Теорія книгознавства на роботах М.Щелкунова

Михайло Ілліч Щелкунов (1884 — 1938) був яскравий представник освічених людей уже минулого століття. Він був відомий як, історик книжки, бібліофіл як і одне із теоретиків науки щодо книжки — книгознавства. У 1919 року він став завідувачем технічної частиною Держвидаву і потім один із засновників Книжкової Палати і Музею Книги; читав лекції на Інституті журналістики й у Вищому художественно-техническом інституті. У період сталінські репресії Щелкунов був незаконно засланий до ГУЛАГів, де й помер в 1938 року. Реабілітований посмертно.

Для загального книгознавства цікаві дві фундаментальні праці Щелкунова — «Історія, техніка, мистецтво друкарства у його історичному развитии"(1923) і «Історія, техніка, мистецтво книгопеча-тания"(1926), відбивають еволюцію розвитку технології виготовлення книжки — рукописної і друкованої. Ці видання практично дублюють одне одного, крім вступної частини й заключній глави у солідному виданні 1926 року. Саме них містяться основні тези Щелкунова з теорії книгознавства, викладені також виступи на Першому і Другому Всеросійських бібліографічних съездах.

У межах своїх працях Щелкунов пропонує власну систематизацію дисциплін, які входять у книгознавство, оскільки, на його думку, «досі наука абсолютно не дала такий скільки-небудь задовільною класифікації, хоча спроб було досить много"[1].

Так, Щелкунов вважає класифікацію Лісовського лише спробою розмежувати книговедческие науки, але спробою щодо вдалою, оскільки вихідної точкою системи вибрали книгопроизводство. Розподіл книгознавства на книгопроизводство — книгорозповсюдження — книгоописание стало кроком вперед проти раніше колишньої плутаниною, объясняемой тим, що бібліотекарі прагнули поставити на чільне місце книгознавства бібліотекознавство, а бібліографи — бібліографію, прикриваючи цими термінами все зміст наук про книге.

Десяткова класифікація Дьюї Щелкунова також влаштовувала, але він вважав її кращою з існуючих — у ній що всі книговедческие науки іменувалися бібліографією, але від цього поняття виключалися історія книжки, техніка виробництва книжки, створення книжки як продукту творчості автори і інші важливі дисципліни. Як наслідок, науки щодо книжки були розкидані на всієї класифікації, найчастіше повторюючись у різних відділах і даючи перехресні индексы.

Саме відсутність більш-менш повної, зрозумілою класифікації книгознавства, чи библиологии, спонукало Щелкунова створити власну. Для цього спочатку потрібно було визначити питання, що є книжка, і результатом чого вона є. Відповідь, на думку автора, може лише такой:

«Книжка є продукт і знаряддя матеріальну годі й тісно із нею пов’язаної духовної культури, чиє призначення — безпосередня і точна передача фактів і чужих думок автора як листів і зображень максималь-ному числу людей витратою мінімальних зусиль зі своїми стороны"[2].

Книжка тут сприймається як носій, знаряддя безпосередньої передачі, тобто як матеріальний предмет, річ. А «оскільки ж річ предмет споживання, причому такими темами споживання, на виготовлення якого вимагають витрата людські сили, річ стає товаром"[3].

Ця теорія привела вченого до визначення книгознавства як «книжкового товароведения"[4], це синтез різних дисциплін — економічних, технологічних, юридичних та інших. Ця наука, по Щелкунову, складається з чотирьох областей — книговиробництва, бібліографії, библиополии і бібліотекознавства — відповідних чотирьом стадіям, які проходить книга як продукт споживання: створення, реєстрації, поширення та власне потребления.

З цієї схеми будується вся класифікація библиологии Щелкунова, досить розгалужена, куди входять дуже багато наук. У ній кожна гілка чотирьох головних областей книгознавства розглядається з місця зору: а) матеріальної боку (її становлять якісна і кількісна боку, і навіть обслуговування і капіталом), б) ідеологічної боку, в) публічно-правовий боку, створюючи, в такий спосіб, дванадцять класів, які входять у классификацион-ную таблицу.

Це тим, що, на думку автора, створюються: «в ідеологическом відношенні - науки про книжки з їхньої змісту, у матеріальному відношенні - науки про творах друку як «про речах, й у публічному і правовому плані - науки про юридичний бік книжкового дела"[5]. Цікаво, що — у ранній класифікації 1923 року — Щелкунов навіть виносив на окрему, п’яту область книгознавства, — «ставлення держави до книжки (законодавство про пресу і цензуре)"[6].

Кожен із дванадцяти їхнім виокремленням таблицю класів, своєю чергою, ділиться на цілий ряд підкласів — книгознавчих дисциплін. Автор особливо підкреслював, що кожна гілка дисциплін є велику підтримку і складну область науку й техніки і може розглядатися як в історичному аспекті, і у сучасному; розгляд у своїй може мати динамічний чи статичний характер, теоретичний чи практичний подход.

У класифікації Щелкунова важливо звернути увагу до наявність відділу під назвою «Методологія библиологии = Філософія книжки. Загальні питання книгознавства. Значення книжки». Власне, всі ці запитання входять до складу загального книгознавства і, і як б надбудовою, «стоять над нашої класифікацією як що визначають самі принципи побудови книгознавства, і як ці дисципліни: наприклад, є чимало творів, присвячених «любові до книжки»… усі вони мають стояти поза цієї класифікації, згори ее"[7].

Що сказати тільки загалом про теорії книгознавства в працях Щелкунова? Безумовно, його концепцію можна вважати перша спроба книгознавства стати на матеріалістичну основу, по західним зразком. Як матеріаліст, Щелкунов протиставив точки зору свого ідеологічного противника М. Н. Куфаева, вважало книжку продуктом людської психіки, погляд на книжку як у річ і товар. Але це привело його до надмірного і неправомірному запровадження у складі книгознавства дисциплін производственнотехнологічного та скорочення економічної штибу. «Йому загрожувала небезпека запасти у вульгарний материализм"[8] - висловився з цього приводу книгознавець А. А. Сидоров у статті «Радянська історія книжки». Так чи інакше, єдиної системи науки, зберігає свою цілісність єдності об'єкту і предмета, у Щелкунова вдається. Однак у роки різкого зіткнення думок, спроб визначення суті науки щодо книжки праці його були дуже корисні, і зіграли чималу роль становлення книгознавства — «храму, де немає інших богів, крім книги"[9].

Що ж до класифікації библиологии Щелкунова, то сам автор менше все впевнений, що його система цілком завершено; навпаки, він вважав його може лише першої попередньої схемою, від якій у змозі виходити кожен библиолог, якщо він хоче створити «струнку і твердий фундамент спочиваючу класифікацію книг"[10].

Бібліографічний список:

1. Книжка: Енциклопедія. — М.: Велика Російська енциклопедія, 1998. -.

С. 725.

2. Беловицкая А. А. Загальне книгознавство: Учебник.

3. Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства у його історичному развитии.-М.: Моск. ин-т журналістики, 1923. -.

С.V — VII.

4. Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.;

Л.: Держ. вид., 1926. — С.461 — 469.

5. Сидоров А. А. Радянська історія книжки// Книжка: Дослідження і матеріалів. — 1967. — Т.15. — С.142 — 143.

6. Доповідь М. И. Щелкунова — «Класифікація библиологии"//.

Бібліографічні звістки. — 1926. — №№ 1−4. — С.233 — 238.

Московський державний університет печати.

Реферат по книговедению на тему.

«Теорія книгознавства в працях М.И.Щелкунова» студентки 5 курсу в/о (1гр.) Андрицовой Т.

Москва.

———————————- [1] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.-Л.: Держ. вид., 1926. — С.461. [2] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.-Л.: Держ. вид., 1926. — С.463. [3] Доповідь М. И. Щелкунова — «Класифікація библиологии"//Библиографические звістки. — 1926. — №№ 1−4. — С.234. [4] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства у його історичному развитии.-М.: Моск. ин-т журналістики, 1923. — С.V. [5] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.-Л.: Держ. вид., 1926. — С.465. [6] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства у його історичному развитии.-М.: Моск. ин-т журналістики, 1923. — С.VI. [7] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.-Л.: Держ. вид., 1926. — С.465. [8] Сидоров А. А. Радянська історія книжки// Книжка: Дослідження і матеріалів. — 1967. — Т.15. — С.142. [9] Щелкунов М. И. Історія, техніка, мистецтво друкарства. — М.-Л.: Держ. вид., 1926. — С.461. [10] Саме там. — С.465.