Микола Пржевальськ

Николай Пржевальский

(1839−1888)

Удар долі був несподіваний і підступний: від початку черговий експедиції в в Центральну Азію землепроходец Микола Пржевальськ, знемагаючи від спраги, напився води з природного струмка — і тепер він, людина залізного здоров’я, помирав на руках товаришів від черевного тифу березі озера Іссик-Куль.

Он був у зеніті слави: 24 наукових установи же Росії та Європи обрали його почесним членом, географічні суспільства багатьох країн присудили йому свої вищі нагороди. Вручаючи йому золоту медаль, географи Великобританії порівняли його подорожі з подорожами знаменитого Марко Поло.

За свою блукацьку життя пройшов 35 тис. км, трохи «не дотягнувши» до довжини екватора.

И ось він умирал…

О мандрівках Пржевальськ мріяв з ранніх років й ще готували до ним. Але грянула Кримська війна — він пішов рядовим до армії. До того ж роки навчання в Академії генерального штабу. Проте кар'єра військового зовсім на приваблювала його. Перебування в Академії ознаменувалося для Пржевальського лише упорядкуванням «Военно — статистичного огляду Приамурского края».

Тем щонайменше цю роботу дозволила йому до членства в географічного суспільства.

В початку 1867 року Пржевальськ подав Суспільство план великою і ризикованою експедиції до Центральної Азії. Проте зухвалість молодого офіцера видалася надмірної, і йдеться обмежилося відрядженням їх у Уссурійський край з дозволом «проводити які завгодно вчені пошуки». Але це рішення Пржевальськ зустрів захоплено.

В цьому першому своєму подорож Пржевальськ становив найповніше опис Уссурійського краю і мав цінний експедиційний досвід. Тепер у нього повірили: для подорожі до Монголії і Тангутів — Північний Тібет, що ж він мріяв, перешкод немає.

За чотири роки экспедиции (1870 — 1873 рр.) вдалося внести суттєві поправки в географічну карту.

В 1876 року його знову бере курс — на Тібет. Першим із європейців Пржевальськ сягає таємничого озера Лобнор, відкриває невідомий раніше хребет Алтындаг яких і визначає точну кордон Тибетського нагір'я, встановивши, що його починається на 300 км північніше, ніж вважалося раніше. Але проникнути всередину цієї майже відомої європейцям країни йому цього разу не удалось.

И усе ж таки через 3 роки російський землепроходец досяг заповітного нагір'я. Абсолютна недослідженість цього району й приваблювала Пржевальського, який направив сюди початку 1880-х рр. свою експедицію. Це настав плідне його подорож, увенчавшееся багатьма відкриттями. Щоправда, джерела Хуанхе Пржевальську знайти не удалось (он знайшли лише недавно), проте російської експедицією був детально досліджений вододіл між Жёлтой рікою — Хуанхе і найбільшою Китаї і Євразії Блакитний рікою — Янцзи. На карту було нанесено невідомі раніше хребти. Пржевальськ дав їм назви: хребет Колумба, хребет Московський, хребет Російський. На одній із вершин останнього він назвав Кремль. Згодом у цієї гірської системі з’явився хребет, який увічнив ім'я самого Пржевальского.

Обработка результатів цієї експедиції посіла багато часу було завершено лише у березні 1888 р.

В ході всіх своїх експедицій Пржевальськ, будучи професійним географом, зробив відкриття, які б принести славу кожному зоологу чи ботаніку. Він описав дику лошадь (лошадь Пржевальського), дикого верблюда і Тибетського ведмедя, кілька нових видів птахів, риб і плазунів, сотні видів рослин…

И знову він хотів ти дорогою. Тібет знову манив його себе. Цього разу Пржевальськ твердо вирішив побувати у Лхасе.

Но все плани впали. Він помирав у своєї наметі, ледь почавши подорож. Перед смертю він попросив супутників поховати його «неодмінно березі Иссык — Куля, в похідної експедиційної форме…».

1 листопада 1888 р. Миколи Михайловича Пржевальського Герасимчука. Остання прохання його була выполнена.

На пам’ятнику Пржевальську — напис: «Перший дослідник природи Центральної Азії». І ведуть до цієї написи десять вирубаних в скелі щаблів. Десять — по числу експедицій, зроблених чудовим мандрівником, зокрема й ту, останню, перервану настільки трагічно.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.