Теракты до й загроза рецесії

Теракты в навіть загроза рецесії

Несомненно, головна подія того — теракти у Вашингтоні і Нью-Йорку. Широко обговорюються неабиякі наслідки терактів для військової, дипломатичної і політичної сфери. Що стосується перспектив економіки єдиної думки ще вироблено: тоді як одні передрікають спад, інші впевнені у сприятливому розвитку ситуації на ринках.

Четыре основні сфери, куди може вплинути досконала серія терактів: споживчий, фондовий і Міжнародний валютний ринки, і навіть зміну темпи зростання американської і світової экономики.

Анализ споживчого ринку передбачає необхідність врахувати психологію агентів, в тому однині і щодо нестандартних позаекономічних мотивів. Отже, буде неможливо оцінити хоча на середньострокову перспективу, як відреагують споживачі (насамперед у Америці) у цій нову ситуацію. Залежно від рівня впевненості у майбутньому населення може змінитися як структуру споживання, і переглянути підхід у виборі між споживанням і заощадженням. Наприклад, у городян може виникнути прагнення переїжджати в передмістя (якщо припустити, що індивідуальна оцінка можливих витрат у результаті будь-яких екстрених подій вище, ніж витрати на переїзд). Така тенденція поліпшила б показник будівництва нового житла, що є однією з найважливіших для аналізу розвитку американської економіки. Інший розрахунковий показник — індекс споживчого оптимізму — тривалий час була однією з індикаторів, сприятлива динаміка якого підтримувала оптимізм виробників. Отже, основою стагнації споживчого ринку, яка, швидше за все, викликала б швидке уповільнення темпи зростання, може бути зниження споживчого оптимізму. Поточні опитування свідчать, що активність споживачів на Америці швидко падає. І все-таки події у Нью-Йорку й Вашингтоні, як й імовірний відповідь США, мабуть, неспроможні призвести до перегляду очікувань споживачів щодо розвитку національної економіки. Річ у тім, що більшість американського населення неможливо буде залучена до можливі бойові дії. Якщо входить у війну, яка може торкнутися її територію чи відвернути надмірні ресурси з економічного обороту, то населення скоріш схильний до створенню товарних (колись всього продовольчих) запасів. У ситуація зворотна: при перенесення театру військових дій Азію загрози дефіциту ув американській економіці не виникне. Отже, основна загроза у сфері дій домогосподарств — зменшення споживання користь заощаджень. Якщо розвиватимуться за таким сценарієм, це можуть призвести до ситуації, званої «парадоксом заощадження». Вона виникає, тоді як у відповідь можливе зниження попиту працю домогосподарства починають, з мотиву обережності, зберігати більшою пропорції («на чорний день»). Натомість, усе веде до зменшення сукупного попиту продукцію підприємств у економіки та подальшому зниження попиту робочу силу. Шок ринку праці може бути різким падінням курсів акцій компаній. Якщо компанії зазнають збитків і курс акцій падає, менеджмент, більшою частини орієнтується на курс акцій, змушений виробляти реорганізаційні заходи щоб уникнути подальших втрат. До таких дій належить і звільнення. За два тижні від моменту терактів лише авіакомпанії звільнили більш 85 тисяч працівників і продовжує будувати плани зі скорочення персоналу. Проте сукупний попит на робочої сили то, можливо частково скоригований розміщенням державного замовлення, що з проведенням бойових дій. Вже сьогодні конгрес США виділив 40 млрд дол. на т.зв. «боротьбу з наслідками терактів». Ці цифри (майже четверту частину профіциту бюджету США) можуть серйозно поліпшити становище підприємств ВПК.

Чем більшою ступеня інвестори втрачатимуть довіру до американського ринку, тим більше впаде вартість їхнього перебування акцій, а й у компаній виявиться менше ресурсів належала для розширення виробництва або його підтримки на досягнутому рівні. Потім може наслідувати більший зростання безробіття, що напевно негативно позначиться на споживчих настроях. Зміна настроїв неминуче викликає уповільнення темпів економічного розвитку і може викликати рецесію. Саме фондовий ринок то, можливо своєрідним «тригером» розвитку по негативним сценарієм.

До цього часу не ясно, якою етапі економічного циклу нині американська економіка. Якщо уповільнення темпів її розвитку останній час було лише підготовкою до рецесії, то різкі зміни ринкової ситуації можуть підштовхнути економіку навіть до т.зв. «жорсткої посадці». Якщо ж цикл досяг етапу, коли економіка знаходиться «дно якої», то змінити навіть у у середньостроковому періоді вектор його розвитку такі події не зможуть. Звісно, інвестори підходять до перегляду позицій по вкладенням в американські папери дуже обережно, оцінюючи загальні перспективи насамперед за допомогою аналізу звітів компаній (що й до терактів невідь що радували потенційних покупців цінних паперів), загалом значно зменшуючи прогнози майбутніх прибутків. Відповідно аналіз такого роду включає події 11 вересня у спосіб. У цьому є низку галузей, які криза заділ чи може зачепити: авіація і літакобудування, страхування та хімічна промисловості. Проте останній сектор може і приєднатися до кризовому стані, якщо на основну сировину (нафту й війни нафтопродукти) не виявляться надмірно високими. Інвестори, раніше мали пакети акцій підприємств авіабудівної галузі, цілком може «переключитися» на акції концернів, складових ВПК: ці галузі схожі з погляду орієнтації матеріальним виробництво з часткою доданій вартості. Зацікавлення акціям даного сектора проявився відразу після терактів. Крім цього й авіація, і ВПК може бути підтримані національними урядами в формі пільг і субсидій (програма допомоги американським авіаперевізникам вже розробляється).

Валютный ринок також виявився під ударом. Але кілька доказів на користь те, що вплив нею виявиться короткотерміновим. Звісно, і ним існують тенденції, більшою мірою залежать від психології, ніж від економіки. Тому дуже своєчасними видаються оперативні дії основних координаторів Грошової Політики у світі. Наприклад, центральні банки цілком узгоджено купували долари у перші дні після терактів (наприклад, ФРС безпосередньо продала ЄЦБ і Банку Англії одноразово 80 млрд дол.). Надалі такої ваги гравець, як Банк Японії, прийняв рішення тимчасово утриматися від подальшого присутності над ринком, доки встановиться щодо стабільне співвідношення єни і долара. Курс долара щодо єни (та інших світових валют) може істотно змінитися внаслідок експансіоністської політики ФРС. Масштабне кредитування банків (націлене відновлення ліквідності кредитних організацій) можуть призвести як до вирішення поставленого завдання нормалізації пропозиції доларів, до поступового знецінення американської валюти. Не знадобиться додаткових заходів, адміністрація США може і повернутися до політики «сильного долара». Від цього значно виграли б американські виробники, головне — недопущення різкого знецінення долара. Валютні ринки обов’язково відреагують збільшенням попиту долари підвищення офіційних резервів. Отже, долар як основна резервна валюта можуть затребувати такою мірою, що ні змінить свого становища щодо інших валют: за девальвацією долара, скоріш всього, підуть девальвації інших основних валют. Відповідно у разі втрати відносної стабільності вигода, отримана від цього заходи, то, можливо невелика. Заклик до неприпустимість різких дій стосується й таких дій ФРС, як зниження основний ставки до 3%. Це може бути корисною лише у дуже період зниження ціни кредитів, куди виробляється придбання акцій. Якщо ФРС підніме ставку в найближчій перспективі (і визначить тимчасового зниження як технічну міру), то збереже у своєму розпорядженні важливий інструмент, котрі можуть знадобитися надалі. Цілком очевидно, що ставку неможливо знижувати нанівець: існує певний рівень, нижче якого ставка вже є нормальним орієнтиром до ухвалення економічних решений.

В історичної перспективі і в Америці траплялися кризи, безпосередньо пов’язані з масовим руйнацією будинків. Наприклад, знаменитий Чиказький пожежа 1871 р. викликав велику паніку біржі і призвела до масової руйнування фірм через падіння акцій і неможливості повернути кредити, узятих під заставу пакетів цих акцій. У цілому цей період капітали ще було сконцентровано у такої великої ступеня, як зараз. Тому механізм кредитування під заставу нерухомості і акцій був затребуваний великою кількістю підприємств. Коли горіли будинку, розорялися в першу чергу страхові компанії. Механізму перестрахування ризиків ще існувало, що ні дозволяло диверсифікувати ризики. Зараз ринки краще готові до аварій, навіть таким катастрофічним, як що сталася. Отже, з попереднього аналізу слід, що валютний ринок перебуває у щодо стабільному становищі, споживчий може втратити упевненість у майбутньому, а головною небезпекою є ситуація на фондовий ринок.

Россия в значною мірою ізольована від на світові ринки. Це стосується передусім ринку, обсяг якого є несуттєвим. Більше того, ринок представлено основному професійними спекулянтами. Іншими словами, інвестори не підуть із російського ринку, насамперед тому, що й там у тому. Також малоймовірний сценарій, яким Росія, віддалена від арен бойових дій має поки що досить динамічну економіку, стане своєрідною «тихою гаванню» для капіталу. Цьому перешкоджає низка чинників, передусім незадовільний корпоративне управління економіки й непрозорість фінансових потоків. Єдиною реальною загрозою у зв’язку з описаними аспектами було б хвиля девальвацій світових валют, що спричинилася б до змушеному знецінення рубля.

Список литературы

Крейндель У. Теракти до й загроза рецессии Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.