Танго, танго, танго

Танго, танго, танго

Алекс Громов Оно побачила світ наприкінці 19-го століття, найбідніших кварталах аргентинської столиці, Буэнос-Айроса, де у халупах бідняків тулилися приїжджали до міста пошуках кращої долі селяни, нащадки рабів, солдати і чималі іммігранти з найбідніших тоді країн Європи — Іспанії і.

Здесь зливалися воєдино найрізноманітніші традиції, і культури та зовсім не було заборонених тим. Танго народжувалося в буйних портових в барах і дешевих будинках розпусти, сплітаючи найрізноманітніші національні мелодії до однієї. Та й танцювали перші танго лише чоловіка на очікуванні жінки — вдвох, перебуваючи у черги, у черговий дешевий місцевий бордель.

А вже за кілька років ці мелодії захопили весь Буэнос-Айрос, а до звуках місцевого акордеона — бандонеана, додалася гітара, флейта і скрипка.

Так з’явилися перші оркестри, які відіграють танго, і танго зробило крок до Європи, ставши повальним захопленням і викликавши ненависть в деяких владик (наприклад, німецького Кайзера Вільгельма, ненавидів танго і категорично заборонив танцювати танго при своєму дворі!) свої плебейським походженням і південної жагучої чуттєвістю.

Пластинки з записами танго вже розходилися великими тиражами, коли танго отримало нову життя — в 1917 року нікому тоді невідомий співак Карлос Гадель записав на платівку своє легендарне танго — Mi Noche Triste («моя сумна ніч», слова до котрої я написав Паскуаль Контурси, який потім прославленим автором слів для танго) і сведущее ж ранок став першої зіркою світового танго. Через сім років Гадель дебютував на радіо, і потім подорожував в Європі.

Его називали міфом 20-го століття. До цього часу легендою залишається його артистичне виконання танго «Мій дорогий Буэнос-Айрос» — у фраку і казанку. Він знявся в кількох кінофільмах і у 1935 року у авіакатастрофі, назавжди залишившись історія танго — «Ель Пибе дель Абасто», як хлопчик із Абасто, робочого кварталу Буэнос-Айроса.

Темы слів танго — це самотність і відчай, ревнощі і ностальгія. Танго — це історія Аргентини, суть її національної вдачі, аромат минулих століть, оживаючи понині.

Танго стало найпопулярнішим виглядом танцю при Евіті Перон, і потім пристрасті вщухли, йому змінюють з’явилися нові види найсучасніших танців і танго стало йти зі сцени, переходячи у почесний, та заодно дуже популярний розряд класичної музики.

Но і знову почалося відродження — музикант Астор Пьяссола зробив нові, більш енергійні і свіжі аранжування старих класичних мелодій, і танго знову повернулося естраду, ставши навіть спеціальними радіостанціями, транслирующими лише танго, телевізійними шоу, ансамблями, мільйонними тиражами видаваними платівками й СД.

До цих в Буэнос-Айросе є спеціальні місця, звані танго-шоу, де завжди танцюють танго — це численні клуби, бари і кав’ярнях.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.