Экологические проблеми сучасності і шляхи їх решения

1.

ВВЕДЕНИЕ

.

Антропогенний період революційне історія Землі. Людство поводиться як найбільша геологічна сила в масштабах своєї діяльності на планеті. Якщо ж згадати про нетривалості часу існування проти життям планети, ті значення своєї діяльності стане ще яснее.

Технічні можливості людини змінювати довкілля стрімко зростали, досягнувши своєї вищої точки за доби науковотехнічної революції. Нині він може здійснити такі проекти перетворення природного довкілля, про які порівняно недавно не смів і мріяти. Зростання могутності людини веде до підвищення негативних для природи й зрештою небезпечні існування наслідків своєї діяльності, значення які лише починає осознаваться.

Становлення та розвитку людського суспільства супроводжувалося локальними і регіональними екологічними кризами антропогенного походження. Можна сміливо сказати, що кроки людства вперед шляхом науковотехнічного прогресу невідступно супроводжували, як тінь, негативні моменти, різке загострення яких зумовлювало екологічним кризисам.

Характерною ознакою сьогодення є інтенсифікація і глобалізація впливу особи на одне навколишню його довкілля, що супроводжується небувалими раніше інтенсифікацією і глобалізацією негативних наслідків цього впливу. І якщо людство відчувала локальні й регіональні екологічні кризи, які можуть призвести до загибелі будь-якої цивілізації, але з перешкоджали подальшому прогресу людського роду живуть у цілому, то нинішня екологічна ситуація чревата глобальною екологічною колапсом. Оскільки сучасна людина руйнує механізми цілісного функціонування біосфери в планетарному масштабі. Кризових точок як і проблемному, і у просторовому сенсі стає дедалі більше, і вони виявляються тісно пов’язані між собою, створюючи що стає дедалі частішою мережу. Саме ця обставина і дозволяє говорити про наявність глобальної кризи й загрози екологічної катастрофы.

2.ОСНОВНЫЕ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМЫ.

Проблема забруднення природного довкілля стає таким гострої що зза збільшення обсягів промислового й сільськогосподарського виробництва, і у зв’язку з якісним зміною виробництва під впливом науковотехнічного прогресса.

Багато метали і сплави, якими користується людина, невідомі природою чистому вигляді, і було вони у певною мірою підвладні утилізації і вторинному вживання, частина їхньої розсіюється, накопичуючись в біосфері в вигляді відходів. Проблема забруднення природного довкілля на повний зріст стала по тому, як і XX в. людина істотно розширив кількість використовуваних їм металів, став виготовляти синтетичні волокна, пластмаси та інші речовини, мають властивості, як невідомі природі, але шкідливі для організмів біосфери. Ці речовини (кількість і розмаїтість яких зростає) після їх використання не надходять в природний кругообіг. Відходи виробничої діяльності дедалі більше забруднюють літосферу, гідросферу і атмосферу Землі. Адаптаційні механізми біосфери дати раду з нейтралізацією зростаючого кількості шкідливих на її нормально функціонувати речовин, та природні системи починають разрушаться.

1)Загрязнение литосферы.

Грунтовий покрив Землі є найважливіший компонент біосфери. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, які у биосфере.

Недосконалість сільськогосподарських прийомів призводить до швидкого виснаження грунтів, а застосування дуже шкідливих, але дешевих отрутохімікатів для боротьби з шкідниками рослин i з метою підвищення врожайності погіршує цієї проблеми. Так само важлива проблема є екстенсивний використання пасовищ, перетворює до пустель величезні ділянки земли.

Величезний шкода почвам завдає вирубування лісів. Тож якщо під вологими тропічними лісами внаслідок ерозії втрачається щорічно 1 кг грунту з гектара, то після вирубки цей показник збільшується в 34 раза.

З вирубкою лісів, ні з вкрай неефективними методами ведення сільського господарства пов’язана така загрозливе явище як спустелення. У Африці наступ пустелі становить близько 100 тис. га на рік, за українсько-словацьким кордоном Індії і Пакистану напівпустеля Тар насувається зі швидкістю 1 км на рік. З 45 виявлених причин опустынивания 87% результат хижацького використання ресурсов.(3;стр 325).

Також існує проблема зростаючій кислотності атмосферних осадів та грунтового покрова.(Кислотными називають будь-які осадки-дожди, тумани, сніг, -кислотність яких перевищує нормальної. До них також відносять випасти з атмосфери сухих кислих частинок, вужче званих кислотними відкладеннями.) Райони кислих грунтів не знають посух, та їх природне родючість знижений і хитливо; вони швидко виснажуються і врожаї ними низькі. Кислотність з спадними потоками води поширюється все грунтовий профіль і значне підкислення грунтових вод. Додатковий збитки виникає у зв’язку з, що кислотні опади, просочуючись крізь грунт, здатні вилуговуйте алюміній і досить важкі метали. Зазвичай присутність цих елементів у грунті не створює проблем, оскільки вони пов’язані в нерозчинні з'єднання та, отже, не поглинаються організмами. Проте за низьких значення pH їх сполуки розчиняються, стають доступними, і допомагає сильне токсична вплив, як у рослини, і на тварин. Наприклад, алюміній, досить багатий у багатьох грунтах, потрапляючи до озер, викликає аномалії розвитку та загибель ембріонів рыб.(3;стр. 327).

2)Загрязнение гидросферы.

Водна середовище — це води суші (річки, озера, водосховища, ставки, канали), Світовий океан, льодовики, підземні води, містять природно-техногенные і техногенні освіти. Які, відчуваючи вплив екзогенних, ендогенних і техногенних сил, впливають для здоров’я людини, його господарську діяльність й решта живе і неживе на Землі. Вода, забезпечуючи існування всього живого планети, входить у склад основних засобів вироблених матеріальних благ.

Погіршення якості води зумовлено, передусім, недостатністю і недосконалістю очищення забруднених природних вод у зв’язку з зростанням обсягів промислових, сільськогосподарських, господарським — побутових стоків. Загальна нестача, яке ускладнюється забрудненням, поступове знищення джерел прісної води особливо актуальні за умов зростаючого населення світу і розширюваного производства.

Останні 40 років водні системи багатьох країн світу виявилися серйозно расстроенными. Зазначається виснаження найцінніших з доступних нам джерел прісної води — підземних вод. Безконтрольне вилучення води, знищення лісових водоохоронних смуг річок і осушення верхових боліт сприяли масової загибелі малих річок. Скорочується водоносність великих рік і приплив поверхневих вод у внутрішні водоемы.

Погіршується якість води в закритих водоймах. Озеро Байкал забруднюється промисловими стоками Байкальської целюлозно-паперового заводу, Селенгильского целюлозно-картонного комбінату і Улан — Удэ.(3;стр 327−331).

Зрослий дефіцит прісної води пов’язані з забрудненням водойм стічними водами промислових і комунальних підприємств, водами шахт, рудників, нафтопромислів, при заготівлі, обробітку грунту і сплаві матеріалів, викидами водного, залізничного і автомобільного транспорту, підприємств шкіряної, текстильної харчової промисловості. Особливо сильно забруднюють поверхневі відходи целлюлозных — паперових, підприємств, хімічних, металургійних, нафтопереробних заводів, текстильних фабрик, сільського хозяйства.

До поширеним забруднювачами ставляться нафту й війни нафтопродукти. Вони покривають поверхню води тонкої, плівкою, перешкоджає газоі влагообмену між водою і околоводных організмів. Серйозною загрозою чистоті водойм завдає видобування нафти із глибини озер, морів, і океанів. До серйозним загрязнениям вод наводять раптові викиди нафти завершальній стадії буріння свердловин дно якої водоемов.

Іншим джерелом забруднення водойм служать катастрофи з нефтеналивными судами. Нафта потрапляє у море при розривах шлангів, при протечке муфт нафтопроводів, у її перекачуванні в берегові нафтосховища, при промиванні танкерів. «Нафта, яка у воду, протягом сорока — 100 год. утворює поверхневу плівку завтовшки 10[pic] див. Якщо пляма невеличке, то звичайно зникає що осіло на дно в холодну пору року, спливає на поверхню із настанням теплого периода."(3;стр 382).

Дедалі більше значення (як забруднення водойм) отримують поверхово — активні речовини, зокрема синтетичні миття (СМЗ). Широке застосування цих сполук, у побуті й промисловості призводить до збільшення їх концентрації стічних водах. Вони погано видаляються очисними спорудами, подають водойми, зокрема господарсько-питного призначення, а звідти в водопровідну воду. Присутність у воді СМЗ надає їй неприємний смак і запах.

Небезпечними забруднювачами водойм є солі важких металів — свинцю, заліза, міді, ртуті. Найбільше надходження їх води пов’язані з промисловими центрами, розташованих біля берегів. Іони важких металів поглинають водні рослини: по тропічним ланцюгах вони прибувають растительноядным тваринам, та був до м’ясоїдним. Іноді концентрація іонів цих металів у тілі риб у десятці і в сотні разів перевищує вихідну концентрацію їх водойми. Води, містять побутові відходи, стоки сільськогосподарських комплексів служать джерелами багатьох інфекційних захворювань (паратифы, дизентерія, вірусні гепатити, холера та інших.). Широко відомо поширення холерних вібріонів забрудненими водами, озер, водохранилищ.

«Якщо ми отравляем підземні води, відновлення чистоти станеться лише за 300 — 400 лет."(3;стр.388).

3)Загрязнение атмосферы.

Людина забруднює атмосферу вже тисячоліттями. Останніми роками місцями відрізняється сильне забруднення повітря, що з розширенням осередків промисловості, з технизацией багатьох областей нашому житті, успішної моторизації. Справді шкідливі речовини, які у повітря, може посилюватися їх взаємними реакціями між собою, накопиченням серед стосів, великий тривалістю їх нахождений повітря, особливими метеоусловиями і інших чинниками. У районах, у якому підкреслюється висока щільність населення, скупчення заводів і фабрик, велика насиченість транспорту, забруднення повітря особливо зростає. Тут потрібен термінові і радикальні заходи. У дні, коли за погодних умов циркуляція повітря обмежена, може виникнути зміг. Смог особливо дуже небезпечна літніх і хворих людей. Фотохімічний туман чи зміг є многокомпонентную суміш газів і аерозольних частинок первинного і вторинного походження. До складу основних компонентів смогу входять: озон, оксиди азоту NO та сірки, численні органічні сполуки перекисной природи, звані в сукупності фотооксидантами. Фотохімічний зміг виникає й унаслідок фотохімічних реакцій за певних умов: про наявність у атмосфері високої концентрації оксидів азоту, вуглеводнів та інших забруднювачів, інтенсивної сонячної радіації і затишності або дуже слабкого обміну повітря в приземному прошарку при потужної і протягом щонайменше діб, підвищеної інверсії. Стала безвітряна погода, зазвичай супроводжується інверсіями, необхідна до створення високої концентрації реагують речовин. Такі умови створюються частіше у июне-сентябре і рідше зимой.

У періоди, коли забруднення сягає високого рівня, багато людей скаржаться на головний біль, роздратування очей і носоглотки, нудоту й загальне погане самопочуття Очевидно, на слизові оболонки чи діє у основному озон. Присутність суспензії кислоти, переважно сірчаної, корелює з частішанням нападів астми, а через чадного газу виникають ослаблення мисленнєвої діяльності, сонливість і головний біль. З високими рівнями суспензій, що діють у протягом багато часу, пов’язують респіраторні захворювання і рак легких. Однак ці чинники можуть у різного рівня проводити різні аспекти здоров’я. У окремих випадках забруднення повітря досягало настільки високих рівнів, що призводило смертельним исходам.

4)Уменьшение біологічного разнообразия.

Изменяя свій світ людина, істотно втручається у життя своїх сусідів по планеті. За даними Міжнародної спілки охорони навколишнього середовища, з 1600 г. на.

3.ПУТИ РІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ.

Кожна з обсуждающихся тут глобальних проблем має варіанти часткової повнішого рішення, існує певний набір загальних підходів мирно вирішити проблеми оточуючої среды.

Заходи поліпшення якості довкілля: 1. Технологические:

*розробка нових технологий.

*очисні сооружения.

*заміна топлива.

*електрифікація виробництва, побуту, транспорту 2. Архитектурно-Планировочные мероприятия:

*зонування території населеного пункта.

*озеленення населених мест.

*організація санитарно-защитных зон 3. Экономические 4.Правовые:

*створення законодавчих актів з підтримки якості довкілля 5. Инженерно-организационные:

*зменшення стоянок автомобілів у светофоров.

*зниження інтенсивності руху на перевантажених автомагистралях.

Крім цього, останнє століття людство розробило ряд оригінальні способів боротьби з екологічними проблемами. До таких способів можна віднести виникнення і діяльність різноманітних «зелених» рухів і закупівельних організацій. Крім «Green Peace^a», може похвалитися розмахом своєї діяльності, існують аналогічні організації безпосередньо проводять природоохоронні акції. Є також інший тип екологічних організацій: структури, що стимулюють і спонсорують природоохоронну деятельность (Фонд дикої природы).

Крім різноманітних об'єднань у сфері вирішення екологічних проблем, існує низка державних або громадських природоохоронних ініціатив: природоохоронне законодавство у Росії інших країнах світу, різні міжнародні угоди, хоч система «Червоних книжок». Серед найважливіших шляхів розв’язання екологічних проблем більшість дослідників також виділяє впровадження екологічно чистих, малоі безвідхідних технологій, будівництво очисних споруд, раціональне розміщення виробництва та використання природних ресурсов.

Міністерство суспільного телебачення і професійного образования.

Магнітогорський Державний Университет.

Екологічні проблеми сучасності і шляхи їх решения.

Реферат по ОБЖ.

Виконала: студент ПиМНО,.

2 курс, 202 грн., УНК,.

Митрофанова Лена.

Перевірив: старший.

преподаватель.

Кувшинова Ира.

г. Магнитогорск.

1. Бродський О. К. Короткий курс загальної екології: Учебн. пособие-3-е изд.;

ДСАН, 1999;223с.

2.Войткевич Г. В., Вронський В. А. Основи вчення про біосфері: Кн. Для вчителя. — М: Просвящение, 1989.

3.Гладков Н. Д. та інших. Охорона природы-М. Просвящ., 1975;239с.

4.Горелов А. А. Экология: Учеб. посібник. — М.: Центр, 1998;238с.

4.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Досягнення ідеального стану абсолютної злагоди з природою в принципі неможливо. Так само неможлива і остаточне перемога над природою, бодай під час боротьби людина виявляє здатність долати виникаючі труднощі. Взаємодія людини з дикою природою будь-коли закінчується, і коли здається, що людина ось-ось отримає вирішальний перевага, природа збільшує опір. Втім, він нескінченно, і його подолання у вигляді придушення природи загрожує загибеллю самого человека.

Нинішній успіх людини у боротьби з природної середовищем досягнуть з допомогою збільшення ризику, що йде розглядати подвійно: ризик можливих побічних екологічних явищ, пов’язані з тим, що галузеву науку неспроможне дати абсолютний прогноз наслідків впливу особи на одне довкілля, і ризик випадкових катастроф, пов’язані з тим, що технічні системи та сам людина що немає абсолютної надійністю. Тут виявляється справедливим одне з положень Коммонера, званих їм «законом» екології: «ніщо не дається даром». (1;стр. 26).

З аналізу екологічній ситуації можна дійти невтішного висновку, що слід сказати скоріш не про остаточному і абсолютному рішенні екологічної проблеми, йдеться про перспективи зсуву приватних проблеми з метою оптимізації взаємовідносин людини з природним середовищем в існуючих історичних умовах. Ця обставина обумовлюється тим, що у здійснення цілей людства накладають обмеження фундаментальні закони природы.

1.

Введение

.

1стр.

2.Основные екологічні проблемы.

2стр.

1)Загрязнение литосферы.

2стр.

2)Загрязнение гидросферы.

3стр.

3)Загрязнение атмосферы.

5стр.

4)Уменьшение екологічного разнообразия.

5стр. 3. Пути вирішення екологічних проблем.

7стр. 4.

Заключение

.

8стр. 5.

Список литературы

.

9стр.