Ринок

смотреть на реферати схожі на «Ринок «.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА.

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.

Кафедра економіки підприємства.

із дисципліни «Інфраструктура ринку» студента групи, курсу спеціальності «Економіка підприємства» заочної форми навчання [email protected].

Викладач:

РІВНЕ — 2003.

ЗМІСТ.

Сторінка.

1. Питання № 3. Поняття про ринок… 3.

2. Питання № 13. Брокерське обґрунтування за договорами… 5.

3. Питання № 24. Ринок опціонних контрактів… 7.

4. Питання № 27. Нормальний інверсний ринок… 11.

5. Питання № 32. Функції біржової фондової системи.

… 11.

Використана література … … 14.

Номер залікової книжки — 984 002.

Питання № 3. Поняття про ринок.

Поняття «ринок «сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це переходом України до ринкової економіки, ринкових відносин.

У чому полягає зміст цих зрозуміти? У економічній літературі наводяться різні визначення ринку. Його визначають як сферу обміну чи місце зустрічі покупців і продавців товарів і послуг, чи сукупність угод купівлі і продаж товарів тощо. Ці визначення обмежують ринок виключно сферою обміну, купівлі-продажу, що не відображає його дійсної суті.

як економічна категорія, поняття «ринок «відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб «єктами економічної системи (виробниками і покупцями) із приводу обміну результатами і умовами (чинниками) виробництва.

Економічні відносини завжди проявляються як економічні інтереси (усвідомлені людиною потреби, спонукальні мотиви господарської діяльності). Тому ринок — поняття, яку відображає процес взаємодії економічних інтересів суб'єктів господарської системи.

Отже, поняття «ринок «тотожне поняттю «ринкові відносини » .

Економічна система, що функціонує на засідках ринкових відносин, у реальній дійсності є формою організації господарської діяльності суспільства, якої називають по-різному: ринкова система, система вільного підприємництва чи ж просто — ринок.

Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так і широкому розумінні. У першому — це форма економічного обміну, в іншому — система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі заподіяння у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання.

Ринок виступає як сукупність форм і організації співробітництва людей один із одним, призначених у тому, щоб звести разом із комерційною метою продавців та покупців, а також надати можливість першим продати, іншим — купити товар. Тобто це місце добровільних угод, де продажів товарів відбувається лише до того випадку, коли обидві сторони — продавець і покупець — знаходять компроміс, який проявляється в ціні.

як явище господарського життя ринок із «явився багато сотень років тому як наслідок природно-історичного розвитку виробництва й обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу роботи, появу економічно самостійних, юридичних суб «єктів й перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім й до товарного обміну на ринку.

Ринок функціонує за певних умів, котрі можна поділити на чотири групи. Економічні умови — основою які є демократизація економіки — заговорили українською у «язані із введенням загальних умів господарювання, котрі забезпечують ринкові зв «язки, передбачають:

. вільний вибір форм власності на засоби виробництва (утвердження права господаря),.

. вільне ціноутворення,.

. забезпечення та захист конкуренції,.

. вільний вибір виду діяльності,.

. вільний обіг товару, капіталу, праці,.

. оподаткування, фінансування, кредитування, валютна політика, котрі стимулюють підприємницьку діяльність.

Соціальні умови, котрі забезпечують гуманність ринкової економіки, охоплюють:

* систему захисту малозабезпечених верств населення.

(пенсійне забезпечення),.

* система соціальної допомоги дітям, молоді, безробітним,.

* система соціального захисту від безробіття.

Правові умови включають систему заходів, заговорили українською у «язаних із розробкою правового законодавства й прийняття економічних положень із переходу на ринкові методи господарювання.

Основними ознаками, що визначають суть ринку, є: o доступність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку (відсутність зондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу), o необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід із нього, o повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін., o свобода реалізації товарів і послуг, вибору товарів споживачем та прийняття рішень, o пануючий диктат споживача.

У умовах вільної конкуренції виробництво перебуває под постійним економічним контролем, а товаровиробники стають виконавцями волі споживача, змагаючись за сферу впливу на нього та його гаманець.

Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити через функції, котрі він виконує. До основних функцій слід віднести: регулюючу, стимулюючу, економічного відбору, інтегруючу.

Регулююча функція забезпечує постійність зв «язків між різними галузями виробництва, із допомогою ринку встановлюються основні мікрота макропропорції в економіці, у виробництві та обміні. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на зниження витрат на виробництво чиякого товару, на впровадження досягнень науково-технічної революції, на задоволення платоспроможного попиту населення. Ринок — найбільш досконалий інструмент саморегулювання товарного виробництва. Він визначає, «що », «як «й «кому «виробляти. Цю функцію ринок виконує бо він найбільш «оперативно «реагує на зміни, котрі відбуваються в економічному житті суспільства, а суб «єкти ринкових відносин у свою чергу реагують на зміни, що відбуваються на ринку.

Стимулююча функція полягає до того, що на ринку виграє тієї, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництв для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації роботи та управління. Головне в цій функції полягає в бо ринок стимулює виробництво саме тихий товарів, котрі необхідні споживачам.

Функція економічного відбору полягає до того, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок — це найоб «єктивніший суддя й найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно діючих господарств. Процес відбору — жорстокий й безжалісний, але й скаржитися можна хіба що зважується на власну некомпетентність. Реалізуючі цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.

Ринок також «зшиває «економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних й вертикальних зв «язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних. У цьому проявляється інтегруюча функція ринку. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни й куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, котрі будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати роботи, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.

Отже, відзначені умови існування та функціонування ринку, а також його функції визначають ринок, як конкретну форму господарської діяльності суспільства, котра здобула назву ринкової системи господарювання, чи ринкової економіки.

Пізнання ринку як економічної категорії неможливе без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, із які він складається, й котрі взаємодіють між собою. Для цого слід зверни критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути багато, оскільки ринок є складним й багатоманітним утворенням економічного життя. Найбільш поширеним є розгляд структури ринку із точки зору економічного призначення про «єктів ринкових відносин:

. товарний ринок: ринок предметів споживання та послуг, ринок засобів виробництва, ринок науково-технічних розробок,.

. фінансовий ринок: ринок інвестицій, ринок цінних паперів, валютний ринок,.

. ринок праці.

Кожен із названих ринків дуже різноманітний й на свій чергу поділяється на ринки взуття, ринки косметики та ін., що існують всередині ринку предметів споживання, ринки машин, верстатів й т.п. — ринку засобів виробництва. Ринкова економіка складається із великої кількості окремих ринків. Кожний товар чи послуга має свій ринок.

Існує й такий критерій розмежування ринку, як ступінь зрілості ринкових відносин: розвинений ринок, ринок, що формується, ринки із різним ступенем обмеження конкуренції: монопольний, олігопольний.

Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства: легальний (офіційний), нелегальний (тіньовий, чорний). Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою: місцевий, окремих територій, країни (внутрішній), світовий (зовнішній). Кожний вид ринку має свої особливості. Всі смердоті системно взаємопов «язані й органічно взаємодіють: якщо відбуваються порушення в одному із них, то це викликає перебої в роботі інших ринків й системи в цілому.

Питання № 13. Брокерське обґрунтування за договорами.

Брокерські фірми за допомогою брокерів купують й продають товари, грошові номінали чи акції від імені інших осіб. Крім того, смердоті надають клієнтам також додаткові послуги, до того числі і у вигляді кредитів, інформації про кін «юнктуру ринку, реклами тощо.

Брокерська фірма — це посередник між продавцями і покупцями цінних паперів на біржі. Вона всебічно вивчає кін «юнктуру ринку, можливості закупівлі та збуту акцій. Схема операцій, здійснюваних брокери, така: заява інвестора про готовність придбати акції - оцінка брокером кін «юнктури ринку — завершення операції. Процес пошуку інвестора називається ринком.

Біржа як комерційне підприємство забезпечує брокерів приміщенням, зв «язком, здійснює облік операцій, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розрахункам, розробляє типові контракти, Веде арбітражне розслідування та розглядає спори.

Брокери здійснюють посередницькі послуги при здійсненні операцій купівлі-продажу, як на біржі, то й поза нею від імені члена чи клієнта біржі, за їхній рахунок. Вони всебічно знають кін «юнктуру ринку, можливості закупівлі й збуту продукції, спеціалізуються на досить вузькому асортименті товарів. Завдання брокера полягає в тім, щоб допомогти включити товар у загальний ринковий оборот.

Продавці-товаровласники не пізніше, ніж власне — напередодні торгів дають брокерам, що діють на товарних біржах, доручення про продажів товарів. Брокери вважаються особини, що купили на біржі брокерське місце через брокерські контори. Торги відбуваються по секціях, у кожній із який призначається маклер — ведучий торгів. Маклер надає брокеру, у порядку надходження їхніх прохань, слова оголошення пропозиції. Протягом наступних трьох хвилин відбувається із «ясування попиту, при цьому брокер не може змінювати умів продаж. Якщо брокер не оголосив про зняття пропозиції, воно та вважається дійсним, й покупці протягом всіх біржових зборів до публічного скасування пропозиції мають право укласти угоду із брокером. У тієї ж годину кожен бажаючий теж має право укладати догоди на біржі від свого імені й за свій рахунок як особисто, то й через професійних посередників в особі біржових маклерів й брокерських контор. Виключним правом організації подібних контор повинні користатися члени біржі.

На закритих товарних біржах догоди полягають лише між біржовими маклерами й брокери, що представляють інтереси й виступають від імені, як учасників біржі, то й разових відвідувачів. На відкритих біржах контракти можуть укладати й клієнти біржі як самостійно, то й через своїх посередників. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямої залежності від брокерських контор. Брокери одержують дохід у основному не від членства на біржі, а від власної посередницької діяльності. Чим понад брокер провів угод, тім велику одержить комісію.

При здійсненні брокерської діяльності на ринку цінних паперів брокер вол «язаний відкрити в кредитній організації окремий банківський рахунок для обліку на ньому коштів клієнта, що надійшли брокеру у виконання укладеного із клієнтом відповідно до законодавства договору.

Здійснення брокерської діяльності на ринку цінних паперів із використанням коштів клієнтів без відкриття й використання спеціальних брокерських рахунків не допускається.

При наявності в брокера декількох клієнтів, із якими укладені домов, брокер вправі для обліку коштів цих клієнтів відкрити один чи кілька спеціальних брокерських рахунків, у тому числі спеціальні брокерські рахунки для відособленого обліку коштів шкірного клієнта.

Брокер, що здійснює догоди купівлі - продаж цінних паперів в інтересах клієнтів із наступним проведенням розрахунків за результатами клірингу зазначених угод через кредитну організацію, що уклала договір з кліринговою організацією, із якою брокером укладений договір на клірингове обслуговування, вол «язаний відкрити спеціальний брокерський рахунок у зазначеній кредитній організації.

Брокер не вправі поєднувати приналежні йому кошти й котрі є на його банківському рахунку із коштами клієнтів, що враховуються на спеціальних брокерських рахунках.

Кошти клієнтів й (чи) зазначених клієнтами третіх осіб, призначені для інвестування в цінні папери, а також кошти покупців цінних паперів клієнтів у виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених брокером в інтересах клієнтів, повинні надходити на спеціальний брокерський рахунок.

З суми коштів, що належати клієнту й котрі враховуються на спеціальному брокерському рахунку, брокер, якщо інше не передбачене договором, вправі самостійно одержати належне йому відповідно до договору винагороду, а також відшкодувати понесені в зв «язку із виконанням договору витрати.

Брокер вправі самостійно одержати належну йому відповідно до договору суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання клієнтом обов «язків за договором лише у випадку, якщо це передбачене договором.

З суми коштів, що належати клієнту й котрі враховуються на спеціальному брокерському рахунку, брокер вправі робити розрахунки із продавцями цінних паперів у виконання договорів купівлі - продаж цінних паперів, укладених брокером в інтересах клієнта.

Передача (Повернення) брокером клієнту всіх чи частини коштів, що находяться на спеціальному брокерському рахунку, здійснюється протягом терміну дії договору за письмовою вимогою клієнта на умовах, установлених законодавством, а й у випадку, якщо такі умови не встановлені, — на умовах, зазначених у договорі.

Виконання письмової вимоги клієнта повинне бути здійснено брокером у термін, що не перевищує 3 дні, якщо інше не передбачене законодавством чи договором з клієнтом.

У випадку призупинення дії чи анулювання ліцензії брокера, а також при припиненні договору між брокером й клієнтом брокер вол «язаний передати клієнту приналежні йому й що знаходяться на спеціальному брокерському рахунку кошти, за винятком коштів, що підлягають перерахуванню продавцям цінних паперів по договорах закупівлі-продажу, укладеним брокером в інтересах клієнта до настання шкірного із зазначених у дійсному пункті обставин, а також інших коштів, що брокер вправі одержати із коштів клієнта у відповідності з законодавством й не суперечними йому умовами договору із клієнтом.

Заборгованість брокера перед клієнтом по поверненню клієнту належних йому коштів, й що враховуються на спеціальному брокерському рахунку, підлягає погашенню брокером за рахунок його власних коштів у порядку і у терміни, передбачені законодавством й брокером з клієнтом.

У випадку накладення арешту на кошти клієнта, що враховуються на спеціальному брокерському рахунку, накладання ними стягнення по вол «язаннях клієнта, а інших передбачених законодавством випадках, брокер вол «язаний надати інформацію про наявність й суму коштів клієнта на спеціальному брокерському рахунку уповноваженому державному органу чи посадовій особі по його запиту.

Питання № 24. Ринок опціонних контрактів.

Спекулятивними об'єктами фондової торгівлі є також опціони та ф’ючерси.

Опціон — це угода (контракт) між партнерами, один з які виписує й продає опціонний сертифікат, а інший купує його, тобто отримує право до обумовленої дати за фіксовану ціну придбати певну кількість акцій у особини, Яка виписала опціон (опціон на купівлю), чи ж продати їхні (опціон на продаж).

Існують два різновиди опціонів: «американський », який можна реалізувати протягом всього терміну контракту, й «європейський », який реалізується на певну дату. Проте в обох випадках головною особливістю опціону є ті, що його власник одержує право купити чи продати акції за попередньо погодженими умовами, а продавець контракту бере у собі обов’язки по його виконанню.

Існують первинний й вторинний ринки опціонів. На первинному ринку відбувається постійна реалізація опціонних контрактів, у які фіксуються найрізноманітніші умови продаж, але в вторинному — перепродажів цих контрактів третім особам.

Опціони реалізуються на біржах та на позабіржовому ринку. У першому випадку опціони котируються. Якщо курс акцій, на котрі виписаний опціонний сертифікат, стабільний чи змінюється у невигідному для власника напрямку, то його ціна на вторинному ринку падає, а відтак продажів стає дуже проблематичним, особливо при наближенні терміну закінчення контракту.

Опціонні догоди (догоди із премією) передбачають купівлю права чи продаж вол «язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої догоди носити назву опціон. У відповідності із цим контрактом продавець опціону одержує премію й бере на собі вол «язання продавати чи купувати, а покупець опціону виплачує премію й одержує право купити чи продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, ціною опціону (опціонного контракту) виступає розмір премії, тобто суми, якої виплачує покупець опціону його продавцю.

Опціонна угода може бути укладеною як по реальному товару, то й по ф «ючерсному контракту.

Покупець опціону, оплативши продавцю премію, перед ним жадних вол «язань (тобто він не вол «язаний до моменту закінчення рядок опціонної догоди купити чи продати товар чи ф «ючерсний контракт по заздалегідь обумовленій ці ані). У такий ж годину продавець опціону, одержавши від покупця премію, вол «язаний протягом обумовленого опціонним контрактом періоду продати чи купити передбачуваний товар, як бі не змінилися умови біржового ринку, якщо лише покупець захоче реалізувати своє право).

Опціонна угода, то й ф «ючерсна, укладається на основі стандартизованого контракту. Проте період здійснення опціонних угод дещо коротший й не перевищує 9 місяців. Куплений опціонний контракт може бути потім переданий іншому покупцю.

Принцип формування опціонної догоди розглянемо на такому прикладі.

Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опціону пропонує власнику товару премію в сумі 50 млн. грн. за право придбати цю партію товару через три місяці. Протягом цого рядок власник товару продати його нікому помиляюся. Якщо за вказаний в опціонному контракті період ціна товару знизилась й вся партія коштує уже 400 млн. грн., то покупець опціону може відмовитись від її придбання. Якщо ж ціна товару зросла й становить по біржових цінах вже 600 млн. грн., то покупець вимагатиме у власника товару укладання біржового контракту товару у сумі 500 млн. грн.

Розрізняють такі основні види опціонних угод: а) простий опціон, його покупець одержує право вибору — вимагати від подавця опціону виконання його зобов’язань чи «відступитися» від догоди, використавши «право відступу». Розрізняють два види простого опціону: опціон-попит (чи опціон для придбання) й опціон-пропозиція (опціон на продаж). Покупець опціону-попиту має право купити реальний товар чи ф «ючерсний контракт. Відповідно продавець опціон-попиту бере у собі вол «язання продати реальний товар чи ф «ючерсний контракт (при перед «явленні покупцем попиту), а продавець опціон-пропозиції вол «язаний (при перед «явленні відповідної пропозиції) купити у покупця наявний у нього реальний товар чи ф «ючерсний контракт, б) подвійний опціон, при якому його покупець одержує право вибору між позицією продавця й позицією покупця реального товару чи ф «ючерсного контракту, а також право відмовитись від наступної догоди. У цьому випадку права покупця опціону стають вдвічі ширші порівняно із його правами при простому опціоні. як правило, вдвічі збільшується у зв «язку із цим й розмір премії, котра виплачується за такий опціон, в) кратний опціон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька разів партію товару чи ф «ючерсних контрактів в наступній угоді. Ця нова партія винна бути 2- x, 3-х, 4-х й т.п. кратною по відношенню до попереднього обумовленого початкового розміру, але й в межах максимального розміру, який визначається опціонним контрактом.

Опціонні догоди, то й ф «ючерсні догоди, лише починають впроваджуватись в практику нашої біржової торгівлі. Їх впровадження також обмежує нестабільність економіки, високі темпи інфляції, котрі практично викликають зниження рівня біржових цін на товари в наступних періодах. Розглянуті нами види біржових угод дозволяють здійснювати різноманітні біржові операції.

Вартість купівлі опціону (премія) визначається як відсоток від суми опціонного контракту чи як абсолютна сума за одиницю валюти й виплачується покупцем под годину продаж опціону задовго до завершення опціонного контракту незалежно від того, чи якщо він взагалі здійснений чи ні.

Вартість опціону (премія) є договірною величиною й залежить від обсягів купівлі-продажу валют, виду валют, поточного валютного курсу й ціни виконання опціону. Остання, у свою чергу, як правило, залежить від поточного валютного курсу й перспектив його зміни, інформацією про це можуть служити дані про форвардні курси валют, опубліковані у фінансових виданнях, зокрема в «Financial Times».

У будь-якому випадку розрахунки ціни виконання ведуться таким чином, щоб й покупець, й продавець после завершення опціону малі певний зиск.

У залежності від термінів завершення опціону відрізняють «американські» й «європейські» опціони (іноді вживають терміни «американський стиль» й «європейський стиль»). «Європейський» опціон (European-type option) може бути виконаний лише щодня опціонного періоду (на певну дату), «американський» (American-type option) — будь-коли, протягом всього опціонного періоду. У світовій практиці в різних країнах широко використовуються як «американський», то й «європейський» опціони. Практичне застосування опціонних контрактів в Україні базується на використанні «європейського» стилю.

Опціонні контракти суттєво відрізняються від форвардних контрактів. Перевагою використання опціонних контрактів є ті, що власник опціону може уникнути значних збитків від різких змін валютних курсів, попередньо зафіксувавши прийнятний для собі рівень обмінних курсів. Якщо ж таких різких коливань обмінних курсів не якщо, а курси валют залишаться стабільними, то власник опціону може відмовитися від його виконання, а його максимальні витрати в цьому випадку складуть лише суму, що дорівнює премії, це й якщо платою за страхування валютного ризику.

Якщо опціон завершено, то прибуток (збитки) визначають як різницю між ціною виконання й поточним курсом проданої чи купленої валюти мінус премія:

Р=(Кп — Кв) * Б — П, де Р — прибуток (збитки), Кп — поточний курс валюти, Кв — ціна виконання (курс, зафіксований в опціонному контракті), Б — сума опціонного контракту, П — вартість опціону (премія).

Загальним правилом визначення доцільності здійснення опціонного контракту є зіставлення поточного валютного курсу на день виконання опціону із ціною виконання. Якщо на день виконання опціону спот-курс якщо нижчим за ціну виконання, то вигідно здійснити опціон «пут», а «колл» — навпаки, коли поточний курс перевищить ціну виконання. Таким чином, можна вважати, що прибуток й ризик продавця опціону прямо протилежні прибутку й ризику власника. Максимальний прибуток, що дорівнює сумі премії, продавець опціону може отримати до того випадку, коли опціон не реалізовано. Якщо ж опціон довершено, то продавець може навіть понести збитки, оскільки йому доведеться купувати (продавати) валюту за курсом, що відрізняється від поточного в невигідний для нього бік. Алі на практиці, завдяки досить надійному прогнозуванню валютних курсів, таке відбувається досить рідко, й премія враховує можливість взаємного розподілу ризиків покупця й продавця.

У аналізі можливостей одержання прибутку чи збитків точкою відліку може служити «беззбитковий спот-курс», що характеризується нульовим прибутком й збитком як для продавця, то й для власника опціону. При здійсненні опціону «колл» — це ціна виконання плюс премія, а при здійсненні опціону «пут» — ціна виконання мінус премія, виплачена власником опціону.

Для розрахунку прибутку чи збитків важливе значення має визначення ціни виконання опціону. Для біржових опціонів вона визначається опціонною біржею на день завершення дії опціону. Причому, у залежності від тривалості опціонного періоду, установлюється кілька показників ціни виконання. Інформація про такі ціни й сума опціонної премії регулярно публікується в системах «Рейтер» й «Телерейт».

У залежності від можливості одержання прибутку чи збитків розрізняють:

1) опціони із виграшем:

— опціони «колл» із ціною виконання, вищою за ринковий (поточний) валютний курс,.

— опціони «пут» із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс,.

2) опціони без виграшу: опціони «колл» й «пут», ціна виконання які дорівнює поточному валютному курсу,.

4) опціони із програшем:

— опціони «колл» із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс,.

— опціони «пут» із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс.

Для позабіржових опціонів ціна виконання й розмір премії визначаються покупцем й продавцем за домовленістю. Останнім годиною із «явилася специфічна форма позабіржових опціонів із нульовою вартістю — їхні ще називають «циліндром» чи «колларом». Це обумовлене подальшим розвитком ринку опціонів, посиленням партнерства й довіри між корпораціями й банками, що дозволяє уникнути в торгівлі опціонами спекулятивних мотивів й зосередити увагу на головній функції опціонних контрактів — хеджуванні валютних ризиків.

Для опціонів «європейського» стилю практично не існує додаткових варіантів вибору, оскільки ціна й дата виконання зафіксовані попередньо. Коли стосується «американських» опціонів, з дохідними статтями покупець й продавець отримують додаткові можливості для прибутку, стежачи за динамікою обмінного курсу, оскільки опціон може бути здійснений будь-коли, протягом дії опціонного періоду.

Головними чинниками, що визначають суму опціонної премії, є:

— поточний курс валют,.

— термін дії опціону,.

— очікувані зміни валютних курсів,.

— внутрішні відсоткові ставки,.

— стиль опціону,.

— розмір банківського спреду (різниця між преміями на опціони «колл» й «пут» й ін.

Алі головним чинником, що визначає розмір опціонної премії, є динаміка ціни виконання щодо поточного спот-курса на даний момент продаж опціону власнику. Премія якщо тім вище, ніж вигідніше є ціна виконання щодо споткурсу. У будь-якому випадку, якщо імовірність здійснення опціону висока, то підвищується і опціонна премія. З іншого боці, якщо власник опціону заплативши значну суму премії, то майже завжди йому вигідніше якщо здійснити (завершити) опціон, щоб мінімізувати збитки.

Укладаючи контракт на біржі, покупець опціону отримує стандартне письмове підтвердження його юридичної законності, а також обов «язково періодично отримує оперативну інформацію про позицію свого опціону щодо поточного валютного курсу й цін на опціони інших видів. На відміну від схеми укладення контрактів по біржових опціонах, продавець й покупець позабіржового опціону обговорюють деталі контракту вдвох, а підтвердження його законності може бути здійснене телефоном, факсом чи електронною поштою. Окремий контракт, як правило, не укладається, а фактом його здійснення є виплата опціонної премії.

У Україні скільки-небудь значний організований ринок опціонів ще не склався. Навряд чи не єдиним прикладом є спроба Української біржі опціонів й ф’ючерсів (підрозділу Української фондової біржі) у 1994;95 р. відвести торгівлю опціонами на валютний курс, що, утім, закінчилася невдало — насамперед, через не сформовану до цого години потребу учасників ринку в подібному виді контрактів.

Питання № 27. Нормальний інверсний ринок.

Особливістю ф «ючерсних угод є постачання товару згідно із попередньо укладеними контрактами за цінами, що складаються на ринку реального товару, чи за котирувальною ціною. До рядок виконання догоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф «ючерсні догоди укладаються між продавцями й покупцями, як правило, Інакше для продаж чи купівлі товару, а із метою страхування від можливих змін цін на нього на реальному ринку. Інакше кажучи, при строкових операціях ф «ючерсного типу рух товару не є обов «язковим, оскільки це продажів прав товару. Ставши про «єктом такої торгівлі, він може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі і продаж ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна зросла, різницю виплачує продавець, якщо ж знизилась, — покупець.

А щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок зміни цін при здійсненні контрактів із реальним товаром у біржових операціях, застосовують хеджування (захист). У найзагальнішому вигляді хеджування визначають як страхування ціни товару від ризику, небажаного для виробника зниження чи невигідного для споживача зростання. І продавець, й покупець однаково зацікавлені в усуненні значних коливань й в кінцевому підсумку — в стабілізації руху цін. На практиці це відбувається так. Суб «єкт, що продає реальний товар на біржі із поставкою у майбутньому, спираючись на існуючий рівень цін, водночас купує ф «ючерсні контракти того самий рядків й на саму кількість товару. А суб «єкт, що купує реальний товар із поставкою у майбутньому, водночас продає на біржі ф «ючерсні контракти. І останні виступають як страхові гаранти, оскільки, якщо в операції один бік втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф «ючерсних контрактів на саму кількість товару, й навпаки, тобто продавець реального товару застосовує хеджування продажем, а продавець реального товару — купівлею.

Ф «ючерсний контракт є вол «язанням купити чи продати товар чи фінансовий інструмент за обговореною ціною в призначений термін. Терміни (так звані серії) визначаються біржами, на які торгуються ф’ючерси. Так, фінансові (індекси акцій, валюти і облігації) мають серії Березень-червеньвересень-грудень, метали й нафтопродукти — усі місяці (деякі менш активні), сільгосппродукція — серії, прив «язані до сезонних циклів виробництва. Ос-кільки ф’ючерс — інструмент із обмеженим терміном життя (на відміну від, наприклад, акції), існують обумовлені біржею для шкірного контракту важливі дати.

Збереження товарів коштує грошей, гроші в кредит коштують відсотків. З цієї заподій товар із постачанням у майбутньому, як правило, коштує дорожче, ніж із негайним постачанням. Ф’ючерс має ціну вище, ніж значення відповідного індексу. Різниця називається премією, чи базисом, й зростає в міру віддалення місяця постачання, а ринок у цьому випадку називається нормальним. Однак виникають ситуації, коли ціна товару із негайним постачанням може бути вище ф «ючерсної, чи более віддалений контракт коштує дешевше ближнього. Наприклад, зернові нового врожаю можуть котируватися нижче старого, коли стали відомі засіяні площі й прогноз постривай, а ціна мазуту із постачанням у грудні може бути вище березневої через сезонність попиту. Ринок у такому випадку називають інверсним.

Питання № 32. Функції біржової фондової системи.

У розвинених країнах інфраструктурі ринкових відносин притаманні багатоканальність реалізації продукції, широкий, спектр сервісного обслуговування, розмаїття форм регулювання товарно-грошових відносин. До останніх належати біржі.

Біржа — це такий інститут, завдяки якому оперативніше й із оптимальними наслідками для партнерів укладаються догоди купівлі-продажу товарів, реалізується єдина стратегія комерційної поведінки агентів цієї структури. Біржа є організаційною формою ринку, на якому відбуваються вільна торгівля товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили й формування ринкових цін й курсів відповідних активів на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж:

перший — як доступне для всіх зібрання, другий — як замкнене, всебічно регламентоване Державою зібрання, третій — як всебічно регламентована Державою корпорація, четвертий — як вільна корпорація чи приватний заклад останньої. Всі смердоті мають свої особливості. Однак їхні про «єднує ті, що смердоті вдосконалюють й полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують й впорядковують (через писані і неписані правила) найактивніших агентів ринкової економіки, зв «язують їхні між собою, полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації. З практики відомі біржі роботи, товарні, фондові біржі. Біржа роботи — елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку роботи. Система бірж роботи сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.

Біржа роботи виконує такі функції: аналізує стан ринку роботи, прогнозує попит й пропозицію робочої сили, Веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням, сприяє працевлаштуванню працездатних, здійснює професійну орієнтацію молоді, виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа роботи виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація. Поряд із державними біржами роботи існують й платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі роботи, а також: посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін. У Україні розвивається безплатна державна система центрів й служб зайнятості.

Біржа (гол. «beurs », нім. «borse ») — це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа роботи). як правило, біржа — це приватне, акціонерне товариство, акції якого за межі не приносять дивідентів, а лише надають право здійснювати торгові операції.

У Україні уже створено чимало бірж. Серед них: Українська універсальна біржа, Українська універсальна агропромислова біржа, Українська фондова біржа та інші. У зв «язку із переходом до ринку найбільшого поширення в Україні набули товарні біржі.

Товарна біржа — це комерційне підприємство, різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, на якому реалізація здійснюється без попереднього огляду за зразками й стандартами при наперед встановлених розмірах мінімальних партій й на якому формуються ринкові ціни в залежності від фактичного співвідношення попиту й пропозиції. Діяльність товарних бірж в Україні регулюється законом «Про товарну біржу ». У світовій практиці до біржових товарів належати 60−70 найменувань.

Всі операції на товарних біржах поділяються на два види: операції із реальним товаром, котрі передбачають наявність товару на даний момент догоди, й строкові, чи ф «ючерсні операції, тобто попередній продажів товару, якого ще не виробили. Більшість біржових операцій (90 й понад відсотків) складають саме ф «ючерсні догоди. Метою ф «ючерсної догоди є не продажів чи придбання реального товару, а отримання різниці в цінах, Яка виникає до терміну завершення догоди, тобто спекуляція, а також страхування (хеджування) від втрат, заговорили українською у «язаних зі зміною цін на товари.

Економічна роль товарних бірж полягає передусім до того, що смердоті сприяють встановленню ринкової рівноваги, відтворювальним процесам, ефективності економіки.

Протягом тривалого години існування товарних бірж. вироблялися і апробувалися практикою принципи та правила функціонування суб «єктів ринкових відносин, викристалізовувались біржове законодавство, правове забезпечення їхні діяльності. Одними із перших сформувалися поняття так званих біржових товарів та біржового контракту. Останній є юридичним вол «язанням поставити чи прийняти товар на певних умовах. До нього належати догоди з стандартними умовами: сума, кількість, дні та засоби поставки товарів, межі щоденних коливань цін.

Фондова біржа — це організаційно оформлень, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (див. Закон України «Про цінні папери й фондову біржу »). Основними видами цінних паперів є векселі, акції, облігації тощо. Членами біржі можуть бути індивідуальні торговці паперами та кредитно-фінансові інститути.

Фондова біржа виконує такі функції: забезпечує мобілізацію тимчасово вільних грошових засобів, встановлює ринкову ціну (курс) цінних паперів, здійснює переміщення капіталу між галузями. Операції на фондовій біржі, в залежності від терміну, на який укладається угода, поділяють на касові й строкові. Касові операції розраховані на оплату угод безпосередньо после їхнього укладення (від 2-х до 14 днів, в залежності від біржі). Строкові операції здійснюються у випадку, коли угода купівлі-продажу акцій укладається в даний момент, а її оплата відстрочена на заздалегідь встановлений період. Строкові операції дозволяють здійснювати спекулятивні операції й одержувати спекулятивний прибуток.

Купівля-продаж цінних паперів, облігацій, акцій на фондовій біржі здійснюється через відпрацьований тривалою практикою механізм. Залежно від попиту і пропозиції ними встановлюється біржовий курс.

Органічною частиною сучасних міжнародних валютно-фінансових відносин, котрі забезпечують концентрацію валютних операцій, формування, взаємозв «язок й динаміку валютних курсів, є валютна біржа. Валютна біржа — це комерційне підприємство, яку здійснює купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані три змінних чинники: ціна, сума й рядки поставок. Останнім годиною поширилися так звані ф «ючерсні догоди (домовленості про реалізацію товарів, котрі будуть вироблені в майбутньому, наприклад, угода про умови закупівлі врожаю наступного року). Вони передбачають не кількість товарів, а число контрактів. При укладанні ф «ючерсної догоди узгоджують лише дві позиції: ціну й термін поставки. Такі догоди можуть здійснюватись лише із одного стандартного виду товарів (так званого базового сорту), встановленого цією товарною біржею. Строк поставок за ф «ючерсним контрактом визначається тривалістю позиції.

У суверенній Україні формується система бірж. Вже діють такі біржі, як фондові, аграрні, міжбанківська валютна. Має місце тенденція розвитку від універсальних товарних бірж до спеціалізованих.

З появою бірж в Україні із «є й нові види професійних зайняти та робочих місць для населення. Операції купівлі-продажу на біржах здійснюють брокери, маклери й дилери, оскільки приватні особини на біржі не допускаються.

Використана література.

1. Альохін Б.І. «Ринок цінних паперів. Введення ЄІАС у фондові операції «, М.,.

Фінанси і статистика, 1991 г.

2. Біржове справа: Підручник. Під ред. В. А. Галанова, А.І. Басова. — М.:

Фінанси і статистика, 1998 г.

3. Медведєв В.А. «Біржа », М., 1991 г.

4. Основи економічної теорії. Політ економічний аспект. До.- 2000 р.

5. Основи сучасної економіки: підручник для вузів. — 2-ге видання перераб. І доповнене. М., 2000 р. — Козирєв В.М.

6. Ринкова система і її функціонування. Макконелл К. Р., Брю С.Л.

7. Улыбин К. А., Харисова І.С. «Брокер і біржа », М., «Информбизнес » ,.

1991 г.

8. Економічна теорія: навчальних посібників. Борисов Е. Ф. — М., 1999 г.