Annihilator

Annihilator

Основателем «Annihilator «є гітарист Джефф Уотерс. Спочатку він грав у «Trojan hammer », але це команда проіснувала недовго, і він заснував свій проект «Jeff Waters project », потихеньку трансформировавшийся в «Annihilator ». У склад групи увійшли ще невеликі Майк Фармер (ударні), Джон Перинбам (вокал) і Девід Скотт (бас), хоча у основному цей був просто тандем Уотерса і Скотта. Інші двоє невдовзі звільнили, а замість них же в колективі з’явилися вокаліст Джон Бэйтс і ударник Річард Дет. Ця конфігурація записала демку «Welcome Те Your Death », після чого барабанщика выпнули, але в його місце взяли Пола Малека. За цим пішла ще одна демка, «Phantasmogoria », завдяки якому групі вдалося отримати угоду з «Roadrunner records » .

Тем часом склад ще кілька разів перетасовался, і до 1989 року новими членами колективу стали Ентоні Гринхэм (гітара), Вэйн Дарли (бас) і Рей Хартман (ударні, екс- «Assault ». На роль вокаліста було прийнято колишній басист відомій у Канаді команди «D.O.A. «Ренді Рампадж.

Когда 1989;го року з’явився дебютник «Alice In Hell », саме потрапив у смугу трэшевого буму, і, отримав хороші огляди у пресі. Звісно, чимала заслуга у тому був і самого Уотерса, віртуозно володів гітарою, а також записавшего практично самотужки й інші партії. У тому ж року «Annihilator «вперше відвідали Європу. Перед початком туру Джефф вигнав Рампаджа, а замість нього ангажував Кобурна Фарра. Ентоні Гринхэм вирішив не чекати, що його штовхнуть ззаду, а потихеньку звалив сам, поступившись Дэйву Скотту Дэйвису. Це було напередодні сесій на другому диска, «Never Neverland ». Платівка вийшла краще першої, оскільки голос Фарра більше підходив для музики, яку грали «Annihilator » .

Уотерса ж тепер визнавали у себе у Канаді, але й кордоном. Приклад цього може бути запрошення Джеффа Дэйвом Мастейном в «Megadeth ». Проте альянс з причин не відбувся, і Уотерс зі своїми командою вирушив розігрівати «Judas priest «під час їхньої британського туру.

Запись третього альбому почалася з участю нового другого гітариста, Ніла Голдберга. Під час сесій Джефф посварився з Кобурном, і той ляснув дверима. Заміною йому став Аарон Рандал, та його вокал більше підходив для попси, ніж для металу, й у результаті «The World On Fire «провалився. Ця невдача, і навіть подальші флуктуації у складі сприяли розриву контракти з «Roadrunner ». 1994;го в «Annihilator «крім Уотерса і повернувся Дейвіса входили ще басист Кэм Діксон і барабанщик Ренді Блек, але до 1996;му група було скорочено до двох чоловік (Уотерс і Блек). А альбом 1997 року, «Remains », Джефф знову записував практично в одиночній тюремній камері. Років через два він таки одумався, і склав «Annihilator «у складі: Рампадж, Хартман, Дейвіс і Расс Бергквіст (ударні).

В 2000;му року місце викинутого вкотре Рампаджа зайняв Джо Комю з «Overkill ». На рік на місце повернувся Ренді Блек. Приблизно у цей самий час до команди приєдналися Дэйв Скотт і Каррэн Мерфі, з участю яких було записана нова платівка, «Waking The Fury » .

Состав

Joe Comeau — вокал.

Jeff Waters — гітара.

Curran Murphy — гітара.

David Scott — бас.

Randy Black — ударні.

Дискография

Alice In Hell — 1989.

Never Neverland — 1990.

Set The World On Fire — 1993.

King Of The Kill — 1994.

Bag Of Tricks — 1994.

In Command Live — 1996.

Refresh The Demon — 1996.

Remains — 1996.

Criteria For A Black Widow — 1999.

Carnival Diablo — 2000.

Wakking The Fury — 2002.

All For You — 2003.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.