Воротынский Іване Михайловичу

Воротынский Іване Михайловичу (?-1627)

Сын Михайла Івановича Воротынского. Уперше прийшов Іоанном Грозним у званні воєводи спочатку у Муром, а в Казань в 1582 р. для приборкання бунту у землі лугових черемисов.

У 1585 р., як прибічник партії Шуйских, він, на вимогу Бориса Годунова, був у віддалені місця та повернутий лише у 1592 р., що його подарували в бояри і відправили першим воєводою в Казань. Тут пробув він зо шість років і з 1598 р. замешкав у Москві, залишаючись вірним Борису Годунову аж до її смерті. За появи першого Лжедмитрія Воротынский присягнув йому був у почті боярської, выехавшей назустріч самозванцю в Тулу. За рік він був противником Лжедмитрія і сприяв його низложению.

У правління Василя Шуйського Воротынский діяльно боровся з самозванцями і зрадниками. У поході проти Болотникова і князя Телятевского він, проте, зазнав поразки. Воротынский брав участь в скиненні Шуйського й у числі осіб, объявлявших йому боярський приговор.

Прибічник і однодумець патріарха Гермогена, Воротынский зазнав у 1611 р. переслідуванню із боку бояр — прихильників Сигізмунда, був посаджений під варту, та змушений підписати грамоту про віддачі Смоленска.

У 1613 р. серед кандидатів на царство був і Воротынский, як із знатнейших і найбільш здібних бояр. Коли вибір зупинився на Михайла Феодоровиче Романові, Воротынский стояв на чолі осіб, посланих до обранцю з проханням поспішити до столиці. При Михайла Феодоровиче Воротынский служив воєводою в Казані, був охарактеризований першим послом з'їзд з польськими послами у Смоленську; в 1620 і 1621 рр., за відсутності Михайла Феодоровича, в званні першого воєводи відав Москвою. Останніми роками житті залишався далеко від справ України та помер схимником, під назвою Іони, в 1627 г.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.