Новая модель економіки та громадського устройства

А. І. Сухоруков.

Модель економіки та громадського устройства.

Людство відомо кілька моделей громадського устройства.

Кожна їх відрізняється способом розподілу матеріальних благ.

Капіталістична модель суспільства відома багато сторіч. Народилася вона у надрах жорстокого феодалізму, досягла величезних успіхів у розвитку техніки, економіки та свободи підприємництва. Мета капіталістичного виробництва — отримання прибутку. Панує ринкової економіки. Гроші вирішують майже всі проблеми. Заради грошей люди роблять вбивства, грабежі, крадіжки та беззаконня, що робить життя суспільстві страшною й небезпечної. Без грошей людина стає безправним рабом. Рівність невозможно.

У капіталістичному суспільстві робочі продають свою робочої сили підприємцю тимчасово роботи. У сучасному виробництві робочі створюють нову вартість, яка кілька разів більше, ніж вести. При реалізації своєї продукції ринку додаткова вартість перетворюється на прибуток підприємця. Ставлення прибутку до заробітної плати називають нормою експлуатації робочої силы.

Комуністи ставили завданням здійснити народну мрію про справедливість, побудувати соціалізм з урахуванням громадського виробництва, виключити експлуатацію людини людиною. Матеріальні блага у цьому суспільстві розподіляють за кількістю якості труда.

Цим і лише цим можна домогтися рівності людей суспільстві. І тому комуністи беруть владу у своїх рук. Але от щоб втримати владу, в капіталістичне оточення, довелося вдаватися до сили. На Землі немає держав, які застосовують силу.

Керівництво Л. І. Брежнєва та її послідовники у СРСР ігнорували закони економіки та загальмували розвиток виробництва. Для побудови соціалізму вони використовували капіталістичну модель. Замість соціалізму вийшов державний капіталізм, який неминуче розвалився і перетворився на звичайний капіталізм із його пороками.

Та історичної ваги урок показав, що у громадському виробництві застосування економічної моделі капіталізму недопустимо.

Завдання у тому, щоб у новою економічною моделі, уникнути помилок минулого й виключити економічних умов в існуванні негативних явищ капитализма.

Потрібно поступово привести людей нова спільнота, зробивши її привабливішим і ефективнішим, ніж капіталістичне. Для побудови нової моделі суспільства треба вибрати підприємства з «суспільною формою власності, до яких належать державні підприємства міста і недопущення їх розвалу і банкрутства з єдиною метою приватизации.

У новій моделі общества:

1. Слід дотримуватися принципу медицини «НЕ НАШКОДЬ ЛЮДЯМ» Цей принцип має стати основним законом всім. Будь-яка дія, причиняющее шкода людям, має розцінюватися, як кримінальне преступление.

2. Слід врахувати, що у громадському виробництві прибуток хто б отримує. Отримують зарплатню. Тому заохочувати кожного у отриманні прибутку немає сенсу. До того ж заохочення прибутку веде до инфляции.

Громадське виробництво належить всіма нікому. Громадську власність берегти немає інтересу, якщо від неї немає жодної вигоди. У новій моделі суспільного ладу потрібно кожного зацікавити в заощадженні державної власності. Економія власності повинна приносити прибуток тому, хто її домігся. І тому ступінь підвищення ефективності громадського виробництва слід визначати лише з ступеня зниження вартості продукції, у якому охоплюють усі витрати. Чим менший вартість продукту для підприємства, тим вищі її ефективність, тим більше коштів працівники мають отримувати заробітної платы.

З урахуванням цього экономико-математическая модель нового суспільства будується таким образом:

Економію на вартості продукту (Эо) чи економію суспільних витрат праці грошової форми потрібно визначати розрахунком: Эо = Ес +.

Эзпл М, де Ес — економія на собівартості продукту, коп. на карбованець товарної продукції; в т. год. Эзпл — економія зарплати, коп. на карбованець товарної продукции;

М — норма додаткової вартістю базисному періоді, який розраховують по формуле:

М = П / Зп, де П і Зп- відповідно прибуток та Фонд зарплати для підприємства в базисному періоді, руб.

3. Збільшення грошової маси серед населення на вільний ринок призводить до зростання цін. Тому необхідно регулювання розміру зарплати. Для організації заробітної плати її регулювання тарифні ставки і оклади працівникам підприємств встановлювати з фонду споживання й чисельності працюючих, щорічно коригуючи ставки і оклади відповідно до динамікою національного доходу. На державних підприємствах заробіток може бути не нижче, ніж приватних. Тоді кваліфіковані працівники не втече до частнику.

Зміна тарифних ставок залежність від динаміки національного доходу усуне одна з умов інфляції. Повністю зупинити інфляцію може лише перехід до заохоченню економії громадських затрат.

4. Премії видавати тільки з фактично отриманої економії на вартості продукції тим, хто забезпечив отримання цієї економії, і навіть працівникам всіх рівнів управління з встановленому нормативу.

5. Максимальний розмір преміальних фондів на підприємствах визначати по формуле:

Х.