Аксенов І.А

Аксенов И.А.

Иван Олександрович Аксенов Годы життя: 1884−1935.

Поэт, перекладач, фахівець із англійській літературі, мистецтвознавець/.

Родился в Путивлі в дворянській сім'ї. Закінчив кадетський корпус у Києві, потім у 1905 р. Миколаївське військово-інженерне училище в Москве.

В 1906;1908 рр. служив у інженерних військах у Києві. У 1908 р. після бунту саперного батальйону, що він підтримав, Аксьонов був засуджений, місяць провів у в’язниці, та був відправлений б служити у Сибір. Два роки його перевели знову на Киев.

За час посилання Аксьонов встиг сформуватися як літератор, почав публікувати вірші та рецензии.

Уже в київський період Аксьонов зарекомендувало себе як як, а й як художній критик. У 1912 р., під час посмертної виставки М. Врубеля, в «Київської тижню «він статтю «Врубель, Врубель і кінця Врубель » .

С початку 1910;х рр. Аксьонов пропагує новітню живопис, виступаючи у пресі і з привселюдними доповідями на підтримку сучасних мальовничих течений.

Накануне війни він у Парижі, де познайомився з Пікассо. Згодом Аксьонов написав про неї книжку «Пікассо і зв’яже околиці «(М., Центрифуга, 1917).

Находясь в часи війни у чинній армії, Аксьонов не залишав літературній діяльності. У цей час їм було написано вірші, ввійшли до збірник «Неввічливі підстави «(М., Центрифуга, 1916), п'єса «Коринфяне «(1918), книга «Елизаветинцы «(1918) з перекладами п'єс англійських драматургів XVII в. Форда, Вебстера і Тернера. Він брав активну участь у діяльності «Центрифуги «(коштом Аксьонова в 1917 р. у тому видавництві було випущено книга Б. Пастернака «Поверх бар'єрів »).

Летом 1917 р. капітан Аксьонов, котрий у інженерних військах на румунському фронті, був обраний Рада солдатських і офіцерських депутатів. Восени цього року його заарештували румунські влади й чотири місяці воно провів у в’язниці. На початку 1918 р. Аксьонов був виміняний на румунських генералів та повернувся у Москві, де потім був головою комісії з боротьби з дезертирством.

В два наступних роки Аксьонов поєднує літературну діяльність із через участь у боях за Червону Армию.

В 1920 р. він поселяється у Москві. Там видавництві «Центрифуга «виходить його збірку віршів «Серенада ». Аксьонов бере участь у різних публічних диспутах і вечорах, гдеa його соратниками, котрий іноді опонентами, є У. Маяковський, А. Кручених, У. Каменський, У. Шершеневич, З. Есенин.

С 1922 р. Аксьонов очолив Союз поетів. Також у цей час він зайнявся театральної діяльністю — співпрацював із У. Мейєрхольдом, був ректором Державних вищих театральних майстерень (ГВЫТМ), вів курс «Англійський театр «- ставши теоретиком нових конструктивистских тенденцій тут. У середині 1920;х рр. Аксьонов примикав до конструктивістам, з якими порвав в 1929 р.

Продолжал Аксьонов працювати над дослідженнями англійського театру, написавши збірник статей за Шекспіром (1930), переводячи п'єси англійських авторов.

Умер у Москві 3 вересня 1935 г.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.