Ернст Геккель
Продолжая свої зоологічні дослідження, у лабораторії й під час експедицій острова Мадейра, на Цейлон, в Єгипет і Алжир, Геккель публікує монографії по радиоляриям, глибоководним медузам, сифонофорам, глибоководним рыбам-удильщикам, і навіть свою останню систематична праця — значну Систематичну филогению (Systematische Philogenie, 1894−1896; русич. переклад 1899). После 1891 Геккель повністю йде… Читати ще >
Ернст Геккель (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Эрнст Геккель.
Геккель, Ернст Генріх (Haeckel, Ernst Heinrich) (1834−1919), німецький натураліст і філософ.
Родился 16 лютого 1834 в Потсдамі. Вивчав медицину і природознавство в Берлінському, Вюрцбургском і Віденському університетах. У 1857 отримав диплома лікаря. З 1861 приват-доцент, в 1865—1909 — професор Йенского університету.
Сильнейшее вплив на Геккеля надали дарвиновские ідеї. У 1863 він виступив із публічною промовою про дарвинизме на засіданні Німецького Наукового Товариства, а 1866 вийшла книжка Загальна морфологія організмів (Generelle Morphologie der Organismen).
Спустя двох років з’явилася Природна історія миротворения (Nat
rliche sch
pfungsgeschichte; русич. переклад 1914), де створюваний їм еволюційний підхід викладався на більш популярної формі, а 1874 Геккель опублікував роботу Антропогения, чи історія розвитку людини (Anthropogenie; oder, Entwickelungsgeschichte des menschen; русич. переклад 1919), у якій обговорювалися проблеми еволюції людини. Йому належить думку про існування в історичному минулому форми, проміжної і між мавпою і людини, було пізніше підтверджено знахідкою на о. Ява останків пітекантропа.
Геккель розробив теорію походження багатоклітинних (теорія гаструлы) (1866), сформулював біогенетичний закон, що у індивідуальному розвитку організму хіба що відтворюються основні етапи його еволюції, побудував перше генеалогічне дерево тваринного світу.
Продолжая свої зоологічні дослідження, у лабораторії й під час експедицій острова Мадейра, на Цейлон, в Єгипет і Алжир, Геккель публікує монографії по радиоляриям, глибоководним медузам, сифонофорам, глибоководним рыбам-удильщикам, і навіть свою останню систематична праця — значну Систематичну филогению (Systematische Philogenie, 1894−1896; русич. переклад 1899).
После 1891 Геккель повністю йде у розробку філософських аспектів еволюційної теорії. Він стає пристрасним апологетом «монізму» — науково-філософської теорії, покликаної, на його думку, замінити релігію, засновує «Лігу моністів». Погляди Геккеля виражені у книжках Світові загадки (Weltr
thsel, 1899; русич. переклад 1937) і Диво життя (Lebenswunder, 1914).
Умер Геккель в Ієні 9 серпня 1919.
Геккель Еге. Трансформизм і дарвінізм. СПб, 1900.
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.