали, багато потрапили до полон. У 1941р. до німецького полону потрапили 3 млн. 900 тис. радянських солдатів та офіцерів. Група армій «Північ» 10 липня 1941р. вийшла до Ленінграда. Почалася 900 денна оборона Ленінграда. Група армій «Центр» 10 липня 1941р. вийшла до Смоленську. Почалося саме велике бій. З літа 1941р. — Смоленський бій — По 10 вересня 1941р. Смоленськ узяли. (вперше німці зустріли завзяте опір Червоної армії. Під Смоленськом втрати німців становили 100 тис. чол.) Група армій «Південь». 11 липня 1941р. вийшла до Києва. 19 вересня 1941р. Київ залишили. 30 сент. 1941р. було залишено Одеса. Почалося 250 денна оборона Севастополя.

К зими 1941р. німцями була окупована територія, у якій мешкало 40% населення СРСР. Видобувало більш 60% вугілля, 58% стали, більш 80% сахара…

Вывод: перемогу кували ні з допомогою того потужного потенціалу, який був створено настільки дорогою ціною, у перших пятилеток.

Причины невдач Червоної армії: найгрубіший стратегічний прорахунок Сталіна і його у період початку війни, і у визначенні напрями основного удару (Сталін вважав, що основного удару буде нанесён у південному напрямі, в Україну), застарілі ставлення до засобах ведення великої війни, в початковий період. запізнення приведення військ, прикордонних військових округів, в бойову готовність. Привело до знищення майже 80% бойової техніки (лише у перший день війни на радянських аеродромах, навіть злетівши, знищено 1200 літаків (німці втратили 35 літаків)). масові репресії 37−38г. позбавили армію понад 40 кримінальних тис. командирів, політ. Працівників, військових інженерів, з 5 маршалів, 3 розстріляли до початку війни (лише 7% командування Червоної армії малу вищу військове освіту). військово-економічний потенціал Німеччини використовував ресурси майже всієї західної Європи, і перевищував військово-економічний потенціал СССР.

Розгром неметско-фашиских військ під Москвою. (дата московської битви 30 сент. 1941 — 20 апр. 1942).

10 сент.41г. здано Смоленськ. 30 сент. — 20 окт. 1941р. німці відновили генеральне наступ на Москву (операція «тайфун», 77 добірних неметских дивізій) Московське напрям обороняли війська Західного, Резервного і Брянського фронту. 7 окт. 1941р. у районі Вязьми війська західного й Резервного фронтів потрапили оточення (по неметским даним, в полон потрапили 663 тис. радянських солдатів і старших офіцерів). Ставка верховного головнокомандувача приймають рішення про злитті Західного і Резервного фронтів (новим командувачем призначили Георгій Костянтинович Жуков). На початку жовтня 1941р. ДКО мови за підписом Сталіна приймають рішення початок евакуації Схід промислових підприємств, державних підприємств і урядових установ, жителів Москви; було укладено плани мінування промислових об'єктів, які не можна було евакуювати. 20 окт. 1941р. ДКО оголосив Москву на облоговому становищі. Було ухвалено рішення, не здавати місто ані за яких условиях.

6 листопада 1941р. на станції метро Маяковська, проходило урочисте засідання, посвящённое річниці революції. На засіданні з доповіддю виступив Сталін, який приховав правду про величезних втрати Червоної армії. А визначаючи максимально можливі строки закінчення, заявив: «…ще підлогу року, ну то, можливо рік». 7 листопада 1941р. на червоною площі проходив парад військ Червоної армії. Війська просто з параду йшли на фронт.

15 листопада 1941р. почався 2-ой етап московської битви. Німці відновили генеральне наступ на Москву. Через війну загального наступу на Москву (тобто. з 30 сент. 1941р.) німці захопили Клин, Калінін, Рогачево, Крюково, Істру, підійшли до Звенигороду (на окремі ділянки фронту, німці стоїмо навіть поблизу Москві на 25 — 30 км.) Можайськ, Єлець, Колугу підійшли до Тулі. Тулу взяти ми змогли, обійшли зі Сходу, вийшли під Каширу. 5−6 листопада 1941р почалося контрнаступ Червоної армії під Москвою. Силами 3-х фронтів Калінінського, Західного, Південно-Західного. Через війну цього наступу було звільнено Калінін, Клин, Можайськ, Істра, Калуга, Єлець… всього 60 міст, 11 тис. населених пунктів, Московська, Рязанскя і Тульська обл. німці було відкинуто з Москви на 100−250 км.

Московская битва 30 вересня 1941р. — 20 квітня 1942 г. Контрнаступ Червоної армії 5−6 грудня 1941 — 20 квітня 1942 г.

Вывод: Через війну розгрому неметско — фашиских військ під Москвою, був зірвано план блискавичної війни. У перші німці понесли серйозне поражение.

К льоту 1942 г. була створена антигітлерівська коаліція, до якої входили 28 країн. У травні, червні 1942 г. між СРСР, Англією та було досягнуто домовленість, щодо відкриття Європі у 1942 г. другого фронта.

Розгром неметско — фашиских військ під Сталинградом.

После поразки німців під Москвою, неметское командування готувало наступ на напрямку. Німці прагнули захопити ініціативу в своїх рук, завдати рішуче поразка Червоної армії й закінчити війну проти СРСР 1942 г. У травні 1942 г. німці перейшли у рішуче наступ у Криму. Захопили черкеський підлозі і почали штурм Севастополя. 4 липня 1942 г. після 250 денний оборони, Севастополь здано. У травні 1942 г. значна частина сил південно-західного фронту була оточена в районі Харького. Виходячи із оточення війська Червоної армії понесли значні втрати. Торішнього серпня 1942 г. німці почали наступ на північному Кавказі, захопили Краснодар, Майкоп, Ставрополь, Армавір… рвалися до Баку, але зупинені під Орджонікідзе. Висновок: в такий спосіб, влітку, восени 1942 г., обстановка на південному крилі советско-германского фронту різко ухудшалась.

23 серпня 42 г. німці вийшли до Волзі. Серйозна небезпека над Сталінградом. 25августа 1942 г. ДКО оголосив Сталінград на облоговому становищі. 26 серпня 1942 г. Г. К. Жуков призначили перший заступник верховного головнокомандувача. Раніше посаді був. Сталін, мабуть усвідомив свою некомпетентность.

28 липня 1942 г. було видано наказ № 227 «тому жодним кроком. Панікерів і боягузів винищувати дома,» -створення штрафних батальйонів (серед штрафників вижило 3 -4%) Ставкою верховного головнокомандувача Червоної армії розробили план Сталенградакой наступальної операції. Нашим військам потрібно було перейти в наступ на фронті в 400 км. оточити і знищити противника силами трьох фронтів: південно-західного (Н.Ф. Ватутін), Донского (К.К. Рокоссовський), Сталінградського (А.І. Ерёменко). Операція «Уран». 19 — 20 листопада 1942 г. 3 радянських фронту перейшли у наступ. 23 листопада 1942 г. у районі міста Калач, війська південно-західного і Сталінградського фронтів, з'єдналися замкнувши оточення. Була оточена 6-та неметская армія, під керівництвом генерала Паульса (22 ньому. дивізії, більш 300 тис. людина). 12 грудня 1942 г. німці спробували прорвати оточення з району котельниковский (Манштейн). Цією угрупованню протистояла друга гвардійська армія, генерала Малиновського. У важких боях наші війська зупинили, та був і відкинули противника. До січня 1943 г. німці було відкинуто від Сталінградського «казана» на 170 — 250 км. Загибель окружённых була неминуча. Радянське командування запропонувало капітуляцію, але це пропозицію було відхилено. 25 січня 1943 г. війська Донського фронту ввірвалися до Сталінград і почали знищення оточеної неметской угруповання. 31 січня 1943 г. північна неметская угруповання, а 2 лютого південна, припинили своє опір. Висновок: Сталінградська битва започаткувала корінному перелому під час Великої Вітчизняної, і всієї Другий Світовий войны.

Сталинградская битва тривала 200 днів і ночей. І закін-чилася великим поразкою німців. Тільки полонених 91 тис. У тому числі 2,5 тис. офіцерів, 24 генерала на чолі Ф. С. Паульса.

Битва на курській дуге.

После поразки під Сталінградом, навесні 1943 року німецьке командування розробило план операції Цитадель, який передбачав провести велике бій влітку 1943 року у районі міста Курська. Де внаслідок наступу Червоної Армії взимку 1942;1943 року утворився великий виступ, яка у історію під назвою Курській дуги. (Курськ було звільнено 8 лютого 1943 року). Німці планували завдати два одночасних удару по Курська з Орловського (північного) і Білгородського (південного) плацдармів, швидко оточити і знищити які були на Курськом виступі радянські війська. З цією метою німці зосередили 50 найбоєздатніших дивізій. Загальною чисельністю більш 900 тисяч жителів, танки Тигр і Пантера.

В квітні 1943 Жуков підготував доповідь про можливі діях противника влітку 1943 року: вгадав задуми німців, і обчислив силу противника. Гітлер підпише план операції Цитадель лише тиждень спустя.

Задача радянських військ зводилася до того, щоб у оборонних боях на заздалегідь підготовлених рубежах вимотати і знекровити противника, та був перейти на потужне контрнаступ і завершити розгром німців. Р. До. Жуков пропонував не наступати першими, а організувати глибоко ешелоновану оборону. На напрямі ймовірного наступу противника було побудовано шість потужних оборонних рубежів на глибину до 200 кілометрів. Війська, що з населенням Курській, Орловської й інших сфер, викопали окопів, траншеї, ходи повідомлення загальною протяжністю більш 5000 км. Радянському командуванню став відомий, німецькі війська перейдуть у наступ 5 липня 1943 року. Жуков що з Рокоссовским приймає рішення провести випереджаючого обстріл німецьких позицій. Узгодити зі Сталіним своє рішення був часу. Після потужного артилерійського обстрілу німці, зазнавши значні втрати, почали наступ із запізненням на дві години. З району Орла (Північний плацдарм) наставало вісім дивізій, їх 500 танків; з району Бєлгорода (Південний плацдарм) наставало 14 дивізій, їх 700 танків. Наступ німців з Орловського напрями було зупинено військами Центрального фронту (Рокоссовський); наступ німців з південного (Білгородського) напрями було зупинено військами Воронезького фронту (Ватутін). 12 липня 1943 року у районі Орла перейшли у наступ війська Західного, Брянського і Центрального фронтів. 12 липня 1943 року перейшли у наступ в районі Бєлгорода війська Воронезького і Степового фронтів. Внаслідок цього наступу було звільнено 5 серпня 1943 року Орел і Бєлгород. 23 серпня 1943 року було звільнено Харьков.

5 серпня 1943 года у Москві прогриміли перші салюти на вшанування звільнення Орла і Белгорода.

Вывод: Курська битва, що тривала з 50 липня по 23 серпня 1943 року, закінчилася великим розгромом німців; закінчився корінний перелом під час Великої Вітчизняної і всієї Другої світової війни. Стратегічна ініціатива тепер повністю належала Червоної армии.

Курская битва проходила на лінії 500 кілометрів. Боролися 4 мільйона людина, більш 13 тисяч танків, 69 тисяч знарядь, 12 тисяч літаків. 12 липня 1943 року у районі села Прохоровка (в смузі Воронезького фронту) проходило найбільше танковий бій Другої світової війни, в якому брали участь 1200 танков.

Битва за Дніпро. Тегеранская конференция.

Після закінчення Курській битви Червона Армія розгорнула наступ на фронті у 2000;му километров.

У вересні 1943 року радянські війська завдали поразка ворогу на Західному напрямі, звільнили Брянськ, Смоленськ, вступив у східні райони Білорусі. Почалося звільнення Лівобережної України, Донбасу, Кубані, Таманського півострова. Війська Червоної Армії вийшли на Перекоп і Керченському півострову, замкнувши велику ворожу угруповання в Крыму.

У вересні 1943 року капітулювала Італія, її території висадилися англо-американські войска.

У вересні 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра на фронті в 700 кілометрів, почали форсувати Дніпро. На західному березі Дніпра зайняли 23 плацдарму. Є сприятливі умови для визволення Києва і правобережної Украины.

3 листопада 1943 року бій за Киев.

6 листопада 1943 року Київ мав право освобожден.

З 28 листопада по 1 грудня 1943 року у Тегерані проходила конференція глав урядів країн антигітлерівської коаліції. Радянську делегацію очолював Сталін; американську делегацію очолював Франклін Рузвельт; делегацію Великобританії - У. Черчилль.

Основне питання конференції - питання про відкриття другого фронту в Західної Європи. Радянська делегація наполягала присутній на відкритті другого фронту саме у Західної Європи про те, аби пожвавити розгром фашистської Німеччини, проте США — наші союзники прагнули продовжувати бойові дії басейні Середземного моря, и висадити свої війська на Балканах. Після гострої дискусії з наполяганню радянської делегації було вирішено про відкриття другого фронту у Європі у травні 1944 року. Проте цей термін ні выдержан.

Наступ Червоної Армії в 1944;1945 годах.

К 1944 року німці зазнали низки серйозних поразок на радянсько-німецькому фронті, але ще були дуже такі й зосередили проти СРСР більш 200 дивізій, що становить 2/3 всіх військ фашистської Німеччини. 14 січня 1944 року перейшли у наступ війська Ленінградського і Валуєвського фронтів. За тиждень війська Ленінградського фронту розгромили Петергофско-Стрельненскую угруповання противника, було розблоковано Ленінград, звільнений Новгород. Були звільнені Ленінградська і частина Калінінської області. Почалося звільнення Естонії. Навесні 1944 р. Червона Армія перейшов у наступ силами трьох Українських фронтів величезній території від річки Прип’яті до гирла Дніпра. У результаті наступу була звільнена правобережна Україна, частина Західної України. Війська 1-го і другого Українських фронтів успішно провели Корсунь-Шевченковскую операцію, знищили 10 німецьких дивізій, форсували річку Дніпро рілля та звільнили значну частину Молдавії. 26 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту на 85-километровом ділянці фронту вперше вийшли на державний кордон СРСР з річці Прут і вступили завезеними на територію Румунії. На середину квітня 1944 року державний кордон СРСР (з Румунією) було відновлено на 400- кілометровому ділянці. Війська 3-го Українського фронту звільнили Миколаїв-" і Одесу. У квітні-травні 1944 року військами 4-го Українського фронту звільнили Сімферополь, Севастополь, Керч, було розгромлено Кримська угруповання німців. У червні 1944 року радянські війська звільнили Петрозаводськ і до державний кордон СРСР та Фінляндії. Фінляндія запросила світу, розірвала відносини з Німеччиною й 19 вересня 1944 року, між СРСР і Фінляндією підписано перемир’я (у березні 1945 року. Фінляндія оголосила війну Німеччини). 23 червня 1944 року розгорнулося великомасштабне наступ Червоної Армії в Білорусі 1-го Прибалтійського й трьох Білоруських фронтів — операція Багратіон. До 29 червня у 24-х районі Вітебська і Бобруйська була оточена і знищено 10 німецьких дивізій. 30 червня було звільнено Мінськ, а 13 липня був звільнений Вільнюс. Звільнилася Білорусь і більшість Литви. Червона армія вступила завезеними на територію Польщі й наблизилась до кордонів Східній Прусії. У липні-серпні 1944 року війська 1-го Українського фронту провели ЛьвовскоСандомирскую операцію, внаслідок було звільнено Львів, а згодом і вся Західну Україну. Війська 1-го Українського фронту вступили завезеними на територію Польщі. 20 серпня 1944 року почався Ясено-Кишиневская операція. Упродовж тижня війська 2-го і 3-го Українських фронтів знищили 18 німецьких дивізій, звільнили Кишинів і Радянську Молдавію. Війська 2-го Українського фронту вступили завезеними на територію Румунії, а війська 3-го Українського фронту — на територію Болгарії. На початку грудня 1944 року був звільнено Радянське Запоріжжі. Протягом листопада 1944 року було звільнені республіки Радянської Прибалтики. У 1944 року радянські Збройні сили звільнили від німецько-фашистських загарбників всю територію СРСР і відновили державний кордон СРСР від Баренцова до у Чорному морі. У серпні-вересні 1944 року війська Червоної Армії звільнили Румунію, Болгарію, частина Югославії. Румунія та Болгарія розірвали відносини з Німеччиною й оголосили їй війну. На початку 1945 року звільнена Словаччина, почалося звільнення Угорщини. Вже у лютому 1945 року було звільнено Будапешт. Уся Угорщина була звільнена на початку квітня 1945 року. Угорщина приймаючи наприкінці грудня 1944 року оголосила війну Німеччини. Вже у лютому 1945 року внаслідок Висло-Одерской операції була звільнена Польща. Через війну проведеної Восточно-Померанской операції була звільнена Пруссія, і цього запеклих боїв, 9 квітня 1945 року був зайнятий р. Кенігсберг. 13 квітня 1945 року звільнена Вена.

Закінчення Другої світової війни. Результати войны.

(2М.В — 1 сент.39г. — 2 сент 45 г.; ВВВ 22 червня 41 г. — 9 травня 45 г.) Вже у лютому 1945 г. у Криму, у Ялті відбулася конференція глав урядів СРСР, США, Англії (Сталін, Рузвальт, Чергель), міністрів закордонних справ, і представники генеральних штабів. І на цій конференції наші країни намітили план остаточного розгрому Німеччини, обмовили умови і капітуляції, узгодили принципи повоєнного світобудови. На вимогу СРСР на конференції ухвалено рішення за поразку Німеччини розпустити її озброєні сили, знищити нацизм, покарати головних військових злочинців — Німеччина має стати миролюбною гос-ом. На Ялтенской конференції затверджено угоду про зонах окупації Німеччини: східна частина СРСР, західна частина — Англія та. Радянський спілка перетворилася на в односторонньому порядку взяв обов’язковості обьявить війну Японії, в разі відмови, капітулювати через 2−3 міс. після капітуляції германії. З тим, що прискорити закінчення 2 М. В. Навесні 45 г. радянські війська нах. в 60 км. Берліна. Наші союзники вийшли на Ельбу, і глядачі знаходилися в 100−120 км. Берліна. У Берлінської операції брали участь; 1 Білоруський, 2 Білоруський, 1 Український. 16 апр. 45 г. — почалося бій за Берлін. 20−22 апр — війська першого Белор., і одну Укр. Ввірвалися у Берлін, а ще через за кілька днів з'єдналися заподнее Берліна, оточивши 400 тис. неметских солдатів. 30 апр 45 г. почався штурм Рейжтага. У ніч на 1 травня 1945 г. над Рейжтагом було возвышено Радянське прапор Победы.

2 травня 1945 г. Берлінський гарнізон капітулював. Падіння Берліна означало катастрофа фашиского режиму. 8 травня 1945 г. в 22:43 по середньоєвропейського часу, чи 0:43 9 травня по Московському часу, в Карлхорсті було була підписана беззастережна капітуляція Німеччини. Відмовився капітулювати перед Радянськими збройних сил лише мільйонний неметский горнизон, що у Чехії (хотіли сдасться нашим союзникам). 5 травня 1945 г. у Празі почалося повстання жителів міста. Проте було не рівними і Прага звернулася по допомогу до Радянському командуванню. 9 травня 1945 танкові сполуки 1 кк. фронту ввірвалися до Правду. 11 травня 1945 г. німці припинили опір, здалися в полон. За звільнення Праги загинуло 140 тис. радянських войнов. 7 липня — 8 серпня 1945 г — проходила Постдамская конференція (СРСР, США, Англія) Рішення конференції. ліквідувати військову промисловість німеччині знищити нацискую партію. покарати головних військових фашиских злочинців. роззброїти Німеччину встановити нові межі у Європі. а) передати СРСР місто Кюнексберг, і частина східної Пруссії б) встановити нову західний кордон Польщі, по Одесу і Нейсе. 2 сент 1945 г капітуляцією закінчилася 2 світова війна. СРСР повернулися Південна частина острова Сахалін і Курильські острова.

Во Другої світової війні воювало 72 держави. Воювали 110 млн. людина. Загинуло 55 млн. людина: 27,5 млн. радянських громадян, 14 млн. німців, 2 млн. югославцев, втрати США — 400 тис. Червона Армія взяла участь у звільнення 12 государств.

Советский союз по закінченні Другої світової войны.

В протягом перших років по закінченні Другої світової війни, ряді країн Європи та Азії вступили на шлях соціального розвитку. Утворилася світова система соціалізму, куди входили 13 держав із населенням близько 1мларда чол., що становила 1/3 людства. Освіта світової системи соціалізму різко змінило співвідношення сил поставляють на світовий арені користь соціалізму. Зріс міжнародний авторитет радянського союзу: збільшилася кількість держав, яка встановила дипломатичність відносин із СРСР. У 1949 г. був освічений Рада Економічною Взаємодопомоги (РЕВ), який координував госп. діяльність соціалістичних країн. У 1949 г. освічений НДР і ФРН. У повоєнні роки СРСР проводив незалежну зовнішній політиці. Вороже ставлення до нашій країні із боку Англії, Німеччині й США вилилися в «холодну війну». У нашій країні послідовно проводила миролюбну зовнішню політику: було укладено мирні договори і колишньою союзниками Німеччини: Фінляндією, Італією, Угорщиною, Румунією, Болгарією. Радянський союз є ініціатором створення ООН (у жовтні 1945 г. набрав чинності статут ООН; завдання ООН: забезпечення світу та безпеки, запобігання загрози війни у світі). Упродовж років війни Радянський Союз перед втратив близько тридцяти% своєї національної багатства, що = 485млр.$. було зруйноване 32 тисячі промислових підприємств, 1470 міст і сіл; загинуло 26 млн. 452тыс. Радянських громадян. Різко знизився рівень життя міста. Перед країною стояло завдання, в кротчайшие терміни запобігти наслідки війни у всіх галузях життя суспільства. Наприкінці 1945 г. З окупації там повернулися майже п’ять млн. Громадян, було відновлено 7,5 тисяч промислових підприємств. З переходом до світу був усунутий ДКО; в 1946 г. Вже у лютому було проведено перші повоєнні вибори у радянський рада СРСР; в 1946 г. РНК було перейменовано на рада міністрів СРСР. Був відновлено восьми годинниковий робочого дня, щорічні оплачувані відпустки, скасовані понаднормові роботи. У 1946 г. Було прийнято закону про четвертому п’ятирічному плані відновлення народного господарства СРСР на 1946;1950г. Через війну, в кротчайшие терміни було відновлено і знову побудовано близько 4,5 тис. Великих промислових підприємств. Легка промисловість і виробництво товарів народного споживання залишалася другою плані. У зв’язку з неможливістю однаково фінансувати промисловість з с/г, село за багатьма показниками опустилася нижчий рівня 13 року. На початку 1950;х років доходи колгоспників загалом був у 4 рази менше, ніж доходи робітників і кількість службовців. До того ж колгоспники були зобов’язані платити натуральний податку з особистого присадибного ділянки: колгоспники як раніше або не мали паспортів, що обмежувало можливість пересування рідною країною в пошуках роботи. У 1946 року у СРСР посуха, неврожай; ввели картки. Проте вже кінці 1947 року картки було заборонено. Було проведено грошова реформа. За роки четвертої п’ятирічки неодноразово знижувалися ціни на всі основні товари народного споживання. Були збільшено підстави на соціальне страхування: у лікарняні палати багатодітним і однодетным матерям. До березня 1948 року демобілізація армії (з 11 млн. 400 тис. До 20 млн. 900 тис.) У 1949 року провели перше цієї зброї в СССР.

Источник: Моя стара зошит, курс лекцій за 10 — 11 класс.