Организационный інструментарій управління проектами (мережні матриці, матриця поділу адміністративних завдань управління, інформаційно-технологічна модель)

року міністерство освіти Російської Федерации.

Поморський державний університет ім. М. В. Ломоносова.

Факультет управления.

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ із управління проектами і программами.

Тема:

" Організаційний інструментарій управління проектами (мережні матриці, матриця поділу адміністративних завдань управління, інформаційнотехнологічна модель) «.

Виконав студент 5 курсу, відділення державне та муніципальне управление.

Бусин Олексій Михайлович.

Науковий керівник асистент кафедри ГиМУ.

Шелюк Євгена Александровна.

Архангельськ 2004.

Зміст 2 Запровадження 3 1. Проект 5 1.1. Поняття і сутність проекту 5 1.2. Ознаки й властивості проекту 7 1.3. Структуризація проекту 8 1.4. Класифікація проектів 11 2. Організаційний інструментарій управління проектом 13 2.1. Види організаційного інструментарію 13 2.2. Планування проекту 14 2.3. Мережні графіки і мережні матриці 14 2.4. Матриця поділу адміністративних завдань управління (РАЗУ) 19 2.5. Інформаційно-технологічна модель управління (ИТМ) 20 Укладання 22 Список використовуваної літератури 23.

«Саме проекти змінюють цей мир"[1]. Багато здивуються, почувши, що історія управління проектами почалася разом з історією людини розумного, яка від тварин саме здатність до усвідомленої і цілеспрямованому впливу на світ довкола себе з його изменения.

Сьогодні, порівняно до наших далекими предками ми вулицю значно більше знаємо про світ, а наші спроби з його зміни важко уявити нас самих. А іноді забуваємо у тому, що тисячі років тому людині для полювання на саблезубого тигра вимагалося нітрохи незгірш від розуму, аналітичних здібностей й уміння управляти ризиками, ніж нашому сучаснику, провідному бізнес на безкраїх теренах світового рынка.

Від скромного проекту з полюванні на мамонта і до сім'ю чудесами світла, найкращих представників людського роду щоразу проходять одні й самі кроки: замислюються, планують, контролюють і внедряют.

Отож, спроба відшукати найперший проект, приречена. Інша річ, що рідкісні люди, хто був здатні обгрунтовано, далекоглядно, надійно, узгоджено, реалістично і винахідливо управляти проектами, змінюють світ, в усі часи зустрічалися дуже рідко й цінувалися «справді на вагу золота».

Сьогодні бурхливий розвиток цивілізації і прискорення науково-технічного прогресу диктує інші підходи до управління проектами. Час героїв проходить — настає час нової професії відносини із своїми специфічними функціями — керівник проекту: історична і громадська необхідність назрела.

Слід зазначити також, що людина протягом своєї історії практично безупинно створює щось. Але результати завжди різні, а саме з тому — можна сказати — универсальному ознакою, що дозволяє виділити у тому числі більш-менш повсякденні (наприклад, у Радянському Союзі РСР найчастіше будувалися однотипні багатоповерхові вдома населенню міст і селищ міського типу) і унікальні плоди людської діяльності, такі як — приміром — Останкінська вежа чи тунель під протокою ЛаМанш.

Власне створення неординарних предметів чи послуг дуже цінується на етапі, особливо у країнах із розвиненою економікою. Та не: у Росії виникло усвідомлення важливості даного вміння, тобто вміння управляти проектами.

У зв’язку з цим даний курсової проект має своєю метою розкриття сутності проекту й процесу управління ним (об'єкт даної роботи) через розгляд організаційного аспекти цієї бурхливої діяльності (предмет курсового проекта).

Отже, варто виокремити такі основні завдання курсового проекта:

. розгляд сутності проекту й проектної деятельности;

розгляд організаційного інструментарію управління проектами.

1. Проект.

1.1. Поняття і сутність проекта.

Сучасна організація здатна існувати й успішно конкурувати над ринком лише за умов сталого розвитку і адаптації під изменяющиеся умови ведення бізнесу. Прискорення ритму сучасного життя, мінливість довкілля посилює нестабільність функціонування компаній, що їх проводити часті і зміни, підлаштовуватися під зміни зовнішніх умов. Справлятися з цим завданням дозволяє проектна діяльність. «Процвітаюча компанія сьогодні - це компанія, успішно реалізує проекты"[2].

Управління проектами останнім часом завоювало визнання як найкращий метод планування та управління реалізацією інвестиційних проектів. Нині значна частина діяльності організацій є проектної. «Наявна тенденція до більшою динаміці і мінливості довкілля веде до того що, що у найближчому майбутньому діяльність компаній на 100% буде проектной"[3].

Існує безліч визначень поняття «проект». Ось кілька нетаємних них. Проект — «це щось, що замислюється чи планується, наприклад, велике предприятие"[4], цей підприємство, призначене для створення унікальних продуктів чи услуг.

" Тимчасовий «означає, що в кожної проект має початок також завершення, коли досягаються поставлені цілі виникає розуміння, що це мети неможливо знайти досягнуто. «Унікальних «означає, що створювані продукти або ж послуги істотно відрізняються від інших аналогічних продуктів і услуг.

«Проект — унікальна діяльність, передбачає координоване виконання взаємозалежних дій задля досягнення певних цілей у умовах тимчасових і ресурсних ограничений"[5].

Авторитетна у сфері управління проектами організація Project Management Institute визначає проект як «сукупність дій (процесів), приносять результат, під час яких людські, фінансові та матеріальні ресурси належним чином організуються про те, щоб результат відповідав затвердженим специфікаціям, стоимостным і тимчасовим затратам як у якісним, і кількісними показателям"[6]. Під проектом розуміється система сформульованих у його рамках цілей, створюваних чи модернізованих їхнього реалізації фізичних об'єктів, технологічних процесів; технічною відсталістю та організаційної документації їм, матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень та заходів із їх выполнению.

Праця у плані проекту представляє деяку діяльність, необхідну досягнення конкретних результатів (кінцевих продуктів нижнього рівня). Отже, робота є основний елемент (дискретної, компонентом) діяльності на нижньому рівні деталізації, виконання якого вимагають час, і котрі можуть затримати початок виконання інших робіт. Момент закінчення роботи означає факт отримання кінцевий продукт (результату роботи). Робота базове поняттям і надає основу в організацію даних в системах управління проектами. Насправді для посилання детальний рівень робіт часто використовується термін завдання. Загалом сенсі ці дві терміна є синонімами. Термін завдання, проте, приймає та інші формальні значення специфічних контекстах планування. Наприклад, в аерокосмічній і оборонної областях завдання часто належить горішнього сумарному рівню робіт, котрі можуть утримувати множинні групи пакетів робіт. Далі термін завдання використовується лише у своєму спільному сенсі, як синонім работы.

Отже, в сучасному розумінні проекти — те, що змінює світ: спорудження будинку чи промислового об'єкта, програма науководослідницьких робіт, розробка нової техніки, створення кінофільму, розвиток регіону — усе це проекты.

1.2. Ознаки й поліпшуючи властивості проекта.

Усі проекти мають загальними властивостями: включають координоване виконання взаємозалежних дій; мають обмежену проміжок часу, з певним початком і кінцем; всі у певної міри неповторні і унікальні. Проект передбачає комплекс взаємозалежних цілей. Передбачається точне означення й формулювання цілей, починаючи з вищого рівня, з поступової деталізацією на нижніх рівнях. При порушенні синхронізації взаємозалежних завдань (операцій), коли самі неможливо знайти розпочато, а то й завершено інші, весь проект може бути поставлений під загрозу. Взаємозв'язку може бути як очевидними, і представляти більш складний характер взаємодії. «Проект — це складна система, що перебуває з взаємозалежних динамічних частин, потребує особливого підходи до управлению"[7]. Проект закінчується з досягнення основні цілі. Значна частина коштів зусиль спрямована забезпечення термінів реалізації проекта.

Відмінність проекту виробничої системи у його однократності та унікальність. Ступінь унікальності проектів може дуже відрізнятися до різних проектів. Джерела унікальності може мати різну природу, зокрема в специфіці конкретної виробничої ситуації. Ступінь унікальності зазвичай визначається можливістю використання минулого опыта.

Серед основних ознак проекту выделяют[8]:

. унікальність і неповторність цілей та виконання робіт проекта;

. координоване виконання взаємозалежних работ;

. спрямованість для досягнення кінцевих целей;

. обмеженість у часі (наявність початку будівництва і окончания);

. обмеженість по ресурсам.

Будь-який проект існує ізольовано, а оточенні безлічі різних суб'єктів і - відповідно — під впливом що чиниться ними влияния.

Проект має низку властивостей: виникає, є і розвивається у певному оточенні, званому довкіллям, склад проекту не залишається незмінною у його реалізації та розвитку: у ньому можуть з’являтися нові елементи (об'єкти) і віддалятися з її складу інші элементы.

«Учасники проекту — основний елемент структури, оскільки вони забезпечують реалізацію замысла"[9]. Кожен учасника своїх функцій, міра участі й відповідальність за долю проекта.

1.3. Структуризація проекта.

Для управління проектом його треба розбити на ієрархічні підсистеми і компоненти. У термінах управління проектами структура проекту є «дерево «орієнтованих продукт проекту компонентів, представлених устаткуванням, роботами, послугами й від, отриманими у реалізації проекту. Можна сміливо сказати, що структура проекту — це організація зв’язків та відносин між його елементами. Формування структури проекту дає можливість уявити його вигляді значно менших блоків робіт до отримання найменших, піддаються безпосередньому контролю позицій. Саме через такі блоки передаються під управління окремим фахівцям, відповідальних досягнення конкретної мети достигаемой при реалізації завдань даного блока.

Щоб структурувати проект, необхідно забезпечити поділ компонентів продукції проекту, етапів життєвого циклу, і навіть елементів організаційної структури. Процес структуризації є невід'ємною частиною загального процесу планування проекту й визначення мети клієнта, а також підготовки зведеного (генерального) плану проекту й матриці розподілу відповідальностей і управлінських обов’язків. Отже, до основним завданням структуризації слід віднести следующие:

. розбивка проекту на піддаються управлінню блоки;

. розподіл відповідальності за різні елементи проекту й ув’язка робіт зі структурою організації (ресурсами);

. точна оцінка необхідних витрат — коштів, часу й матеріальних ресурсов;

. утворення єдиної бази щодо планування, складання кошторисів й контролю над затратами;

. ув’язка за проектом робіт і системи ведення бухгалтерських рахунків в компании;

. перехід загальних цілей до конкретних завданням, виконуваних підрозділами организации;

. визначення комплексів робіт (подрядов).

Процес структуризації проекту — це, власне, побудова ієрархічної структури робіт (ІСР), тобто послідовне багаторівневе розщеплення мети на роботи, які потрібно виконати для здобуття права досягти цель.

[pic].

Рис. 1.1 Приклад ієрархічної структури работ.

При побудові ІСР необхідно дотримуватися такі принципы:

. роботи нижнього рівня є засобом досягнення робіт верхнього уровня;

. в кожній батьківської роботи може матись кілька дочірніх робіт, досягнення автоматично забезпечує досягнення батьківської работы;

. в кожній дочірньою роботи може лише одна батьківська работа;

. декомпозиція (розбивка) батьківської роботи з дочірні проводиться у разі одному критерию;

. одному рівні дочірні роботи, декомпозирующие батьківську повинні прагнути бути равнозначны;

. при побудові ієрархічної структури робіт різних рівнях можна й треба використовувати різні критерії декомпозиции;

. послідовність критеріїв декомпозиції робіт слід вибирати в такий спосіб, щоб як і більшість залежностей і взаємодій між роботами виявилася на нижніх рівнях ИСР;

. на верхніх рівнях роботи мають бути автономны.

Важливим обставиною є й те, що декомпозиція робіт припиняється тоді, коли нижнього рівня задовольняють наступним умовам. Передусім, роботи мають бути зрозумілі й зрозумілі менеджеру і учасникам проекту, тобто мають бути досить елементарними. Також має бути зрозумілий кінцевий результат праці та способи ним звершене. До того ж тимчасові характеристики і відповідальність у виконанні робіт би мало бути однозначно определены.

Розгляд процесу структуризації як невід'ємною складовою природи проектної діяльності показало, що, по-перше, процес структуризації проекту є досить важливим, а деяких навіть необхідною умовою реалізації проекту. По-друге, структуризація тут служить ефективнішого управлінню проектом («це управління змінами, діяльність, спрямовану реалізацію проекту з максимально можливої ефективністю при заданих обмеженнях у часі, грошових засобах (і ресурсах), і навіть якості кінцевих результатів проекта"[10]), і навіть полегшенню роботи над проектом. А по-третє, видно, що, крім всього решти структуризація проекту є ще й засобом, інструментарієм, які забезпечують досягнення цілей проекта.

1.4. Класифікація проектов.

Для досить цілісного ставлення до природі проекту вважаю необхідним розглянути різні його типи з цілю розгляду їх особенностей.

Кожен конкретний проект визначають 4 класифікаційних ознаки: масштаб; терміни реалізації; якість; обмеженість ресурсів. З іншого боку, необхідно враховувати місце й умови реалізації проекта.

. прийнято виділяти такі спеціальні види проектів: инвестиционные;

. масштабні (малі, мегапроекты);

. краткосрочные;

. бездефектные;

. мультипроекты;

. монопроекты;

. модульные;

. международные.

Для інвестиційних проектів треба враховувати, що інвестиції можуть охоплювати як повний науково-технічний і виробничий цикл створення продукції (ресурсу, послуги), і його елементи (стадії): наукові дослідження, навчання, реорганізація виробництва і т.п. Для короткострокових проектів властиве те що, що замовник звичайно на збільшення остаточної (фактичної) вартість проекту, оскільки буде більш всього зацікавлений у якнайшвидшому її завершенні. Для бездефектних проектів, у ролі домінуючого чинника використовується підвищену якість, тому їхню вартість зазвичай дуже висока. Прикладом може бути проект будівництва атомної станції. Термін «мультипроекты «використовують у разі реалізації кількох взаємозалежних проектов.

2. Організаційний інструментарій управління проектом.

2.1. Види організаційного инструментария.

У першій частині коротко було розглянуто природа проекту й що з його реалізацією діяльності. У цьому було порушено питання структуризації робіт з досягнення цілей проекту. Вочевидь, що така діяльність, як було відзначено вище, служить підвищення ефективності проектної діяльності з різним параметрами (вартість, строки й ін.). Серед елементів проектної діяльності можна й організаційний інструментарій. Виділяються такі види організаційного инструментария[11]:

1. мережні матриці (вищого рівня наукової розробки «мережевих графиков»):

. представляють весь процес реалізації проекту в наочної форме,.

. виявляють склад парламенту й структуру робіт і прийнятні кошти й методи їхньої організації выполнения;

. аналізують взаємозв'язку між виконавцями й работой;

. готують науково обгрунтований скоординований план виконання відновлення всього комплексу за проектом робіт ще ефективне використання наявних та скорочення сроков.

2. матриця поділу адміністративних завдань управління (РАЗУ):

. використовуючи цю матрицю у системі керування проектом, можна розділити у команді проекту обов’язки, правничий та відповідальність всіх учасників проекту й цій основі побудувати организационно-динамическую структуру і інформаційну систему.

3. інформаційно-технологічна модель (ИТМ):

. допомагає здійснювати проектування технології управління проектом, тобто фіксацію послідовності і взаємозв'язку рішення управлінських задач.

2.2. Планування проекта.

У основі реалізації проекту лежить процес планування. Планування в тому чи іншому вигляді виробляється у протягом всього терміну реалізації проекту. «Планування — це безперервний процес визначення найкращого способу дій задля досягнення поставленої мети з урахуванням обстановки"[12]. У на самому початку життєвого циклу проекту зазвичай розробляється неофіційний попередній план — грубе уявлення про тому, що буде виконати при реалізації проекту. Рішення про вибір проекту на значною мірою полягає в оцінках попереднього плану. Формальне та детальне планування проекту розпочинається після ухвалення рішення про його відкритті. Визначаються ключові події - віхи проекту, формулюються завдання, праці та їх взаємна зависимость.

План проекту — це єдиний, послідовний і узгоджений документ, до складу якого результати планування всіх функцій управління проектом і що є основою до виконання і функцію контролю проекта.

2.3. Мережні графіки і мережні матрицы.

Проект складається з багатьох стадій і етапів, виконуваних різними виконавцями. Цей складного процесу може бути чітко скоординований і ув’язаний у часі. До систем планування та управління пред’являються такі требования:

. здатність оцінити поточне состояние;

. передбачити подальший розвиток работ;

. допомогти вибрати правильний напрямок для на поточні проблеми про те, щоб сув’язь робіт був виконаний встановлених термінів відповідно до бюджету.

На цьому етапі відбувається визначення послідовності виконання робіт, входять до складу ІСР, результатом чого є мережевий графік. Цей графік представляє информационно-динамическую модель, яка відображатиме взаємозв'язку між роботами, необхідні досягнення кінцевої мети проекту. Мережний графік є й корисним розробки великих систем, у яких зайняті багато виконавців робіт, для оперативного керівництва разработками.

На мережному графіці зображуються все взаємозв'язок харчування та результати всіх робіт, необхідні досягнення кінцевої мети розробки, як орієнтованого графа, тобто. графічної схеми, що з точок — вершин графа, з'єднаних спрямованими лініями — стрілками, які називаються ребрами графа. Тривалість робіт може бути оцінена за наявності норм трудомісткості робіт — відповідним розрахунком; за відсутності норм трудомісткості - експертно. З мережного графіку й оцінки тривалості робіт розраховуються основні параметри графика.

Можливо два підходу до побудови мережевих моделей. За першого — стрілками на графіці зображуються роботи, а вершинами — події. Такі моделі належать до типу «Работа-стрелка «і називають мережними графіками. При другому підході, навпаки, стрілкам відповідають події, а вершин — роботи. Такі моделі належать до типу «Работа-вершина «і називають мережами предшествования (кожна наступна робота пов’язані з попередньої їй). На Рис. 2.1 і 2.2 показані приклади даних типів моделей.

Роботами є будь-які дії, що призводять до досягнення певних результатів — подій. Події, крім вихідного, є результатами виконання. Між двома суміжними подіями може виконуватися лише одна робота чи послідовність работ.

Для побудови мережевих моделей необхідно визначити логічні взаємозв'язку між роботами. Причиною взаємозв'язків є, зазвичай, технологічні обмеження (початок одних робіт залежить від завершення інших). Комплекс взаємозв'язків між роботами визначає послідовність виконання у времени.

[pic].

Рис. 2.1 Мережевий модель типу «Работа-стрелка «- Мережний график.

[pic].

Рис. 2.2 Мережевий модель типу «Работа-вершина «- Мережа предшествования.

При управлінні проектної діяльністю нерідко застосовуються кошти створення ієрархічних мережевих моделей. «Процес побудови мережі проводиться у разі шагам"[13]. Передусім створюється кореневої рівень ієрархічної мережі, що складається з структурних переходів системи робіт, які представляють її модулі. На цьому етапі створюються місця, що моделюють точки взаємодії. Ці місця та структурні переходи з'єднуються дугами в відповідність до етапом реалізації проекту. Три наступні кроку генерації виконуються послідовно кожному за модуля. З другого краю кроці генерується мережу, реалізує модуль. Ця мережу, своєю чергою, міститиме структурні переходи. Аналізуючи цей етап побудови дуги не створюються, а добудовуються ось на чому кроці, де створюються подсети, відповідні структурним переходами. Після цього транслюються окремі оператори. У процесі побудови такий мережі створюються дуги для мережі другого рівня. На четвертому кроці створюються структурні переходи, реалізують процедури і функції, якщо вони є. На завершальному кроці - оптимізації мережі - видаляються все порожні переходи, тобто переходи, мають порожні тіла, і не мають висловів на вихідних дугах.

Мережні матриці, як уже зазначалося вище, це вищий рівень наукової розробки мережевих графіків. Вони уявляють собою «графічне зображення процесів реалізації проекту, де всі роботи (управлінські, виробничі) показані у певному технологічної послідовності та забезпечити необхідною взаємозв'язок харчування та зависимости"[14].

Вона поєднується з календарно-масштабной сіткою часу, має горизонтальні і вертикальні «коридори»: горизонтальні «коридори» характеризують щабель управління, структурне підрозділ чи посадова обличчя, виконують той чи інший роботу; вертикальні — етап й окремі операції процесу управління проектом, які відбуваються у часі (Додаток 1).

Процес побудови мережевий матриці з урахуванням мережі предшествования («Работа-вершина ») включає у собі такі дії. Передусім це визначення учасників реалізації проекту, розподіл їх ієрархічно і оформлення як таблиці (наприклад, як і показано в Додатку 1): через підрядник згори донизу відповідно до займаним у проекті становищем. Визначається, кожен може робити й чого від нього реально потрібно потреб проекта.

Потім складається список робіт, виконання котрих необхідно для досягнення поставленої мети. Використовуючи, наприклад, метод критичного шляху, визначається порядок виконання. Потім, позначивши роботи умовним позначенням (коло, квадрат тощо.), їх розподіляють в осередки календарномасштабної сітки, у якому поміщається модель, елементи який з'єднуються згодом стрілками, що ілюструють — своєю чергою — послідовність работ.

При побудові мережевий матриці використовуються три основних поняття: «робота» (включаючи чекання, і залежність), «подія» і «путь».

Робота — це трудовий процес, вимагає витрат часу й ресурсів; в поняття «робота» включається процес очікування, тобто процес, вимагає витрат не праці та ресурсів, а часу, який змальовується пунктирною стрілкою із визначенням з неї тривалості ожидания.

Подія — результат виконання усіх фізичних робіт, які входять у ця подія, дозволяє починати все що виходять із нього роботи; на мережевий матриці подія позначається, зазвичай, як кружка.

Шлях — безперервна послідовність робіт, починаючи з вихідного події та закінчуючи завершальним; шлях, має найбільшу тривалість, називається критичним й у матриці позначається стовщеної чи здвоєної стрелкой.

Вирізняють такі параметри мережевих графиков:

. час раннього початку (РН) даної работы;

. час раннього закінчення (РВ) даної работы;

. час пізнього початку (ПН) даної работы;

. час пізнього закінчення (ПО) даної работы;

. повний резерв часу даної работы;

. приватний резерв часу даної работы;

. коефіцієнт напруженості работы.

Тобто тут видно, що всі вони пов’язані з тимчасовим обмеженням робіт, з урахуванням чого ж ми можна з упевненістю твердити про, що застосування мережевих графіків загалом і мережевих матриць зокрема покликане забезпечити насамперед планування термінів виконання різних робіт. Методи мережного планування — це «методи, головна мета яких у тому, щоб скоротити до мінімуму тривалість проекта"[15]. Це своє чергу, дасть можливість раціонально спланувати праці та ресурси на стадіях проектної діяльності, деякі або всі з яких виявлено саме внаслідок побудови мережевий матрицы.

2.4. Матриця поділу адміністративних завдань управління (РАЗУ).

Матрицю РАЗУ можна як засіб узгодження входів і виходів системи. Її складають наступні элементы:

. в найменуваннях шпальт розташовуються входи — функціональні підрозділи, служби, посади учасників проекта;

. в графах найменувань рядків перераховуються завдання, тобто. види діяльності, складові процес управління проектом;

. на полі матриці умовними знаками позначаються функції перетворення, котрі пов’язують сукупності входів і выходов.

Отже, матриця поділу адміністративних завдань управління забезпечує насамперед наочність планування робіт конкретно для певних посадових осіб або підрозділів організації. І з функцій управління (перетворення) під час проектування матриці РАЗУ выделяют:

. відповідальність за виконання чи іншого завдання управління проектом;

. зміст діяльності виконавця щодо реалізації задачи;

. зміст діяльності виконавця з підготування й технічного обслуговування реалізації задачи.

2.5. Інформаційно-технологічна модель управління (ИТМ).

ИТМ — це модель процесу управління, яка містить стандартизованого опис порядку й умов вирішення завдань управління проектом. Головне призначення — опис технології управління проектом, тобто фіксація послідовності і взаємозв'язку рішення відновлення всього комплексу завдань із управлінню проектом.

Вирізняють такі етапи розробки ИТМ:

. розробляються інформаційні таблиці (рис. 2.3);

. формуються информационно-технологические моделі з урахуванням інформаційних таблиць: відповідальність за виконання чи іншого завдання управління проектом; зміст діяльності виконавця щодо реалізації завдання; зміст діяльності виконавця з підготування й технічного обслуговування реалізації завдання — функції перетворення, які в матриці РАЗУ;

. формується зведена модель управління проектом, що є ефективним організаційним інструментом для побудови системи забезпечення цільових функцій управления.

[pic].

Рис. 2.3 Приклад інформаційної таблиці при побудові ИТМ.

Для побудови інформаційно-технологічної моделі необходимо:

. виділити цільові функцій управління, що відображається в рядках першого (лівого) шпальти таблицы;

. визначити щоб забезпечити підсистеми (вони вказуються в найменуванні інших столбцов);

. встановити місце кожного завдання (з інформаційних таблиць) в моделі. І тому слід перевірити відповідність завдання цільової функцій управління які забезпечують підсистемі та не записати їх у відповідний квадрат матричної модели.

У результаті виходить зведена модель управління проектом, яка дозволяє проаналізувати виконання всіх цільових функцій управління і побудувати класифікатор робіт з виконавцям. Він є практично посадову інструкцію виконавця, через яку зручно працювати фахівцю і який легко контролюється руководством.

Розглянутий вище матеріал показує схожість таких організаційних інструментаріїв, як матриця РАЗУ і ИТМ. Як-от подібність залежить від тому, що у обох випадках проводиться узгодження різних елементів системи проектної діяльності. У цьому матриця РАЗУ узгодить завдання, які стоять перед виконує структурою, і конкретного виконавця із зазначенням робіт і відповідальності гілок. А інформаційно-технологічна модель відбиває взаємозв'язок між цільовими функціями і забезпеченням досягнення мети. У той водночас мережні моделі відбивають взаємозв'язок робіт (ресурсів) і результатів певному етапі. У цьому полягає спільне з матрицею РАЗУ і ИТМ.

Заключение

.

Відповідно до визначеної темою даного курсового проекту й поставленими цілями було розглянуто сутність проекту й проектної діяльності, і навіть розглянутий організаційний інструментарій управління проектами як найважливіше засіб досягнення поставлених перед керівництвом проекту целей.

Розглянутий матеріал показав, що проект — поняття неоднозначне, а сфера його застосування практично необмежена. До того сама проектна діяльність як позитивно себе зарекомендувала, але сьогодні продовжує розвиватись агресивно та поширюватися досить хорошими темпами.

Очевидно також, що важливішим поняттям є проектна діяльність, а чи не проект як такої: адже без реалізації задуманого проект втрачає свою цінність. Із реалізацією проекту пов’язані безпосередньо такі процеси, як структуризація проекту й інші дії, є частиною процесу планування (викликаного протягом усієї проектної деятельности).

Серед прийомів і коштів, вкладених у підвищення ефективності дій зі досягнення цілей проекту виділяється і організаційний інструментарій управління проектами: мережні матриці як більше високий рівень наукової розробки мережевих графіків, матриця поділу адміністративних завдань управління, інформаційно-технологічна модель.

Наведений вище матеріал показує ефективність застосування даних видів організаційного інструментарію, оскільки з їхньою використання дозволяє підвищити результативність діяльності з досягненню поставлених перед командою проекту целей.

Список використовуваної литературы.

1. internet.

2. internet.

3. internet.

4. internet.

5. internet.

6. internet.

7. internet.

8. internet.

Додаток 1.

———————————- [1] internet [2] internet [3] internet [4] internet [5] internet [6] internet [7] internet [8] internet [9] internet [10] internet [11] internet [12] internet [13] internet [14] internet [15] internet.