Творчість життя й Джузеппе Верді

Реферат.

«Творчість життя й Джузеппе Верди».

Подготовил:

Мінін Кирилл.

10 А Класс.

Джузеппе Верді (1813 — 1901).

У 40-і роки 19 століття на сцені Миланского оперного театру «Ла Скала» одна одною з’являються опери молодої композиторки Джузеппе Верді. У цю добу народ поневоленої, роздрібненої Італії збирав сили боротьбі з угнетателями-австрийцами зі своїми феодалами. Опери Верді зі своїми героїчними сюжетами, духом волелюбності, музикою, близька до народу, повної енергії і пристрасті, зустріли італійцями як бойової заклик. Їх постановки набували значення політичних подій. Хори і арії з цих опер ставали революційними піснями. «Маестро італійської революції» — так пізніше прозвали Верді патріоти. Гаряче співчуття зустріла перша историко-героическая опера Верді «Навуходоносор» («Набукко», 1842). Показані у ній страждання поневоленого вавілонянами єврейського народу нагадували слухачам про пригнобленої Італії. У опері «Ломбардцы» (1843) захоплені овації викликав заключний хор хрестоносців, які йдуть на звільнення Єрусалима. Піднятий, мужній, як революційний марш, він распевался патріотами у всій стране.

У Верді опера стає цільним твором, усі частини якого підпорядковані загальному драматургічному задуму. Важливу роль операх Верді набувають народні сцени. Цілісність побудови, енергійність і простота музичної промови, близькість її до народного пісні - ось ті нових рис, якими Верді збагатив італійську оперу. Його — чудового оперного драматурга — приваблюють сюжети, котрі розкривають великі людську пристрасть, зіткнення протилежних характерів. Йому близькі твори Гюго, Шекспіра, Шіллера. Найкращі опери цих років написані ним драмі Гюго «Ернані» (1844) і з трагедії Шекспіра «Макбет» (1847). Вони приносять Верді широку популярність поза Італії. Тепер він — прославлений композитор. І не віриться, шлях Верді мистецтва був такий труден.

Син бідного трактирника і прялі з пересічного ломбардского селища, Джузеппе з дитинства було охоплено пристрастю до музики. Після трьох років навчання в органіста церкві батьки посилають хлопчика сусідній містечко Буссето, до міської школу. Він продовжує де він свої заняття музыкой.

З дитинства Джузеппе змушений заробляти собі життя. Коли вмирає його перший вчитель, вона обіймає місце органіста у своїй селі. По недільним і святкові дні, за будь-якої погоди — під час дощу і холоднечу — проходить він пішки довгий шлях з Буссето, аби встигнути до церковній службі в село. У Буссето Верді надходить на службу в контору купця Антоніо Барецци. Барецци став найближчим іншому Верді й відіграв великій ролі в формуванні його поглядів. На дочки Барецци Верді згодом одружився. У Буссето Верді одержує вигоду від городян стипендію до вступу в Миланскую консерваторію. Але мрія Верді не збулася. Його вік, 18 років, перевищував встановлений прийому, його гра на органі видалася екзаменаторам недостатньо віртуозною. «Залиш думку про консерваторії», — така відповідь отримав майбутній великий композитор, став національної гордістю Італії. Але це не зломило його затятості. Він бере уроки композиції у помічника диригента театру «Ла Скала» і вже за 2 року у цьому театрі успішно виступає із першої оперою «Оберто». Йому відразу замовляють оперу «Король на годину». 1840 рік виявляється для Верді трагічним: він втрачає дочка, сина, і улюблену дружину. І з цих жахливих мук «Король одну годину» вдається композитору. Верді гребує більше писати. Невдовзі задум «Набукко» захоплює Верді. Він повертається на роботу, пише историко-героические оперы.

У знаменитих операх Верді 1950;х років «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур» — характери героїв змальовані глибоко й правдиво. Це — знедолені люди, жертви громадської несправедливості. «Ріголетто» — перша зріла опера Верді. Музика її драматична, багата інтонаціями живої речи.

З 1950;х років опери Верді роблять всіх найбільших сценах світу. Для Петербурга він пише оперу «Сила долі», для Парижа — «Сицилийскую вечерню» і «Дону Карлоса», для Неаполя — «Бал-маскарад». Верді дійшов вершин своєї творчості - операм «Аїда», «Отелло», і «Фальстаф». Декоративна пишність, розгорнуті масові сцени зближують «Аїду» з дискурсом паризькій «Великий опери». Чистота мелодичного малюнка надають «Аїді» більш правдивий характер. Композитор майстерно виводить на музику опери східний колорит.

Після «Аидой», принесла автору тріумфального успіху, з’являється одне з чудових творів — «Реквієм», написаний до страти борця за свободу Італії - письменника Мандзони.

Музика Італії у 70−80 роках переживала криза. У такій обстановці 74-летний Верді створює шедевр — «Отелло». Але це непросто картини природи він виводить на драму. Передсмертна пісня Дездемони про вербі зворушує безыскусственностью, чистотою і свежестью.

Минає кілька років, як і національне торжество зазначає Італія поява 26-ї останньої опери Верді «Фальстаф» за мотивами Шекспіра. Випадок винятковий: 80-річний композитор створює твір, повне безпосередності, юнацької свіжості і юмора.

Роки не віддаляють ми творчість Джузеппе Верді. Навпаки, в історичної перспективі воно розкривається в усій її значенні - справдіноваторський, корінням глибоко вросшее на національну грунт, мужнє і оптимистическое.