Реализация мережевих комп'ютерних технологій у системі міжнародного маркетинга

Ульяновський Державний Технічний Университет.

Авіаційний филиал.

Кафедра економіки, управління і информатики.

ФИО.

РЕАЛІЗАЦІЯ МЕРЕЖЕВИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ МЕЖДУНАРОДНОГО.

МАРКЕТИНГА.

(Курсова работа) Специальность: 61 100 «Менеджмент» Предмет: «Дослідження системам управління» Група: СМд — 22 Керівник: Приходько В.И.

Допущен до, экзамену:

Оценка:

Ульянівськ 2001 г.

Оглавление ВВЕДЕНИЕ… …4.

ГЛАВА 1 Сучасне стан глобального маркетинга…5 1.1 Функції, завдання й види глобального маркетинга…5 1.1.1 Основні засади глобального маркетинга…6 1.1.2 Функції глобального маркетингу… …9 1.1.3 Види глобального маркетингу… …10 1.2 Основні мети маркетингової деятельности…14 1.2.1 Зовнішня Середовище маркетингу… …16 2 Сегменти ринку… …16.

ГЛАВА 2 Інтернет, і його роль маркетинге…18 2.1 Загальна характеристика мережі Інтернет… .18 2.1.1 Історія розвитку Інтернет… …18 2.1.2 Склад Інтернет… …20 2.1.3 Адміністративне пристрій Интернет…20 2.1.4 Вплив структури Інтернет на пользователя…21 2.1.5 Технологія Word Wide Web… …22 2.2 Інтернет як і засіб маркетинга…24 2.2.1 Інтернет, і бізнес… … 24 2.2.2 Нова парадигма маркетингу за доби електронної комерції… 25 2.2.3 Нові підходи до реклами, збуту, розрахунків з клієнтами… 25 2.2.4 Основні клієнти в Інтернет… … .26 2.2.5 Конкуренція в Інтернет… …27 2.2.6 Зворотний зв’язок й підтримка клиентов…2 7 2.2.7 Угоди через Інтернет… …28 2.2.8 Особливості глобального маркетингу в Интернет…28 2.2.9 Сенс проблем, що має маркетолог…29 3 Реклама до Інтернету… …31 4 Розробка рекламної програми… …31 5 Web-promotion: що рекламує підприємець в Интернет…33.

ВИСНОВОК… …38.

СПИСОК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ… …40.

Литература

… …43.

Internet розвивається досить стрімко. Швидко збільшується кількість видань, присвячених Мережі, що віщує широке її розповсюдження навіть у далекі від техніки областях. Internet перетворюється на повноцінний джерело різноманітної корисною інформації для всех.

Процеси розвитку глобальних інформаційно-комунікаційних технологій дуже динамічні нині, які змогу суспільства і економіки поки лише починають масштабно використовуватися. Ще дватри роки тому Інтернет розглядався політикою переважно як гігантська бібліотека і головною його завданням вважалася допомогу у пошуку потрібної інформації та організація доступу до неї. У даний «комунікаційний» етап свого розвитку головне завдання Інтернету є допомогу у пошуку бажаних партнерів, і надання коштів на організації із нею потрібного виду комунікацій із необхідною інтенсивністю. Результати останніх досліджень показали, що використання Internet-технологий може дати реальну економію прибыль.

Очікується суттєве зростання збільшення обсягів Internet-коммерции, особливо у таких областях, як подорожі, роздрібна торгівля, фінанси, тематична реклама, соціальній та комп’ютерному секторе.

У цьому курсової роботі окрім різноманітних маркетингових заходів зроблено упор зроблено на рекламі до Інтернету. Дослідження Інституту реклами підтверджує, що в Internet перевершує по дієвості радіоі телевізійну рекламу. Про це свідчать й фахівці компанії PromoMart, фінансованої інститутом. У підготовленому ними звіті Internet вперше протистоїть традиційним засобам масової інформації, як інструмент реклами й торговли.

Internet є реальний грунт для рекламного бізнесу, ця галузь зростає з допомогою спілкування між клієнтами, і консультантами. Internet дозволяє дистриб’юторам перевести обслуговування своїм клієнтам нового рівень. За даними Jupiter Communications, 1999 року на електронну рекламу було 5 млрд. дол. — всемеро більше, ніж у 1998;м.

Перша глава курсової роботи повністю присвячена теоретичних підвалин глобального (міжнародного) маркетингу. Зокрема розглядаються функції, завдання, цілі й види маркетингу. Також дано поняття про основних принципах глобального маркетингу і специфічних для маркетингової діяльності функціях. Детально розглянуті різні виду глобального маркетингу і цілі маркетингової діяльності фирмы.

У другій главі під назвою «Інтернет, і його роль маркетингу «дається загальну характеристику Інтернету: історія розвитку, особливості і склад Інтернет. У другому параграфі Інтернет розглянутий як предмет і засіб маркетингу, дається обгрунтування ефективності застосування і шляхів використання можливостей глобальної комп’ютерну мережу в маркетингу. Викладено особливості роботи з клієнтами до Інтернету і проблеми, виникаючі перед маркетологом. Окремим параграфом у розділі проходить реклама до Інтернету, дано поради для розробки рекламної программы.

Глава 1.

Сучасне стан глобального маркетинга.

1.1 Функції, завдання й види глобального маркетинга.

У основі терміна «маркетинг» лежить слово «market», що означає ринок. Тому маркетинг — це концепція управління (філософія бізнесу), господарювання за умов ринку, що проголошує орієнтацію виробництва на задоволення конкретних потреб конкретних споживачів. Маркетинг — систему управління виробничо-збутовий діяльністю організації, спрямовану отримання прийнятною величини прибутку з допомогою обліку, і активного впливу па ринкові условия.

МАРКЕТИНГ — комплексна система організації виробництва та збуту продукції, орієнтована задоволення потреб конкретних споживачів й одержання прибутку з урахуванням дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішньої і до зовнішньої середовища підприємства експортера, розробки стратегії і тактики поведінки ринку з допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладено заходи щодо поліпшенню товару і його асортименту, вивченню покупців, від конкурентів і конкуренції, по забезпечення цінової газової політики, формуванню попиту, формуванню попиту, стимулюванню збуту і комерційній рекламі, оптимізації каналів товароруху і організації збуту, організації технічного сервісу і асортименту експонованих сервісних послуг. Маркетинг як породження ринкової економіки в певному сенсі філософією виробництва, повністю (від науково-дослідні та проектно-конструкторські робіт до збуту і сервісу) що була умовам та санітарним вимогам ринку, які є у постійній динамічній розвитку під впливом широкого спектра економічних, політичних, науково-технічних і соціальних, чинників. Підприємства-виробники і експортери розглядають маркетинг як засіб задля досягнення цілей, фіксованих даний період в кожному конкретному ринку та її сегментам, з найвищої економічної ефективністю. Але це стає реальним тоді, коли виробник має можливістю систематично коригувати свої науковотехнічні, виробничі і збутові плани відповідно до змінами ринкової кон’юнктури, маневрувати власними матеріальними і інтелектуальними ресурсами, щоб забезпечити необхідну гнучкість у вирішенні стратегічних партнерів і тактичних завдань, з результатів маркетингових досліджень. За цих умов маркетинг стає фундаментом для довгострокового та оперативної планування виробничо-комерційної діяльності підприємства, складання експортних програм виробництва, організації науково-технічної, технологічної, інвестиційної і виробничо-збутової роботи колективу підприємства, а управління маркетингом — найважливішим елементом системи управління предприятием.

Маркетинг — це система планування асортименту і обсягу випущених продуктів, визначення цін, розподілу продуктів між обраними ринками і стимулювання їх збуту з задоволення певних потреб. Зазвичай, у маркетингу під продуктом розуміють усі, що запропонувати над ринком на придбання, використання чи споживання з задоволення певних потреб (фізичні предмети, послуги, кадри, організації, види діяльності, ідеї). Можна виокремити такі основні засади маркетинга:

1. Ретельний облік потреб, гніву й динаміки попиту, ринкової кон’юнктури після ухвалення господарських решений.

2. Створення умов дня максимального пристосування виробництва до вимог ринку, до структури попиту виходячи з моментальної користі, та якщо з довгострокової перспективы.

3. Вплив ринку, па покупця з допомогою усіх можливих коштів, передусім рекламы.

З погляду громадської значимості можна сформулювати чотири альтернативні мети маркетингу: максимізація споживання, максимізація ступеня задоволення споживачів, максимізація вибору споживачів, максимізація якості жизни.

Вважається, що максимізація споживання максимизирует виробництво, рівень зайнятості, отже, і добробут суспільства. У цьому суть максимізації задоволення споживачів означає непросто збільшення споживання, а досягнення зростання ступеня задоволення потребностей.

Дотримуючись максимізації вибору споживачів, необхідно забезпечити таке розмаїтість товарів, щоб споживачі могли матимуть можливість знайти товари, задовольняють їх вкусам.

Максимізація якості життя — одне з альтернативних громадських цілей маркетингу, за якою маркетинг має забезпечити як кількість, якість, розмаїтості та доступність товарів по прийнятним цінами, але й якість культурної революції й фізичної довкілля людей.

Під маркетингом розуміється такий її різновид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод рішення господарських проблем, а ринок, його вимоги, і характер реакції є критерієм ефективності деятельности.

Маркетингова діяльність має забезпечити: надійну, достовірну і вчасну інформацію про ринок, структурі та динаміці конкретного попиту, смаки та вподобання покупців, то є інформацію про зовнішніх умов функціонування фірми; створення такого товару, набору товарів (асортименту), котрий понад повно відповідає вимогам ринку, ніж товари конкурентів; необхідне вплив на споживача, на попит, ринку, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реализации.

1.1.1 Основні засади глобального маркетинга.

У основі діяльності виробників, працівників основі засад маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок, покупець. Вихідним моментом, лежачим основу маркетингу, виступає ідея людських потреб, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко ось у чому: слід тільки те, що безумовно збут, а чи не намагатися нав’язати покупцю «неузгоджену» попередньо з ринком продукцию.

З сутності маркетингу випливають основні засади, які включают:

Націленість для досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутовий діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку намічених кількостях означає, власне, оволодіння його певною часткою відповідно до довгострокової метою, наміченої підприємством. Концентрацію дослідницьких, виробничих та збутових зусиль на вирішальних напрямах маркетингової діяльності. Спрямованість підприємства не так на сюхвилинний, але в довгостроковий результат маркетингової роботи. Це уваги до прогнозним дослідженням, розробки з урахуванням їх результатів товарів ринкової новизни, які забезпечують высокоприбыльную господарську діяльність. Застосування у єдності і взаємозв'язку стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом на них.

Методи маркетингової діяльності (див. рис. 1.1) полягають у тому, що проводятся:

. аналіз зовнішньої (стосовно підприємству) середовища, куди входить як ринок, а й політичних, соціальні, культурні й інші умови. Аналіз дає змоги виявити чинники, сприяють комерційному успіху чи що перешкоджають йому. У результаті аналізу формується банк даних з метою оцінки довкілля та її возможностей;

. аналіз споживачів, як реальних, і потенційних. Цей аналіз залежить від дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних та інших характеристик людей, котрі приймають рішення про купівлю, і навіть їх потреб у широкому значенні цього поняття і процесів набуття ними як нашого, і конкуруючих товаров;

. вивчення існують і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і/або модернізації старих, включаючи їх чи асортимент і параметричні ряди, упаковку тощо. д.

Застарілі, які дають розрахункового прибутку товари знімаються із виробництва і ринку. планування товароруху і збуту, включаючи створення, за необхідності, відповідних власних збутових мереж зі складами і магазинами і/або агентських сетей;

. забезпечення формування від попиту й стимулювання збуту (ФОССТИС) шляхом комбінації реклами, особистої продажу, некомерційних престижних заходів («паблік рілейшнз») різного роду матеріальних стимулів, вкладених у покупців, агентів і конкретні продавцов;

. забезпечення цінової газової політики, що полягає у плануванні систем і рівнів ціни що їх товари, визначенні «технології» використання цін, кредитів, знижок тощо. п. задоволення технічних і соціальних норм регіону, у якому збувається продукція, що означає обов’язок забезпечити належну безпеку використання товару та питаннями захисту оточуючої Середовища, відповідність морально-етичним правилам, належний рівень споживчої цінності товару; управління маркетингової діяльністю (маркетингом) як системою, то є планування, виконання контроль маркетингової програми індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових решений.

1.1.2 Функції глобального маркетинга.

Є різноманітні підходи до «методам» і «функцій» маркетингу. При цьому «методи» і «функції» маркетингу іноді ототожнюються. Методи маркетингової діяльності полягають у тому, що проводятся:

— аналіз зовнішньої (стосовно підприємству) середовища, куди входять як ринок, а й політичних, соціальні, культурні й інші умови. Аналіз дає змоги виявити чинники, сприяють комерційному успіху чи що перешкоджають йому. У результаті аналізу формується банк даних з оцінки довкілля та її возможностей;

— аналіз споживачів, як реальних, і потенційних. Цей аналіз залежить від дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних та інших характеристик людей, котрі приймають рішення про купівлю, і навіть їх потреб у широкому значенні цього поняття і процесів набуття ними як нашого, і конкуруючих товаров;

— вивчення існують і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і/або модернізація старих, включаючи їх чи асортимент і параметричні ряди, упаковку тощо. Застарілі, які дають розрахункового прибутку товари знімаються із виробництва і ринку (экспорта);

— планування товароруху і збуту, включаючи створення, при необхідності, відповідних власних збутових мереж зі складами і магазинами і/або агентських сетей;

— забезпечення формування від попиту й стимулювання збуту (ФОССТИС) шляхом комбінації реклами, особистої продажу, некомерційних престижних заходів («паблік рилэйшнз») різного роду матеріальних стимулів, вкладених у покупців, агентів і конкретні продавцов;

— забезпечення цінової газової політики, що полягає у плануванні систем і рівнів ціни що їх товари, визначенні «технології» використання цін, кредитів, знижок і т.п.;

— задоволення технічних і соціальних норм країни, импортирующей товари підприємства, що означає обов’язок забезпечити належну безпеку використання товару та питаннями захисту довкілля, відповідність морально-етичним правилам, належний рівень споживчої цінності товара;

— управління маркетингової діяльністю (маркетингом) як системою, тобто планування, виконання контроль маркетингової програми розвитку й індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових решений. 1].

До функцій маркетингу ставляться такі способи деятельности:

— вивчення ринку (аналіз ситуації, ємності, динаміки, структури, конкурентів; оцінка власного становища над ринком і т.п.);

— прогноз ринку (визначення короткобагато часутермінових тенденцій розвитку, поведінки основних елементів і параметрів ринку, оцінка чинників на нього на перспективе);

— оцінка власних /експортних/ можливостей (науково-технічних, виробничих, збутових, ресурсних, кадрових і др.);

— формулювання цілей /експорту/ на близьку і більше далеку перспективу;

— розробка стратегії /експорту/ (визначення методів досягнення поставленої мети, вироблення товарної, науково-технічної, цінової, збутової, рекламної та інших стратегій, їх взаимоувязка);

— розробка тактики (вибір коштів на досягнення поставленої мети на окремих етапах і напрямах експортної деятельности);

— формування від попиту й стимулювання збуту — ФОССТИС (визначення стратегії, тактики, методів, засобів і т.д.);

— аналіз стану та контроль (оцінка отриманих результатів, визначення ефективності експортної роботи, оцінка наближення до поставленим цілям, вироблення пропозицій з коррективам експортної діяльності в всіх його аспектах, і навіть організаційної структури предприятия). 2].

Маркетологи виділяють, поруч із «загальними функціями управління» (целеполагание, планування, організація, координування, облік, контроль) маркетингу, ще й «специфічні для маркетингової діяльності функции» [3] :

— комплескное дослідження ринку (включаючи аналіз політики та прогноз конъюктуры);

— аналіз виробничо-збутових можливостей предприятия;

— складання маркетингової стратегії і программы;

— здійснення товарної политики;

— здійснення цінової политики;

— здійснення комунікаційної політики (ФОССТИС);

— формування структур маркетингових служб;

— контроль маркетингової роботи і оцінка її эффективности.

Слід зазначити, що чимало зарубіжні маркетологи вважають, що маркетинг як прикладна наука — і є «ряд технічних методів», які мають задовольнити потреби, потреби і запити покупців і продавців. Так визначення маркетингу, дане А. Дайаном: «Маркетинг — це ряд технічних методів, спрямованих задоволення у найкращих психологічних умовах споживачів й у найкращих фінансових умовах дистриб’юторів природничих чи штучно викликаних потреб» [4] Інші відомі однак фахівці вважають, що й розглядати маркетинг «з погляду підприємства», то маркетинг представляє нічим іншим, як концепцію чи сукупність методів для подолання кризових мест.

1.1.3 Види глобального маркетинга.

Залежно від обсягу охопленого ринку можна говорити про масове маркетингу, про продуктно-дифференцированном маркетингу і цільовому маркетинге.

Масовий маркетинг — вид маркетингу, що характеризується масовими виробництвом і які маркетингом жодного продукту, призначеного відразу всім покупців. Наприклад, свого часу компанія «Кока-кола» виробляла одна частка напою, реалізуючи його за всіх ринках. Такий їхній підхід дозволяє продавати продукти по найменшим ценам.

Під продуктно-дифференцироавнным маркетингом розуміється вид маркетингу, що характеризується виробництвом і які маркетингом кількох продуктів із різні властивості, виділені на всіх покупців, проте розрахованих на різні їхні смаки. Наприклад, компанія «Кока-кола» нині виробляє кілька типів безалкогольних напоїв на підприємства різної упаковці. Ці напої призначені радше задля масових споживачів, мають різні смаки, а чи не до різних ринкових сегментов.

Цільовий маркетинг — вид маркетингу, що характеризується тим, що здійснюються виробництво і маркетинг продуктів, розроблених спеціально для певних ринкових сегментів. Наприклад, компанія «Кока-кола» виробляє напої спеціально для сегмента дієтичного питания.

Діяльність Калнишевського як організацій залежність від їх специфіки і системи управління, і навіть особливостей функціонування маркетинг може грати різну роль :

1) то, можливо функції виробничо-збутовий деятельности;

2) може бути більш важливою функцією, якщо організація відчуває труднощі сбыта;

3) то, можливо найважливішою, центральної функцією, коли під кутом зору маркетингу розглядають усіх інші функції организации;

4) коли всі функції виконуються скоординовано, з завдань найповнішого задоволення запитів споживачів, що виконують у організації контролюючу функцию;

5) якщо маркетинг стосовно іншим функцій грає інтегруючу роль, а споживач виконує на компанії контролюючу функцию;

Якщо спочатку маркетинг був із продажем фізичних продуктів (споживчих товарів, продукції виробничого призначення), то сьогодні його використовують стосовно до всього, може бути продано на ринку. Зокрема, говорять про маркетингу послуг, маркетингу організацій, маркетингу окремих осіб, маркетингу місць і маркетингу идей.

Під маркетингом організації розуміється діяльність, предпринимаемая з метою створення й підтримки сприятливого іміджу організації. Такий підхід практикують всім організаціям, Не тільки ті, що є за рахунок своїх прибутків. Маркетингом організації традиційно займаються підрозділ з зв’язки з громадськістю. Організація суспільної думки — це, власне, управління маркетингом, сместившееся з рівня продуктів на рівень всієї организации.

Маркетинг окремої особистості (персональний маркетинг) —діяльність, предпринимаемая до створення, підтримки чи зміни поведінки громадськості стосовно конкретних осіб. Політичні діячі, артисти, лікарі, спортсмени, адвокати, бізнесмени й т.д. використовують персональний маркетинг з метою підвищення своєї популярності й розширення бізнесу. Процес персонального маркетингу аналогічний процесу маркетингу фізичних продуктів та надаваних послуг. Він також починається з вивчення ринку, визначення ринкових сегментів та потреб споживачів. Далі визначається, якою мірою якості особистості відповідають запитам й у якій мірі треба трансформувати цю особу, щоб він більшою мірою задовольняла цим запитам. Нарешті, розробляється програма просування особи і його «доставки» потребителям.

Під маркетингом місця розуміється діяльність, предпринимаемая з єдиною метою створення, підтримки чи зміни поведінки клієнтів стосовно окремим місцях. Передусім слід виділити: маркетинг зон господарську діяльність (місце розташування заводів, магазинів, контор і т.п.); маркетинг місць відпочинку (залучення відпочиваючих і туристів в конкретні міста, райони, країни); маркетинг житла і маркетинг інвестицій в земельну власність (облаштування і продаж земельних ділянок як об'єктів приміщення капитала).

Маркетинг ідей зазвичай трактується стосовно таким соціальним ідеям, як зниження рівня споживання тютюнових виробів, спиртного, припинення споживання наркотиків, захист довкілля тощо. (в широкому значенні будь-який маркетинг — це маркетинг тих чи інших идей).

Тип маркетингу також визначається станом попиту. З цього точки зору виділяють такі види попиту: негативний, відсутність попиту, прихований, падаючий, нерегулярний, повноцінний, надмірний, нераціональний спрос.

Негативний попит характеризує стан ринку, коли значна його частину відкидає продукт і навіть заплатити ціну за відмови від її використання, наприклад негативний попит па щеплення, па наймання працювати колишніх в’язнів. При негативному попиті використовується за відгуками друзів маркетинг.

За Відгуками Друзів маркетинг — вид маркетингу, завданням якого є зміна негативного ставлення споживачів до якогось продукту (негативний попит) на позитивне шляхом переробки продукту, зниження цепи і забезпечення ефективнішого його. За Відгуками Друзів маркетинг застосовують, наприклад, тютюнові фірми, коли активність державні органи охорони здоров’я, освіти, соціального страхування, громадськості призводить до різкого зниження числа курців. Так було в США тютюнові фірми, прагнучи відновити втрачені позиції, зробили розробку й випуск низки спеціальних марок сигарет зі зниженим вмістом канцерогенних смол, тобто. провели відновлення продукції, супроводивши її рекламою: «Колишній аромат за мінімальної змісті смол» .

За відсутності попиту використовують стимулюючий маркетинг. Стимулюючий маркетинг — вид маркетингу, завданням якого є визначення без попиту способів ув’язування властивих продукту вигод до потреб і якими інтересами потенційних споживачів, щоб змінити їх байдуже ставлення до продукту. Стимулюючий маркетинг спрямовано подолання можливі причини повного незнання споживачами можливостей продукту, усунення перешкод для її поширенню тощо. Основні інструменти стимулюючого маркетингу — різке зниження цін, посилення реклами, інших методів просування продукта.

Прихований попит характеризує стан ринку, коли багато споживачі невдоволені існуючими продуктами. Наприклад, прихований попит па нешкідливі сигарети, більш економічні автомобілі. У разі необхідно виміряти величину потенційного від попиту й розробити новий продукт, його зрозумілу. При прихованому, потенційному попиті використовується розвиваючий маркетинг.

Завдання розвиває маркетингу полягає у оцінці розміру потенційного ринку виробництва і розробці ефективних продуктів, здатні перетворити попит у реальний. Інструментами розвиває маркетингу є розробка продуктів, відповідальних що виникли новим потребам, перехід нового якісний рівень їхнього задоволення, використання реклами, створення специфічного, орієнтованого па конкретні споживчі групи, іміджу продукта.

При падаючому попиті застосовують ремаркетинг. Ремаркетинг — вид маркетингу, завданням якого є полягає у відновленні попиту разі її падіння з урахуванням творчого переосмислення раніше який використовувався маркетингового підходу. Це пошуку нових можливостей пожвавлення попиту: надання товару нових властивостей, проникнення налаштувалася на нові ринки тощо. Так, ще у середині 1970;х років у структуру споживання спиртних напоїв США стався суттєвий зрушення: споживачі, орієнтуючись на низкокалорийные продукти, значно знизили попит на пиво, вважаючи за краще йому сухе виноградне вино. Тоді компанія «Міллер» випустила ринку нову марку пива «Лайт», мала калорійність вдвічі нижча, рахунок чого обійшла багатьох конкурентів за обсягом продажу та річний масі прибыли.

Нерегулярний попит характеризує сезонні, щоденні і навіть годинникові коливання попиту. Наприклад, попит послуги міського транспорту змінюється протягом доби. При нерегулярному, коливному попиті використовується синхромаркетинг.

Синхромаркетинг — вид маркетингу, завданням якого є пошук способів згладжування коливань попиту (нерегулярний попит) з допомогою гнучких цін, методів просування та інших інструментів маркетингу. Буває необхідний під час торгівлі товарами сезонного споживання або піддається іншим циклічним чи непередбачуваним спадам кон’юнктури. Ефективне засіб — переміжний, заздалегідь спланований перехід різні географічні та інші сегменти ринку (з наступним возвратом).

При повноцінному попиті, тобто. коли організація задоволена обсягом збуту, використовується підтримуючий маркетинг.

Підтримуючий маркетинг — вид маркетингу, завданням якого є підтримку за умов повноцінного попиту існуючого рівня попиту з урахуванням змінити систему переваг споживачів і через посилення конкуренції. Класичний приклад повноцінного маркетингу — діяльністькомпанії «Дженерал моторc», що у 20-ті роки зуміла обігнати компанію «Форд», протиставивши надійної, але стандартної на цей вид, пофарбованою до одного і той ж чорний колір фордівської моделі «Т» свою сучасну, виконану широкої кольорах, модель автомобиля.

При надмірному попиті, тобто. попиті, величина якого за можливості і бажання організації з його задоволенню, використовується демаркетинг. Його завданням є пошук способів тимчасового чи постійного зниження попиту цілях ліквідації низки негативних ринкових явищ, наприклад спекуляції. Демаркетинг застосовується також і здобуття права в споживачів не склалося невигідного для фірми враження про її низьких виробничі можливості. Основні інструменти демаркетинга — значне підвищення, припинення рекламної роботи. Іноді передають права виробництва цього продукту, ліцензії, ноу-хау тощо. іншим фірмам, але з допомогою чи згадуванням марки даної фирмы.

Нераціональний попит — це попит на продукти, шкідливі здоров’ю чи нераціональні з «суспільною погляду (наркотики, порнографія, сигареты).

При нераціональне попиті використовується протидіючий маркетинг, завданням якого є переконати людей відмовитися споживання шкідливих продуктів — алкоголю, тютюнових виробів, наркотиків (ірраціональний попит) шляхом різкого підвищення цін, обмеження доступності продуктів у поєднанні з дискредитирующей информацией.

Нині у зв’язку з підвищенням соціального статусу людини, розширенням його прав з’явилася концепція освіченого маркетинга.

Освічений маркетинг — це філософія маркетингу, за якою діяльність організації має бути спрямована на ефективне функціонування системи маркетингу протягом багато часу з наступних п’яти принципів: орієнтація на споживачів; використання інноваційного маркетингу, за яким організація повинна безупинно удосконалювати продукти та фізичні методи маркетингу; використання ціннісного маркетингу (маркетингова діяльність повинна підвищувати ціннісну значимість продукту для споживача); усвідомлення громадської місії організації (персонал організації відчуває більший задоволення від роботи, коли організація своєї діяльності виходить із соціальної своєї ролі, а чи не з вузько окреслених виробничих завдань); проходження концепції социально-этического маркетинга.

Концепція соціальноетичного маркетингу розмірковує так, що організація повинна як найповніше і ефективно задовольняти виявлені запити споживачів, роблячи це як ефективно, ніж її конкуренти, але й підтримувати і постійно покращуватимемо добробут як розписування окремих споживачів, і суспільства загалом. Концепція социально-этического маркетингу породжена сумнівами щодо відповідності концепції чистого маркетингу наших часів з його проблемами у сфері .захисту навколишнього середовища, нестачею ресурсів, швидким зростанням населення. Чи завжди організація, яка задовольнить якісь потреби, діє з урахуванням довгострокового блага споживачів й суспільства? Ця концепція вимагає збалансованої ув’язування трьох чинників: прибутку організації, рівня задоволення запитів споживачів і врахування інтересів общества.

1.2 Основні мети маркетингової деятельности.

Виникнення маркетингу був із виникненням обміну і виникненням ринку. Маркетинг — це роботу з ринком на здійснення обмінів, завдання яких — задоволення людських потреб і потребностей.

Основу діяльності маркетингу становлять такі заняття, як розробка товару, дослідження, налагодження комунікації, організація розподілу, встановлення цін, розгортання служби сервиса.

Стосовно ринку маркетинг має 2-стороннюю структуру, саме: маркетинг, здійснюваний продавцями, і маркетинг, здійснюваний покупателями.

У літературі основну увагу приділяється маркетингу, що здійснюється продавцями. Тендітний визначає маркетинг «як комплекс заходів у галузі досліджень торговельно-збутовий діяльності підприємства, з вивчення всіх згаданих чинників, що впливають на процес виробництва та просування товарів та послуг від виробника до потребителю.».

Під час проведення маркетингових досліджень керівництво компанії отримує необхідну інформацію у тому, які вироби і то чому вимагають купувати споживачі, ціни, які споживачі готові заплатити, у тому, у яких регіонах попит на дані вироби, тобто. ємність ринку, найбільш високий, де збут продукції компанії може дати найбільшу прибуток. З допомогою проведення маркетингових досліджень визначається які види виробництва, яку галузь найвигідніше вкласти капітал, де заснувати своє підприємство. Проведені маркетингові дослідження також дозволяють зрозуміти, як компанія має організувати збут своєї продукції, як треба чинити проводити кампанію з просування до ринків нових виробів, будувати стратегію реклами; визначити, які види продукції, продані якому споживачеві у якому регіоні принесуть найбільшу віддачу за кожен рубль.

У. Фокс, одна з найбільших американських фахівців із маркетингу, так підсумовував питання, куди керівництво компанії намагається отримати відповіді під час проведення маркетингових досліджень:. Ким?. Де?. Як? купуються, продаються, застосовуються. Чому? вироби, випущені компанією. Коли?. У якій кількості ?

Маркетингова діяльність є комплексом заходів, які мають метою дослідження таких питань, як:. вивчення споживача;. дослідження мотивів її поведінки над ринком;. аналіз власне ринку підприємства;. дослідження продукту (вироби чи виду послуг);. аналіз форм і каналів збуту;. аналіз обсягу товарообігу підприємства;. вивчення конкурентів, визначення форм та підвищення рівня конкуренції;. дослідження рекламної деятельности;

. визначення найефективніших способів просування товарів над ринком;. вивчення «ніші» рынка.

Маркетингова діяльність із вивченню споживача визначає структуру споживчих переваг над ринком даної компании.

Дослідження мотивів поведінки споживачів над ринком намагаються прогнозування поведінки певних груп споживачів на рынке.

Аналіз ринку має на меті визначення потенційної ємності ринку для своєї продукції, визначення характеру споживчого попиту, розподіл попиту з різних регионам.

Завданням маркетингової діяльності з дослідженню продукту є визначення потреб ринку на нових виробах, поліпшення або модернізації вже существующих.

Проведений аналіз систем і методів реалізації продуктів із погляду маркетингу дозволяє визначити, якнайкраще й ефективніше реалізовувати продукцію даної компанії, у умовах конкретного ринку, хто може бути торговим посредником.

З метою визначення ощадливих колій та способів нарощування обсягу товарообігу проводяться дослідження динаміки продажів, витрат і прибутку предприятия.

Втілювана маркетингова діяльність із вивченню конкурентів ставить метою встановлення головних конкурентів компанії над ринком, виявлення їх слабких і сильних сторін, отримання інформації фінансове становище конкурентів, особливостях виробничої діяльності, управления.

Дослідження реклами допомагає визначити керівництву компанії найбільш ефективні засоби на споживача, підвищення його інтересу до продукции.

Під час проведення маркетингових досліджень з пошуку найбільш ефективних способів просування товарів над ринком керівництво компанії визначає, яку систему стимулів дозволить зацікавити оптовиків в закупівлю понад великих партій продукции.

Усі вищевказані мети маркетингової діяльності стосуються переважно процесу виробництва та розподілу товарів та послуг, тобто. маркетингова діяльність орієнтована на продукт чи послугу. Крім такого напрями маркетингової діяльності існує маркетинг, орієнтований споживача. З позицій маркетингу, орієнтованого на споживача, розглядає визначення цілей маркетингової діяльності Філіп Котлер, професор маркетингу північно-західного університету США. Відповідно до які даються їм визначенням маркетингу як виду людської діяльності «спрямованої задоволення потреб та потреб шляхом обміну» мети маркетингової діяльності розглядаються наступного аспекті: 1. досягнення якомога більшої високого споживання; 2. досягнення максимальної споживчої задоволеності; 3. надання щонайширшого вибору; 4. максимальне підвищення якості жизни.

Проте, як стверджує сам Ф. Котлер, такий до визначення цілей маркетингової діяльності має радий недоліків. Існує деяка частина виробників, котрі сумніваються у цьому, що вища маса матеріальних благ несе з собою — і більше щастя. «Кредо таких виробників «що менше — то більше вписувалося». З іншого боку, жодному економісту зірвалася виміряти повне задоволення конкретним товаром чи конкретної маркетингової діяльністю. Що ж до максимально широкого вибору, то тут при докладнішому вивченні може бути, що «реальний вибір» підміняється «мнимим вибором», як у умовах начебто «широкого» вибору однієї товарної категорії запропоновані товари відрізняються лише незначительно.

1.2.1 Зовнішня Середовище маркетинга.

Процес узгодження запитів споживачів і можливостей організації відбувається у певної зовнішнього середовища, у якій здійснюється маркетингова деятельность.

Зовнішнє середовище маркетингу характеризує чинники та сили, зовнішні по відношення до маркетингу, які впливають спроможності організації встановлювати і підтримувати успішну співпрацю з споживачами. Ці чинники та сили непідвладні прямому управлінню із боку організації. Розрізняють микровнешнюю і макровнешнюю середу маркетингу. Микровнешняя середовище маркетингу включає сукупність суб'єктів і внутрішніх чинників, безпосередньо які впливають до можливості організації обслуговувати своїх споживачів сама організація, постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти, банки, засоби інформації, урядові організації та ін.).

Коли саме організація сприймається як чинник довкілля маркетингу, те є у вигляді, що успішність управління маркетингом залежить від діяльності інших підрозділів організації, інтереси і можливості які слід брати до уваги поруч із інтересами маркетингових служб.

Під макровнешней середовищем маркетингу розуміється сукупність суспільних соціальних і природних умов, які впливають попри всі суб'єкти микровнешней середовища маркетингу і беруть у свій склад: політичні, соціально-економічні, правові, науково-технічні, культурні і природні чинники. Політичні чинники характеризують стабільність політичну обстановку, захист державою інтересів підприємців, його ставлення до різноманітних форм власності та інших. Соціальноекономічні характеризують життєвий рівень, купівельну здатність окремих верств населення, демографічні процеси є, стабільність фінансової систем, інфляційні процеси та ін. Правові характеризують законодавчу систему, включаючи нормативні документи з захист навколишнього природного довкілля, стандарти у області виробництва та споживання продукції. Сюди ставляться законодавчі акти, спрямовані па захист прав споживачів, законодавчі обмеження для проведення реклами, па упаковку. Науково-технічні дають переваги тим організаціям, які швидко беруть на озброєння досягнення НТП. Культурні надають часом головне впливом геть маркетинг. Перевагу, отдаваемое споживачами одному продукту проти іншими, можуть грунтуватися на культурні традиції, куди надають сильний вплив також історичні і географічні чинники. Природні характеризують наявність природних ресурсів немає і стан навколишнього природного довкілля. І сама організація, і суб'єкти микровнешней середовища повинні враховувати ці чинники в своєї хозяйственно-маркетинговой діяльності, оскільки вони надають безпосередній вплив па умови і її ведения.

Оскільки керівництво організації неспроможна безпосередньо впливати па такі умови довкілля, як, наприклад, політична нестабільність і відсутність правова база, він повинен пристосовуватися до цих умов у своїй маркетингової діяльності. Проте інколи організації дотримуються більш агресивного підходу у своїй вплив па зовнішню середу. Маю на увазі передусім микровнешняя середовище маркетингу, прагнення організації змінити думку про діяльність, установити більш теплі стосунки з постачальниками і т.п.

1.2.2 Сегменти рынка.

У важко знайти однакових споживачів із однаковою реакцією на запропонований товар. Споживачі жодного конкретного продукту, купуючи його рідко, керуються однаковими мотивами. Проте і той ж продукт то, можливо призначений .щодо різноманітних груп споживачів, мають різні смаки. У термінах маркетингу ми називаємо ці групи споживачів сегментами ринку, а процес їх виявлення — сегментацією рынка.

Результат маркетингової діяльності, статистичне опрацювання результатів соціологічних досліджень, які проводяться як компаніямивиробниками, і торговими організаціями, самими споживачами, дозволили вивести закон, що зветься закону Парето. Сенс її полягає у цьому, що тільки 20% споживачів купують 80% цього виду продукції. Звісно, ці цифри є жорсткими, хоча це закон іноді називають законом 20 / 80, тугий може бути 18, і 25%, по суть закону від послуг цього не змінюється. Він стосується як споживчої продукції, і продукції виробничо-технічного назначения.

Звідси випливає дуже важливий висновок, кожному виробнику потрібно знайти той самий сегмент, ту групу споживачів із однотипної реакцією на маркетингову діяльність, що входять у ці 20%. І шукати її слід не методом «тику», а шляхом досліджень ринку. Аналіз сегментів ринку може дати масу ланцюгової інформації щодо минулого, сьогодення й майбутнього потребителей.

Сегментацією ринку може бути оцінена як стратегія, з допомогою якої ринок поділяється на сегменти (частини), які характеризуються однаковою реакцією на заходи комплексу маркетингу. Мета полягає у максимальному проникненні таких сегменти ринку, замість розпорошувати прагнення всьому ринку. Існує безліч способів сегментації ринку, під час виборів яких всього треба враховувати призначення товару (производственно-техническое, послуги, продукти харчування т.п.). Коротко охарактеризуємо окремі класифікаційні ознаки, використовувані при сегментації ринку. 1. Соціально-економічні перемінні (вік покупця, підлогу, розмір сім'ї, дохід, рід занять, освіту, належність до соціальному класу, раса, релігія тощо.). 2. Культурні відмінності (наприклад, мода). 3. Географічні чинники (міське і сільське населення). 4. Поведінка споживача над ринком (наприклад, виділяють споживача кількості придбаних товаров).

Залежно від конкретних цілей маркетингу і умов його реалізації використовують та інші класифікаційні ознаки. Головне у своїй, щоб обраний сегмент обіцяв найбільшу прибуток. Вибір правильного принципу сегментації у значній мері впливає кінцеві результати комерційної діяльності. Сегмент ринку на ідеалі повинен відповідати наступним п’яти умовам 1) вистачити ємним; 2) надати можливість подальшого зростання; 3) же не бути об'єктом активної комерційної діяльності конкуруючих фірм; 4) характеризувався потребами, які дана компанія може задовольнити; 5) існувати протягом досить тривалого времени.

ГЛАВА 2.

Інтернет, і його роль маркетинге.

2.1 Загальна характеристика мережі Интернет.

Internet — глобальна комп’ютерна мережу, що охоплює увесь світ. Сьогодні Internet має близько 15 мільйонів абонентів у понад 150 країн світу. Щомісяця розмір мережі поповнюється 7−10%. Internet утворює хіба що ядро, що забезпечує зв’язок різних інформаційних мереж, що належать різноманітних установ в усьому світі, одна з другой.

Якщо раніше мережу використовувалася як середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються складніші завдання розподіленого доступу до ресурсів. Близько два роки тому були створено оболонки, підтримують функції мережевого пошуку і доступу до розподіленим інформаційних ресурсів, електронним архивам.

Internet, служила колись виключно дослідницьким і навчальним групам, інтереси сягали до доступу до суперкомпьютерам, стає дедалі популярною діловому мире.

Компанії спокушають швидкість, дешева глобальна зв’язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власним локальної сетям.

При низьку вартість послуг (часто це тільки фіксована щомісячна Плата використовувані лінії чи телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційним інформаційним службам США, Канади, Австралії та багатьох країн Європи. У архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх галузей людської діяльності, починаючи з наукових відкриттів до прогнозу погоди і на завтра.

З іншого боку Internet надає унікальні можливості дешевої, надійної і конфіденційної глобальної зв’язку з всьому світу. Це виявляється дуже зручним для фірм мають своїх філій у світі, транснаціональних корпорацій і структур управління. Зазвичай, використання інфраструктури Internet для міжнародного телефонного зв’язку обходиться значно дешевше прямий комп’ютерної зв’язку через супутниковий канал чи через телефон.

Електронна пошта — найпоширеніша послуга мережі Internet. У час свою адресу електронною поштою мають приблизно 20 мільйонів. Відправка листи електронною поштою обходиться набагато дешевше посилки звичайного листи. З іншого боку повідомлення, надіслане електронною поштою сягне адресата протягом кількох годин, у те час як звичайне лист може дістатися адресата за кілька днів, бо і недель.

Нині Internet відчуває період підйому, багато в чому завдяки активну підтримку із боку урядів європейських і США. Щороку до США виділяється близько 1−2 мільйонів створення нової мережевий інфраструктури. Дослідження у сфері мережевих комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Германии.

Проте, державне фінансування — лише невелика частина і коштів, т.к. дедалі помітнішою стає «коммерцизация» мережі (очікується, що 80−90% коштів надходити з приватного сектора).

2.1.1 Історія розвитку Интернет.

У 1961 року Defence Advanced Research Agensy (DARPA) за завданням Міністерства оборони США приступила до проекту зі створення експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережу, названа ARPANET, призначалася спочатку вивчення методів забезпечення надійної зв’язок між комп’ютерами різних типів. Багато методи передачі через модеми розробив ARPANET. Тоді ж розроблено й протоколи передачі у мережі - TCP/IP. TCP/IP — це безліч комунікаційних протоколів, які визначають, як комп’ютери різних типів можуть спілкуватися між собой.

Експеримент з ARPANET був такий успішний, що чимало організації захотіли вступати туди, з використання для щоденної передачі. І на 1975 року ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяла він Defence Communication Agency (DCA), нині зване Defence Information Systems Agency (DISA). Та хід ARPANET у цьому не зупинилося; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватись агресивно та совершенствоваться.

У1983 року вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, яка у Military Standarts (MIL STD), тобто. у воєнні стандарти, і всі, хто був у мережі, були зобов’язані можливість перейти до цим новим протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернувся пропозицією до керівників фірми Berkley Software Design — впровадити протоколи TCP/IP в Berkeley (BSD) UNIX. З цього й почався союз UNIX і TCP/IP.

Згодом TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто у загальнодоступний стандарт, термін Internet ввійшов у загальний ужиток. У1983 року з ARPANET виділилася MILNET, що стали ставитися до Defence Data Network (DDN) Міністерства оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча у 1991 року ARPANET припинила своє існування, мережу Internet існує, її розміри набагато перевищують початкові, оскільки він об'єднала безліч мереж в усьому світі. Малюнок 2.2 ілюструє зростання кількості хостів, підключених до неї Internet із чотирьох комп’ютерів в 1969 року до 14 мільйонів гривень на 1997 году.

[pic].

Рис. 2.2 Кількість хостів, підключених до Internet.

Хостом у мережі Internet називаються комп’ютери, працюють у многозадачной операційній системі (Unix, VMS), підтримують протоколи TCPIP і надають користувачам будь-які мережні услуги.

Нині у мережі Internet використовуються майже всі відомі лінії зв’язку від низкоскоростных телефонних ліній до високошвидкісних цифрових супутникових каналів. Операційні системи, використовувані у мережі Internet, також відрізняються розмаїттям. Більшість комп’ютерів мережі Internet працюють під ОС Unix чи VMS. Широко представлені також спеціальні маршрутизатори мережі типу NetBlazer чи Cisco, чия ОС нагадує ОС Unix.

Фактично Internet складається з безлічі локальних і глобальних мереж, які належать різним компаніям і підприємствам, пов’язаних між собою різними лініями зв’язку. Internet можна уявити як мозаїки складеної із невеликих мереж різного розміру, які активно взаємодіють одна з іншого, пересилаючи файли, повідомлення й т.п.

Прикладом топології мережі Internet може бути мережу Х-Атом, що перебуває з кількох подсетей, й те водночас що є фрагментом всесвітньої мережі Internet.

Сьогодні у світі понад 130 видів мільйонів комп’ютерів і більше 80% їх об'єднують у різні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп’ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, як-от прискорення передачі з повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, здобуття влади та передача повідомлень (факсів, E — Mail листів тощо) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого отримання будь-який інформації з точки земної кулі, а як і обміну інформацією між комп’ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним обеспечением.

Такі величезні потенційні можливості які несуть у собі обчислювальна мережу і той новий потенційний підйом яке притому відчуває інформаційний комплекс, а як і значне прискорення виробничого процесу дають нам право не приймати це питання до розробці і застосовувати їх у практике.

2.1.2 Склад Интернет.

Насправді Internet непросто мережу, — він є структура, що об'єднує звичайні мережі. Internet — це ``Мережа мереж" «. Що включає Internet? Питання непросте. Відповідь нею змінюється згодом. Спочатку відповідь було б досить простий: ``все мережі, використовують протокол IP, які кооперуються на формування єдиної мережі своїх користувачів» «. Це включало б різні відомчі мережі, безліч регіональних мереж, мережі навчальних установ і деякі зарубіжні мережі (поза США). Трохи згодом привабливість Internet усвідомили і пояснюються деякі не-IP-сети. Вони захотіли надати її послуги своїх клієнтів і розробили методи підключення цих ``дивних» «мереж (наприклад, Bitnet, DECnet тощо.) до Internet. Спочатку ці підключення, названі шлюзами, служили лише передачі електронної пошти. Проте, окремі розробили способи передачі й інших послуг. Чи є ці мережі частиною Internet? І нехай, немає і. Усе залежатиме від цього, хочуть вони того сами.

2.1.3 Адміністративне пристрій Интернет.

Internet з організації багато чим нагадує церква. Це заснування з повністю добровільним участю. Управляється вона щось на кшталт ради старійшин, проте, у Internet немає патріарха, президента чи Папи. Складові мережі може мати своїх президентів чи аналогічних вождів, але це зовсім інша справа; в Internet немає єдиною авторитарної постаті. Вища влада, у якому Internet була, залишається поза ISOC (Internet Society). ISOC — суспільство з добровільним членством. Його мета — сприяти глобальному обміну інформацією через Internet. Воно призначає раду старійшин, що відповідає за технічну політику, підтримку і управління Internet. Рада старійшин є групою запрошених добровольців, звану IAB (Рада з питань архітектурі Internet.). IAB регулярно збирається, щоб ``благословити" «стандарти розподілити ресурси, такі, наприклад, як адреси. Internet працює, бо є стандартні способи спілкування між комп’ютерами і прикладними програмами. Це дозволяє комп’ютерів різного типу зв’язуватися без особливих труднощів. IAB відповідальний за стандарти; він вирішує, коли стандарт необхідний та яким йому треба бути. Коли потрібно стандарт, рада розглядає проблему, приймає стандарт і з мережі оповіщає про неї світ. IAB також стежить за різними номерами (і іншими речами), які мають залишатися унікальними. Наприклад, кожен комп’ютер в Internet має власний унікальний 32-разрядный двоїчний адресу; ніхто інший комп’ютер не має такої ж. Як присвоюється ця адреса? IAB піклується про що така проблемах. Він привласнює адрес особисто, але розробляє правила, щоб ці адреси присвоювати. Користувачі Internet висловлюють своїх скарг і такі пропозиції на зустрічах IETF (Оперативного інженерного загону Internet). IETF — інша добровільна організація; також має намір регулярно, щоб обговорити поточні експлуатаційні і назревающие технічні проблеми. Під час обговорення досить важливою проблеми IETF створює робочу групу її подальшого дослідження. (Насправді ``досить важлива» «зазвичай означає, що з робочої групи перебуває достатньо добровольців). Відвідувати зустрічі IETF і належати до робочих групах всі; головне, щоб люди працювали, ді-те добровільне. Робітники групи мають різні функції: це то, можливо випуск документації, вироблення стратегії дій при виникненні проблем, стратегічні дослідження, розробка нових стандартів, і протоколів, доопрацювання вже існуючих (наприклад, зміна значень окремих полів). Робоча група зазвичай випускає доповідь. У залежність від виду рекомендації, це то, можливо просто документацією і бути доступною нічого для будь-якого хоче, може бути прийнято добровільно як здорова ідея, чи це то, можливо послано в IAB й можуть бути оголошеної стандартом. Якщо якась мережу приймає вчення Internet, приєднується до неї і вважає себе частиною, тоді вона є частиною Internet. Можливо їй багато видасться нерозумним, дивним, сумнівним — вони можуть поділитися сумнівами з IETF. Деякі жалобы-предложения може стати цілком розумними і, можливо, Internet відповідно зміниться. Щось може видатися просто справою смаку чи традиції, тоді ці заперечення будуть відхилені. Якщо мережу робить щось, що Грузія може нашкодити Internet, вона то, можливо виключено зі співтовариства до того часу, поки не виправиться. Зараз Internet становить понад ніж 12 тисяч об'єднаних між собою сетей.

За Internet ніхто централізовано не платить; немає такого організації, як Internet Inc., що збирає плату від усіх мереж Internet чи користувачів. Натомість кожний сплачує упродовж свого частина. NSF оплачує зміст NSFNET. NASA оплачує Наукову Мережа NASA (NASA Science Internet). Представники мереж збираються разом і його вирішують, як він з'єднуватися одна з одним й утримувати свій ці взаємозв'язку. Коледж чи корпорація оплачує її підключення до деякою регіональної торгової мережі, яка своєю чергою оплачує свій доступ мережному власнику державного масштаба.

2.1.4 Вплив структури Інтернет на пользователя.

Те, що Internet не мережу, а збори мереж, майже не б'є по конкретному користувачі. А, щоб зробити щось корисне (запустити програму чи дістатись будь-яких єдиних свого роду даних), користувачеві зайве піклуватися про те, щоб ці складові мережі містяться, як вони взаємодіють і підтримують міжмережеві зв’язку. Розглянемо для наочності телефонну мережу — теж у деякому роді Internet. Міністерство Зв’язки Росії, Pacific Bell, AT&, MCI, British Telecom, Telefon" s de Mexico тощо., — усе це окремі корпорації, які обслуговують різні телефонні системи. І саме дбають про спільну роботу, з приводу створення об'єднаної мережі; усе, що ви повинні зробити, у якому планети де ви були і куди б де ви телефонували, — це набрати номер. Якщо забути ціну і комерційній рекламі, вам має б бути зовсім все одно, з ким у вас є справа: з МСI, AT& чи Міністерством Зв’язки. Знімаєте трубочку, натискаєте кнопочки (крутите диск) і кажете. Вас, як користувача, турбує лише, хто займається вашими заявками, коли виникають проблеми. Коли щось перестає працювати, одна з відповідних компаній може виправити це. Вони спілкуються один з одним по проблемним питанням, але кожен із власників мереж відповідальний проблеми, виникаючі з його власному ділянці системи, за сервіс, який ця мережа надає своїх клієнтів. Це відповідає дійсності й у Internet. Кожна мережу має власний мережевий експлуатаційний центр (NOC). Кожен такий робочий центр пов’язані з іншими та знає, як вирішити різні можливі проблеми. Ваш регіон має угоди з однією зі складових мереж Internet і його турбота полягає у тому, щоб люди вашого регіону були задоволені роботою мережі. Отож, якщо щось зіпсується, NOC це і є той самий організація, з хто запитають, хто битимуть. Архітектура мережевих протоколів TCP/IP, з урахуванням яких побудована Internet, призначена спеціально для об'єднаної мережі. Мережа може складатися зі цілком різнорідних подсетей, з'єднаних друг з одним шлюзами. У ролі подсетей можуть виступати найрізноманітніші локальні мережі (Token Ring, Ethernet, пакетні радіомережі тощо.), різні національні, регіональні та в спеціалізовані мережі (наприклад, HEPnet), і навіть інші глобальні мережі, такі, наприклад, як Bitnet чи Sprint. До цих мереж можуть підключатися машини цілком різних типів. Кожна з подсетей працює у відповідності зі своїми специфічними вимогами і має власну природу зв’язку, сама дозволяє своїх внутрішніх проблеми. Проте, передбачається, що кожна подсеть може взяти пакет інформації та доставити його за зазначеною адресою у цій конкретної подсети. І все-таки непотрібен, щоб подсеть гарантувала доставку пакетів й мала надійний наскрізний протокол (протокол роботи мережі як посередник під час передачі повідомлень між двох зовнішніх мереж). Природа такого послаблення вам стане яснаґа пізніше. Отже, дві машини, підключені однієї подсети, можуть безпосередньо обмінюватися пакетами, або якщо спадає необхідність передати повідомлення машині на другий подсети, то набирають сили міжмережеві угоди, навіщо подсети використовують свій міжмережевий мову — протокол IP; вони передають сполучення певної ланцюжку шлюзів і подсетей, воно не досягне потрібної подсети, де вона і буде доставлено безпосередньо одержувачу. Іншими словами, користувача всі ці кухня не турбує. Як і прикладі з телефонної мережею, яка видається їй єдиної великий мережею, а чи не безліччю мереж, йому усе це строкате збіговисько різнорідних і часом несумісних між собою мереж представляється однієї мережею — ``Мережею мереж" «- Internet.

2.1.5 Технологія Word Wide Web.

У Мережі є велика число сервісів. Нас надалі цікавити WWW чи навіть Web (Word-Wide Webсвітове павутиння). Це найпопулярніший сервіс Мережі і зручний спосіб роботи з туристичною інформацією. Сьогодні є по меншою мірою 30 тис. серверів WWW. Саме у передчутті рахунок WWW Мережа росте так стремительно.

Користуючись нескладним мовою описи, можна складати гипермедийные документи їхнього наступної публікації у Мережі (під гипермедийным я маю на увазі документ, котрі можуть утримувати всі види інформації - від простого тексту до мультимедійних роликів). Щоб побачити зміст документа оскільки його сподівається його автор треба мати на комп’ютеріклієнта програму переглядубраузер. Найбільш популярний сьогодні Netscape Navigator, підтримуючий багато розширення HTML (Hyper Text Markup Languageмову гіпертекстової розмітки документів — саме з її допомогою оформляється інформація в WWW). Далі під словами браузер чи програма перегляду я буду розуміти саме цю програму, хоча й виключено, як і якачи інша програма зможе відображати все так, як було зазначено задумано.

Теперь трохи інформації про технології «клієнтсервер». Вона відома вже досить тривалий час, але раніше найчастіше використовувалася у крупних мережах масштабу підприємства. Сьогодні, з недостатнім розвитком Internet, ця технологія дедалі більше приваблює погляди розробників програмного забезпечення. У накопичено дуже багато інформації з різним питанням. Програмаклієнт виконує функції інтерфейсу користувача і відданість забезпечує доступ практично всім інформаційних ресурсів Internet. У цьому сенсі вона виходить поза звичайні рамки роботи клієнта тільки з сервером певного протоколу, як в telnet, наприклад. Почасти, доволі поширена думка, що Mosaic чи Netscape, що є WWWклієнтами, це графічний інтерфейс в Internet, є почасти вірним. Проте, як було відзначено, базові компоненти WWW-технологии (HTML і URL) грають при доступі решти ресурсів Mosaic не останню роль, і тому мультипротокольные клієнти слід віднести саме до World Wide Web, а чи не решти інформаційних технологій Internet. Фактично, клиент—это інтерпретатор HTML. І як типовий інтерпретатор, клієнт залежно від команд (розмітки) виконує різні функции.

[pic].

Рис. 2.3 Структура «клієнт — сервер».

До кола цих функцій входить як розміщення тексту на екрані, але обмін інформацією зі сервером принаймні аналізу отриманого HTML-текста, що найнаочніше відбувається за відображенні вмонтованих у текст графічних образів. При аналізі URL-спецификации чи з командам серверу клієнт запускає додаткові зовнішні програми до роботи з документами в форматах, відмінних HTML, наприклад GIF, JPEG, MPEG, Postscript тощо. п. Власне кажучи для запуску клієнтом програм незалежно від типу документа було розроблено програму Luncher, але протягом останнього час значно більше поширення отримав механізм узгодження що запускаються програм через MIME-типы. Іншу частина програмного комплексу WWW становить сервер протоколу HTTP, бази даних документів мають у форматі HTML, керовані сервером, і забезпечення, розроблене у стандарті специфікації CGI. До того (до освіти Netscape) реально використовувалося два HTTP-сервера: сервер CERN і сервер NCSA. Однак у час число базових серверів розширилося. З’явився дуже непоганий сервер для MS-Windows і Apachie-сервер для Unix-платформ. Є й інші, але останні двоє можна з міркувань доступності використання. Сервер для Windows — це shareware, але не матимуть убудованого самоликвидатора, як і Netscape. З огляду на поширеність персоналок нашій країні, таке програмне забезпечення дає можливість спробувати, що таке WWW. Другий сервер — це у відповідь загрозу комерціалізації. Netscape не поширює свій сервер Netsite і пройшли чутки, що NCSA-сервер також поширюватися на комерційній основі. У результаті розроблений Apachie, котрий за словами авторів буде freeware, і реалізують нові доповнення до протоколу HTTP, пов’язані із захистом від несанкціонованого доступу, які запропоновані групою для розробки цього протоколу, й реалізуються практично переважають у всіх комерційних серверах.

База даних HTML-документов—это частина файловою системи, яка містить текстові файли в форматі HTML і з ними графіку і інші ресурси. Особливу увагу хотілося б привернути до себе документи, містять елементи екранних форм. Ці документи реально забезпечують доступом до зовнішньому програмному обеспечению.

Прикладне програмне забезпечення, працююче з сервером, можна розділити на программы-шлюзы й інші. Шлюзы—это програми, щоб забезпечити взаємодія серверу з серверами інших протоколів, наприклад ftp, чи з розподіленими на мережі серверами Oracle. Інші программы—это програми, приймаючі дані від серверу та виконують будь-які дії: отримання поточної дати, реалізацію графічних посилань, доступом до локальним баз даних чи навіть расчеты.

2.2 Інтернет як і засіб маркетинга.

2.2.1 Інтернет, і бизнес.

Зараз комп’ютерна мережу звичайнісіньку справу, як копіювальний апарат, факс, телефон і саме комп’ютер. Займатися бізнесом, не використовуючи мережа буде виглядати странным.

Сьогодні Інтернет охоплює порядку 130 мільйонів з'єднаних між собою комп’ютерів, розташованих у університетських і наукових установ та військових центрах, як це планувалося спочатку, але й включає у собі сервери таких відомих фірм як General Electric, McDonnel Douglas, Huges, Lokheed і багатьох інших .

Бізнесмени йдуть у Інтернет швидше ніж будь-яка інша група користувачів. Усі вони знаходять, що може реально послужити їм у проведенні маркетингових досліджень, підтримці постачальників і клієнтів, обміні комерційної інформацією та створення спільних підприємств. З допомогою Інтернет фірми також можуть розробляти продукцію, приймати замовлення, отримувати необхідну кореспонденцію і офіційними документами, вести спеціалізований інформаційний пошук у установах, наприклад, наприклад, як-от DIALOG Information Services Inc., Data Star, Dun & Bradstreet, Lexis-Nexis і навіть збувати свою продукцию.

Які ж конкретні можливі шляхи використання Інтернет у сфері маркетинга?

Большие компанії, такі як General Electric Co. чи Addison-Wesley Publishing Co. широко користуються Інтернетом для глобальної зв’язку при здійсненні широкомасштабних проектів, потребують об'єднати зусилля кількох підрозділів, і філій, і навіть надані мережею унікальні можливості інформаційного доступа.

2.2.2 Нова парадигма маркетингу за доби електронної коммерции.

На відміну від пасивної, низхідній на споживача моделі маркетингу, Інтернет дозволяє здійснити взаємодія постачальників і споживачів, у якому останні самі стають постачальниками (зокрема, постачальниками інформації про своє потребах). Такий підхід назва «grassroots» («коріння травы»).

У своїй роботі професора Hoffman і Novak розглядають, як змінюється розвивається концепції маркетингу за умов електронної коммерции.

Оскільки Інтернет цілком нову комунікаційну середу на відміну від традиційних засобів, у часто деякі прийоми і кошти маркетингу неможливо знайти застосовано у їх існуючої форме.

Яким чином Інтернет трансформує функцію маркетингу? При розгляді моделі, використовує для реклами традиційні засоби масової інформації, виявляється, що використання Інтернет дає потенційним клієнтам не в ролі пасивної аудиторії, а самостійно приймати рішення, чи варто їм ознайомитися з конкретної рекламної информацией.

Обговорюючи поняття Hyper-Marketing Concept, Hoffman і Novak дійдуть висновку, що з роботі у Інтернет фірма, розкриваючи і задовольняючи потреби клієнта, повинна прагнути віднести свій внесок у розробку нових ідей методів для електронної коммерции.

Отже, нова роль маркетингу крім задоволення потреб клієнта безпосередньо включає у собі «альтруїстичну», кооперативну мета полегшення розвитку ринку. Це відповідає положенням доповіді Національної академії наук (Конгрес США досить, 1994): «У умовах ділового середовища, співробітництво може дати вулицю значно більше користі ніж конкуренція, і інформаційна відкритість більш плідна ніж інформаційний контроль» .

У умовах менеджерам по маркетингу слід зосередитися на розробці нових ідей принципів, оскільки «механічний» перенесення у середу Інтернет старих форм, швидше за все, будуть малоефективними. Недостатньо, наприклад, буде просто розмістити у відповідний розділ телеконференції Usenet коректне і ненав’язливе оголошення. Нова середовище, пропонуючи нові можливості, своєю чергою, вимагає розробки нових підходів до реклами, збуту, розрахунків з клієнтами, і іншим аспектам комерційної деятельности.

2.2.3 Нові підходи до реклами, збуту, розрахунків з клиентами.

Насамперед — створення інфраструктури для електронну комерцію. У доповіді Office of Technology Assessment (Конгрес США досить, 1999) відзначається, що «оскільки обсяг угод, здійснюваних в електронної інтерактивною середовищі зростатиме, більшість обслуговування ринку ляже на глобальні телекомунікаційні мережі». Принаймні того як Інтернет нарощує свої інтерактивні і навігаційні можливості і кошти обслуговування споживчого ринку, останні, своєю чергою, самі стають об'єктом ринкового від попиту й предложения.

У 1993 у пресі обговорювалося питання, що розглянута як ринок Середовище Інтернет має можливістю як надати клієнту найповнішу інформацію товари і послугах, а й у своє чергу отримати від клієнтів необхідних здійснення цілей маркетингу дані значно більший обсяг проти традиційними засобами масової информации.

Крім цього, як зазначалося вище споживач, граючи більш активну роль процесі маркетингу, через свою кращої поінформованості швидше, і вірніше приймають рішення зі своєю максимальної вигоді. Вочевидь, що не може збурити до зниження цін на інформації і підвищення його якості, тобто. ранок інформації стає більш эффективным.

Дуже важливою представляється необхідність розробки зручних і надійних систем взаєморозрахунку клієнтів — і постачальників з допомогою Інтернет. Звісно ж, наприклад, недоцільним проста передача номери кредитної картки, і інший конфіденційної комп’ютерної інформації відкрито, т.к. цю інформацію може відслідковуватися. Криптографирование конфіденційної комп’ютерної інформації знімає цієї проблеми, та заодно все-таки залишаються такі проблеми як вартість дрібних платежів і перевищення кредиту. Як альтернативу поруч розробників пропонується варіант т.зв. цифрового готівкового розрахунку (Medvinsky and Neuman 1993; Rose 1994), коли фірма — банк відкриває рахунку за які клієнти можуть переводити і знімати з нього віртуальні «монети» з допомогою спеціально розроблених для Інтернет программ-" digi-cash" чи «e-cash», використовують систему паролів і криптографирование.

Слід додати, що з вищесказаним, велике значення має тут наявність ефективних і зручних «інтелектуальних» коштів навігації у цьому воістину безкрайому «море» інформації та комерційних пропозицій, яке вже нині є Інтернет. Дуже вдалими прикладами у тому напрямі є The Global Network Navigator і інтерактивний Special Connections List публікується Скоттом Яновым (Scott Yanoff), і навіть ряд галузевих каталогів, наприклад, по авіакосмічної тематиці (Aerospace Engineering: A Guide to Internet Resources) чи інвестиціям (All the Investment Links. Direct links to all the resources in the PFC Investment Index). У цьому маркетологам слід пильно вивчати підходи і прийоми, використовувані «досвідченими» у сфері інформаційного пошуку клієнтами при працювати з такими каталогами.

Нові можливості споживачів на частини контролю за інформаційним обміном, наприклад, було використано фірмою Digital Equipment, коли він запросила всіх охочих брати участь у демонстраційних випробуваннях своєю «новою системи Alpha AXP в інтерактивному режимі через Інтернет. Іншим прикладом може бути спільне управління із різних місць моделлю марсоходу, розробленого у Росії, причому до іспитів допустили самі різні категорії бажаючих, починаючи з співробітників NASA і закінчуючи шкільними вчителями й студентами.

Інтернет й у певної міри усуває відмінність між великим і малим бізнесом, місцевими та світовими корпораціями, сільськогосподарським і промисловим виробництвом і які дозволяє проникнути ринку практично всім желающим.

2.2.4 Основні клієнти в Интернет.

Це, звісно, передусім, великі промислові підприємства, включаючи розробників високих технологій, фірми — виробники комп’ютерів, і оргтехніки, нафтові компанії, фармацевтичних компаній, підприємства охорони здоров’я, фінансові заклади і банки. Зростання обсягу переданої деякими з цих компаній інформації перевищує ста% в квартал. За даними National Science Foundation (NSF, США) такі фірми як Xerox, Bell, LSI Logic мають від чотирьох до шести з лишком тисяч комп’ютерів з їх постійним виходом у Интернет.

Сказане тут зовсім не від означає, що тільки індустріальні гіганти може використати Інтернет. Безліч підприємств і доходи приватних підприємців користуються послугами Інтернет через недорогих посередників. У Росії її такими посередниками, передусім, є вузли Демос Плюс і вже згадуваний вузол РЕЛКОМ, а США є низку посередників, наприклад, Delphi чи America Online.

У другій половині 1993 роки близько ста провідних журналів почали поміщати до Інтернету свої змісту і найважливіші статті і огляди, а такий журнал як Bites and Bytes Online щодня публікує свою повну електронну версію в Интернет.

Саме поняття Інтернет протягом останніх 3 роки стало символом. Більше 54 Торгових Марок, містять слово Інтернет зареєстроване Службі Патентів і Торгових Марок США. Приміром, це Торгові Марки систем електронної обробки даних для фінансових служб, центрів навчання дітей і консультацій і комп’ютерних коммуникаций.

Найбільші фінансові інститути, такі як J.P.Morgan & Co., Lehman Brothers, Pane Webber, і навіть Federal Reserve Board (США) використовують Інтернет. За даними згадуваного вже NSF компанії нині отримують з Інтернет обсяги інформації, вдесятеро перевищують що посилаються до Інтернету ними самими. Це дає підстави припускати, що вони користуються Інтернетом щодо власних фінансових исследований.

2.2.5 Конкуренція в Интернет.

Можливість розташовувати останній інформацією щодо ринку й своїх можливостях у ньому надзвичайно важлива для бизнесмена.

Інтернет дозволяє досягти цього з допомогою т.зв. discussion lists — дискусійних груп, які мають нині за оцінками експертів порядку 3000. Деякі з яких присвячені питанням маркетингу, бухгалтерського обліку, public relations, використанню високих технологій і матеріалів України і питань контролю за якістю (total quality managment). Так було в час багато фірм користуються Інтернетом з метою поліпшення якості виробництва та обслуговування, знаходячи деяких випадках нові й навіть конкретні шляху їхнього реализации.

Стратегія пошуку конкурентної інформацією Інтернет включає у собі такі основні шаги:

1. Вибір віддаленого півночі, який містить стислі анотації з цікавої для тематиці і дозволяє здійснювати пошук по ключовим словами. Приклади: NewsFlash у мережі NewsNet, Dow Jones News/Retrieval. 2. Вивчення аналітичних інвестиційних оглядів по конкурентам. 3. Вивчення прес-релізів, публікованих конкурентами. 4. Порівняльний аналіз від конкурентів і власної компанії за такими показниками: курси акцій, дохід, обіг та т.п. 5. Регулярне стеження конкурентами та його продукцією. 6. Вивчення тенденцій у галузі. Пошук можливих «білих плям» і ніш. 7. Зберігання і архивирование отриманої інформації на вінчестері задля її подальшого использования.

2.2.6 Зворотний зв’язок й підтримка клиентов.

Крім іншого Інтернет може допомогти клієнтам і покупцям отримувати необхідні консультації та підтримку від фірм-виробників і сервісних служб у час дні й ночи.

Многие фірми створюють т.зв. Bulletin Board Services (BBS) для користувачів, куди поміщають відповіді найчастіше поставлені запитання (FAQs, frecquently asked questions), цим використовуючи BBS як інструмент маркетингу. Наприклад, Microsoft Corp. надає своїх клієнтів Базу Знань, що містить аналіз конкретних прикладів використання (case-study examples) продукції фірми, практичну пораду, інформацію про нововведення та інші статті продукцію фірми Microsoft, розміщену на сервері ftp.microsoft.com. Цю інформацію також доступна по локатору internet чи gopher-сервере gopher.microsoft.com.

2.2.7 Угоди через Интернет.

Деякі компанії надають своїх клієнтів можливість як розмістити замовлення безпосередньо через Інтернет, але й отримати через Інтернет готовий продукт (якщо це інформаційний чи програмний продукт). І тому клієнту досить повідомити лише закодований номер кредитної картки. Мережа дає можливість криптографирования інформації що така, ще, існує у час ряд проектів створення Інтернет самостійної системи електронних взаиморасчетов.

Попри велику кількість можливостей, наданих Інтернет у сфері бізнесу, нині більшість підприємців цю практику обмежена наступним видами:

* Створення маркетинг-сервера не більше фірми і розміщення у ньому інформації клієнтам та кроки потенційних партнерів, зокрема. анонсів, прайс-листов, описів товару і т.д.

* Створення баз даних загального доступа.

* Створення Multimedia-продуктов і розміщення на файл-серверах.

* Використання дистрибутивных списків (Listserv) з метою маркетинга.

* Створення конференц-групп у системі Usenet.

* Анонсування продукту системі Usenet і поштових списках.

2.2.8 Особливості глобального маркетингу в Интернет.

У кожному комерційне підприємство, чи це традиційний магазин чи електронний, основним доданком успіху є план маркетингу, розроблений і запроваджений власником компанії. Будуть потрібні додаткові маркетингові заходи як і Мережі, і її межами. Забувши про деякі особливостях користувачів Інтернету, службовців часом причиною додаткових обмежень, їхній культурі та звичної манері спілкування, можна припустити другу помилку, рекламуючи свій магазин з допомогою розсилки електронною поштою всім, хто ж зустрінеться on-line, незліченних повідомлень про його відкритті. Це спричинить різке до широкомасштабного і негайному «покаранню» з боку користувачів, які терпіти не можуть комерцію у Мережі. Є, проте, і коректні способи реклами свого бізнесу на Интернет.

Інтернет називають видавничим феноменом 90-х, що точаться суперечки про вплив цієї мережі на комерцію наступного столітті. Більше половини компаній, які входять у список 500 найбільших фірм США «Fortune 500», користуються Інтернетом, це і є статистика, що свідчить про феноменальному зростанні Мережі. Слід знати як «про популярності системи World Wide Web, що має сьогодні як 37 000 адрес, і про зусилля, що сприяє забезпечення безпечної передачі важливих речей (наприклад, по кредитним картам), коли вже слід у розвиток комерції у Мережі. Наприклад, Netscape Communications — провідний виробник програмного забезпечення до роботи на Інтернет — вже пропонує продукти, які працюють за технології клієнт-сервер і на вирішення це завдання; ще, безліч компаній розробляє безпечні системи електронних платежей.

Треба вміти уявити над ринком товари та; слід також розв’язати всі пов’язані з цим завдання: сегментування ринку, визначення потреб споживачів на цільових сегментах і способу просування товару, зв’язку з споживачами (інакше кажучи, реклама).

Поняття маркетингу до Інтернету залишається найменш вивченим і представляє головною проблемою фірми, вирішивши займатися комерцією у цій області. І хоча навряд хтось у майбутньому зможе надати чітке визначення даного терміна (оскільки середовище користувачів й технологія ще не остаточно сформувалися), вже можна запропонувати кілька стратегій ведення бізнесу у Сети.

Мережа Інтернет створювалася ні з метою, а обміну інформацією між вченими. Та ідея ведення бізнесу чужа їй — у неї закладена й у структурі Мережі, хоча звичні нас гарні назви, такі як «торгові центри», «стендова реклама», «стратегічне становище», нічого не означають у світі електронному. Нестача нових термінів та позначень сьогодні вже є тимчасовий незручністю в визначенні маркетингових підходів, а ставить маємо питання «Що таке маркетинг?», відповідати який потрібно зовсім по-новому.

Наступний параграф розповідає про проблеми, що має маркетолог, — проблемах, роблять неможливим звичайний підхід, — і пропонує альтернативні методи ведення маркетингових заходів на новому ринку. Хоча більшість прикладів, наведених нижче, тяжіє до роздрібної торгівлі, основні засади можуть із успіхом застосовуватися з торгівлі товарами промислового призначення між предприятиями.

2.2.9 Сенс проблем, що має маркетолог.

Під маркетингом зазвичай мається на увазі вивчення ринку (розмірів, демографічних характеристик, потреб) розміщувати продукту, визначення ціни, ймовірних покупців і формування способів спілкування з останніми. Тому людина, займається маркетингом до Інтернету, зазвичай має з такими проблемами: невідомими розмірами ринку, пасивністю покупців і незнанням потребителей.

1) Невідомі розміри рынка.

Про користувачів Інтернет ми дуже мало. Ми не можемо більш більш-менш точно визначити їх кількість. Найпоширеніша оцінка розміру Інтернет, що належить Internet Society, окреслюється число підключених до неї вузлових комп’ютерів. У 1996 року було 13 мільйонів (насправді це лише деякі з Мережі), у своїй протягом першого півріччя 1996 року їх кількість збільшилося на 35%. Обчислити кількість користувачів залежно від серверів те щоб результат відповідав дійсності, практично неможливо. За деякими оцінками, на цей час користувачів Мережі порядку 50 мільйонів. А як справи в самісінький Росії? Наведемо цитату з електронного журналу Computer Week-Moscow (CW-Moscow, 34−35, 1999, internet it/talk/Ol.htm): «У нашій країні, навіть із найсміливішим оцінкам, кількість користувачів електронної пошти вбирається у 500 тис., а „мережі всесвітнього павутиння“ — 50 тис. людина. Проте забувати, що у Росії є регіони, в числі яких Москва, Петербург, Новосибірськ, Ярославль, Новгород, де у Інтернет працюють як комп’ютерні фахівці. Зокрема, в Ярославській області привертає Всесвітньої мережі включено понад 30 сільських шкіл. З допомогою Міжнародного наукового фонду Сороса всій країні збільшується кількість університетів, у яких вирощується нове покоління користувачів Интёрнет— висококваліфікованих фахівців і сподіватися, заможних споживачів продуктів й нових послуг. Знаковою особливістю Інтернет як нової інфраструктури маркетингу і збуту є те що, що поки не діє основний принцип ринкової економіки: попит породжує пропозицію. Досвід дуже багатьох країн свідчить, що ні споживач визначає обсяг цифрових послуг. Навпаки, постачальники і виробники дійшли висновку необхідність сплигнути на підніжку отходящего експреса „Інтернет“. І пояснюється це питаннями престижу, а й побоюванням, що ми найкращі місця у цьому перспективному ринку розхапають інші. З іншого боку, виробники товарів хороших і прямі постачальники послуг сподіваються з допомогою нового каналу дистрибуції позбутися сонму посередників, які заполонили шлях роздрібному торговцю і споживачеві. У доповіді „Від посередника до ПО проміжного шару“ дослідницької компанії Meta Group прогнозується, завдяки віртуальному каналу чимало їх, й у першу чергу дистриб’ютори, страхові агенти і вторинні розповсюджувачі туристичних послуг, втратять джерело дохода».

Якщо про розмірах Інтернет (і зокрема, WWW) можна сказати лише, що вони «дуже великі» і «зростають», те, як оцінити демографічні характеристики користувачів мережі? Інакше кажучи, як дізнатися потреби невідомого ринку? Що, зрештою, продавати? Відповідь, як вже, напевно, здогадалися, хоча б: невідомо. Один із досліджень показало, що 95% користувачів становлять чоловіка на дітей віком із 22 до 30 років, то є студенти і люди недавні випускники вузів. Поява нових електронних послуг, ясна річ, сильно змінить ці цифри (і найшвидше, в кращу сторону).

2) Пасивність потребителей.

Чи достатньо знати, що споживачів «багато» і «їх кількість зростає»? Зазвичай (мають на увазі різновиду бізнесу), точні цифри — «скільки» і «як швидко» — непотрібні. Зрештою, Витрати підключення до Інтернету проти витратами відкриття справжнього магазину, і оплату праці працівників щодо невелики.

Справжні проблеми виникають, як ви намагаєтеся повідомити (невідомо кому!) про себе та продукції. Сьогоднішні можливість передачі даних — електронна пошта і дошки оголошень (телеконференції) — абсолютно неприйнятні поширення такий інформації. Треба чітко розуміти, що товари та не можна рекламувати у Мережі як і, як у телебаченню, тобто і наполегливо. Пропозиції своєї продукції подібної форми і просування себе не заохочуються. Порушення неписаних правил негайно призводить до реакції із боку користувачів — порушника «спалюють», інакше кажучи, йому посилають тисячі осудливих повідомлень електронною поштою. Величезний обсяг інформації здатний вивести з експлуатації мережу користувача, яка не буде здатна впоратися з обробкою такої кількості повідомлень. Це відіб'є у порушника всяке бажання поводитися з Інтернет. Користувачі можуть також оголосити бойкот товарам і послугам компанії та взагалі перестати зв’язуватися із нею Мережею. І вже зовсім рідко, проте буває й таке, що порушнику особисто доставляють масу занепокоєння телефонними дзвінками години на два ночі додому, викликами по пейджеру, дзвінками на работу.

Якщо пересічна маркетинговий підхід у середовищі спрацьовує, те, як ж уявити свій товар чи послугу широкому загалу? Деякі, наприклад електронний магазин «Hotwired» журналу «Wired», пробували продавати місце під рекламу в електронних публікаціях. Зображення компанії та гіпертекстова зв’язок додавалися на сторінку з думкою те що, що читач як запам’ятає назва фірми, а й перейде у її сторінці і зробить купівлю. Понад те, до Інтернету існує ста справжніх торгових центрів, які надають адреси різноманітних електронних магазинів по категоріям. Нерідко вони дають покупцям, твердо які знають, що він потрібно, можливість легко і швидко знайти бажаних товари та услуги.

Результати таких публікацій, і роботи торгових центрів, ясна річ, не може бути узагальнені, а неможливість здійснювати великі угоди по міркувань безпеки дозволяє зробити будь-які выводы.

Наприклад, під час створення найбільшої американської комерційної мережі PRODIGY враховувалася можливість таких операцій. Проте, пройшовши і крізь рекламу, і крізь «торгові центри», PRODIGY змінила структуру отримання доходів, з’ясувавши, що користувачам потрібно, скоріш, засіб спілкування, ніж можливість здійснювати купівлі режимі on-line. На окремих випадках — як-от торгівля квітами чи програмним забезпеченням — справи йшли якнайкраще. Отож успіх підприємства у Інтернет залежить й не так уміння торговця правильно подати, як від того, чи будуть корисними його товари або ж послуги для пользователей.

Існує безліч пояснень, чому деякі електронні магазини зазнають поразки (не враховується явні недоліки: поганий користувальницький інтерфейс, нестачі графіки, незручного механізму оформлення замовлення, неможливості оплати готівкою й таке інше). Проте, зазвичай, поведінка покупців обумовлюється такими моментами:

• звички: «Зазвичай я роблю купівлі (хліб, одяг тощо) не так»;

• невідповідність мети: «Я сюди не було за цим пришел»;

• невідомість: «Не знаю, що в ній було, — я шукав тільки те, що найти»;

• недосконалість систем пошуку: «Мені ж було відеомагнітофон, але банкрутом не хотів переглядати десять різних магазинов».

У порівняні з звичайними засобами масової інформації — газетами, телебаченням й радіо, — які, власне, призначені передачі комерційних повідомлень, Інтернет досить пасивний себто проведення маркетингового комплексу. Ви просто робите вивіску і чекаєте посетителей.

3) Незнання потребителей.

Якщо розібралися з незнанням реальних обсягів ринку збуту і споживчої пасивністю, те що сказати про маркетинг, заснованому на досягнутих результатів і зворотного зв’язку з покупцями? Інакше кажучи, недостатньо чи визначити одного разу маркетингові заходи й проводити їх, виходячи з власні досвід, хоча й невеличкому? Чи можна не змінювати, не адаптувати політику маркетингу, рекламу, засновану тільки відгуках відвідувачів? Наступна інформація допоможе вирішити ці вопросы:

• вік й підлога пользователей;

• як користувачі дізнаються ваше магазине;

• що вони шукають, знаходять вони потрібний товар;

• чого вони роблять (або роблять) покупки.

2.3 Реклама в Интернет.

2.3.1 Розробка рекламної программы.

Практична діяльність маркетингу надає великий вплив на людей, якщо вони покупці, продавці чи пересічні громадяни. Маркетинг прагне досягненню якомога більшої споживання товарів та послуг, через задоволення покупців, надаючи їм якнайширший вибір і підвищення якості життя. А економічний сенс маркетингу полягає у прискоренні віддачі виробничих фондів підприємства чи організації, підвищенню конкурентоспроможності над ринком, мобільності производства.

Саме компетенцію маркетингу входить своєчасне створення нових товарів хороших і просування їх у тих ринках, де може бути досягнуто максимальний комерційний ефект. Саме тому маркетинг, як сукупність сформованих методів вивчення ринків, до всього ще спрямовує свої зусилля створення ефективних каналів збуту і проведення комплексних рекламних кампаний.

Однією із завдань маркетингу є забезпечення формування від попиту й стимулювання збут, шляхом комбінації реклами, особистої продажу, «Public Relations», і навіть інших матеріальних стимулів. Тут ми зупинимося на понятті Реклама і розглянемо його поподробнее.

Слово Реклама походить від французького слова «reclame». Сама реклама, коли говорити простою мовою, служить у тому, щоб оповістити у різний спосіб (іноді усіма наявними) то товарах чи послугах і їхніх споживчих властивості, і на потенційного споживача, оплачується спонсором і є просування його продукції і на ідей. Реклама є частиною комунікаційної діяльності фірми, поруч із паблісіті і стимулюванням збуту. Реклама необов’язково нав’язує товар покупцю. Інколи вона просто примушує згадати останнього конкретну марку чи назву товару (послуги) робить свій вибір. На початку споживач вирішує із чого вибирати, а потім уже потім яку марку віддати перевагу, з урахуванням свого уявлень про нього, стереотипу чи сформованого образу конкретної марки товару (услуги).

Цей набір уявлень, а точніше реакція нею, обумовлюється у людини наявністю однієї з трьох типів мотивації - раціональної, емоційної і моральної чи його комбінацією. Вплив на реакцію споживача забезпечується за допомогою рекламы.

Структура реклами містить наступні п’ять основних моментов:

По-перше, це здатність привернути увагу. Конче важливо наскільки залучається увагу заголовком, телеглядачів відеорядом. Впливає чи реклама саме у ті категорії потенційних споживачів, куди вона рассчитана.

По-друге, сила на емоції споживачів реклами. Які почуття народжуються вони при вплив реклами, наскільки вдалий рекламний аргумент і він подан.

По-третє, як і сила впливу. Побіжить чи, скажімо, глядач після перегляду реклами купувати цей товар чи залишиться сидітиме у кріслі, як і раніше, що сподобався йому необ-хідно в придбання цього товара.

По-четверте — це інформативність. Зрозуміло викладено рекламний аргумент? Наскільки ємно показано корисність рекламованого объекта.

І останнє. Чи захоче людина прочитати повідомлення або подивитися рекламного ролика остаточно. Наскільки ефективно приковується увагу людей.

Процес розробки реклами включає, зазвичай, у собі два етапу. У початку приймають рішення про структуру рекламного повідомлення, розробляється центральний теза (рекламний аргумент) информирующий про найважливіших властивості і відмітних особливостях товару, і форма його викладу. Потім приступають до розробки безпосередньо рекламного матеріалу: розробляється і стиль, підбираються потрібних слів, колірне оформлення і дизайнерське рішення. Треба враховувати що, зазвичай, реклама буває ефективнішою, коли товару зростає попит, ніж за його падении.

Вищеописані функції, переважно, виконують рекламні агентства. Вони працюють із фірмою розробки її реклами, включно з вибором теми, кошти поширення, час проведення рекламної кампанії, підготовку самого рекламного продукту та інші аспекты.

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ.

Мета комунікації, мети сбыта.

РІШЕННЯ Про РОЗРОБКИ БЮДЖЕТУ Метод обчислення від готівкових коштів Метод конкурентного паритету Метод обчислення «у відсотках Метод обчислення «виходячи від суми продажів з цілей і задач».

РЕШЕНИЕ Про РЕКЛАМНОМУ РІШЕННЯ Про СРЕДСТВАХ.

ЗВЕРНЕННІ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ Формування ідеї звернення Охоплення, випадковість, вплив Виконання звернення Основні види коштів поширення Оцінка і вибір варіантів звернення информации.

Конкретні носії рекламы.

ОЦІНКА РЕКЛАМНІЙ ПРОГРАММЫ.

Комунікативна ефективність торгова эффективность Рис. 2.4 Основні рішення на сфері рекламы.

Для повного та правильного сприйняття інформаціі треба її правильно подати аудиторії, які мають правильно сприйняти і відреагувати її у. І тому необхідно дотримуватися п’ять основних принципів. 1) Ще довше утримується ту інформацію, що була свідомо. 2) Зазвичай, краще запам’ятовується початок і поклала край повідомлення, ніж його середина. 3) Матеріал багатоманітний і незвичний сприймається і запам’ятовується краще. 4) Інформація краще запам’ятовується, якщо вона суперечить сформованим поняттям, думок, поглядам. 5) Необхідно відчувати напрями тенденції сучасної жизни.

2.3.2 Web-promotion: що рекламує підприємець в Internet.

Спробуємо з’ясувати, яким запитання має відповісти бізнесмен, що збирається розмістити свою рекламу в Internet? (Як краще дати варіанти відповідей — будемо свідомі те, що клієнт не знає нічого про Internet.).

1) Навіщо знадобилася фірмі реклама у мережі Internet.

* щоб зробити сприятливий імідж своєї фірми чи своїй продукции;

* щоб зробити інформацію про своє фірмі чи своїй продукції доступною сотням мільйонів користувачів мережі Internet, зокрема географічно удаленных;

* щоб скоротити свої витрати реклами (реклама у Мережі - одне із найбільш дешевих способів просування продукции);

* щоб забезпечити підтримку своїм рекламним агентам (не доведеться возити з собою стоси паперової реклами, а досить знати адресу (URL) фірми в Сети);

* щоб їх реалізувати всі можливості подання про товарі: графіка, звук, анімація, відеозображення і що другое;

* аби могли написати лист електронну адресу просто з вашої персональної сторінки люди, які прийшли її у Мережею, географічно віддалені від фирмы;

* щоб оперативно вносити зміни у свій прайс-лист, в інформацію себе чи товарах, анонсувати продукцію, оперативно реагувати на ринкову ситуацию;

* щоб лише продавати своєї продукції через мережу Internet, не відкриваючи нових торгових точек.

2) Потенційні споживачі продукції клиента.

Потрібно визначити соціальний портрет потенційного споживача продукції клієнта (перспективний сегмент теоретично маркетингу). Відповісти на питання: «Що таке людина (фірма), якому хочемо продати свій товар (послугу)?» Наприклад, «моїм потенційними споживачами продукції є західне підприємство, стосується малому чи середнього бізнесу, торгующее антикваріатом», чи «молодики, бажаючі провести день свою відпустку в підмосковному пансіонаті «Волошка» «. Цю інформацію (про особливості людини чи фірми) називають характеристикою потенційного потребителя.

3) Завдання рекламної кампанії у мережі Internet.

Помилково припускати, що тільки товар (послуга) буде представлено Мережі, його куплять. Та перш ніж споживач дійшов думці про необхідність купівлі, він має пройти через ряд стадій («созреть»).

Під час підготовки будь-який рекламної кампанії необхідно виявити маркетингову стадію, де перебуває споживач стосовно товару (наприклад, з допомогою опитування). Це визначить, що можна робити над ринком, аби перекласти споживача для наступної стадію (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Стадії, які відбуваються потенційним покупателем.

| | |Рекламні зусилля, необхідні | |Назва стадії |Характеристика стадії |до переходу з цього стадію | | |Потенційний споживач |Поширення інформації про | | |обізнаний із фірми й її |фірми й її товарі, закріплення| | |товарі, але з має |у виставі | | |ніякими іншими знаннями |потенційного споживача | |Знання |чи воліє товар |певного іміджу фірми чи| | |конкурента. |товару, пов’язуючи його з | | | |фірмовим (товарним) знаком | | | |чи найменуванням товару. | | |Потенційний споживач |Побудова системи | | |воліє товар |переконливих доказів | |Перевагу |конкретної фірми інших |перевагу | | |фірм. |товарам конкретного товару | | | |стосовно товарам | | | |конкурентів. | | |Потенційний споживач |Доказова частина будується | | |воліє товар |на переконанні за принципом: | |Переконання |конкретної фірми і |" Наш товар у не просто краще | | |переконаний, що товар йому |інших — вона потрібна вам!" | | |справді потрібен. | | | |Потенційний споживач |Усі! Потенційний | | |готовий купити товару, але |споживач готовий купити. Але | | |необхідні соответствующие|пока їх підштовхнуть | |Купівля |методи стимулювання. |чимось, він усе одно ні | | | |купить. «30% знижки протягом | | | |цього місяці!» |.

Не можна намагатися змусити потенційного споживача відразу купувати — це не реально! Визначте стадію, де його перебуває, — роблять або з допомогою опитування, або у вигляді експертного висновку (наприклад, ваша власна оцінка, коли ви працюєте у власному контакту з споживачем). Пройдіть крізь ці стадії - тоді споживачі від вас нікуди не дінуться і це досягнете стійких продажів. «Грамотне» рекламне агентство будь-коли вірить клієнту слову, а завжди самостійно контролює стадію споживчого відносини — адже обіцяти певний обсяг продажу при вкладанні певних засобів у рекламу можна тільки на стадії «покупка» .

4) Про що говорити, у рекламі: фірму чи його товаре.

Що рекламувати на стадіях «знання, перевагу, переконання» — товар чи фірму? Мабуть, що, вкладаючи гроші у рекламу, рекламодавець який завжди прагне «продати». Іноді метою є «розвиток» іміджу фірми чи товару? Пам’ятаєте, що вартість фірми Sony, наприклад, значно вища сумарною вартості її приміщень, офісів і устаткування. Якщо ви хоч захочете купити цю фірму (чи торгову марку), вам доведеться заплатити більшу частину вартості за фірмовий знак і назву — ви купуєте імідж. Зрозуміло тепер, що — це спосіб продати «сьогодні», але що й спосіб призбирати капітал у вигляді торгової марки! Визначтеся: у що вкладати деньги?

Існують три методу розвитку фірмового чи товарного іміджу (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Методи розвитку фірмового чи товарного іміджу | |Розвивається лише імідж фірми, | | |мається на увазі, що з потенційного | | |споживача потрібно сформувати думку: | | |" усе, що продає фірма під такими назвами,| | |має високу якість та ціну" .| | |Гроші вкладаються у рекламу фірми, в | | |розвиток фірмового знака фірми. Підходить | |Total Brand |для супермаркетів, оптових фірм, в | | |основному, підприємств торгівлі. | | |Розвивається імідж «унікального» товару | | |(чи товарної групи), формується | | |унікальна товарна марка, | | |мається на увазі, що споживачеві байдуже,| |Unique Brand |хто робить такий «чудовий | | |товар». Гроші вкладаються у створюваний | | |товар. Частіше адресований промислових | | |підприємств, які до науки | | |і розробки. | | |Об'єднані дві попередні стратегії - | | |розвивається імідж і товару і фірми. При | | |цьому швидкість зростання фірми і товарних марок| | |взаємозалежна (взаимозамедленна при | | |обмеженості фінансів), тобто | |Total-unique Brand |існує взаємовплив. |.

Отже, ми визначили «стадію споживача» стосовно товару, «характеристики потенційного споживача» і те, що слід розвивати (товар чи фірму). У результаті знаємо, що сказати потенційному споживачеві і про яке. За такого підходу гроші викидаються на вітер в вигляді реклами, яка збільшує оборот фірми, і навіть накопичується іміджевий капитал.

5) Яку аудиторію необхідно обеспечить.

Визначимо число потенційних споживачів, котрих необхідно проінформувати фірму чи товарі (ємність сегмента на практиці маркетингу). Нехай це завжди буде експертний висновок, якщо точну цифру одержати не можна. Цю цифру відбиває потенційну аудиторію. За підсумками цієї цифри можна вирішити, де на сервері слід розмістити посилання рекламний блок, щоб забезпечити необхідну потенційну аудиторію. Відвідування тій чи іншій рекламної сторінки залежить від цього, які сторінки серверу посилаються реклами — популярні або дуже. Посилання виглядає у вигляді картинки чи тексту, «натиснувши» який споживач переходить до рекламної сторінці. Популярні сторінки дають більше відвідувань, а й відповідно, дорожчі стоят.

6) Як визначити ефективність реклами в Internet.

Ефективність реклами у мережі Internet, безумовно, буде визначатися лише одною — виконанням завдань, безпосередньо що з станом потенційного споживача. Вони мусили сформульовані, коли визначалося, яку стадію необхідно переводити потенційного споживача. І факт перекладу його за цю стадію відбиває виконання поставленого завдання. Як його виявити? Двома способами:

1) Аналізом статистики серверу та кількості інтерпретацій рекламним страницам.

2) Опитуванням (чи експертної оцінкою) потенційної аудиторії для з’ясування, «чи знає» вже про рекламованої фірмі чи товарі лише доступне необхідно донести її до нее.

Звіт про кількість інтерпретацій серверу — це стандартна процедура, яка легко проводиться у разі кожному клиенту.

Важливо відбити як загальна кількість звернень, але й маркетингову інформацію про структуру осіб, які відвідали рекламну страницу.

Отже, лише отримавши відповіді все вищенаведені питання, можна обіцяти клієнту справжній Web-promotion його товарам чи фирме.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Сьогодні у світі понад 130 видів мільйонів комп’ютерів і більше 80% їх об'єднують у різні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп’ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, як-от прискорення передачі з повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, здобуття влади та передача повідомлень (факсів, E — Mail листів тощо) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого отримання будь-який інформації з точки земної кулі, а як і обміну інформацією між комп’ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним обеспечением.

Такі величезні потенційні можливості які несуть у собі обчислювальна мережу і той новий потенційний підйом яке притому відчуває інформаційний комплекс, а як і значне прискорення виробничого процесу дають нам право не приймати це лише до розробці і застосовувати їх у практике.

Перш ніж імениті виробники споживчих товарів стануть вкладати більше доларів на Web-рекламу, потрібно продемонструвати максимум винахідливості, щоб примусити зацікавитися покупками в Internet.

Втім, у компаній, зайнятих інтерактивною комерцією і видавничим справою, і є підстави оптимізму — крива витрат на що така рекламу явно і стійко йде вверх.

З запаморочливої швидкістю закладаючи фундамент інтерактивного ринку, рекламодавці і Web-издатели вдосконалюють зараз стратегії маркетингу і форми реклами. Прості рекламні заголовки цих цілей большє нє годятся.

Таке враження, що у сьогодні інтерактивний ринок складається з високотехнологічних під-приємств, продають свої товари собі подобным.

На відміну від пасивної, низхідній на споживача моделі маркетингу, Інтернет дозволяє здійснити взаємодія постачальників і споживачів, у якому останні самі стають постачальниками (зокрема, постачальниками інформації про своє потребностях).

Інтернет-реклама — нова технологія цільової реклами. Однією з найважливіших рушійних сил стрімкого розвитку Інтернет у світі стало визнання рекламодавцями нового засоби інформації, яким безумовно можна вважати Інтернет, як виключно зручною технології щодо цільової реклами й контролю над ефективністю рекламних кампаній. По-справжньому революційними стали розробки у сфері рекламної технології, запропоновані над ринком 90-х років такими компаніями, як Yahoo!, Amazon.com, Alta Vista і десятками інших интернет-медиа-компаний США. Центральним становищем цих розробок завжди було створення для рекламодавців унікальних можливостей розміщувати рекламу, орієнтовану на старанно відібрану і оцінювану рекламну аудиторію. Так, Інтернет сьогодні дозволяє видавцям фантастичних книжок рекламувати своєї продукції лише користувачам Інтернету, які справді цікавляться фантастикою, а чеська брокерська фірма може розмістити рекламу у мережі Інтернет отже її у «наражатися» будуть лише користувачі, які можливості інвестувати у чеські цінні папери. Саме тому, сучасна интернет-технология дозволяє автоматично накопичувати бази даних адрес інтернеткористувачів, цікавляться тій чи іншій темою, і навіть розміщувати рекламну інформацію з интернет-серверам залежно від своїх тематики, рекламодавці з’явилася можливість орієнтувати свою рекламну кампанію на надзвичайно тонкі і коректно певні групи потребителей.

Природно, доступом до цільовим рекламним рішенням дозволяє рекламодавцям значною мірою скорочувати витрати для досягнення поставлених перед рекламної кампанією цілей. Так, традиційно що використовується в рекламної практиці співвідношення ціни на всі рекламу лише до тисячі достигаемых рекламою користувачів (CPM Ratio) становить середньому 28 для американських журналів, 14 — для російських аналогових журналів, падає до 6−9 для великих американських серверів і по 4−8 — для російських интернет-серверов.

Основним висновком з зробленого і те, що з бурхливим розвитком глобальних комп’ютерних мереж, маркетингові заходи, такі як шопінг і реклама виходять принципово нового рівня. Велике кількість користувачів Інтернету дає можливість рекламувати і продавати різні товари различному колу потребителей.

Тож у даний час більше найбільших фірм — виробників широко використовують глобальну мережу Інтернет поширення своєї продукции.

Список спеціальних терминов.

Англійські термины.

Alta Vista — одне із наймогутніших пошукових серверів Internet. Archie — архів. Система визначення місцезнаходження файлів у публічних архівах мережі Internet. ARP (Address Resolution Protocol) — протокол визначення адреси, перетворює адресу комп’ютера у мережі Інтернет у його фізичний адресу. ARPA (Advanced Research Projects Agency) — бюро проектів передових досліджень Міністерства оборони США. ARPANET — эксперементальная мережу, працювала в 1970;ті роки майже, де перевірялися теоретична базу й програмное забезпечення, положеные основою Internet. Нині немає. Bps (bit per second) — біт в секунду. Одиниця виміру пропускної здібності лінії зв’язку. Пропускна здатність лінії зв’язку визначається кількістю інформації, переданої лінією за одиницю часу. Cisco — маршрутизатор, розроблений фірмою Cisco-Systems. DNS (Domain Name System) — доменна система імен. розподілена система баз даних для перекладу імен комп’ютерів у мережі Інтернет у їх IP-адреси. Ethernet — тип локальної мережі. Гарна розмаїттям типів дротів для сполук, які забезпечують пропускні здібності від 2 до 10 мільйонів bps (2−10 Mbps). Досить часто комп’ютери, використовують протоколи TCP/IP, через Ethernet приєднуються до Internet. FTP (File Transfer Protocol) — протокол передачі файлів, протокол, визначальний правила пересилки файлів з однієї комп’ютера в інший. FAQ (Frequently Asked Qustions) — часто поставлені запитання. Розділ публічних архівів мережі Інтернет у якому зберігається інформація для «початківців» користувачів мережевий інфраструктури. Gopher — інтерактивна оболонка на допомогу пошуку, приєднання і його використання ресурсів немає і можливостей Internet. Інтерфейс з користувачем здійснено системою меню. HTML (Hypertext Markup Language) — мову для написання гіпертекстових документів. Основна особливість — наявність гіпертекстових перетинів поміж документами які у різних архівах мережі; завдяки цим зв’язкам можна безпосередньо під час перегляду одного документа переходити до іншим документам. Internet — глобальна комп’ютерна мережу. internet — технологія мережного взаємодії між комп’ютерами різних типів. IP (Internet Protocol) — протокол межсетевого взаємодії, найважливіший з протоколів мережі Internet, забезпечує маршрутизацію пакетів у мережі. IР-адрес — унікальний 32-битный адресу кожного комп’ютера у мережі Internet. Iptunnel — одне з прикладних програм мережі Internet. Дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з яким немає безпосередній зв’язок по ЛВС, а є лише зв’язок через мережу Internet. Lpr — мережна печатку. Команда відправки файла на печатку на такого далекого принтері. Lpq — мережна печатку. Показує файли які у черги на печатку. NetBlazer — маршрутизатор, розроблений фірмою Telebit. NetWare — мережна операційна система, розроблена фірмою Novell; дозволяє будувати ЛВС засновану на принципі взаємодії клієнт-сервер. Взаємодія між сервером і клієнтом в ЛВС NetWare виготовляють основі власного протоколів (IPX), тим щонайменше протоколи TCP/IP також підтримуються. NFS (Network File System) — розподілена файлова система. Також надає зокрема можливість використання файловою системи віддаленого комп’ютера як додаткового НЖМД. NNTP (Net News Transfer Protocol) — протокол передачі мережевих новин. Забезпечує отримання мережевих новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість приміщення інформації на дошки оголошень мережі. Ping — утиліта перевірка зв’язки й з віддаленій ЕОМ. POP (Post Office Protocol) — протокол «поштовий бюро». Використовується для обміну поштою між хостом і абонентами. Особливість протоколу — обмін поштовими повідомленнями на запит від абонента. PPP (Point to Point Protocol) — протокол канального рівня дозволяє використовуватиме виходу в Internet звичайні модемні лінії. Щодо новий протокол, є аналогом SLIP. RAM (Random Acsess Memory) — оперативна пам’ять. RFC (Requests For Comments) — запити коментарів. Розділ публічних архівів мережі Інтернет у якому зберігається інформацію про всіх стандартних протоколах мережі Internet. Rexec (Remote Execution) — виконання однієї команди на віддаленій UNIXмашині. Rsh (Remote Shell) — віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює лише у тому випадку, якби такого далекого комп’ютері стоїть ОС UNIX. SLIP (Serial Line Internet Protocol) — протокол канального рівня дозволяє використовуватиме виходу в Internet звичайні модемні лінії. SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — простий протокол передачі пошти. Основнная особливість протоколу SMTP — обмін поштовими повідомленнями відбувається за запиту однієї з хостів, а ще через певний час (кожні 20 — 30 хвилин). Пошта між хостами в Internet передається з урахуванням протоколу SMTP. Talk — одне з прикладних програм мережі Internet. Дає можливість відкриття «розмови» з користувачем віддаленій ЕОМ. У цьому на екрані одночасно друкується запроваджуваний і відповідь віддаленого користувача. Telnet — віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати про всяк ЕОМ мережі Internet як у свого власного. TCPIP — під TCPIP зазвичай розуміється все безліч протоколів підтримуваних у мережі Internet. TCP (Transmission Control Protocol) — протокол котроля передачі у мережі. TCP — протокол транспортного рівня, одна з основних протоколів мережі Internet. Відповідає за встановлення політики та підтримку віртуального каналу (тобто. логічного сполуки), і навіть за безпомилкову передачу інформації на каналі. UDP (User Datagram Protocol) — протокол транспортного рівня, на відміну протоколу TCP не забезпечує безпомилкової передачі пакета. Unix — многозадачная операційна система, основна операційна середовище в мережі Internet. Має різні реалізації: Unix-BSD, Unix-Ware, UnixInteractive. UUCP — протокол копіювання інформації з однієї Unix-хоста в інший. UUCP — не входить до складу протоколів TCP/IP, але з тих щонайменше ще широко використовують у мережі Internet. За підсумками протоколу UUCP — побудовано багато системи обміну поштою, досі використовувані у мережі. VERONICA (Very Easy Rodent-Oriented Netwide Index to Computer Archives) — система пошуку інформацією публічних архівах мережі Internet по ключовим словами. WAIS (Wide Area Information Servers) — потужну систему пошуку інформацією базах даних мережі Internet по ключовим словами. WWW (World Wide Web) — світове павутиння. Система розподілених баз даних, які мають гіпертекстовими зв’язками між документами. Whois — адресна книга мережі Internet. Webster — мережна версія тлумачного словника англійського языка.

Росіяни термины Драйвер — загружаемая в оперативну пам’ять програма, управляюча обміном даними між прикладними процесами зовнішніми пристроями. Гіпертекст — документ, має зв’язки з іншими документами системою виділених слів (посилань). Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, як у тексті зустрічається нове слово чи поняття, система, що з гіпертекстом, дає можливість можливість перейти до іншому документа, у якому це слово чи поняття розглядається докладніше. ЛВС — локальна обчислювальна мережу. Маршрутизатор (router) — комп’ютер мережі, займається маршрутизацією пакетів у мережі, тобто вибором найкоротшого маршруту прямування пакетів по мережі. Модем — пристрій проебразующее цифрові сигнали в аналогову форму і назад. Використовується передачі інформації між комп’ютерами по аналоговим лініях зв’язку. НЖМД — нагромаджувачі на жорсткому магнітному диску. Протокол — сукупність правив і угод, що регламентують формат і процедуру між двома чи декількома незалежними пристроями чи процесами. Стандартні протоколи дозволяють зв’язуватися між собою комп’ютерів різних типів, працюють у різних операційні системи. Ресурс — логічна чи фізична частина системи, яка то, можливо виділено користувачеві чи процесу. Сервер — програма для мережного комп’ютера, що дозволяє надати послуги одного комп’ютера іншому комп’ютера. Що Обслуговуються комп’ютери повідомляються з сервер-программой з допомогою користувальницької програми (клиент-программы). Kомпьютер у мережі, який свої послуги іншим, тобто виконує певні функції запитам інших. Вузол — комп’ютер у мережі, виконує основні мережні функції (обслуговування мережі, передача повідомлень тощо.). Хост — мережна робоча машина; головна ЕОМ. Мережний комп’ютер, який крім мережевих функцій (обслуговування мережі, передача повідомлень) виконує користувальні завдання (програми, розрахунки, обчислення). Шлюз — станція зв’язки з зовнішнім або інший мережею. Може забезпечувати зв’язок несумісних мереж, і навіть взаємодія несумісних додатків у однієї мережі. Електронна пошта — обмін поштовими повідомленнями будь-яким абонентом мережі Internet.

1. Академія ринку: Маркетинг: Пер. з фр./ Арман Дайан і ін. — М.: Економіка, 1993. — 574 с.

2. Алексєєв А. А. «Зовнішні» чинники маркетингу у мережі М.: //Світ Інтернет. 1998. — № 2(17).

3. Алексєєв А. А. Комплексна реалізація завдань маркетингу у системі глобальної мережі Internet // Доповідь: Міжнародний конгрес «Маркетинг і проблеми информатизациии підприємництва» СПб: Вид-во СПУЭиФ, 1997″ .

4. Алексєєв А. А. Формування регіонально-галузевих інформаційних BBS// Доповідь: Міжнародний конгрес «Маркетинг і проблеми информатизациии підприємництва» СПб: Вид-во СПУЭиФ, 1997″ .

5. Алексєєв А. А. Web promotion чи як підприємцю зрозуміти, що він рекламує в Інтернет М. //Світ Інтернет, № 6, 1997.

6. Алексєєв А. А. Як зробити рекламу Вашої фірми у мережі Інтернет: Покрокове керівництво для фірм бажаючих зробити рекламу своєї продукції Інтернету. Dux comp, 1997.

7. Алексєєв А. А. Маркетингові рішення: диференційований підхід М.: //Світ Інтернет, № 4, 1997.

8. Анастасія З. Касатонова Локальні сіті й їх маркетингова інтеграція в глобальні мережі СПб: ДуксНет, 1998.

9. Ганна Гласман Маркетингові принципи побудови віртуальних сторінок Internet СПб: ДуксНет, 1998.

10. Бєлкін, Олександр Введення ЄІАС у маркетинг. -Таллінн; Казань: Пако: Гама, Б. р. [1992]. -93с.: табл., диагр.

11. Введення ЄІАС у економіку: Під ред. А. Я. Лившица, И. Н. Никулиной. — М.: Высш. шк., 1994. — 447 с.

12. Усе про маркетингу: Збірник матеріалів для керуєтелей підприємств, економічних пріоритетів і комерційних служб. — М.: Азимут-Центр. 1992. — 367 с.

13. Голубків Е. П. Маркетинг: стратегії, плани, структурыю. — М.: Річ, 1995. — 192 с.

14. Дихтль Є., Хершген Х. Практичний маркетинг: Учеб. посібник / Пер. з ньому. О. М. Макарова; Під ред. И. С. Минько. — М.: Высш. шк. 1995. — 255 з.: ил.

15. Зав’ялов П.С., Демидів В.Є. Формула успіху: маркетинг /сто питань — сто відповідей у тому, як ефективно діяти зовнішньому ринках/. — М.: МО. 1995.

16. Котлер Ф. Основи маркетингу. Санкт-Петербург: АТ «КОРУНА», АТЗТ «Літера плюс». 1994. — 699 с.

17. Маркетинг: стратегії, плани, структури. / Е.П. Голубків — М., «Видавництво «Річ» — 1995.

18. Нижегородцева Наталія Використання Internet приформировании іміджевих комунікацій СПб: ДуксНет, 1998.

19. Портер М. Міжнародна конкуренція: конкурентні переваги країн: Пер. з анг. — М., 1993.

20. Ноздрева Р. Б., Цыгичко Л. И. Маркетинг: Як перемагати над ринком. — М.: ФиС, 1991. — 304 с.

21. Правила ринку / Під ред. проф. В. Д. Щетинина. — М.: Междунар. відносини. 1994. — 352 с.

22. Речмен Д.Дж., Мескон М. Х., Боуви К. Л., Тилл Д. В. Сучасний бізнес: Підручник в 2-х томах: Пер. з анг. — М.: Республіка. 2000. Т. 1. — 431 з.: мул. Т. 2. — 478 з.: ил.

23. Рогів У. Реклама в сети-новое направлення у бізнесі // Економіка і життя. -1997. -N21. -З. 35.

24. Сакс Д ж. Ринкова економіка і Росія: Пер. з анг. — М.: Економіка. 1994. — 333 с.

25. Еванс Д ж., Берман Б. Маркетинг: Сокр. перекл. з анг. / Прим. авт. предисл. і наук. ред. А. А. Горячев — М.: Економіка. 1993 — 335 с.

26. An Introduction to Computer Security: The NIST Handbook. Draft. — National Institute of Standards and Technology, Technology Administration, U.S. Department of Commerce, 1994. — 310 c.

———————————- [1] Зав’ялов П.С., Демидів В.Є. Формула успіху: маркетинг /сто питань — сто відповідей у тому, як ефективно діяти зовнішньому ринках/. — М.: МО. 1999. З. 12−14 [2] Зав’ялов П.С., Демидів В.Є. Формула успіху: маркетинг /сто питань — сто відповідей у тому, як ефективно діяти зовнішньому ринках/. — М.: МО. 1999 З. 16−17.

[3] Ноздрева Р. Б., Цыгичко Л. И. Маркетинг: Як перемагати над ринком. — М.: Фі З, 2000. З. 8−11.

[4] Академія ринку: Маркетинг: Пер. з фр./ Арман Дайан і ін. — М.: Економіка, 2000. З. 8.

———————————;

МАРКЕТИНГОВІ РЕШЕНИЯ:

товар, місце торгівлі, система формування від попиту й стимулювання сбыта.

(ФОССТИС), цінову політику тощо. д.

Система інформації управления.

ПЛАНИРОВАНИЕ.

АНАЛИЗ:

а) ринкової ситуації, б) покупців, в) конкурентів, р) товара.

МЕТИ ПІДПРИЄМСТВА: а) повернення капіталовкладень, б) оплата праці персоналу, в) соціальні обов’язки перед проществом.

АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ (ринку покупців, конкурентів, товара).

Нові товари та їх испытание.

Прогнозування рынков.

Вибір рынка.

(рынков).

Управління виробництвом товара.

МЕТИ МАРКЕТИНГУ: а) задоволення вимог (потреб) споживачів, б) досягнення переваги над конкурентами, в) завоювання частка ринку, р) забезпечення зростання продаж.

фінансова, технологічна, організаційноструктурна, кадрова тощо. д.

економіка, правове регулювання, політика, соціальної сфери, міжнародні стосунки держави й т. д.

ЗОВНІШНЯ СРЕДА:

ВНУТРІШНЯ СРЕДА:

Рис. 1.1 Схема маркетингової діяльності предприятия.