Механизмы податкового стимулювання малого підприємництва

Механизмы податкового стимулювання малого предпринимательства.

Для розвитку та підтримки малого підприємництва необхідно удосконалювати податкового законодавства і велика увагу приділяти податковим пільгам для підприємств.

В високорозвинених країнах ставки прибуток і додаткової вартості застосовуються диференційовано залежно від величини річного прибутку. Знижені податкові ставки йдуть на залучення підприємців в нерозвинені райони.

Широко використовуються податкові важелі для стимулювання розвитку інноваційного бізнесу і отриману освіту нових великих фондів венчурного капіталу. Наприклад, США дрібні інноваційні фірми для інвестицій ризикового капіталу користуються податковими пільгами, пільговими кредитами, наданими спеціальними фондами за частина акцій. Витрати підприємств, які використовуються в розвитку науку й техніки, звільняються й від податків до 65%.

Существует що й така пільга, створення резерву не оподатковуваного податком прибутку. У світі дозволено в галузях, як ремісниче виробництво, торгівля, промисловість, сектор вільних професій, соціальній та у сфері діяльності, пов’язану зі здаванням майна наймачам і оренду. Резерв встановлюється як і абсолютному, і у відносному размере.

Вообще, слід зазначити, хоча система податкових пільг в рівних країнах неоднакова, переважно воно охоплює таке:

— знижку прибуток компаній у розмірі частини капіталовкладень до нового устаткування, будівництво,.

— знижку з прибуток у вигляді частини витрати на НИОКР,.

— дозвіл створювати з допомогою частини прибутку фонди спеціального призначення, не оподатковувані налогом,.

— оподаткування прибутку за заниженими податковим ставкам,.

— диференційований підхід в оподаткуванні податком на прибыль,.

— створення не оподатковуваного податком резерва,.

— використання механізму прискореної амортизации.

В Росії певні зміни для підприємств в податкове законодавство відбулися з прийняттям кількох указів Президента, в 1993 року. Указом № 2270 від 22 грудня 1993 р. «Про патентування деяких змін у оподаткуванні прибутку та у відносинах бюджетів різних рівнів «передбачені додаткові заходи для податковому, стимулюванню інвестиційного процесу переважного напрями підприємствами коштів в розвитку і розширення виробництва, виділення з-під оподатковуваної прибутку коштів, спрямованих підприємствами погашення кредитів банків на капвкладення, звільнення від оподаткування прибутку банків, отриманої від надання довгострокових кредитів предприятиям.

Не оподатковується частка прибутку підприємства, яку направляють для будівництва, на реконструкцію і відновлення основних виробничих фондів, освоєння нової техніки і технології. У роки роботи звільняються й від прибуток малі підприємства з виробництва і переробці сільськогосподарської продукції, випуску товарів народного споживання, і навіть що виробляють будівельні матеріали, якщо прибуток від зазначених видів діяльності перевищує 70% загального обсягу виручки від продукції (робіт, послуг). Третій і протягом чотирьох років зазначені підприємства сплачують податок у вигляді відповідно 25 і 50 відсотків виявленої ставки при умови, що прибуток від перелічених видів діяльності становить понад 90% загального обсягу виручки від ними продукції (робіт, услуг).

Льготу з податку прибуток мають банки, надають щокварталу щонайменше 50% загального обсягу кредитів малим предприятиям.

Малые підприємства звільняються й від сплати авансових внесків податку прибыль.

Однако слід зазначити, у цілому усі ці й інші зміни порядку й умов оподаткування підприємств не зачіпають принципової основи чинній податковій системи России.

Действующая російська податкову систему будується на відносинах підпорядкування. Нормативні акти, які регулюють відносини з сплаті податків його громадянами, не передбачають всіх можливих ситуацій, при виникнення яких підприємству слід платити той чи інший податок. Ось чому треба створити універсальну, наскільки можна гнучку податкову систему, яка мінімальним кількістю норм буде якісно регулювати велику область відносин також домогтися відповідності створеної системи законодавству, регулюючому область громадянських і підприємницьких отношении.

Налоговая система може діяти цілеспрямовано лише у тому випадку, якщо державні програми, які визначають пріоритети промисловій і науковій політики, у зв’язку з якими надаються податкові пільги і бюджетні субсидії. При невизначеності податки діють безсистемно і погіршують становище дел.

Непродуманное посилення податкового гніту не збільшить надходжень до бюджету, адже підприємець визначає сприятливі і несприятливі з погляду оподаткування види господарської діяльності, і цивільно-правових договорів.

При існуючої системи податкових пільг, якщо навантаження знято з одних підприємств, вона неминуче лягає на його плечі других.

Несовершенная податкову систему змушує підприємців йти у «тіньову» економіку. Це спричиняє невідповідності проголошених і реально діючих правовідносин.

Все податкові пільги можна розділити втричі основні группы.

Первая група — це пільги, які надаються всім предприятиям.

Вторая група — пільги, надані малим підприємствам, що належать до таким відповідність до законодательством Третья група — пільги лише малим підприємствам, створеним не з урахуванням ліквідованих (реорганізованих) підприємств, їх філій і структурних подразделений.

Основной проблемою системи пільг є принцип їх надання — наприклад, пільги лише прямих інвестицій і тільки для інвестицій у власне виробництво. Це також зберігає непряму підтримку великих підприємств з допомогою відносно невеликих, оскільки процес міжгалузевого переливу капіталу як і вкрай утруднений і неэффективен.

Кроме того, немає та суттєвої підтримки фінансування інвестицій і НДДКР, не оподатковується лише 10% прибутку, використовуваної для проведення підприємствами і міжнародними організаціями проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт. У зв’язку з цим слід подумати про збільшення відсотка неоподатковуваних коштів, спрямованих на НДДКР, особливо підприємств малого підприємництва, оскільки тут є всі можливі умови у розвиток високих технології.

В Росії нині існує 44 виду податку разом із акцизами. Причому до малого підприємництва застосовуються таку ж податкові важелі, як і до великих підприємств. Саме тому коштів на саморозвитку підприємства мало остается.

Федеральным законом «Про спрощену систему оподаткування, облік і звітність для суб'єктів малого підприємництва «вводиться паралельна систему оподаткування. Вибір використовуваного оподаткування складає добровільних засадах самими суб'єктами малого предпринимательства.

Данный порядок вводиться для суб'єктів малого підприємництва, є юридичних осіб, з чисельністю зайнятих у виробничому сфері діяльності до 15 людина, у сфері роздрібної торгівлі, побутового обслуговування — до 10 человек.

При перевищенні певної законом кількості працюючих платники податків переходять на загальноприйняту систему налогообложения.

Статтею 6 аналізованого Федерального закону передбачено, що суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, облік і звітність, відповідають за правильність обчислення і своєчасність сплати податків у відповідність до Законом РФ «Про основи податкової системи у складі Федерації «та інші законодавчим і документами.

Изменился підхід до визначення малого підприємства при наданні йому пільг у перших роки роботи, і навіть після звільнення його від авансових платежів.

Предусмотрено також, що малі підприємства, здійснюють три «види діяльності (багатопрофільні), ставляться до таких по критеріям того виду, частка якого є найбільшої у річному обсязі обороту чи річному обсязі прибутку.

Нужно враховувати, що організації, які застосовують відповідно до Федеральним законом № 222-ФЗ від 29 грудня 1995 р. «Про спрощеної системи оподаткування, облік і звітність для суб'єктів малого підприємництва «спрощену систему оподаткування, обліку, і звітності не сплачують податку з прибутку, якщо їх гранична чисельність котрі перевищує 15 людина.

Отсутствие активної амортизаційної політики — недолік вітчизняної податкової системи. У інших країнах система прискореної амортизації для підприємств є потужною важелем підтримки виробництва. Розробка ринкового законодавства цим питанням у Росії перебуває в початковій стадии.

Чинна податкова система не відповідає вимогам реального економічного становища країни. Нестійкість і жахаюча невизначеність податкового законодавства завдає найбільшої шкоди діючої державної економічної системі.

Даже розроблюваний нині Податковий кодекс — не покращує ситуації.

Изменчивость і складність російських законодавчих актів по питанням оподаткування поєднанні з недосвідченістю наших бізнесменів, створюють, поряд з іншими чинниками, додаткових труднощів у розвиток підприємництва. Це спричиняє необхідність ухвалення відомчих актів — різних інструкцій з питань оподаткування, покликаних доповнити і уточнити становища законодательства.

В будь-який адміністративну одиницю Росії необхідно створити центри підтримки підприємств, фонди фінансової підтримки та інші об'єкти ринкової інфраструктури.

Использование регіональних еліт і федеральних фондів, торгово-промислових палат і асоціацій у сфері сприяння розвитку підприємництва то, можливо різноманітним: від прямого кредитування підприємця, надання гарантій за кредитами, одержуваним у комерційних банках банках, часткову компенсацію банківських відсотків до допомоги у підготовці спеціальних кадрів, у створенні ярмарків. У найближчим часом необхідно пропрацювати різні варіанти комерційної діяльності самих фондів, механізм надходження різноманітних средств.

Для хіба що відкритих підприємств корисно ширше використовувати наявні кошти інших підприємстві, що з ними взаємовигідними контрактами і договорами на принципах часткового участия.

Требуется розробка системи додаткових пільг чи преференцій підприємствам, інвестуючих свої гроші в мале підприємництво. Адже чітку систему надання пільг таких підприємств буде досить стимулюючим важелем для бизнесменов.

Кроме того, необхідно провести в податковий кодекс розділ про статус і оподаткуванні малого підприємництва як окремого виду оподатковуваної бази, провести систематизацію безлічі податкових вилучень і неподаткових платежів з підприємств у різні фонди.

Совершенствование системи оподаткування малого підприємництва — це публічна звітність про використання податків усім рівнях, простота і зрозумілість, консолідація податків органів контролю над податками, заборона безперечного стягування платежів і закриття розрахункових рахунків без дозволу арбітражу, набрання чинності будь-яких нових нормативних актів, регулюючих питання оподаткування, не раніше як за 3−6 місяців після моменту їх опублікування, спрощення самого порядку й зближення термінів сплати з різних податках, і навіть обов’язок податкові органи забезпечувати платників податків інформацією щодо прийнятті нових тих нормативних документів, що стосуються оподатковування і опублікованих у пресі. Прийняття усіх цих заходів вимагають інтереси малих підприємницьких структур.

Лизинг у Росії: правові документи. — М.: АКДИ, 1996 г.,.

Пільгові оподаткування підприємств // Економіка життя й, 1995, № 25,.

Мале підприємництво у тих російських реформування і світового досвіду // Під ред. Чепуренко О. Ю. — М.: РНИСиНП, 1995 г.,.