Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці

Законодавча та нормативна база України про охорону праці

Законодавство України про охорону праці - це система взаємопов'язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. охорона праця санітарія пожежний Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів: Конституції України, Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, а також інструкцій міністерств та відомств.

У Конституції України в статті 4 зокрема записано: «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом».

У Законі України «Про охорону праці» визначено головні положення щодо реалізації конституційного права людей на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відрегульовано за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища й обумовлено єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

У пункті г статті 6. Право на охорону здоров’я зазначено: «Кожний громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку».

Закон України «Про освіту», стаття 26. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання: «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти».

Закон Україна «Про пожежну безпеку» констатує, що гарантування пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи гарантування пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду її діяльності та форм власності.

У статті 2. Забезпечення пожежної безпеки наголошено, що забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) і статутах підприємств, установ та організацій; гарантування пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їхніх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

У статті 5. Обов’язки підприємств, установ та організацій щодо і забезпечення пожежної безпеки, зокрема, що власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов’язані:

• — розробляти комплексні заходи щодо гарантування пожежної безпеки;
• — відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, проводити постійний контроль за їхнім дотриманням;
• — забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
• — організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їхнього забезпечення;
• — утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регульовані підзаконними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

До нормативно-правових актів з охорони праці належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.