Проектирование автоматичної установки пожежогасіння у приміщенні цеху вальцевания у процесі виробництва якого використовується резина

Міністерство Внутрішніх Справ Російської Федерации.

Восточно-Сибирский институт.

Кафедра общеинженерных дисциплин.

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ по темі: «Проектування автоматичної установки пожежогасіння до приміщення цеху вальцевания у процесі виробництва якого використовується резина».

Номер варіанта: ________.

Керівник: старшого викладача кафедри ОИД, п-к вн. служби ХХХХХХХХ.

Виконавець: слухач третього курсу ФЗО,.

ХХХХ вн. служби ХХХХХХХХХХ.

|№ |Дата здачі |Підпис исполн. |Підпис руков. | | | | | | | | | | |.

Оцінка _____________.

Іркутськ, 1998 г.

| Запровадження |3 | |1. Аналіз пожежної небезпеки защищаемого об'єкта |4 | |2. Моделироваие розвитку можливого пожежі |4 | |3. Оцінка ефективності вибраних коштів АППЗ |7 | |4. Схема виявлення пожежі і пуску АУП |9 | |5. Обгрунтування типу АУП і способу гасіння. |10 | |6. Гідравлічний розрахунок АУП. |11 | |6.1 Розрахунок необхідного обсягу розчину пенообразователя. |11 | |6.2 Розрахунок необхідного основного обсягу пенообразователя. |11 | |6.3 Визначення витрати генератора при вільному напорі |12 | |6.4 Вибір діаметра труб живильного d1, кільцевого d2 і |12 | |подводящего d3 трубопроводів. | | |6.5 Гідравлічний розрахунок мережі. |12 | |7. Вибір насосно-двигательной пари. |13 | |8. Розрахунок діаметра дозирующей шайби насоса дозатора. |15 | |9. Компонування установки пожежогасіння й опис її. |15 | |10. Розробка інструкцій для обслуговуючого персоналу. |16 | |11. Експлуатація в зимовий період. |16 | |Укладання |17 | |Література |18 |.

Відомо, що впродовж останніх десятиліття у багатьох сферах людської діяльності явно простежується величезний перегонів у розвитку науку й техніки. Діяльність Калнишевського як людини, по геометричній прогресії, впроваджується комп’ютеризація і автоматизація. Постають нові будівельні та оздоблювальні матеріали, дороге устаткування, високі та наукоємні технології, що більш ефективні, але у водночас можуть нести у велику небезпека, зокрема і пожежну. Не слід забувати про культурні цінності, що може втратити людство зі своєї безпеки і халатності, втрата яких несравнима і неоціненна ні з якими фізичними цінностями. І щоб знизити ймовірність втрат, людина вдається до різним заходам захисту. Людина намагається максимізувати безпеку свого майна, свого життя і торговельні доми, і робочому месте.

Один з напрямів захисту — протипожежна захист. Протипожежну захист можна здійснити кількома способами і видами. Наприклад, впровадженням систем Автоматичною Протипожежної Захисту, (надалі АППЗ), що є однією з найкращих видів протипожежної захисту. Впровадження і знайти правильне обслуговування пожежної автоматики, і систем АППЗ в цілому, призводить до ефективної захисту тих приміщень де встановлено, шляхом виявлення, повідомлення й придушення вогнища горіння в початковий момент пожара.

У водночас, проектування установок пожежної автоматики, є складним процесом. Від чи добре його виконано, залежить ефективність АППЗ. Тому, проектування АППЗ має передувати розв’язання цілої низки питань, що з аналізом пожежної небезпеки об'єкта, конструктивними, объемно-планировочными рішеннями та інші особливостями защищаемого об'єкта. Саме тому проектування установок пожежної автоматики необхідно здійснювати поетапно, з категорії виробництва, класу можливого пожежі, групи важливості об'єкта, і навіть механізму, і способу гасіння. 1. Аналіз пожежної небезпеки защищаемого объекта.

Дано приміщення цеху вальцевания, розмірам 14×10×6 м, в технологічному процесі якої застосовується гума. Приміщення II ступеня вогнестійкості, опалення є, вентиляція відсутня, постійно відкритих отворів немає, пожаровзрывоопасность електроустаткування по ПУЭ-П-IIа. Пожежна навантаження в цеху становить 210 кг*м-2. Лінійна швидкість поширення горіння Vл=0,018 м*с-1, масова швидкість вигоряння Vм=0,012 кг*м-2*с-1, нижча теплота згоряння Qн= 33,5*106 Дж*кг-1 0. Коефіцієнт дымообразования kд, полум’яного горіння становить 0,052 кг*кг-1, тління — 0,14 кг*кг-1. До станції пожежогасіння — 45 м, гарантований натиск Нг=10 м.

Знаючи пожежну навантаження об'єкта, розрахуємо повне час вільного горения:

[pic] часа.

Енергію, яка то, можливо виділено при згорянні, розрахуємо по формуле:

Є =(*Qн*P*F=0,95*33,5*106*210*140 = 9,3*1011 Дж, де (— коефіцієнт повноти згоряння (0,95 для твердих сгораемых матеріалів і 0,75 для рідин), Qн — нижча теплота згоряння, Дж*кг-1, P — пожежна навантаження, кг*м-2, F — площа статі приміщення, м2.

2. Моделювання розвитку можливого пожара.

Моделювання розвитку пожежі дозволяє визначити критичне час розвитку пожежі (кр, яке пов’язують із предельно-допустимым часом розвитку пожежі. При горінні твердих сгораемых матеріалів (кр визначається або часом охоплення пожежею всієї площі приміщення, або, якщо це буде раніше, часом досягнення среднеобъемной температури у приміщенні значення температури самовоспламенения що у ньому матеріалів, яка для даного випадку дорівнює 350 °C (довідник Баратова).

Вигляд і тип АППЗ можна встановлювати, дотримуючись умовного правила, якщо (кр (10 хвилин, то тут для захисту об'єкта можна обмежитися впровадженням АПС. Коли (кр < 10 хвилин, то рекомендується автоматичне тушение.

Як кажуть, моделювання розвитку пожежі у побудові двох функцій Fп= ((() і t = (((). Де Fп — площа пожежі, м2; t — среднеобъемная температура, (— час на відрізку щонайменше 600 секунд (10 минут).

Динаміка пожежі завжди пов’язані з місцем її виникнення, розподілом пожежної навантаження і газообменом. Слід визнати, що у стадії (до розтину засклення при високих температурах 300°С) найбільш небезпечним буде центральний пожежа по рівномірно розподіленої пожежної навантаженні. Наголосимо також на, що з простоти курсового проектування пожежну навантаження защищаемого об'єкта приймаємо однорідної, а поширення вогню з конструкцій будинку відсутня. Розміщення і габарити технологічного устаткування не повідомляються. Однак у водночас не дає підстави для проектування світлових і ультразвукових ПИ.

Площа найнебезпечнішого центрового пожежі Fп по однорідної рівномірно розподіленої пожежної навантаженні, що він має кругову форму, то, можливо розрахований за выражению:

Fп = (*l2t, де lt — шлях, пройдений фронтом вогню з точки запалення, м. lt = 0,5Vл (+ Vл ((*-10) для твердих сгораемых матеріалів і lt = Vл (при горінні рідин. (і (* — час. (= 1, 2, 3, 5, 7, 10 минут.

Складова, що містить (*, враховується, коли час розрахунку Fп має бути прийняте понад десять минут.

За результатами даного розрахунку слід побудувати графік залежності площі пожежі від часу: Fп = ((() (рис. 1) і побачити tкр. lt = 0,5Vл*(Fп = (*l2.

При (= 1 хв lt = 0,5*0,018*1*60 = 0,54 м; Fп = 3,14*0,542 = 0,915 м².

При (= 2 хв lt = 0,5*0,018*2*60 = 1,08 м; Fп = 3,14*1,082 = 3,66 м².

При (= 3 хв lt = 0,5*0,018*3*60 = 1,62 м; Fп = 3,14*1,622 = 8,24 м².

При (= 5 хв lt = 0,5*0,018*5*60 = 2,7 м; Fп = 3,14*2,72 = 22,89 м².

При (= 7 хв lt = 0,5*0,018*7*60 = 3,78 м; Fп = 3,14*3,782 = 44,8 м².

При (= 10 хв lt = 0,5*0,018*10*60 = 5,4 м; Fп = 3,14*5,42 = 91,56 м².

Із одержаних даним будуємо графік залежності площі пожежі Fп часу від (:

[pic] Мал.1. Fп = (((); Fп. кр. = 140 м — площа защищаемого приміщення, (кр. — критичне час розвитку пожежі (11,5 мин).

Більше складним є моделювання температури у приміщенні пожежі. Проте (кр. по температурним проявам внутрішніх пожеж то, можливо знайдено досить надійно, якщо використовувати, не що враховує втрат, відоме наближення до розрахунку среднеобъемной температури t:

[pic].

де tо — початкова температура у приміщенні, °З; q — теплопроизводительность пожежі на одиницю виміру площі огороджуючих конструкцій помещения:

[pic].

[кг*м-2*с-1*Дж*кг-1*м2*м-2] = [Дж*с-1*м-2] = [Вт*м-2].

F = 2аb + 2 ah + 2 bh — площа огороджуючих конструкцій, м2; a — довжина, b — ширина, h — висота приміщення. У разі площа огороджуючих конструкцій на ходимо по формуле:

F = 2*14*10 + 2*14*6 + 2*10*6 = 280 + 168 + 120 = 568 м².

Для побудови графіка t = tо + ((() (рис. 2) необхідно одержати п’ятьсім розрахункових значень t в інтервалі часу до 10 хвилин пожежі. (кр визначаємо у цій графіку щодо гранично допустимою температури, перевищення якої призведе до різкого розростання пожежі по площі й объему.

[pic] [pic].

При (=1 мин.

[pic].

[pic].

При (= 2 хв: q = 2460,9 Вт*м-2; t = 210,9°С.

При (= 3 хв: q = 5540,2 Вт*м-2; t = 306,6°С.

При (= 5 хв: q = 15 390 Вт*м-2; t = 498,1°С.

При (= 7 хв: q = 30 121 Вт*м-2; t = 688,2°С.

[pic].

Рис. 2. t = to + (((). tc воспл — температура самовоспламенения речовини пожежної навантаження на об'єкті. (кр — критичне час розвитку пожежі з його тепловим проявлениям.

З розглянутих графічних моделей F= ((() і to = 1t+((() в ролі більш реального (кр розвитку пожежі вибирається менше з цих двох його знайдених значень, тобто. у разі — другий, коли критичне час розвитку пожежі (кр становить між 3 і 4 хвилиною, ((кр = 3,5 мин.).

3. Оцінка ефективності вибраних коштів АППЗ.

Оскільки завдання зовсім позбавлений умов, дозволяють використання світлових і ультразвукових извещателей, тому вибір можемо здійснити тільки між тепловими і димовими извещателями. У цьому, безумовно, мають керуватись рекомендаціями СНиП 2.01.02−84.

Ефективність коштів АППЗ то вище, що менше час виявлення пожежі (про щодо (кр:

(про = (пір + (ипи < (кр.

де (пір і (ипи — відповідно граничне час спрацьовування і інерційність пожежного извещателя. (ипи є робочої характеристикою приладів (довідкове данные).

Граничне час (пір спрацьовування димових пожежних извещателей, при кругової формі пожежі, можемо знайти как:

[pic] c?

де Fо — нормативна площа, контрольована одним ПІ, у разі Fо = 70 м² (СНиП 2.04.02−84, таб. 4).

Зазначимо як суттєвий факт, що Суперечка залежить тільки від властивостей диму, а й від типу ПІ (скористаємося табличными даними). Позаяк у нашому разі можливо, що пожежа може початися вже повільним тліючим розвитком, то в основі розрахунку візьмемо дані дымового пожежного извещателя ДИП-3.

[pic]=[pic].

Технічні характеристики дымового пожежного извещателя: |Извещатель |Спор*106* |Інерційність, |Приемно-контрольн| | |кг*м-3 |(ипи, з |ый прилад | |ДИП-3 |16,8 |5 |РУПИ, ППС-3 |.

Отже (доб = 75,5 + 5 < (кр = 210 з (80,5 < 210), оскільки нерівність виконується то приймаємо пожежний извещатель ДИП-3.

4. Схема виявлення пожежі і пуску АУП.

Визначаю число извещателей необхідне захисту приміщення з наступних требований:

— площа контрольована одним извещателем приймається рівної 70 м², а відстань між извещателями — трохи більше 8,5 м від извещателя до стіни не більше чотирьох м (СНиП 2.04.09−84 п. 4.10 таб. 4).

— якщо встановлення пожежної сигналізації варта управління автоматичними установками пожежогасіння, кожну точку защищаемой поверхні необхідно контролювати щонайменше, двома пожежними извещателями (СНиП 2.04.09−84 п. 4.1).

З вище викладених вимог, і принцип рівномірності розраховуємо необхідну кількість пожежних извещателей по формуле:

[pic].

де F — площа статі защищаемой поверхні (140 м2), Fо — нормативна площа, контрольована одним ПІ (70 м2).

По тактичним міркувань приймаємо 4 пожежних извещателя. (схему розміщення извещателей дивися на рис.3).

Для приймання й відображення сигналів від автоматичних пожежних извещателей (зокрема типу ДИП-3) використовується концентратором ППС-3. Він призначений за захистом промислових об'єктів та інших. У цьому електричне харчування активних пожежних извещателей здійснюється джерела харчування безпосередньо по шлейфам пожежної сигналізації. Концентратором забезпечує відображення всієї котра надходить інформації про стан пожежних извещателей чи несправностей в сигнальних ланцюгах на пульт центрального оповіщення, а також формування адресних сигналов-команд на пуск установок автоматичного пожаротушения.

Технічна характеристика концентратора ППС-3 |Максим. число сигнальних шлейфів |60 | |Максим. число пожежних извещателей: | | | димових, прим.: |20 | |Напруга харчування: | | | основне — від мережі змінного струму, У |220 | | резервне — джерела постійного струму, У |24 | |Діапазон робочих температур, З |0…40 | |Максимальна відносна вологість навколишнього |80 | |повітря, % | | |Термін служби, років |10 |.

Нормативные вимоги до розміщення концентратора і устаткування повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.09−84 (4 розділ), і навіть технічним характеристикам.

[pic].

Рис. 3. Схема розміщення пожежних извещателей.

5. Обгрунтування типу АУП і способу тушения.

Спосіб гасіння вибирається, з гранично припустимого часу розвитку пожежі і досяжного швидкодії подачі огнетушащего речовини в потрібні зони приміщення. Час включення АУП (вклАУП має бути значно менше критичного часу розвитку пожежі (кр:

(вклАУП = (пір + (ипи + (у.у. + (тр < (кр.

(вклАУП = 75,5 + 5 + 0,4 + 18,3 < (кр.

(вклАУП = 99,23 < 210 = (кр.

де (ипи — інерційність пожежного извещателя, (у.у. — тривалість спрацьовування вузла управління (пускового блоку) АУП, з, (Бубырь Н.Ф., і д.р. Виробнича і пожежна автоматика. Частина 2.-М.:Стройиздат, 1985. табл.18.11); (тр — час транспортування огнетушащего речовини трубами: (тр = l/V. Тут l — довжина підводять і поживних трубопроводів, м; V — швидкість руху огнетушащего речовини, м*с-1 (доцільно взяти V = 3 м*с-1).

Найдоцільнішим способом гасіння пожежі в цеху із застосуванням в технологічному процесі гуми є об'ємний, тобто. для гасіння застосовується піна (довідник О. Н. Баратова, таб. 4.1).

6. Гідравлічний розрахунок АУП.

Важливим моментом проектування всіх типів АУП є розробка схем розміщення зрошувачів (розпилювачів) і розподільних мереж трубопроводів. Необхідну для приміщення кількість дренчерных (як і спринклерных) зрошувачів та його установка здійснюється з урахуванням їхньої технічних характеристик, рівномірності зрошення защищаемой площі (табл.1 СНиП 2.04.09−84) і вогнестійкості (пункт 2.20 СНиП 2.04.09−84) помещения.

Щодо додатку 2 СНиП 2.04.02−84 приймається третя група приміщення по небезпеки поширення пожежі. По таблиці 1 СНиП і таблиці 5 докладання 6 СНиП приймаю основні розрахункові параметры:

— інтенсивність подачі огнетушащего кошти 0,12 л/с*м2;

— тривалість роботи установки 1500 з (25 мин);

— коефіцієнт руйнації піни k2 = 3.

По табл. 2 докладання 6 до розрахунку приймемо генератор пінний 2-ГЧСм. Значення коефіцієнта k = 1,48. Мінімальний вільний натиск, м — 15; максимальний припустимий натиск, м = 45.

6.1 Розраховуємо необхідний обсяг розчину пенообразователя.

[pic], де К2 — коефіцієнт руйнації піни приймається за таблицею 5 докладання 6 СНиП 2.04.09−84; W — обсяг приміщення, м3; К3 — кратність пены.

6.2 Знаходимо необхідний основного обсягу пенообразователя.

[pic].

6.3 Визначаємо витрата генератора Q при вільному напорі Hсв = 45 м, їх необхідність, і достатньо n:

[pic].

[pic], тобто. приймаємо 2 ГЧСм.

t = 25 хвилин = 1500 секунд — тривалість роботи установки з піною середньої кратності, хв. (додаток 6 таблиця 5).

Отже у приміщенні досить встановити два генератора ГЧСм. Можна Здійснити розміщення генераторів на плані приміщення. Разводящая мережу приймається кільцевої. Становище генераторів ГЧСм асиметрично стояка.

Для наочності покажемо також принципову розрахункову схему АУПП і найважливіші розміри архітектурно-планувальних решений.

Схема розміщення генераторів піни, і навіть розрахункова схема АУПП з насосом дозатором показано графічної части.

6.4 Вибираємо діаметр труб кільцевого живильного d1 і подводящего трубопроводу d2:

[pic].

Приймаємо d1 = 65 мм. Значення Кт = 572 (СНиП таб.9 прил. 6).

[pic].

Приймаємо d2 = 100 мм. Значення Кт = 4322 (СНиП таб.9 прил. 6).

6.5 Виконуємо гідравлічний розрахунок мережі основного водопитателя з урахуванням витрат, які включають пенообразователь. Оскільки H1 =45 м, то Q = 9,93 л/с. Надалі, аби максимально зменшити невязку напорів лівого і правого напрямів обходу кільцевого трубопроводу щодо точки 3, скажімо, що витрати який диктує оросителя тільки 15% здійснюється зі боку розподільного півкільця, що включає генератор 2. Отже :

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

Отже, натиск у Вузловій точці 3 живильного трубопроводу, так як невязка у цих умовах дорівнює 0,24 м, буде равен:

[pic].

Сумарний витрата генераторів :

Q = Q1 + Q2 = 9,93 + 9,94 = 19,9 л/с.

Йому відповідатиме натиск на вихідному патрубке основного водопитателя H :

[pic].

[pic].

де H3-овп — втрати напору на подводящем трубопроводі від вузловий точки 3 до вихідного патрубка водопитателя; l3-овп = 51 м — довжина труби діаметром 100 мм; Z = 6 м — статичний натиск в стояке АУП; (= 2,35*10−3 — коефіцієнт втрат напору в прийнятому вузлі управління БКМ (див. табл. 4 прил. 6 СНиП 2.04.09−84).

7. Вибір насосно-двигательной пары.

По знайденому витраті Q = 19,9 л/с і натиску H = 59,9 м вибираємо по каталогам насосно-двигательную пару основного водопитателя АУПП (вибираємо насос К-90/55 з електродвигуном потужністю 22 кВт) й будуємо сполучений графік робочої характеристики основного насоса, динамічних втрат сіті й насоса дозатора.

Щоб вибрати насос дозатор уточнимо фактичні витрати і натиск, які забезпечить дана насосна пара в проектованої мережі. Треба лише побудувати так звану динамічну характеристику мережі. Динамічні втрати напору мережі - це залежність динамічної складової Hдин на вихідному патрубке насоса від поточних витрат Q1, зведених в квадрат:

[pic].

Натомість опір мережі можна визначити з выражения:

[pic].

Результати динамічних втрат мережі, рассчитываемой АУП, занесемо в таблицу.

|S, |0,02 | |м*л-2*с-1 | | |Q, л*с-1 |5 |10 |15 |20 |25 | |Ндин, м |0,5 |2 |4,5 |8 |12,5 |.

З суміщення графіків видно, що фактичну витрату розчину пенообразователя установкою становитиме 20 л/с при напорі 58 м. Звідси ясно що витрати пенообразователя і обсяг також изменится:

Qпо = 20*0,06 = 1,2 л/с.

Vпо = Qпо*tраб = 1,2*1500 = 1800 л =1,8 м³.

8. Розрахунок діаметра дозирующей шайби насоса дозатора.

Наприкінці вибираємо насос дозатор і розраховуємо діаметр дозирующей шайби dш. Як насоса дозатора приймаємо ЦВ-3/80. У цьому різницю напорів з лінії насоса дозатора і основного водопитателя у точці їх врізки буде більш H = 225−58 = 167 м. Тепер використовуємо вираз, що дозволяє розрахувати діаметр дозирующей шайбы:

[pic].

где (— коефіцієнт витрати шайби ((= 0,62 для шайби з тонкою стінкою); g = 9,8 м/с. Через війну підстановки в вираз одержимо, що dш = 6,56 мм.

Отже, принципові тактико-технічні характеристики автоматичного гасіння среднекратной піною, відповідно до умовою, установлены.

9. Компонування установки пожежогасіння й опис її работы.

Дренчерная установка пожежогасіння складається з трьох «блоків ». Захищені приміщення у яких встановлено датчики-извещатели щоб виявити пожежі і зрошувачі щодо його ліквідації. Приміщення персоналу, де встановлено приемноконтрольний прилад, щит управління. Приміщення, де є насоси, трубопроводи, водопенная арматура.

Установка працює так: у разі виникнення пожежі спрацьовує ПІ. Електричний імпульс подається на щит управління і приймальню станцію пожежної сигналізації. Вмикається світлова і звукова сигналізація. Командний сигнал управління надходить вмикання электрозадвижки і насоса. Насос подає воду з основного водопитателя в магістральний трубопровід, де у потік води дозується певне кількість пенообразователя. Отриманий розчин транспортується через засувку в розподільну мережу, і далі в оросители.

10. Розробка інструкцій для обслуговуючого персонала.

Важливими вимогами до дренчерной установки водяного пожежогасіння є пристосованість до засобів контролю технічного стану в процесі експлуатації. При обгрунтуванні оптимального ТЕ враховується ймовірність безвідмовної роботи, оскільки це параметр має вирішальний впливом геть надійність установок за умов эксплуатации.

Інструкція щодо організації та проведення робіт з каждодневному технічного обслуговування установок вимагає виконання низки заходів, проведених щодня, щомісяця, разів у місяці, разів у 3 роки, разів у з половиною лет.

До щоденної технічного обслуговування ставляться такі операции:

— перевірка чистоти і порядку у приміщенні станції пожаротушения;

— контроль вказівки води в резервуарі з допомогою КИП;

— перевірка напруги на вводах электроустановках;

— зовнішній огляд вузлів управления.

У щотижневий ТЕ входять всі роботи щоденного ТЕ і такі операции:

— контроль насосів станції пожежогасіння й їх запуск на 10 мин;

— проводяться: перевірка справності КВП, поновлення запасів мастила в маслоцилиндрах.

— перевірка вузлів управління контроль систем трубопроводов;

— очищення зрошувачів від багна й пыли.

До щомісячному ТЕ ставляться такі работы:

— проведення заходів щотижневого ТО;

— очищення поверхонь трубопроводів від пилу й грязи;

— перевірка працездатності установки в ручному і автоматичному режимах.

ТЕ, проведене разів у три месяца:

— проведення заходів із щомісячному ТО;

— перевірка КИП;

— промивання трубопроводов;

— перевірка працездатності электрооборудования;

До ТЕ, проведеного разів у з половиною роки ставляться работы:

— розбирання, чистка насосів і арматуры;

— забарвлення трубопроводов.

11. Експлуатація в зимовий период.

У приміщенні насосної станції необхідно підтримувати позитивну температуру не нижче +5 градусів. У резервуаре (ах) з пенообразователем варто підтримувати температуру від 5 до 20 градусів С.

Заключение

.

У виконання курсового проектування автоматичної установки пожежогасіння цеху вальцевания в технологічному процесі якої використовується гума, я закріпив теоретичні знання і набутий практично освоїв методику інженерних розрахунків. Крім цього, відпрацював навички використання літературних джерел під час вирішення конкретних питань проектування.

Литература

.

1. СНиП 2.04.09−84. Пожежна автоматика будинків та споруд. -М.: Державний комітет із справам будівництва, 1995 г.

2. Ф. И. Шаровар. Пристрій і системи пожежної сигналізації. -М.: Стройиздат, 1985. С299.

3. Н. Ф. Бубырь та інших. Виробнича і пожежна автоматика. -М.: ВИПТШ, 1986.-С293.

4. О. Н. Баратов та інших. Пожаровзрывоопасность речовин і матеріалів і кошти їх гасіння: Довідник. -Ч 1, 2.-М.:Химия, 1990.

5. В.П. Алексєєв та інших. Машини і апарати пожежогасіння. -М.: ВШ, 1972.

6. В.Я. Карелін, А. В. Минаев. Насоси і насосні станції. -М. Стройиздат, 1986 -С320.