Переломи

Переломы

Работу підготував Вяльшин Дмитро, учень школи № 3.

Реутов, 2005 г.

Переломы — ушкодження кістки з порушенням її цілості. Розрізняють врождённые і куплені П. Врождённые П. рідкісні, наступають внаслідок травми вагітної чи внаслідок захворювання кісток скелета плоду. Саму численну групу придбаних П. становлять травматичні, к-рые виникають від одномоментного впливу надмірної механич. сили при транспортної, виробничої, бойової частини і інших видах травм. Травматич. П. супроводжуються перемінним ушкодженням м’яких тканин, оточуючих кістку. Якщо під впливом травмирующего предмета чи гострого отломка кістки порушується цілість шкіри, то утворюється відкритий П. Якщо цілість шкіри не порушена, то П. називають закритим (рис. 1). Залежно від напрями лінії П. розрізняють поперечні, косі і подовжні П.

.

Рис. 1. Схема закритого (зліва) і відкритого (справа) перелому кісток голени.

При повному П. кістки поділяються на частини (простий П.) чи декілька частин (складний П.). Складний П. з відділенням від кінців кістки однієї чи кількох осколків називають оскольчатым, чи многооскольчатым, а при велику кількість дрібних осколків — роздрібненим. При неповному П. до кісток утворюється лише тріщина чи відкривається нижній ділянку поверхні кістки. Повний П., якщо пошкоджена довга трубчаста кістку, майже завжди супроводжується зміщенням кісткових уламків, к-рые стають з точки до іншого чи зсуваються убік, або повертаються навколо своєї осі, інколи ж розходяться за довжиною (рис. 2.). Повні П. без усунення уламків рідкісні, зустрічаються гол. обр. у детей.

.

Рис. 2. Схематичне зображення усунення кісткових уламків при переломах у верхній (1), середньої (2) та нижньої (3) третини бедра.

Стрелками позначений напрям тяги м’язів, зумовлюючої усунення уламків бедра.

Неполные П. (тріщини) зустрічалися з більш часті у дитячому віці. Взагалі травматич. П. найбільш піддаються особи літнього, і особливо як, т.к. з роками кістки стають більш крихкими, втрачають гнучкість. Особливе останнє місце посідають П. компресійні (від стискання), характерні для коротких кісток, найчастіше хребців. За цих П. кістку може розділятися на частини, вона лише деформується (сплющується), і у ній губчатий кісткова тканину руйнується у багатьох місцях. Найчіткіше виражені ознаки П. довгих кісток кінцівок (плече, передпліччя, стегно, гомілка). Ознаки П. — різка біль, неможливість користуватися конечністю і навіть змінювати її становище, порушення форми і довжини кінцівки порівняно з здорової; може виявлятися ненормальна рухливість на місці перелому. На відміну від ушиба, функція кінцівки порушується негайно — з травми. Пізніше прояв, поступове наростання розладів можливо, за неповних П.; відрізнити їхню відмінність від забитих місць і розтягань часто вдається лише за допомогою рентгенівського знімка.

Полный П. іноді (частіше на кінцівках) супроводжується ушкодженням великих судин, нервів, що веде до багатого кровоизлиянию, побледнению, похолоданню кисті або стопи, втрати їх чутливості, загрожує омертвением кінцівки. При П. ребра може постраждати легке (проявляється кровохарканням). Першим найбільш наочним ознакою П. хребцем це часто буває параліч, викликаний травмою спинного мозку. Безперечним ознакою відкритого П. служить выстояние в рану отломком кістки, але воно буває який завжди, тому кожен П., при до-ром є рана, хоча на вид не глибока, слід вважати открытым.

Сращение П. — складний биологич. процес, що починається спаянием уламків молодий сполучної тканиною, котра утворює так зв. м’яку мозоль; остання потім перетворюється на кісткове мозоль, міцно з'єднуючу отломки. Якнайшвидше зрощенню сприяють тісне зіткнення уламків і спокій. За цих умов тривалість зрощення залежить від цього, яка кістку зламана. Найшвидше (за 2−2,5 нед.) зростається П. фаланги пальця, найбільше (за 6 міс.) — П. шийки стегновій кістці. При великій відстані між отломками, вклинивании з-поміж них шару м’яких тканин, при порушеннях спокою зрощення П. уповільнюється, і може взагалі не статися; у разі утворюється помилковий суглоб. Зрощення може настати і за значному зміщення уламків, але давайте тоді П. зростається неправильно, що призводить до укороченню чи викривлення кінцівки (рис. 3.). Процес зрощення особливо порушується при відкритих П., піддавалися бактерийному забруднення, в результаті чого розвивалася інфекція.

.

Рис. 3. Зрощення уламків стегна з точки. Стрілкою зазначена кісткова мозоль.

Лечение П. полягає в усуненні усунення шляхом вправления (репозиции) уламків із наступною фіксацією в правильному становищі терміном, необхідний зрощення П. Лікування проводить хірург чи травматолог, до до-рому постраждалий може бути спрямований якомога швидше.

Первая допомогу залежить від транспортної іммобілізації, найчастіше з допомогою шин з підручних матеріалів. Хороша транспортна іммобілізація перешкоджає збільшення усунення уламків зменшує болючість під час перевезення постраждалого, отже, і можливість розвиватися травматичного шоку, особливо при П. стегна. Шину накладають по загальними правилами. За відсутності коштів на шинирования верхню кінцівку слід підвісити на хустку, нижню — прибинтовать до здорової нозі. Що стосується відкритого П. необхідно передусім змазати шкіру навколо рани спиртовим р-ром йоду і накласти стерильну пов’язку. Відкритий П. кінцівки з рясним кровотечею вимагає накладення кровоспинного джгута, к-рый накладають також до іммобілізації. Надаючи першу допомогу, годі було домагатися повного виправлення наявної деформації кінцівки. Подібні намагання болісні для постраждалого і загрожують ушкодженням судин, нервів. Тому слід обмежитися обережним потягуванням кінцівки за довжиною за пензель чи стопу. При відкритому П. неприпустимо вправлення завглибшки рани виступаючих на поверхню уламків кістки, т.к. водночас і в глибокі тканини можуть впровадитися збудники інфекції. Подальше лікування більшості закритих й коштовності всіх відкритих П. проводитися в лікарняних умовах; тут вправлення уламків виробляють, за необхідності, з допомогою особливих пристосувань, а леч. іммобілізацію здійснюють у різний спосіб — гіпсовою пов’язкою, постійним витягуванням чи з допомогою особливої компрессионно-дистракционной апаратури, до-раю як утримує отломки в правильному становищі, а й притискає їх одне до друга. Іноді доводиться вдаватися до операції, скріплюючи отломки металлич. платівками, стрижнями, шурупами тощо. При нек-рых закритих П. (напр., пальців, окремих кісток пензля, стопи, одній з кісток передпліччя і ін.) призначають амбулаторне лікування поліклініці, травматологич. пункті. У таких випадках постраждалий повинен знати, що правильно накладена лікарем гіпсова пов’язка може кілька годин виявитися тісній, т.к. збільшиться припухлість дома П. За появи ознак стискання (болю, блідості чи синюшности пальців) потрібно відразу ж звернутися його до лікаря, не плутаючись надрізати пов’язку. Слід пам’ятати також, що при леч. іммобілізації повний спокій кінцівки як необов’язково, але шкідливий, т.к. веде до послаблення м’язів, трудоподвижности суглобів, уповільнює зрощення П. Тому необхідно вдома займатися леч. гімнастикою, виконуючи, за вказівкою лікаря, руху при к-рых не порушується нерухомість уламків (напр., руху пальцями руки при П. плеча, передпліччя, руху на лікті при П. пензлі і т.п.). Лікування в лікарняних умовах також включає заняття леч. фізкультурою, масаж, физиотерапевтич. процедури тощо. Так само важливо правильно проводити лікування після зрощення перелому і зняття іммобілізації. Проводиться він повинен під контролём лікаря. Часто у процесі лікування П. кісток нижніх кінцівок хворі користуються милицями. Деталь це можна лише для розв’язання лікаря. Милиці необхідно підганяти за зростанням хворого те щоб при користуванні ними більшість ваги тіла припадала на руки, а чи не на пахвові западини.

При лікуванні П. велике значення має тут раціональне харчування. Їжа мусить бути легкоусваемой, повноцінної за калорійністю і складу. Особливої цінності мають насичені вітамінами й мінеральними солями свіжі фрукти й овочі.

Профилактика П. залежить від найсуворішому дотриманні правил техніки безпеки на виробництві, сільському господарстві, на транспорті, під час занять спортом.

Наряду з травматич. П., але є багато рідше зустрічаються патологич. П., що відбуваються внаслідок руйнації кістки будь-яким болючим процесом — напр. остеомиелитом, эхинококковой кистой та інших. Їх ознака — відсутність скільки-небудь значного механічного насильства; можуть виникати що у сні. Перша допомогу — той самий, як і травматич. П. Лікування здійснюється з урахуванням характеру захворювання, котрий зруйнував кость.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.