Уральский економічний район

Уральський економічний район.

Площа Уральського економічного району становить 4,8% території РФ. Чисельність — 14% населення РФ. Частка промислового виробництва, у РФ — 15%. У складі району, розташовані ніяких звань — Удмуртская, Башкирська республіки і Пермська область, зокрема. Коми-Пермяцкий АТ, які працюють у середній і північної частинах Уралу — Челябінська і Свердловська області, Южноуральская — Оренбурзька область і розташована Сході - Курганська область. На півдні Урал має протяжну межу з Казахстаном.

Вигоди экономико-географического становища Уралу визначаються її розміщенням з кінця європейської й азіатській частині Росії, обмінюючись з якими сировинними ресурсами та готовою продукцією, Урал найефективнішим чином, з найменшими витратами, має свою природно-ресурсний і накопичений потужний виробничий потенціали, і навіть кваліфіковані трудові ресурсы.

На 01.03.1999 р у районі мешкало 20,4 млн. чол., зокрема майже 75% міського населения.

Таблиця 1.

Територія і чисельність населення Уральського району на 01.01.1999 р |Район, |Территория|Численность готівкового населення | | | |(тис. чол.) | |республіки, | |Усі |Міське |Сільське |Кількість | | | | | | |жителів | |області |(тыс.км2) |населення |населення |населення |на 1 км2| |Уральський |824,0 |20 353,8 |15 135,5 |5218,3 |29,6 | |район | | | | | | |Республіка |143,6 |4111,3 |2672,8 |1438,5 |28,6 | |Башкортостан | | | | | | |Удмуртская |42,1 |1633,0 |1135,5 |497,5 |38,9 | |республіка | | | | | | |Курганська |71,0 |1102,3 |611,2 |491,1 |15,6 | |обл. | | | | | | |Оренбурзька |124,0 |2225,8 |1419,0 |806,8 |18,0 | |обл. | | | | | | |Пермська обл.|160,6 |2970,4 |2253,0 |717,4 |18,6 | | | | | | | | |зокрема. |32,9 |151,4 |43,3 |108,1 |4,7 | |Коми-Пермятск| | | | | | |на АТ | | | | | | |Свердловська |194,8 |4631,8 |4052,9 |578,9 |23,9 | |обл. | | | | | | |Челябінська |87,9 |3679,2 |2991,1 |688,1 |41,9 | |обл. | | | | | |.

Природний рух населення в Уралі до кінця 90-х набуло негативного значення (-3,3 чол. на 1000 жителів у 1998 р.) і це лише почасти компенсоване позитивним коефіцієнтом міграції (-2,9 на 1000 жителей).

У результаті констатується продовження зниження абсолютної чисельності населення Уралу, яке, по прогноз Держкомстату Росії на 2010 р. має скласти 19,8 млн. чел.

Основу індустріальної мощі Уралу становлять його багатющі минеральносировинні ресурси. Тут виявлено близько 1000 видів мінералів, понад 12 тис. родовищ з корисними копалинами. З 55 елементів таблиці Менделєєва, які набули великого народногосподарське значення, на Уралі видобувається 48.

Родовища нафти містяться у західних передгір'ях Уралу — в Удмуртії, Пермській області; Башкирії (найбільші). Значна частина коштів початкових запасів рідких вуглеводнів вже вироблено, а вилучення решти необхідні сучасні технологии.

Запаси газу переважно сконцентровано у Оренбурзької області, де знаходиться одне із найкрупніших центрів газовидобутку в России.

Запаси вугілля на Уралі мають локальне значення: Кизеловский басейн в Пермській області, родовища бурих вугілля в Челябінської і Свердловській областях. У разі економічної кризи, з особливою силою куди входять вугільну промисловість, видобуток вугілля на Уралі немає перспективы.

Запаси залізничних і мідних руд взято на баланс в Свердловській і Челябінської областях. Причому, якщо балансових запасів мідних руд досить для місцевої кольорової металургії, то запасів залізних руд бракує для забезпечення Уральській черно-металлургической бази, і тому має місце імпорт залізної руди не з Казахстану (з Соколовсько-Сарбайського родовища в Кустанайській области).

На Уралі лежить 27% розвіданих до рудних запасів бокситів і міді, 12% - нікелю і 58% - цинку. Розвідані і розробляються запаси редкометаллических руд, россыпных алмазів, изумрудов.

У Соликамско-Березниковском промрайоне Пермській області розробляються найбільші родовища калійної і кухонної соли.

Урал має значними лісовими і водними ресурсами, зосередженими у лісовій зоні північ від району. Гідроенергетичні ресурси йдуть на виробітку електроенергії на Боткінської і Камської ГЭС.

Інтелектуальні ресурси Уралу зосереджено великих містах — Єкатеринбурзі, Челябінську, Уфі, Пермі, Оренбурзі, де є великі центри фундаментальної академічної науки (перебувають у віданні Уральського філії РАН) і прикладної науки (галузеві і вузівські центри). На території Челябінській області, у місті Снєжинську, перебуває одне із найважливіших центрів досліджень, і досвідченого виробництва, у області атомної промисловості - горно-химический комбінат «Маяк » .

Специализирующие галузі промисловості Уралу: чорна і кольорова металургія, машинобудування (переважно важке), ПЕК (паливна промисловість й електроенергетики), хімічна промисловість та нафтохімічна промисловість (основні центри в Башкирії, Пермської і Свердловській області), лісової комплекс.

Перша за значенням і найстарша галузь спеціалізації - чорна металургія, що займають понад майже 22% всієї продукції Уралу. На Магнітогорський, Нижньотагільський і Орско-Халиловский комбінати, і навіть Челябінський завод доводиться основного обсягу районної виплавки чавуну і стали. Магнітогорський комбінат виявляє найвищий активність в експорті сталевого проката.

Таблиця 2.

Галузева структура виробництва промислової продукції Уральського району, що склалася до кінця до 90-х |№ |Галузі промисловості |в (%) | |1 |Промисловість — всього |100 | |2 |Електроенергетика |12,4 | |3 |Паливна промисловість |13,6 | |4 |Чорна металургія |21,6 | |5 |Кольорова металургія |2,1 | |6 |Хімічна і нафтохімічна промисловість |9,1 | |7 |Машинобудування й металообробки |15,8 | |8 |Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова |3,1 | | |промисловість | | |9 |Промисловість будівельних матеріалів |4,3 | |10 |Стекольная і фарфоро-фаянсовая промисловість |0.3 | |11 |Легка промисловість |1,3 | |12 |Харчова промисловість |7,3 | |13 |Мукомольная, крупяная і комбікормова |1,8 | | |промисловість | |.

Питома вага Уралу Російській Федерації: з видобутку залізної руди — близько 20%, по виплавкою сталі і чавуну, і навіть виробництву готового прокату — понад 40%.

У кольоровій металургії слід виділити виробництво міді (заводами в Красноуральске, Верхній Пышме і Медногорске), алюмінію (заводи у КаменскеУральському і Краснотуринске), нікелю (заводи у Орську і Рідше), цинку (виробництво Челябинске).

Відмітні риси уральського машинобудування — складність його структури та висока металлоемкость. Але тут також отримали розвиток: точне машинобудування приладобудування, і навіть, що з галузями ВПК, транспортне машинобудування (Уралвагонозавод у Нижньому Тагілі і др.).

Частка Уралу у виробництві металорізальних верстатів, екскаваторів, хімічного устаткування й машин як на сільського господарства становить від 20% до 40% обсягу їх виробництва, у РФ.

На Уралі склався потужний ПЕК. За виробництвом електроенергії район перебуває в місці країни; після Центру та Східного Сибіру. У складі електростанцій Уралу: 90% теплових станцій, дві великих гідравлічних і жодна атомна — Белоярская, працююча на швидких нейтронах.

У районі працює й нафти (до 13% від загального обсягу РФ), і навіть видобуток переробка газу (Оренбурзька обл.). Видобуток вугілля на Уралі постійно знижується й нині становить менше 5% російської добычи.

Виробництво хімічної промисловості, у регіоні характеризується 15 — 30% питому вагу до з випуску сірчаної кислоти, кальцинованої соди, мінеральних добрив. Урал також великий виробник продукції органічного синтезу — найвідоміші центри: Уфа, Салават, Перм. На базі вуглеводневої сировини тут щорічно виробляється до 15% полімерних матеріалів (синтетичних смол і пластмас) в России.

На підприємствах лісового комплексу заготовляється близько 14% ділової деревини, 17% - пиломатеріалів, 16% - паперу на Росії. Підприємства лісової промисловості випускають продукцію у основному задля внутрішнього споживання і перебувають у промислових центрах, де є вільний труд.

На Уралі є чималі потужності з виробництва товарів народного споживання, дозволяють випускати до 30% холодильників і пральних машин, 70% мотоциклів до. Випуск товарів народного споживання (ТНС) то, можливо відновлено до колишнього рівня життя та далі збільшений з допомогою конверсії оборонного комплекса.

Агропромисловий комплекс району працює переважно забезпечення місцевого населення. У структурі посівних площ РФ частка Уралу становить 16% разом зернових, картоплі, виробництві м’яса — близько 12-ї%. Існує певна спеціалізація у виробництво та переробці сільськогосподарської сировини на підприємствах харчової промисловості. Так, Оренбурзька і Курганська області, Башкортостан, займають чільне місце в виробництві зерновий, сыро-молочной продукції, м’ясних і ковбасних изделий.

Транспортне значення Уралу визначається її роллю зв’язувальної і розподільного вузла між західну та східну областями РФ. Грузонапряженность на окремих допомогою залізничних і автомобільних магістралях району в 3 — 4 разу вищу середньої по РФ.

Експлуатаційна протяжність залізниць більш 4,7 тис. км. (перевозять близько сорока% вантажів), автошляхів — близько 93 тис. км (54% від обсягу перевезень) і використання водних шляхів — 4,7 тис. км (близько 6% грузоперевозок).

Розгалужена мережу, нафтопроводів пов’язує Урал із Західної Сибіром, Середньої Азією, Казахстаном й європейської частиною России.

Найважливіше проблема Уралу полягають у отриманні інвестицій, необхідні відновлення основних фондів, Заміни потребують 25% всіх основних фондів. У доменному виробництві застаріло 93% фондів, а прокатному — 83%. Інвестиції необхідні ж під впровадження нових технология.

Пріоритетний проблема — комплексне використання корисних копалин — Уральські руди за складом багатокомпонентні: при добуванні залізних руд в відвали йдуть мідь, сірка, хром та інші компоненти. У той самий час зміст кольорових металів в залізних рудах близько до промисловим рудам. Також використання відходів видобутку руди і металургійного виробництва — колосальний резерв додаткової видобутку хімічної продукції і на будівельних материалов.

На часі вирішення проблеми встановлення прямий залізничної зв’язку Уралу з Північним районом, що забезпечує коротку зв’язок району з Печорським вугільним басейном Республіка Комі, і навіть морським узбережжям — р. Архангельськ, а перспективі й із р. Нарьян-Маром.

У районі інтенсивно ведеться створення спільних підприємств, акціонерних товариств та економічних асоціацій. Так, міжрегіональна асоціація «Великий Урал «- це регіональний фінансовокшталт економічного союзу територій (суб'єктів федерації Уралу), створений із єдиною метою переорієнтації промислового виробництва задоволення соціальних потреб за рахунок конверсії і налагодження експортних связей.

На 1998 р. інвестиційний клімат Уральському економічному районі найвище оцінювався для Свердловській області - як має великий потенціал і помірний риск.

Ризики інвестицій для Башкирії, Оренбурзької, Пермської і Челябінської областей визнані поміркованими, а потенціал інвестицій — середнім. Понижений і неприйнятно низький інвестиційний потенціал і високий ризик інвестицій притаманні Удмуртської республіки і Курганської области.

Статистична інформація по Уральському економічному региону.

Таблиця 3.

Темпи приросту зниження (-) чисельності населення (про середньому рік у %).

|Районы |1981; |1986; |1991; |1994|1997| | |1985 |1990 |1994 |р. |р. | | |рр. |рр. |рр. | | | |РФ |0.7 |0,7 |-0,04 |-0,0|-0,0| | | | | |4 |3 | |Уральський |0,4 |0,5 |0,1 |0,1 |-0,0| | | | | | |3 |.

Таблиця 4.

Загальні коефіцієнти природний приріст, убыли.

(-) населення (на 1000 чол. населения).

|Районы |1985 |1990 |1994 г.|1996 | | |р. |р. | |р. | |РФ |5,3 |2,2 |-6,1 |-5,3 | |Уральський |6.8 |3,6 |-5,2 |-4,3 |.

Таблиця 5.

Інтенсивність міграції населения.

(загалом протягом року: сальдо міграції на 1000 населения).

|Районы |1986; |1991; |1994 |1996 р.| | |1990 |1994 |р. | | | |рр. |рр. | | | |РФ |1,4 |2,5 |5,5 |2,3 | |Уральський |-1,6 |2,4 |6,0 |2,4 |.

Таблиця 6.

Трудові ресурси, і безробіття до початку 1997 р. (тыс.чел.).

|Районы |Чисельність незанятых|Численност| | |трудовий |т | | |діяльністю |безработны| | |громадян, шукаючих |x | | |роботу | | |РФ |2750,8 |2506,0 | |Уральський |363,8 |337,2 |.

Таблиця 7.

Виробництво овочів і баштанних культур для одну особу (кг в год).

|Районы |1985 |1990 |1994 |1995| | |р. |р. |р. |р. | |РФ |86 |77 |68 |76 | |Уральський |56 |53 |61 |72 |.

Таблиця 8.

Виробництво зернових культур для одну особу (кг в год).

|Районы |1985 |1990 |1994 |1995| | |р. |р. |р. |р. | |РФ |688 |787 |548 |427 | |Уральський |911 |914 |608 |435 |.

Таблиця 9.

Середня забезпеченість житлом, м2 загальній площі на 1 чел.

|Районы |1985 г.|1990 |1994 | | | |р. |р. | |РФ |14,9 |16,4 |17,7 | |Уральський |14,2 |15,6 |17,1 |.