Сенкевич Юрій Олександрович

Сенкевич Юрій Александрович

Кандидат медичних наук, полковник медичної служби у відставці, лауреат Державної премії, академік Російської телевізійної академії, президент Асоціації мандрівників России.

Родился в г. Чойбалсан (Монголія), де його батько Олександр Осипович й мати Ганна Куприяновна, працювали у ролі лікаря, і медсестры.

Жена Сенкевич (Михайлова) Ксенія Миколаївна — викладач англійського языка.

Дочь Ю. А. Сенкевича — Ганна (1962 г. рожд.) — лікар. Син — Микола (1968 г. рожд.) — лікар. Внучка — Дарья.

В 1960 року закінчив Військово-медичну академію (г.Ленинград) й був посланий працювати начальником медичного пункту військової частини. У 1962 року було переведено в Москву чи в Інститут авіаційної, і космічної медицини Міністерства оборони СРСР, а 1963 року відряджений до Інституту медико-біологічних проблем МОЗ СРСР.

За більш як 30-річний період своєї роботи у Інституті медико-біологічних проблем Юрій Олександрович пройшов шлях від молодшого науковця до начальника Навчально-тренувального спеціалізований центр медико-біологічної підготовки космонавтів, брав участь у підготовки й медичне забезпечення пілотованих космічних польотів і биоспутников (з тваринами та інші биообъектами на борту). Як лікаря-дослідника проходив підготовку для участі у космічному польоті.

С 1973 по 1982 р. Ю. А. Сенкевич, працюючи завідувача відділу науково-медичної та програмах технічної інформації, вніс значний внесок у вдосконалення системи наукової інформації, у розробку теоретичних проблем авіакосмічної медицини і биологии.

Им виконано серія робіт з вивченню механізмів порушення фізіологічних функцій у реальних космічні польоти й за умов моделювання невагомості, розроблялися оригінальні методи і засоби фізіопсихологічного добору, і підготовки космонавтів.

С 1966 року однією з головних напрямів наукових досліджень про Ю. А. Сенкевича стало вивчення поведінки людини у екстремальних условиях.

В 1966;1967 рр. Він був учасником 12-й радянської антарктичної експедиції до станції «Схід». Матеріали, зібрані в Прохаськовому цієї експедиції стали основою кандидатської дисертації її.

В 1969 року всесвітньо відома норвезький мандрівник і дослідник Тур Хейрдал запросив Юрія Олександровича відбути подорож на папірусному човні «Ра», а потім на «Ра-2». У 1977;1978 рр. Далі була наступна експедиція — в Індійському океані на «Тигрисе». За цими експедиціями не перебільшуючи стежив увесь світ.

В експедиціях Ю. А. Сенкевич провів унікальні дослідження з вивченню фізіологічного стану чоловіки й міжособистісних взаємин у екстремальних умовах при тривалої изоляции.

В наступні рік він брав активну участь в медичне забезпечення експедиції до Північного полюса (1979 р.) і 1-ї радянської експедиції на Еверест (1980 — 1982 гг.).

Результатом досліджень у сфері космічної фізіології і психології, вивчення людини у екстремальних умовах стали 60-ти наукових робіт. Про своїх беспрецендентных подорожах Юрій Олександрович захоплююче розповів в книгах «На „Ра“ через Атлантику» і «У океані «Тигрис».

О життя і дивних відкриттях відомих мореплавців і мандрівників розповідає книга Ю. А. Сенкевича (у співавторстві А.В.Шумиловым) «Їх покликав обрій».

В 1973 р. Ю. А. Сенкевич було запрошено на Центральне телебачення ведучим передачі «Клуб мандрівників». Захоплений оповідач, відважний мандрівник, він зробив передачу однієї з найбільш улюблених глядачами.

За 37 років із початку виходу першої передачі в неї склалося певне імідж. Це, перш всього стабільно високий рівень, серйозність та глибина подачі матеріалу. Передача відкриває глядачам нові країни й народи, їх звичаї, породжує інтерес до подорожам. Відповідно до різних соціологічних досліджень у «Клубу мандрівників» є власна стійка багатомільйонна аудиторія. Передача занесена до книги рекордів Гинесса.

Юрий Олександрович бере участь у формуванні тематичного плану, організації зйомок, доборі авторів сюжетів і виступаючих. З знімальними групами він у багатьох країнах, всіх континентах нашої Земли.

К нього — відомому мандрівникові, учаснику багатьох складних та унікальних експедицій приходили і майже остаточно дійшли гості передати багато всесвітньо відомі мандрівники — Тур Хейрдал, Жак Ів Кусто, Карло Маурі, Бруно Вайлатті, Жак Майоль, Жан Мелорі, Федір Конюхов, Яцек Палкевич, Михайло Малахов і з другие.

В останні роки, обіймаючи пост керівника і ведучим програми, і навіть директором студії «Клуб мандрівників», Юрій Олександрович реалізував від своєї ідеї тематичних передач і ввів низку інших рубрик («Любов мою й тривога» (Екологічні проблеми), «Столиці світу», «Малі міста Росії», «Телевізійний атлас Росії» і др.).

За багаторічну і багатогранну роботу в телебаченні 1997 року його академіком Російської телевізійної академії, передача «Клуб мандрівників» нагороджено вищою нагородою Російського телебачення «ТЭФИ».

Ю.А.Сенкевич — президент Асоціації мандрівників Росії, член Союзу журналістів Росії, співголова (що з видатним буде державним діячем же Росії та знаменитим полярником Артуром Миколайовичем Чилингаровым) Фонду міжнародної гуманітарної допомогу й сотрудничества.

За комплекс досліджень, у Антарктиді Ю. А. Сенкевич визнаний гідним Державної премії СРСР, нагороджений Орденом «Дружби Народів» (1979 р.), Орденом «Знак Пошани» (1982 р.), орденами інших держав: «Офіцер династії Аллауитов «(Марокко), «Орден по заслугах «(Єгипет), і многоми медалями.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.