Экономика Іспанії — стабілізація і развитие

ЭКОНОМИКА ИСПАНИИ: СТАБИЛИЗАЦИЯ І РАЗВИТИЕ.

В економічний розвиток Іспанії за 1991;1997 рр. чітко просле живаються два різних за тенденціям та результатів періоду. Пер вый (1991;1993) характеризувався циклічним спадом промислово то виробництва та наступної глибокої депресією, якою охоплено практично всі галузі економіки. Після досягнення у 1993 р. нижчою точки господарського спаду економіка Іспанії з 1994 р. увійшла у період стабілізації та розвитку. Яке Започаткували пожвавлення до кінця 1995 р. перейшов у фазу підйому, що тривала протягом усього 1997 р. Темпи приросту ВВП за 1994;1997 рр. становили більше 37 г щорічно проти 2,7% в в середньому у ЕС.

Первоначально головним конъюнктурообразующим чинником був експорт, вплив якого з початку 1996 р. продала місцем внутрішньому споживання. Темпи зростання кількості експорту перевищували протягом останніх 3 роки У/о, що було найвищим показником по ОЕСР. У структурі внутрішнього споживання найвищою динамікою характеризувалися приватні инвестиции.

Как в більшості інших країн, приватне споживання й попит, незважаючи на розпочатий процес оздоровлення економіки. росли щодо більш повільно. Скорочення особистих доходів на 19 т зумовлено заморожуванням темпи зростання заробітної плати зменшенням соціальних витрат у процесі реформування системи виплат посібників з безработице.

После різкого інвестиційного спаду в 1993 р. середньорічні темпи зростання валових приватних капіталовкладень, насамперед у будівництво, офісне обладнання та комп’ютерну техніку, піднялася до такого 7%. У зв’язку з зниженням кредитних ставок, в тому однині і у сфері іпотеки, середньорічні темпи зростання будівництва збільшились протягом останнє семиріччя 31-ий самим динамічним компонентом ресурсів стали індивідуальні позики для будівництва житла, які послужили вирішальний чинник будівельної? я інвестиційного бума.

Рост капіталовкладень супроводжувалося зростанням прибутків приватних компаній, чому значною мірою сприяли зростання внутрішнього споживання, скорочення фінансових витрат і витрат на заробітну плату.

В 1994;1997 рр. середньорічні темпи зростання експорту становили майже 13% проти 5,3% за попередній чотирирічний період. Це було прямим результатом кількаразової девальвації песеты. прийняття системи заходів зі стимулювання промислового експорту. зростання попиту із боку країн — членів ЄС під час повысившие свою конкурентоспроможність іспанські товары.

В структурі експорту як і виділяється група напівфабрикатів (40% вартісного обсягу вивезення), і навіть група промислові товари, темпи зростання якої починаючи з 1994 р. загалом щорічно перевищували 20%. Збільшення експорту супроводжувалося дво-триразовим зростанням імпорту, динаміка і що його ВВП свідчить про високу залежність економіки нашої країни від ввезення енергоресурсів, і напівфабрикатів. Імпорт споживчих товарів ріс повільнішими темпами.

За минулий семирічний період 68,7% експорту спрямовувалось та ЄС, 4,9- США, 1,3 — до Японії, 16,9%- в країни. Імпорт розподілявся так (%): ЄС — 60,9, США — 7,3. Японія — 3,6, що розвиваються — 18,8.

Российско-испанская торгівля поки займає скромне місце: нс більше однієї% сукупного обсягу продажу цих країн зарубіжних країн. Понад 40% всього іспанського експорту до Росії - продуктів харчування. ¾ їм порту Іспанії з РФ складають у основному сировинні товари та підлогу фабрикаты. Підписання Тимчасового домовленості про торгівлі межд Європейським Союзом та Росією (під час головування Ів пании в ЄС у 1995 р.). а також цілої низки інших важливих документів мають у тому числі Договору про дружбу і між двома країна ми (під час відвідин Президента Росії Б. Єльцина на Іспанію 1994 р.) створюють надійну правову основу подальшого розвитку двосторонніх отношений.

Расширяются зв’язок між нашими країнами у туризмі. За послід ние роки Іспанію загалом щорічно відвідують понад 120 тис. ріс сийских туристів. Доходи Іспанії українську скарбницю становлять близько чотирьох^ ВВП. Постійно увеличивающиеся нетто-доходы від цього діяльно сті поруч із зменшенням (в «1,8 разу) торгового дефіциту стали рент ющим чинником різкого зниження негативного сальдо балансу по поточним операціям, яке протягом останніх 3 року ні до разу нс перевищила 1% ВВП.

Официальные резерви скоротилися з 44.8 млрд дол. 1994 р. до 36,8 млрд 1997 р. (еквівалент пятимесячного обсягу імпорту). Скорочення резервів було б ще більшою, якби уряд нс увслцчисло за рахунок короткострокових зовнішніх позик (у сумі близько 3 млрд песет), щоб профінансувати бюджетний дефицит.

Экономический підйом сприяла збільшенню темпи зростання зайнятість населення та скорочення безробіття з 24,6% в конце.

1993 р. до 21,9% 1997 р., проте це показник залишається самим високим в ОЕСР. Найшвидше зростала кількість зайнятих у будівництві, повільніше — у сфері послуг, поглинає майже 60% економічно активного населення. Незначний зростання зайнятості промисловості розпочався з кінця 1995 р. У аграрному секторі вона продовжувала знижуватися. Заморожування зарплати призвело до зниження витрат за одного зайнятого у реальному обчисленні на 2,5% протягом останніх 3 года.

Темпы зростання скоротилися з 11,4% 1991 р. до 3,9% 1997 р., хоч ціни на продовольчі товари кілька піднялися Досягненню позитивних економічних успіхів у значною мірою сприяла ефективна макроекономічна і структурна політика правительства.

Болевые точки економіки Іспанії 90-ті роки — незбалансованість державного бюджету, інфляція, і структурна безробіття, показники яких почали зростати з середини 1970;х років. Тож у аналізований період основна мета бюджетної політики іспанського уряду було скорочення бюджетного дефіциту до критеріїв, встановлених Маастрихтскими соглашениями.

Для цього потрібно б збільшити дохідної частини бюджету без прийняття спеціальних екстремальних заходів, скоротити різке зростання поточні видатки, запровадити систему моніторингу державних витрат, проводити адекватну грошово-кредитну политику Одна з головних заслуг уряду — поетапне проведення найглибшій за історію країни податкової реформи з єдиною метою справедливішого розподілу податкового навантаження, демократизації, про модернізацію й адаптації системи оподаткування до вимог і нормативам ЄС. Реформа, зокрема, передбачала запровадження податку власність і спадщину, прогресивної шкали оподаткування із доходів фізичних осіб, податку додану вартість замість багатьох інших видів податків і поборів, модернізацію системи соціального страхування, а головне створення ефективнішою системи оподаткування, фіскального інспектування. що передбачала виключно жорсткі штрафні санкції до неплатникам податків (до шестирічного ув’язнення. Це дозволило б за порівняно стислий період часу забезпечити найвищий ЄС приріст податкових надходжень до скарбниці. У 1991;1997 рр. їх у ВВП становило середньому близько сорока% проти 30% в 1980 г.

В час основного обсягу бюджетних надходжень дають податку з прибутку компаній (що становить 35%), прибутковий податок з фізичних осіб (для резидентів він від 2 до 25%) податку додану вартість (з 1966 р. — 15%), тобто. податки, фінансують систему соціального страхування. У Іспанії ставка цього податку для працюючих дорівнює 6%. Додатково до цього, як в більшості •Інших країн Європи, податки до пайового фонду соціального страхування гОбязаны і підприємства. Зазвичай вони обчислюються розмірі 22% загального обсягу виплаченої заробітної платы.

Поскольку до початку 90-х реформування податкової системи призвело до значної фіскальної консолідації, перспективу подальшого зростання дохідної частини бюджету уряд пов’язувало ні з збільшенням ставок оподаткування, а передусім з активним заохоченням економічної діяльності, зі допомогою інвестиційних пільг і кредитів економічної роботи і появою нових платників податків (фізичних юридичних осіб) внаслідок природного зростання населення, створення підприємств і фірм, і навіть доходів від приватизації підприємств госсектора.

Приоритетное напрям бюджетної політики у 1991;1997 рр. -жорсткий урядовий контролю над видаткової частиною бюджету, а й за останні роки — значне (на 1%) скорочення поточних витрат, різко зрослих за 1991;1993 гг.

Речь йде передусім про взаємне скорочення державного споживання, зокрема капіталовкладень (з допомогою військових витрат), закупівель і рівнем послуг за одночасного підвищення їх вартості, зарплати, і навіть субсидування державного сектора. У 1997 р. загальний обсяг державних субсидій становив 1,8% ВВП проти 2,3% 1991 р. Основним при виділенні бюджетних коштів підприємствам було покриття їх збитків чи фінансування поточних витрат. а найсуворіше цільове використання — реструктуризацію і модернізацію малорентабельних предприятий.

Вторым напрямом стало скорочення витрат на різке зростання упродовж свого постфранкистских демократичних змін виплати зарплати працівникам бюджетних установ, другій за обсягом видаткової статті бюджетних асигнувань. Кількість зайнятих і держсекторі становить 15% економічно активного населення (5% в 1975 р.). Програма скорочення витрат за цій статті передбачала щорічне 1%-е зниження кількості зайнятих у держсекторі (по принципу: заміщати одного з двох державних службовців, що йдуть пенсію). Як наслідок, обсяг виплат за 57-ю статтею скорочувався на 0,1% ВВП ежегодно.

В-третьих, тенденцію до зменшення виявили й державні соціальні витрати, складові 16% ВВП. Останні кроки уряду щодо реформування системи трудових взаємин держави і соціального страхування забезпечили економію лінією державних виплат допомоги безробітним (частка держави у фінансуванні цієї статті впала зі 82,7% в 1993 р. до 68% 1997 р.). і навіть державних посібників з тимчасової втрати працездатності, основний тягар виплат яких лягло на плечі приватних компаній. На думку урядових експертів, не вичерпані ще резерви по урізання соціальних витрат у разі ефективного реформування національної системи здоров’я та пенсійного забезпечення. У цьому основного обсягу зекономлених коштів використовувати на дофінансування соціального забезпечення швидко старіючого населення, і навіть системи здравоохранения.

Наконец, по-четверте, активні пошуки способів економії бюджетних витрат велися й на шляху раціоналізації системи обслуговування державного боргу перед. Це дозволило зменшити бюджетні виплати за державним позикам до 1,57с ВВП.

В червні 1994 р. було ухвалено Програму економічної і легальною фінансовою конвергенції, що передбачає досягнення до 1997 р. цілей Маастрихтського договору, і навіть широкомасштабну структурну перебудову економіки з метою підвищення її конкурентоспроможності. Програма охоплювала 14 взаємозалежних заході з перебудови системи управління і його лібералізації у сфері нафтового бізнесу, телекомунікацій, землекористування, фінансів. Передбачалося також дерегулювання сфери надання професійних послуг, реформування системи фіскальних пільг при індивідуальному житловому строительстве.

Кроме здобуття права збільшити ефективність управління державним сектором, уряд будувало свою роботу на організаційну перебудову підприємств державного сектори із одночасним переглядом системи їх субсидування. У 1995 р. держ дарчий холдингова група Інституту насиональ де індустрія (ІНІ «. у якому виходить переважна більшість державних підприємстві, був підданий другий останніми роками реорганізації. Її основне завдання — перевести частина малорентабельних державних підприємств під дах й під фінансове забезпечення рентабельних компаній ІНІ, насамперед які у нафтової, нафтопереробної та газовій отраслях.

Реструктуризация державних підприємств дозволила скоротити бюджетні трансфери госсектору з 519 млрд песет в 1993 р. до 366 млрд в 1996;1997 рр. Одночасно тривав і приватизації цілого ряду державних компаній, насамперед провідною нафтової компанії чи «Репсол «та самої компанії «Аргентария «(фінансово-кредитна сфера).

Для демонополізації діяльності телефонно-телеграфнои компанії «Телефоника «уряд видало ліцензію для подання послуг мобільно-телефонній зв’язку інший компанії. У 1998 р. очікується проведення серйозних заходів із приватизації «Телефоники «та перспективи подальшої лібералізації послуг телефонно-телеграфнои зв’язку країни. Про ефективність першим етапом приватизація цієї компанії свідчить те, що продаж лише 2 «~з її акцій збільшила бюджетні надходження на 165 млрд песет (0,4 «~з ВВП).

Денежно-кредитная політика є складовою частиною програми конвергенції. Мета програми — забезпечити фінансову координацію економічної політики уряду у суворій відповідності з завданнями і пріоритетними напрямками структурних перетворень, сприяти досягненню цінової та валютно-финансо-вой стабільності країни шляхом скорочення інфляції (до менш З^г". вимірюваною індексом споживчих цін. Як одну з передумов зниження темпів інфляції передбачалося досягнення стабільності валютного курсу песеты, слабкість якого призвела в нача;

ле 90-х до значної нестабільності фінансового, особливо валютного, ринку Испании.

В червні 1994 р. кортеси прийняли закону про наданні автономія Банку Іспанії (зі значним опрежением раніше передбаченого графіка), який було покладено завдання розробки і проведення жорсткої грошово-кредитної політики, посилення її інтервенціоністського характеру і інформаційного забезпечення, глибокого моніторингу коливань курсу песеты стосовно іншим валютам.

В 1992;1994 рр. відбувалися важливі реформи, у соціальної сфери і сфері трудових відносин. Це насамперед повсюдне разноуровневое (місцеве, регіональне, галузеве) застосування принципу «соціального партнерства «під час вирішення питань зарплати, умови праці, соціальних виплат окремих категорій громадян. Особливого значення мало запровадження і розширення контрактної системи найму, за сче-которой уряд зміг збільшити зайнятість населення майже зв^ 30%, переважно шляхом залучення у сферу економічної діяльності низькооплачуваної робочої сили в. З 1994 р. основна мас» робочих місць створювалася за умов тимчасових контактов.

Социальные реформи уряду передбачали запровадження б лее жорсткого контролю над системою соціальних виплат, перерозподіл і переносити частину цього тягаря на приватний сектор. Очікується, чт дані реформи стануть лише першим етапом в подальшому реформиг. -вании національної соціальної системи. На думку експертів ОЕСР її ефективне проведення дозволить Іспанії збільшити темпи прир. :-та ВВП майбутньому п’ятилітті по меншою мірою на 2−3% ежегодно.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.