Анализ виробництва та ефективність використання кормов

Содержание |3 | | | |4 | |14 | |14 | |17 | |23 | | | |26 | |27 | |29 | | | |31 | |38 | |40 | |41 |.

стр.

Запровадження… 1. Организационно-экономическая характеристика аграрного цеху… 2. Аналіз виробництва та ефективність використання кормов.

1. Аналіз складу і структури кормових культур…

2. Аналіз врожайності кормових культур…

3. Аналіз споживання і забезпеченості в кормах…

4. Аналіз впливу типу, рівня годівлі тварин з їхньої продуктивность…

5. Аналіз показників ефективність використання кормів… 3. Резерви збільшення виробництва та ефективність використання кормов…

Висновки і предложения…

Список литературы

…

Приложения…

Задля більшої позитивної динаміки ефективності сільськогосподарського виробництва необхідна постійна дотримання пропорційності у розвитку тваринництва і рослинництва, сполучною елементом якого є кормова база. Раціонально організована, міцна і стійка кормова базавирішальне умова неухильного збільшення виробництва тваринництва і підвищення його ефективності. Важливе значення з оцінки діяльності сільськогосподарського підприємства має аналіз виконання плану з обсягу виробництва кормов.

У курсової роботі представлені питання створення міцної і стійкою кормової бази, виробництва кормів. Мета курсової роботи залежить від дослідженні економічну ефективність використання кормов.

Основні завдання полягають в следующем:

. охарактеризувати склад парламенту й структуру кормових культур

. розглянути врожайність культур,.

. оцінити вплив рівня годівлі на продуктивність животных,.

. визначити ресурси збільшення виробництва кормов.

Об'єктом дослідження є аграрний цех ВАТ «Заготинвест». Метою цеху є задоволення потреб працівників ВАТ у м’ясі свинини і говядины.

Джерелами інформації, яка потрібна на написання курсової роботи, послужили: річні звіти цеху, баланс агроцехи, бізнес-план, виробничі звіти, звітність за виробництвом продукції рослинництва, первинна документация.

У процесі вивчення і методи обробки матеріалів застосовувалися: балансовий, детермінований факторний, экономическо-статистический, математикостатистичний методи економічних исследований.

1. Организационно-экономическая характеристика аграрного цеха.

Аграрний цех є структурним підрозділом Відкритого Акціонерного Товариства «ЗаготИнвест» (ВАТ «ЗаготИнвест»). Цех створили із єдиною метою задоволення потреб робітників у м’ясі свинини, говядины.

Аграрний цех реалізує своєї продукції переважно робочим ВАТ «ЗаготИнвест», у його їдальню і мережу магазинів. Цех утворився як підсобне господарство було у 1984 року. Цех лежить у південній частині п. Безбожник. Від обласного центру — міста Кірова — господарство перебуває у 120 кілометрів. Вантажна і пасажирська зв’язок здійснюється за залізниці Кіров — Котлас.

До складу агроцехи входять: o адміністративний корпус, o свинарник-откормочник, o комплекс по откорму ВРХ, o забійний цех, o автомобільний парк, o гараж для сільгосптехніки, o складські приміщення, o котельня, o мережу внутрішньогосподарських дорог.

Основою сировинної зони, обслуговуючої агроцех, є господарства як району, і області, які розраховуються за набуті у АТ товароматеріальних цінностей живим худобою. Що Поступив худобу ставиться на відгодівлю. Відгодівлю є заключній і найбільш відповідальної фазою в виробництві свинини і яловичини. У чиє завдання входить одержання максимально стислі терміни найбільшого кількості продукції хорошого якості при найменших видатках праці та средств.

Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують коефіцієнт специализации:

де Удi — питому вагу i-го виду товарної продукції загальному її обсязі, n — порядковий номер окремих видів продукції з їх питомій вазі в ранжированном ряду.

Дані до розрахунку коефіцієнтів наведені у додатку 1. Значення коефіцієнта спеціалізації у вигляді 0,41−0,43 свідчить про високий рівень спеціалізації господарства. Структура товарної продукції з років змінюється не значно. Найбільшу питому вагу за аналізований період займає виробництво свинини, другим за обсягом — виробництво яловичини. Змінюється питому вагу у загальному обсягу товарної продукції телят і поросят. У 1999 питому вагу поросят становив 3,4%, а 2000 року сягнув 4%. Відповідно, питому вагу телят знизився з 3,9 до 3%. Це з тим, що господарство вирішило спеціалізуватися з виробництва свинини, поступово відмовитися від виробництва яловичини, вважаючи це економічно невыгодным.

Ефективність виробництва та фінансовий результат можна проаналізувати через ряд показників: продуктивності праці, собівартість продукції, грошова виручка, прибуток, обсяг реализации.

Достатня забезпеченість агроцехи трудовими ресурсами, їх раціональне використання, підвищення рівня продуктивності є чинниками збільшення обсягів виробництва і підвищення ефективності виробництва. Чисельність співробітників, зайнятих виробничої діяльністю в аграрному цеху розглянута в таблиці 1.

Таблиця 1.

Среднесписочная кількість працівників, чол. |Категорії працівників |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Працівники, зайняті в сільгоспвиробництві |19 |19 |19 | |їх постійні робочі |17 |18 |17 | |в т. год. трактористи-машиністи |7 |7 |7 | |робочі, зайняті обслуговуванням |10 |10 |11 | |тваринництва | | | | |робочі сезонні і тимчасові |4 |3 |3 | |службовці, їх |4 |4 |3 | |керівники |1 |1 |1 | |фахівці |3 |3 |2 | |працівники ЖКГ |3 |3 |2 | |кількість працівників наприкінці року, всего|30 |30 |29 | |їх чисельність жінок |8 |9 |8 |.

Среднесписочная кількість працівників у господарстві становила 30 людина, і у 2001 року — 29 людина. Це з перекладом бухгалтера до штату бази акціонерного товариства. Нестачу робочих місць у особливо напружені періоди заповнюють залучені часові й сезонні працівники. Аграрне господарство є тваринницьким комплексом, тому витрати праці рослинництві носять сезонний характер. Тваринництво вимагає порівняно великих витрат праці. Прямим показником продуктивності праці є вихід продукції одиницю часу, причому зворотним показником є трудомісткість продукції, тобто витрати на одиницю продукції. Чим нижчий трудомісткість, тим більша продуктивність труда.

Таблиця 2.

Трудомісткість і культурний рівень продуктивність праці |Показники |1999 г.|2000 г.|2001 г.|Отклонение | |продуктивності праці, |2,31 |3,46 |3,34 |1,03 | |ц /чел.-ч. | | | | | |трудомісткість чел.-ч./ц |43,5 |33,1 |35 |-8,5 |.

Найбільш ефективне виробництво м’яса у господарстві при найнижчому рівні витрат за 1 центнер і за найвищому виході продукції одиницю часу. Це є 2000 року, коли трудомісткість виробництва продукції становила 33, 1 чел.-ч. /ц, а виробництво свинини і яловичини сягає найбільших розмірів. Найбільш неефективним виробництво виявилося у 1999 року — трудомісткість становила 43, 5 чел.-ч./ц, а продуктивність становить 2, 31 чел.-ч./ц.

Підвищення рівня механізації є необхідною передумовою зниження трудових витрат за одиницю продукції і на підвищення продуктивності труда.

Повнота і своєчасність виконання планованого обсягу виробництва продукції залежить від забезпечення господарства основними і оборотними фондами, ефективності їх використання. Матеріальним умовою розвитку сільгоспвиробництва є зростання і моральне вдосконалення фондів. Структура основних фондів змінюється рік у рік, що пов’язані з впливом багатьох чинників: на будівництво нових будинків й споруд, набрання чинності і виведення з експлуатації машин, надходження і вибуття продуктивного скота.

Таблиця 3.

Структура основних виробничих фондів, % |Склад |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Будівлі |67,0 |68,2 |70,0 | |Споруди |13,2 |12,9 |12,5 | |Машини й устаткування |13,6 |12,8 |11,4 | |Транспортні кошти |2,5 |2,5 |2,6 | |Виробничий інвентар |0,6 |0,5 |0,5 | |Продуктивний худобу |3,1 |3,1 |3,0 | |Разом, в т. год. |100 |100 |100 | | виробничі фонди |92,8 |91,9 |91,2 | | невиробничі фонди |7,2 |8,1 |8,8 |.

Відбувається зменшення частки основних активів, що пов’язані з зменшенням кількості активів внаслідок їх зносу й у про те, що нові активи не купуються. Значну питому вагу займають будинку — 90,7%, бо з причин спеціалізації господарства потрібні капітальні тваринницькі приміщення. Відсоток будинків на протягом аналізованого періоду зріс у результаті добудови свинокомплекса. Частка машин і устаткування скоротилася, це пов’язано з тим, що машини та устаткування зношуються швидко, та його частка у структурі основних активів зменшуватиметься, а то й набувати новые.

Економічну ефективність використання основних виробничих фондів характеризують фондовіддача, фондоемкость, фондовооруженность.

Таблиця 4.

Ефективність використання основних виробничих фондів |Показники |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Фондовіддача, крб |0,54 |0,29 |0,40 | |Фондоемкость, руб |1,15 |1,20 |1,25 | |Фондовооруженность, тыс.руб. |78,30 |78,52 |80,01 |.

Позитивним моментом є зменшення фондоємності. Найбільш ефективно фонди використовують у 1999 року — фондовіддача становила 0,54 крб., а фондоемкость — 1,15 руб.

Важливими показниками економічну ефективність оборотних засобів є матеріаломісткість, материалоотдача.

Таблиця 5.

Ефективність оборотних засобів, крб. |Показники |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Матеріаломісткість |0,081 |0,085 |0,090 | |Материалоотдача |13,41 |11,55 |10,20 |.

Зменшення материалоотдачи пояснюється лише тим, що темпи зростання вартості оборотних засобів перевищують темпи надходження выручки.

У динаміці за кілька років у господарстві спостерігається неухильне зростання собівартості продукции.

Таблиця 6.

Собівартість 1 ц продукції, крб. |Показники |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Прирости Ваги телят |2364 |1726 |2417 | |Прирости Ваги поросят |2414 |1726 |2637 | |Той приплід поросят |3010 |1807 |3500 | |М'ясо яловичина |2073 |3315 |3532 | |М'ясо свинина |2374 |3453 |3719 | |Картопля |78 |142 |193 | |Сіно |30 |58 |100 | |Силос |18 |36 |60 | |Зелений корм |15 |15 |20 |.

Зростання витрат за обробіток кормів веде до зростання собівартості м’яса. Найбільший зростання собівартості кормів, проти 1999 роком, можна бачити в картоплі. Собівартість зросла 2,4 разу. Це пояснюється лише тим, що — трудомістка культура, потребує великих витрат праці та техніки. Собівартість картоплі наближається до ринкової ціні, тому цех планує 2003;го — 68,2 — 2005 рр. відмовитися від обробітку картоплі і закуповувати їх у розмірах, відповідних потребам хозяйства.

На цьому етапі роботи господарства виробництво збиткове, це пов’язано з тим, що господарство реалізує продукцію за нижчими від собівартості. Агроцех створили як підсобне господарство ВАТ «ЗаготИнвест», що визначило основні канали реализации.

Таблиця 7.

Канали реалізації продукції |Канали |1999 р. |2000 р. |2001 р. | | |ц. |ціна |ц. |ціна |ц. |ціна | | | |реалізації | |реалізації | |реалізації | | | |1 ц, крб. | |1 ц, крб. | |1 ц, крб. | |їдальня АТ | | | | | | | | яловичина |42,18 |1283 |45,00 |1270 |42,63 |2663 | | свинина |18,19 |1701 |19,50 |1700 |15,72 |2921 | |магазини АТ | | | | | | | | яловичина |301,18|1300 |450,11|1301 |291,17|2661 | | свинина |253,01|1513 |375,61|1690 |274,77|2990 | | субпродукти |19,45 |450 |15,15 |510 |84,12 |820 | |Фірма | | | | | | | | «М'ясопродукти «| | | | | | | | яловичина |5,91 |1283 |15,00 |1390 |7,30 |2806 | | свинина |9,32 |1603 |20,15 |1700 |11,17 |3327 | |На бік | | | | | | | | яловичина |- |- |15,01 |1510 |23,40 |2806 | | свинина |- |- |28,79 |1720 |38,45 |3422 |.

Переважним каналом реалізації є збут м’яса через магазини акціонерного товариства, які перебувають території бази й у місті. Деяка частина вступає у столові суспільства. Намічається розширення каналів реалізації, але реалізація своєї продукції бік як і йде з цінами нижче себестоимости.

У 2001 середня ціна реалізації 1 центнери м’яса яловичини становила 2734 крб., за собівартістю 3532 крб., свинини — 3165 крб. при собівартості 3719 крб. за 1 центнер.

На прохання агроцехи підвищити ціни реалізації АТ відмовляє. Падіння, фиксируемый у господарстві, збільшується як у результаті інфляційних процесів, і через диспаритету вартості кормів і реалізованої продукции.

Таблиця 8.

Фінансовий результат діяльності, тис. крб. |Показники |1999 р. |2000 р. |2001 р. | |Виручка від товарів, надання |1848 |1827 |3083,2 | |послуг | | | | |Собівартість реалізованих товарів, послуг |2168 |2707 |3186,2 | |Виручка від | | | | | свинини |893 |918 |2136,4 | | яловичини |455 |709 |546,8 | |Падіння від фінансової складової діяльності |-320 |-880 |-103 |.

У господарстві спостерігається збиток щороку. Падіння списується на фірму «М'ясопродукти», що є структурним підрозділом ВАТ «ЗаготИнвест». Питома вага фірми в виручці АТ — 6%. Через отриманого збитку виробництво м’яса у господарстві не рентабельным.

Для проведення аналізу фінансового становища агроцехи скористаємося аналітичним балансом господарства (Додаток 2). Дані для аналітичного балансу за 2001 рік наведені у Додатку 3.

Абсолютним показником фінансової стійкості є показники, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування (Додаток 4).

Протягом аналізованого періоду агроцех перебуває у нестійкому фінансовий стан, оскільки джерел на формування запасів недостатньо, але попри залучення кредиторську заборгованість господарство не змогло змінити свого становища. Господарство відчуває недолік власних оборотних засобів, який поповнюється кінець 2001 року. Дане положення викликано зменшенням власного капіталу на 713 тис. крб. Погіршення фінансового стану цеху зумовлено збільшенням запасів, відбувається затоварювання. Частина вироблену продукцію господарством не реалізується, а залишається в запасах. Загальна величина запасів збільшилася на 52 тис. крб. На підприємстві спостерігається скорочення джерел формування запасів у результаті відходу господарства від короткострокових кредитов.

До показників аналізу фінансового становища підприємства ставляться показники фінансової стійкості й платоспроможності (Додаток 5). Зменшення коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) означає скорочення власного капіталу пасиві балансу, що може негативно б'є по діяльності підприємства. Збільшення короткострокових зобов’язань 2001 року проти 2000 роком викликало збільшення коефіцієнта фінансової залежності, що небажано для хозяйства.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власні кошти характеризує перевищення позик і кредитів над власним капіталом. Оскільки показник менше 1, то господарство може залучати короткострокові зобов’язання для відновлення платоспроможності. Коефіцієнт збереження власного капіталу менше оптимального значення, що означатиме скорочення власного капіталу протягом кожного року. Коефіцієнт абсолютної ліквідності балансу показує, що кредиторської заборгованості то, можливо погашена до найближчого час й цілком, що підвищує можливість господарства за отриманні нових кредитів і позик. Коефіцієнт проміжної ліквідності характеризує можливість покриття короткостроковій заборгованістю, має значення надходжень у відвантажену продукцію, надання послуг. Збільшення показника позитивно б'є по ліквідності балансу. Оптимальний значення коефіцієнта поточної ліквідності говорить про здібності аграрного цеху погасити короткострокові зобов’язання має значення оборотних засобів, збільшення показника — про наявність активів покриття зобов’язань. Факторний аналіз коефіцієнта поточної ліквідності показує які вплинули на зменшення коефіцієнта проти 2000 роком (Додаток 6). Коефіцієнт ліквідності запасів показує питому вагу запасів і витрат до короткотерміновим зобов’язанням. Питома вага запасів збільшився п’ять%, що є наслідком не використання запасів, їх оновленням. Значення коефіцієнта покриття в уже згадуваному періоді більше значення показника поточної ліквідності, що означає, що господарство не платежеспособно. Для подальшої нормальної роботи агроцеху необхідно погасити кредиторську заборгованість, збільшувати власні кошти, оновлювати запаси на яких складах, уникати їх затоваривания.

Але, попри отриманий збиток організація м’яса у господарстві поставлена високому рівні. Погіршення платоспроможності пов’язані з інфляційним зростання цін, з диспаритетом вартості кормів і реалізованої продукції, а як і викликано політикою АТ стосовно аграрному цеху.

2. Аналіз виробництва та ефективність використання кормов.

2.1. Аналіз складу і структури кормових культур

Обсяг виробництва рослинництва є один їх основних показників, характеризуючих діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить ступінь задоволення тварин кормами. Обсяг виробництва кормів залежить від низки чинників, однією із є виконання плану сівби, зміна у вигляді і структурі посівних площадей.

Таблиця 9.

Склад і структура посівних площ агроцехи |Культури |базисний рік |рік |звітний рік | | |га |% |га |% |план |факт | | | | |план |факт |% виконання | | |картопля |24 |27 |26,1 |25,5 |97,7 |106,3 | |однолетние трави |37 |35 |37 |36 |97,3 |97,3 | |багаторічні трави |32 |34 |32 |36 |112,5 |112,5 | |на зелений корм | | | | | | | |сіно |9,8 |10 |9 |9,9 |110,0 |101,0 | |озима жито на |31 |29 |30 |30 |100,0 |96,8 | |зелений корм | | | | | | |.

За аналізований період спостерігаються коливання в врожайності кормових культур у господарстві. Зростання врожайності можна бачити в багаторічним травам на сіно, позаяк у господарстві провели поверхове поліпшення угідь, а як і збільшення врожайності багаторічних трав на зелений корм, це викликано тим, що цех закупив якісне насіння люцерни. На врожайність впливають погодні умови, кількість опадів, родючість грунтів, які господарство намагається враховувати, плануючи врожайність культур.

Врожайність на господарстві небагатьом нижче по району, це пояснюється низьким якістю окремих ділянок пашни.

Виконання плану з агротехнічним заходам, ефективність кожного їх позитивно впливає рівень урожайності та валовий збір продукції. Виконання плану з кількості внесених добрив на 1 га посівів кожної культури визначається порівнянням фактичних даних із плановими, а також у динаміці лет.

Таблиця 11.

Виконання плану з внесення мінеральних добрив |Культури |Кількість внесених добрив на 1 га посівів, | | |кг NPK | | |Минулий год|Отчетный рік | | | |план |факт |виконання плану в % | |однолетние трави |2,8 |2,8 |2,5 |89,3 | |багаторічні трави: | | | | | | на сіно |1,0 |1,0 |1,0 |100,0 | | зелений корм |1,7 |1,3 |1,5 |115,4 | |озима жито на |2,5 |2,2 |2,5 |113,6 | |зелений корм | | | | |.

План внесення мінеральних добрив під однолетние трави недовиконано, а під багаторічні їхні озиму жито перевиконано, що послужило одній з причин підвищення середній врожайності кормових культур по хозяйству.

Норми внесення добрив розроблено у господарстві з урахуванням потреби рослин, у елементах харчування, наявності елементів харчування у грунтах і можливості їх засвоєння рослинами. Для визначення окупності добрив використовуються розрахунковий і кореляційний методы.

Окупність внесення мінеральних добрив розрахунковим методом визначається по формуле:

Зу = (Ху-уф — Ур)/Кф, где.

Зу — окупність 1 ц NPK,.

Ху-уф і Кр — фактичний і розрахунковий рівень врожайності культур,.

Кф — фактичне кількість внесених добрив на 1 га посівів, ц NPK.

Таблиця 12.

Окупність добрив по культурам |Показники |однолетние |многолетни|многолетние |озима | | |трави |е трави на|травы на |жито | | | |сіно |зелений корм | | |Якість грунту, бал |56 |56 |56 |56 | |Ціна 1 бала, ц |3 |0,36 |3 |2 | |Розрахункова врожайність |168 |20,2 |168 |112 | |(від природного | | | | | |родючості), ц/га | | | | | |Фактична урожайность,|180 |22 |190 |150 | |ц/га | | | | | |Приріст врожайності за |12 |1,8 |12 |38 | |рахунок добрива грунту, ц | | | | | |Кількість внесених |2,5 |1 |1,5 |2,5 | |добрив на 1 га, ц | | | | | |Фактична окупність |1,8 |1,8 |8 |15,2 | |1 ц NPK, ц | | | | | |Нормативна окупність |5 |2 |5 |10 | |1 ц NPK, ц | | | | |.

У господарстві спостерігається недовиконання плану окупності добрив при вирощуванні багаторічних трав на сіно і однорічних трав на зелений корм. Це сталося через зниження норми внесення добрив на 1 га, і навіть через низьку якість добрив. По озимого жита і багаторічним травам на зелений корм фактична окупність 1 ц NPK перевищує нормативну, це дозволяє господарству отримувати необхідну кількість корма.

Для визначення окупності добрив можна використовувати кореляційний аналіз (Додаток 8). Вийшло рівняння прямий линии:

Ух = 12,7+5,6 x, а — стала величина врожайності не що з кількістю внесених добрив (при х=0), b — наскільки збільшується врожайність зі збільшенням добрив на 1 ц/га.

Отже, збільшення добрив, внесених під культури, викликає підвищення середній врожайності кормових культур на 5,6 ц.к.ед. /га. Коефіцієнт детермінації (d = r2=0.92) показує, що прибавка врожайності на 92% залежить від рівня добрива почв.

Вплинув на врожайність надає виконання плану з впровадженню перспективніших і врожайних сортів. Господарство має намагатися збільшувати питому вагу більш врожайних сортів, що викликає зростання середній врожайності по окремої культурі. Сортовий склад найповніше представлений з картоплі. Агроцех обробляє сорти, як «Невський» і «Луговий». На інших культурам господарство обробляють ті сорти, які забезпечують найбільший вихід продукції. З однорічних трав агроцех обробляє вико-овсяную суміш, з багаторічних — конюшину і люцерну. Вплив даного чинника розраховане структурою посевов.

Таблиця 13.

Розрахунок впливу структури сортів на середню врожайність картоплі |Сорт |Посівна |Питома вага сортов,|Плановая |Зміна | | |площа, га |% |урожайност|средней | | | | |т |врожайності | | | | |ц.к.ед/га.|ц.к.ед/га. | | |план |факт |план |факт | + / -| | | | «Невський «|14 |13 |48 |58 |10 |23 |2,3 | | «Луговий «|15 |9 |52 |42 |-10 |29 |-2,9 | |Усього |29 |22 |100 |100 |- |- |-0,6 |.

При скороченні площі й зменшенні частки під більш урожайним сортом «Луговий» середня врожайність картоплі знизилася на 0,6 ц.к.ед, по порівнянню з планом, і становить 25,5 ц.к.ед. Це було викликане нестачею посадкового матеріалу «Лугового» сорти, внаслідок загибелі під час зберігання. Недовиконання плану посадки картоплі й відповідне зниження середньої врожайності ведуть до того що, що господарство недоодержує валовий збір, що негативно б'є по стані кормової бази. У звітному року господарству довелося замінити картопля іншими кормами, перераховувати раціони, балансуючи їх за питательности.

Врожайність сільськогосподарських культур також залежить від агротехнічних заходів: якості та способів обробки землі, розміщення культур в сівозміни, способів догляду посівів, термінів збирання. Вплив агротехнічних заходів на врожайність можна виміряти з допомогою многофакторной кореляційної моделі. Модель входять такі чинники: у — врожайність із першого га, ц.к.ед/га, х1 — якість грунту, бал, х2 — кількість внесених добрив на 1 га грунту, у NPK, х3 — питому вагу посівів більш врожайних сортів, х4 — питому вагу посівів в оптимальні терміни, х5 — відсоток жнив в оптимальні сроки.

Кореляційна модель матиме вид: у = 0,5 + 0,35×1 + 4×2 + 0,1×3 + 0,8×4 + 0,16×5.

Коефіцієнти рівняння з х1. .. х5 показують наскільки ц.к.ед зміниться врожайність кормових культур зі збільшенням супутнього факторного показника на единицу.

Таблиця 14.

Підрахунок збільшення врожайності з урахуванням кореляційного аналізу |Чинник |Рівень показника |Коефіцієнт |Збільшення | | | |регресії |врожайності, | | | | |ц.к.ед | | |фактичний |можливий | | | |х1 |56 |58 |0,35 |-0,7 | |х2 |2 |2,5 |4 |-2 | |х3 |40 |60 |0,1 |-2 | |х4 |75 |70 |0,8 |4 | |х5 |90 |80 |0,16 |1,4 | |Разом |- |- |- |0,7 |.

Середня врожайність кормових культур з допомогою виконання агротехнічних заходів збільшилося на 0,7 ц.к.ед і становить 27,5 ц.к.ед. Основні чинники зростання врожайності - посів і збирання врожаю в оптимальні сроки.

У звітному року у господарстві простежується зростання середній врожайності кормових культур, проти планом. Передусім це було викликано зростанням врожайності окремих культур, як-от багаторічні трави (конюшину, люцерна), ні з дотриманням термінів посіву і прибирання урожая.

2.3 Аналіз споживання і забезпечення у кормах.

Основним умовою підвищення ефективності виробництва тваринництва є забезпечення поголів'я необхідним обсягом і асортиментів кормів, правильним їх использованием.

Потреба тварин на відгодівлі в грубих, соковитих і зелених кормах господарство покриває самостоятельно.

Зерновими кормами агроцех забезпечує колгосп «Борисёнки».

Таблиця 15.

Забезпеченість тварин кормами, ц.к.ед |Види кормів |Звітний рік |Недолік (-), |Забезпеченість | | | |перевитрата (+) |кормами,% | | |план |факт | | | |Концентрати |2098 |2098 |- |100 | |Сіно |720 |720 |- |100 | |Силос |1190 |1428 |238 |120 | |Картопля |545 |474 |-71 |87 | |Зелений корм |485 |480 |-5 |99 | |Інші корми |31 |31 |- |100 | |Усього кормів: | | | | | | ц.к.ед |5069 |5231 |162 |103 | |переваримого |532 |549 |- |- | |протеїну | | | | |.

Забезпеченість тварин кормами в агроцехе не погана, але з дістає картоплі. Перевитрата силосу спричинена тим, що коли частина корми йде покриття нестачі картоплі. Концентровані корми господарство закуповує обсягом, удовлетворяющем потреби тварин. Корми, заготовлені у господарстві, високої якості, тому тварини досить забезпечені перевариваемым протеїном, а як і кальцієм, фосфором, каротином.

При зростанні поголів'я тварин за аналізований період спостерігаються коливання в витратах кормів. Обсяг скармливаемых кормів практично повністю задовольняє потреби тварин. |Таблиця 16 | |Витрата кормів виробництва продукції | |Показники |Базисний |Прошлый|Отчетный рік |Звітний | | |рік |рік | |рік у % до | | | | | |базисному | | | | |план |факт | | |Витрачено кормів, | | | | | | |ц.к.ед | | | | | | |телята |2049 |2448 |1926 |1988 |97 | |свині |3343 |3234 |3143 |3243 |97 | |Поголів'я ВРХ, гол |100 |78 |50 |50 |50 | |Поголів'я свиней, гол |350 |360 |428 |450 |129 | |Отримано приросту ваги, ц | | | | | | |телята |350 |273 |175 |200 |57 | |свині |525 |540 |642 |675 |129 | |Витрата кормів в ц.к.ед | | | | | | |на 1 ц приросту | | | | | | |телята |9,3 |8,9 |8,7 |9 |97 | |свині |6,5 |6,3 |6,3 |6 |92 | |Потреба кормах, | | | | | | |ц.к.ед | | | | | | |телята |2049 |2497 |1926 |2008 |98 | |свині |3377 |3267 |3143 |3243 |96 | |Задоволення | | | | | | |потреби у кормах,% | | | | | | |телята |100 |98 |100 |99 |- | |свині |99 |99 |100 |100 |- |.

Зменшення витрати кормів викликано поліпшенням його якості, що викликало перегляд структури раціону по поживністю, енергії і перерахунок кормових одиниць. Раціон став у більшою мірою задовольняти зоотехническим нормам. З зменшенням витрати кормів знизився витрата на одиницю продукції, і становив звітному року 9 ц.к.ед. на 1 центнер приросту телят і шість ц.к.ед. на 1 центнер приросту свиней, що у 3 і побачили 8-го % менше, ніж у базисному року відповідно. 2.4 Аналіз впливу типу, і рівня годівлі тварин з їхньої продуктивность.

Основним джерелом збільшення виробництва тваринництва є продуктивність тварин. Однією з чинників, які впливають продуктивність тварин є тип годівлі. Господарством був обраний найефективніший тип годівлі, що у у максимальному ступені відповідає особливостям виробництва. Тип годівлі було встановлено з урахуванням можливостей виробництва кормів та ефективності обробітку культур за умов господарства. |Таблиця 17 | |Тип годівлі тварин за аграрному цеху | |Група кормів |молодняк ВРХ |свині | | |ц.к.ед |% від виробленого |ц.к.ед |% від виробленого | |концентровані |378 |19 |1654 |51 | |грубі |517 |26 |227 |7 | |соковиті |596 |30 |876 |27 | |зелені |497 |25 |486 |15 | |разом |1988 |100 |3243 |100 |.

На свинофермі господарства застосовується концентрований тип годівлі, концентрати становить у структурі раціону 51%. Цей тип годівлі забезпечує найбільшу продуктивність свиней, але концентровані корми дуже дорожчою вартість раціону, що в остаточному підсумку позначається на собівартості м’яса. Тож у літній час господарство виводить на раціон зелені корми, силос. Вони дуже дешеві, багаті вуглеводами, протеїном, мінеральними веществами.

Для молодняку ВРХ застосовується силосно-сенной тип годівлі. Господарство прагне цілком і рівномірно забезпечити тварин зеленими кормами з весни до осені, що веде до зменшення частки концентрованих кормів в структурі раціону. Основним кормом в зимовий період є сіно, яке забезпечує необхідну кількість протеїну і каротина.

Продуктивність тварин, їх зростання та розвитку залежать від міри годівлі. При низький рівень годівлі більшість корми йде підтримка життєвих процесів, а менша — отримання продукції, в результаті чого збільшуються витрати корми виробництва одиниці продукції. Рівень годівлі - на цю кількість використаних кормів на 1 голову у період. У таблиці 18 представлений середньорічні рівні кормления.

|Таблица 18 | |Середньорічний рівень годівлі, ц.к.ед | |Показники |базисний рік |звітний рік |Звітний рік у %| | | | |до базисному | | | |план |факт | | |Зроблено на условную|19,0 |18,3 |19,2 |101 | |голову: | | | | | |картоплі |3,1 |3,3 |2,8 |90 | |сіна |4,9 |4,9 |4,9 |100 | |силосу |8,0 |7,2 |8,6 |108 | |зеленої маси |3,0 |2,9 |2,9 |97 |.

Коефіцієнти переведення гривень у умовне поголів'я: молодняк ВРХ — 0,6, свині - 0,3.

План за рівнем годівлі тварин агроцехом у звітній року був виконано. Виконання плану забезпечили ефективне обробіток кормових культур, зростання врожайності, збільшення площі під більш врожайними і перспективними культурами. Отже, у звітній року було виконано необхідну кількість кормів, що забезпечили господарству збільшення приростів ваги животных.

Підвищення рівня годівлі тварин одна із джерел зростання продуктивності. |Таблиця 19 | |Резерв збільшення виробництва рахунок підвищення рівня | |годівлі | | Групи |Витрата кормів |Фактический|Резерв |Возможн|Резерв | |тварин |на 1 |витрата |зростання |ое |зростання | | |голову, ц.к.ед |кормів на 1|продукции |поголов|объема | | | |ц |животноводс|ье |виробництв| | | |продукции, ц|тва, ц |животны|а | | | |.к.ед | |x, гол |продукции, ц| | |план |факт | | | | | |молодняк |17 |19 |9 |0,2 |50 |10 | |ВРХ | | | | | | | |свині |8,5 |10 |6 |0,25 |450 |112,5 |.

Збільшивши витрата кормів на 1 голову, проти планом, агроцех додатково отримав продукцію по молодняку ВРХ -10 ц, по свиням — 112,5 ц., що дало господарству додаткову виручку від продукції. Резерв зростання продуктивності по свиням становив 0,25 ц. Господарство, збільшуючи поголів'я свиней цього року до 600 голів, при незмінних інших чинниках, зможе отримати додатково до 150 ц продукції. Отже, рівень годівлі є умовою інтенсифікації виробництва тваринництва, підвищення його эффективности.

2.5 Аналіз показників ефективність використання кормов.

Виробництво продукції тваринництва залежить тільки від забезпеченості тварин кормами, а й від ефективності їх використання. |Таблиця 20 | |Ефективність використання кормів за видами продукції | |Показники |Звітний рік | | |приріст живої |приріст живої | | |маси ВРХ |маси свиней | | |план |факт |план |факт | |Валова продукція |200 |200 |675 |675 | |Витрата кормів, ц.к.ед на1ц. продукції |8,7 |9 |6,3 |6 | |всього продукції |1740 |1800 |4252 |4050 | |Відхилення від плану | |60 | |-202 | |(экономия-, перерасход+) | | | | |.

У звітному року у господарстві спостерігається економія кормів у вигляді 142 ц.к.ед. Це тим, що корми заготовлені корми високого якості, що забезпечує необхідну продуктивність тварин. Господарство в 1999 року приділило увагу породному складу свиней, закупили породисті свиноматки, яких планується отримати высокопродуктивное потомство. І це вплинув зменшення витрати кормів на 1 ц продукції (Додаток 9).

Витрати на корми молоднякові ВРХ на відгодівлі у звітній року за порівнянню з базисним роком зменшилися на 24,1 тис. крб. Це було за рахунок скорочення валового виробництва м’яса яловичини на 150 ц, було викликано скороченням поголів'я ВРХ. Скорочення витрати кормів на 1 ц продукції привела до зменшення витрат за корми на 1,2 тис. крб. Однак через високого темпу зростання цін корми, роботи й послуги для заготівлі кормів сталося збільшення витрат за корми загалом хозяйству.

Загальна вартість корми для відгодівлі свиней зросла на 24 тис. крб. Це викликано зростанням поголів'я. Наступного року господарство планує зайнятися откормом лише свиней, поступово ліквідуючи поголів'я молодняку КРС.

Запровадження збалансованих і більше ефективних раціонів викликало зменшення витрати кормів на 1 ц продукції як із відгодівлі свиней, і молодняку КРС.

Ефективне використання кормів одна із важливих чинників, що дозволяє повною мірою використовувати потенціал животных.

3. Резерви збільшення виробництва та ефективність використання кормов.

До важливим завданням аналізу господарську діяльність підприємства ставляться виявлення і підрахунок резервів збільшення виробництва земледелия.

Мал.1. основні напрями пошуку резервів збільшення виробництва растениеводства.

Використовуючи дані резерви, господарство може мати простий додаткову продукцію рослинництва, що забезпечить господарству міцну і стійку кормову базу. |Таблиця 21 | |Підрахунок резервів збільшення виробництва рослинництва за | |рахунок повного використання земельних ресурсів | |Заходи |Площадь, га |Культура |Врожайність |Резерв, ц.к.ед| | | | |ц.к.ед./га |. | |Осушення боліт |5 |куртофель |25,5 |127,5 | |Розораність пасовищ |25 |озима рожь|30 |750 |.

У зв’язку з ліквідацією поголів'я корів господарство відмовилося від використання пасовищ, передавши площі розпорядження колгоспу «Зірка». Включення в сільськогосподарський оборот забезпечить господарство додатковим силосом, зеленої масою. Розширення посівних площ можливо, й через осушення боліт, вивільнена площа буде засеяна картоплею. Використання даного резерву дозволить господарству додатково отримати 874,5 ц.к.ед.

|Таблица 22 | |Розрахунок резервів збільшення виробництва рослинництва з допомогою | |зміни розміру й структури посівних площ | |Культура |Структура |Площадь, га |Фактическа|Объем | | |посівів,% | |я |виробництва з | | | | |урожайност|структуре | | | | |т, |посевов, ц.к.ед. | | | | |ц.к.ед./га| | | |план |факт |план |факт | |план |факт | |картопля |12 |12 |22 |22 |25,5 |561 |561 | |однолетние трави |18 |23 |33 |42 |36 |1188 |1512 | |багаторічні трави| | | | | | | | | на сіно |47 |41 |86 |75 |9,9 |851 |742 | | на зелений |12 |11 |22 |20 |36 |792 |720 | |корм | | | | | | | | |озима жито на |11 |13 |21 |25 |30 |630 |750 | |зелений корм | | | | | | | | |Разом |100 |100 |184 |184 |- |4022 |4285 | |Таблиця 23 | |Резерв збільшення виробництва з допомогою додаткового внесення | |добрив | |Показники |Однолетни|Сено |Многолетни|Озимая | | |е трави |многолетн|е на |жито на | | | |їх трав |зелений |зелений | | | | |корм |корм | |Додаткове кількість |50 |112 |20 |25 | |удобрений, ц NPK | | | | | |Фактична окупність 1 ц |1,8 |1,8 |8 |15 | |NPK, ц | | | | | |Резерв збільшення производства|48 |91 |32 |75 | |продукции, ц.к.ед. | | | | |.

Використовуючи даний резерв, господарство має збільшувати частки більш врожайних культур у спільній посівної площі. У агроцехе є можливість дозволяють збільшити частку однорічних трав та озимої жита на зелений корм має значення скорочення частки інших культур. Збільшення частки врожайних культур дозволить збільшити обсяги виробництва кормів на 263 ц.к.ед.

Додаткове внесення добрив дасть прибавку врожайності з кожної культуре.

Резерв збільшення виробництва рослинництва з допомогою підвищення окупності добрив залежить від дози і забезпечення якості добрив, їх структури, засобів і термінів внесення змін до почву.

|Таблица 24 | |Резерв збільшення виробництва з допомогою зростання окупності | |добрив грунту | |Показники |Однолетние травы|Многолетние трави | | | |на сіно | |Фактична окупність 1 ц NPK, ц |1,8 |1,8 | |Можлива окупність 1 ц NPK, ц |5 |2 | |Приріст окупності удобрений, ц |0,2 |0,2 | |Можливе кількість удобрений, ц |105 |75 | |NPK | | | |Резерв збільшення виробництва |4,2 |6,75 | |продукции, ц.к.ед. | | |.

за рахунок підвищити рівень окупності добрив по однолетним травам і багаторічним травам на сіно господарство отримає резерв збільшення валового збору продукції рослинництва у вигляді 10,95 ц.к.ед.

Для збільшення виробництва рослинництва необхідно впровадження врожайних сортів культур. Господарство вирощує 2 сорти картоплі: у звітній року площа під сортами: «Луговський» — 9 га, «Невський» — 13 га. Врожайність сорти «Луговський», загалом, вище. Якщо агроцех продукуватиме лише сорт «Луговський», то отримає додатково 78 ц.к.ед.(6*13га).

|Таблица 25 | |Підрахунок резервів збільшення виробництва кормів з допомогою жнив в| |оптимальні терміни | |Культура |Площа, |Врожайність |Втрати продукції, | | |убрана в |при збиранні, |ц.к.ед. | | |оптимальні |ц.к.ед. | | | |сроки, га | | | | | |вчасно |пізніше |із першого |з усією | | | | | |га |площі | |багаторічні трави |12 |22 |18 |4 |78 | |на сіно | | | | | | |озима жито на |6,4 |30 |27 |3 |16,2 | |зелений корм | | | | | |.

Якби господарство організувало збирання кормових культур в оптимальні терміни, воно б додатково могло отримати 67,2 ц.к.ед. Для отримання кормів хорошої якості необхідно викошуватимуть трави на сіно у молодому віці, до дозрівання насіння ріпаку і обсеменения рослин, озиму жито — вчасно трубкования. |Таблиця 26 | |Підрахунок резервів збільшення виробництва з допомогою проведення | |агротехнічних заходів | |Заходи |Площадь, га |Урожайность, ц.к.ед. |Втрати | | | | |продукции, ц.к.ед.| | |план |факт | + |мероприятия|мероприятия|с 1 га|всего | | | | |/ -|проведено |не | | | | | | | | |проведено | | | |корінне |15 |10 |-5 |25 |22 |3 |15 | |поліпшення | | | | | | | | |земель | | | | | | | | |поверхностное|20 |18 |-2 |24 |22 |2 |4 | |поліпшення | | | | | | | | |земель | | | | | | | |.

за рахунок підвищення якості обробки земель, вапнування грунту, лущения стерні господарство може мати простий резерв зростання урожайності та виходу продукции.

Наприкінці аналізу необхідно узагальнити все виявлені резерви по кожної кормової культурі. |Таблиця 27 | |Узагальнення виявлених резервів до збільшення виробництва | |рослинництва, ц.к.ед. | |Джерела резервів |картоф|однолет|сено |многолет|озимая |корми | | |ялина |ние |многоле|ние |жито на|всего | | | |трави |тних |трави на|зеленый| | | | | |трав |зелений |корм | | | | | | |корм | | | |Розширення посівної |127,5 | | | |750 |877,5 | |площі | | | | | | | |Поліпшення структури | |324 |-109 |-72 |120 |263 | |посівів | | | | | | | |Додаткове | |48 |91 |32 |75 |246 | |внесення добрив | | | | | | | |Підвищення | |4,2 |6,75 | | |10,95 | |ефективності | | | | | | | |добрив | | | | | | | |Використання більш |78 | | | | |78 | |врожайних сортів | | | | | | | |Запобігання втрат | | |48 | |19,2 |67,2 | |при жнивного поля в | | | | | | | |оптимальні терміни | | | | | | | |Застосування | | |19 | | |19 | |агротехнічних | | | | | | | |заходів | | | | | | | |Усього резервів |205,5 |376,2 |55,75 |-40 |964,2 |1561,65 |.

З використанням внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції рослинництва господарство може додатково отримати 1561,65 ц.к.ед., що забезпечить господарству стійку й економічно ефективну кормову базу. Найістотнішими резервами збільшення виробництва кормів послужили додаткове внесення добрив, розширення посівних площ, впровадження врожайних сортів. Зміна структури посівів викликало загострення виробництва кормів рахунок збільшення частки однорічних трав, озимого жита, що викликало недополучение цьогорічного валового збору зеленої маси багаторічних трав. Але ця вада компенсується зеленої масою озимої жита і однорічних трав.

У подальшої діяльності господарству необхідно враховувати джерела збільшення цьогорічного валового збору кормів, розробляти заходи, спрямовані освоєння виявлених резервов.

Висновки і предложения.

У цьому курсової роботі було проведено аналізу кормової бази аграрного цеху ВАТ «ЗаготИнвест», виявлено резерви збільшення виробництва кормов.

У цехах організація виробництва кормів поставлена на непоганому рівні. Корми, вироблених у господарстві, високої якості, це дозволяє збільшувати обсяги виробництва мяса.

Кормова база господарства повністю задовольняє потреби тварин за кормах. Ветзоослужбой агроцехи розробили повноцінні раціони, обрані найефективніші типи годівлі тварин. Для безперебійного забезпечення тварин кормами у господарстві складено баланс кормів, враховує потреби тварин, видатки виробництво кормов.

Для ефективного виробництва та використання кормів господарству можна предложить:

. впровадження районованих кормових культур із високим урожайностью,.

. закупівлю високопродуктивних тварин, які забезпечують максимальний вихід продукції за мінімальної витратах корма,.

. вдосконалення структури посівів, рахунок збільшення частки ефективніших культур, розміщення культур по найкращим предшественникам,.

. запровадити контролю над термінами виконання робіт і ритмічністю виробництва растениеводства,.

. використання внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва кормов,.

. проведення агротехнічних заходів: підвищення якості обробки землі, внесення добрив у сухий ґрунт, вапнування грунту, осушення боліт, розораність покладів і пастбищ.

Запропоновані заходи допоможуть господарству найефективніше використовувати кормову базу господарства, що забезпечує стабільні темпи зростання виробництва животноводства.

1. Абрютина М. С., Грачов А. В. Аналіз фінансовоекономічної діяльності підприємства. — М.:

Видавництво «Річ навіть і Сервіс», — 2000. — з. 27.

2. Гиляровская Л. Т. Економічний аналіз. — М.:Юнити, 2001.

3. Завгородній В.І. та інших. Аналіз господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. — М.: Агропромиздат,.

4. Ковальов А.І., Привалов В. П. Аналіз господарську діяльність підприємства. — М.: Центр економіки та маркетингу, — 1999. — з. 61, 72.

5. Ковальов В. В., Волкова О. Н. Аналіз господарську діяльність підприємства. — М.: ПБОЮЛ Гриженко О. М., -.

2000. — з. 335.

6. Лобушин Н. П. та інших. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, — 1999. — с.

201, 244, 273, 315, 354.

7. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємств АПК. — М.: ИП «Экоперспектива», 1999.

8. Економічний аналіз. Управлінська анализ. Ч III.

Аналіз виробництва рослинництва і тваринництва: Методичне посібник — Кіров, 2001.

Додатка ———————————- додаткове внесення добрив, підвищення окупності добрив, впровадження врожайних сортів, скорочення втрат продукції при жнивного поля, поліпшення агротехнічних мероприятий.

осушение болот Увеличение урожайности Совершенствование структури посевов Расширение посівних площадей распашка пастбищ Источники резервів збільшення виробництва растениеводства.

[pic].

[pic].