Вільям Бекдорф

Вильям Бекдорф

С. Бабух.

Бекфорд Вільям (правильніше Бикфорд) (William Beckford, 1760−1844) — англійський письменник. Від Б. веде своє керівництво та різновид дворянського романтизму, яка отримала найяскравіше вираження у поезії Байрона. Р. у ній багатющого аристократа Англії, лорд-мера Лондона. Виховання отримав, як більшість аристократів на той час, саме «високе». Найзначніший архітектор на той час Чэмберс ж для чогось викладав йому архітектуру; в викладачі музики був запрошений «сам» Моцарт, і звісно французькою він навчився говорити краще, ніж англійською. Освіта це дійство закінчилося обов’язково входившим у його програму подорожжю в Європі у супроводі почту з тридцяти слуг. Б. побував на Італії, де проводив час у гульбах з італійської аристократією, в Португалії, де гостював довго при дворі та для гостей побудував власну віллу. Байрон згадує про неї першої пісні Чайльд-Гарольда: «Тут, ти, Ватек, найбагатший з синів Англії, влаштовував свій рай». У Парижі був присутній при страти короля під час французької революції; потім в Англію, розчарувався в усьому остаточно, зажив слави страждальцем, незвичайним людиною, незвичайним розпусником. Про нього ходили найнеймовірніші чутки, але його анітрохи не бентежило, він навмисне навіть створював їм привід. Своє родове маєток Фонтхиль, оточив кам’яною стіною о 12-й миль в окружності, побудував величезний замок в вычурно-готическом стилі з вежами завдовжки тридцять п’ять сажнів височини. Грудневої вночі спалахнули лісу на вершині цієї вежі (роботи проводилися при світлі смолоскипів), гігантська свіча палала, наводячи жах на навколишні села; Б. милувався величної картиною, що обійшлася то 100 тис. Відгородившись позаду світу стіною, цей сиятельный і по-своєму талановитий самодур обставив свій замок з фантастичною пишністю. Величезну двірню доповнювали чорні парадні лакеї, карлики, блазні, музиканти. З творів зібрав усе, що могла придумати фантазія: скупив повністю невеликі приватні музеї та бібліотеки відомих учених; агенти його нишпорили у Європі Азії за рідкісними речами. На будова та прикрасу замку пішла близько половини його художній фантазії і.

Литературное творчість їх велике. «Італія й нариси Іспанії і Португалії» передбачає в англійській літературі байроновского Чайльд-Гарольда й почасти Дон Жуана. Той ж захоплення перед дикої природою, і її стихійними силами, те захоплення залишками великої давнини Південної Європи. Не художнє твір в повному розумінні слова, це — листи, нотатки і спогади. Але з. цих творів високохудожній.

Его інше, вже суто художнє твір — арабська казка «Ватек» (Vathek, conte arabe, 1782) — продукт самої неприборканої фантазії. Халіф Ватек, його палац, навколишнє середовище, бенкети та її «шляхетна туга» зображені яскраво захоплююче. Усі елементи творчості Б. розвивалися після Байроном. Ватек — прообраз Манфреда. Подорож Дон Жуана, палац і життя Сарданапала і мн. ін. збігаються з твором Б. в картинах і стилістичних прийомах. Казка «Ватек» було написано французькою і вже потім переведено англійська мова (1786). Протягом ХІХ ст. витримала до двадцяти видань у Англії і Франції. У французькій виданні був відомий у Росії (була в бібліотеці А. З. Пушкіна).

Фантастика замків Б. прагнула перейти у ще густішу фантастику його художнього творчості, і навпаки творча фантастика знайшла часткове вираз, завдяки колосальному багатством Б., і «поза літератури. Натомість, щоб втілитися в повітряних замках, як в Байрона, вона матеріально оформлялися в вигляді таких замків, як Фонтхиль. Фантастика «Ватека» мав потрапити у реальну дійсність, але дійсність безплідну, в грандіозну декорацію торжественно-пышной смерті аристократії як класу.

Весьма знаменно, що ще за життя Б, перестав бути першим багачем в Англії. З’явився новий багач капіталіст Фаркуар, який купив у Б. його фантастичний замок упродовж трьох мільйона шістсот тисяч. Переміг англійський буржуа, що навіть не знайшов за потрібне оселитися в замку переможеного їм лорда. Купив, щоб перший богач-лорд не кидався йому у вічі.

Победа Фаркуара над Б. символізувала перемогу капіталізму над аристократією.

Список литературы.

Gregory W., The B. Family, 1898.

Whibley З., The Pagantry of Life, 1900 (Essay on B.).

Life and Letters of W. B., by Melville Lewis, 1910.

написанные Б., але з вставлені у французьке видання «Ватека» три епізоду, яких літературний світ чекав близько ста, опубліковані фірмою Marzials and Melville на франц. і анг. аз. в 1912. Рос. перши. Зайцева Бор. із вступною статтею Муратова, М., 1912.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.