Методика оптимізації рентабельності експортного контракта

МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ І РЕНТАБЕЛЬНОСТЬ.

ЕКСПОРТНОЇ СДЕЛКИ:

ЗАЛЕЖНІСТЬ І МЕТОДИКА ОПТИМИЗАЦИИ.

21 серпня 2001 р. Автор Дмитро Ватлин директор приватного унітарного підприємства «Олімпік», р Гомель.

здобувач кафедри міжнародних економічних отношений.

Білоруського Державного Економічного Университета.

Dvatlin@ mail.ru.

Запорукою успішної роботи підприємства на зовнішніх ринках є ретельний аналіз стану і фінансовий контроль планованих експортних контрактів. Зазвичай, якщо експортер отримує оплату за угодою попередньо чи відразу після відвантаження продукції, то проблеми з розрахунком планованої за контрактом прибутку немає. Проте, якщо оплата по експортної угоді відбувається частинами протягом будь-якого тимчасового проміжку після відвантаження продукції, аналіз планованої прибутку стає справою досить важким, бо в розрахунок прибутку починають надавати вплив такі важко прогнозовані макроекономічні величини як інфляція, відсоткову ставку і обмінний курс національної валюты.

Як прогнозувати фінансовий результат експортної угоди таких невизначених условиях?

Запропонована автором статті экономико-математическая модель дає можливість аналітикам зовнішньоторговельної фірми на етапі планування визначити прибутковість експортного контракти з урахуванням важко прогнозованих чинників макроекономічної неопределенности.

Розглянемо вплив інфляції, відсоткової ставки і обмінного курсу національної валюти на прибутковість експортної угоди через формування у її фінансових потоків. Наприклад розглянемо варіант, коли білоруська фирм-производитель чи експортер планує вийти зі своїми продукцією зовнішній ринок. Провівши попереднє маркетингове дослідження, експортер визначив середній очікуваний щомісячний обсяг продажів товару у валюті країни-імпортера і середню ціну продажу одиниці товару у валюті страны-импорта, прийняті ділової практиці торгівлі даним товаром.

Для успішного виходу зовнішній ринок, аналітикам фірми необхідно відповісти ми такі питання: 1. Якою буде чистий прибуток експортного контракту при заданих значеннях параметрів угоди та її часу виконання? 2. Чому дорівнює «тимчасова точка беззбитковості» експортного контракту? 3. Чи є в експортера можливість збільшити прибутковість угоди рахунок зменшення ціни продажу одиниці товару і збільшення планованого обсягу продажу за контрактом? 4. Як валюта платежу за контрактом і динаміка її поведінки щодо національної валюти може поліпшити чи погіршити рентабельність угоди? 5. Як внутрішня інфляція впливатиме на рентабельність згаданої угоди? 6. Знадобиться чи позиковий капітал щодо угоди та яких умов? Як визначити оптимальний розмір позикового капіталу щодо ефективність використання власного капіталу фірми? 7. Чи є альтернативні варіанти вкладення вільного капіталу фірмиекспортера до інших зовнішньоторговельні контракти і як їх порівняти між собою й іншими інвестиційними можливостями, наданими рынком?

8. Які параметри зовнішньоторговельної угоди піддаються впливу експортера і чи може їх зміну збільшити плановану прибыль?

Уявімо графічно час проведення угоди вигляді тимчасової шкали і відзначимо у ньому формування фінансових потоків, складових угоду (напрям фінансових потоків від тимчасової шкали означає рух фінансового потоку від фірми, а бік тимчасової шкали — до фірми) :

З [pic] [pic] [pic] [pic].

[pic] [pic] [pic] [pic] [pic].

0 1 2 і n.

[pic] [pic] [pic] [pic].

[pic].

VC [pic][pic], [pic][pic][pic],[pic] [pic][pic][pic] [pic][pic][pic] Мал.1 Схема формування фінансових потоків експортної угоди, де 0 — нульова точка тимчасової шкали, що визначає час передачі партії товару від продавця до покупця за угодою, починаючи з якою в покупця перед продавцем постають певні договором фінансові зобов’язання. n — термін оплати партії товару в періодах. Розмір періоду то, можливо різною. У разі спрощення розрахунків ми вважаємо її рівної одному месяцу.

Применяя метод математичної індукції ми маємо формулу для значень чистий прибуток на з експортного контракту за n періодів: [pic], де (1) [pic]- загальна сума виручки, отримана на за контрактом за n — ериодов; [pic] - загальна сума податкових відрахувань, що сплачується продавцем на за контрактом за n — періодів; [pic] - загальна сума постійних витрат, що сплачується продавцем на по контракту за n — періодів; [pic] - загальна сума банківських відсотків і погашаемого кредиту, що сплачується продавцем на за контрактом за n — періодів; З — вартість партії товару по эспортному контракту; VC — вартість змінних витрат, пов’язані із проведенням експортної угоди; n — час виконання контракту периодах.

Оставшаяся частина виторгу і становитиме чистий прибуток фірми (NP).

Применяя методи математичного аналізу, автор отримав таку формулу визначення плнируемой чистий прибуток експортного контракта:

[pic], (2) де [pic]- ціна продажу одиниці товару у валюті країни імпортера. [pic]- ціна купівлі або виготовлення одиниці товару [pic]- запланований обсяг продажу товару. [pic]- курс національної валюти стосовно валюті платежу початку першого періоду (точка «0» тимчасової шкали); FC — постійні витрати у період (щомісяця), які залежать від обсягу реалізованої продукції. VC — перемінні видатки угоду, залежать від обсягу реалізованої продукції. [pic] - коефіцієнт обліку фіксованих витрат [pic] в собівартості товару з цієї угоді (змінюється від 0 до 1). [pic] - коефіцієнт сукупного оподаткування виручки від, змінюється від 0 до 1. [pic]- річна ставка відсотки за кредиту, наведена до 100; [pic] - величина періоду реалізації товару n на добу (у разі одно 30). [pic]- коефіцієнт запозичення, визначальний розмір позикового капіталу. Змінюється від 0 до 1. [pic]- функція, визначальну розмір одержуваної виручки від, яка від темпів зміни обмінного курсу чи інфляції b [pic]- функція, визначальну вплив темпу інфляції b. [pic] - функція, визначальна розмір виплат банківських відсотків, залежить від темпу зміни інфляції b за период.

Розглянемо запропоновану методику оптимізації рентабельності експортного контракту шляхом складання зразкового алгоритму роботи менеджера-аналитика експортної фірми, використовуючи такі дані: Табл. 1 Вихідні параметри експортної сделки.

|Параметри експортної угоди |Розмір | | |(в ум. од.) | |Планований обсяг продажу товару |Q |1 000 | |Ціна продажу одиниці товару у валюті |PR |16 | |імпортера | | | |Вартість купівлі або виготовлення одиниці |PRc |10 000 | |товару | | | |Величина змінних витрат (на угоду) |VC |3 000 000 | |Розмір постійних витрат (під час) |FC |2 000 000 | |Курс національної валюти на день відвантаження |Kex |1 000 | |товару | | | |Величина періоду виконання угоди n в |T |30 | |сутках | | | |Коефіцієнт оподаткування виручці від |Ktx |0,10 | |реалізації (встановлюється емпірично від 0| | | |до 1) | | | |Коефіцієнт обліку постійних витрат (від 0 |Kfc |0,10 | |до 1) | | |.

Такі параметри, як вартість купівлі або виготовлення одиниці товару PRc, величини постійних FC (оплата персоналові та офісу, телефонних переговорів тощо.) і змінних витрат VC (зберігання, попереднє складування, сертификацие, митна очищення, транспортування тощо.), коефіцієнт оподаткування Ktx, обліку постійних витрат Kfc, запозичення Kln, є внутрішніми параметрами стосовно фірми й у деяких випадках може бути нею изменены.

Такі параметри, як ціна продажу одиниці товару PR, обсяг продажу Q, валюта платежу, річна ставка відсотки за кредиту RT, є зовнішніми по відношення до фірми й залежать тільки від неї самої, а й від неї контрагентів по сделке.

Такі параметри, як темп зміни обмінного курсу обраної валюти до національної валюти a і інфляції b за період, не залежить від контрагентів за угодою і є чинниками макроекономічної неопределенности.

Крок 1. Визначення чистий прибуток експортної угоди NP при вищевказаних параметрах і його залежність від часу виконання n.

Використовуючи формулу (2), обчислимо значення прибутку NP при різному часу виконання n і уявімо у вигляді графика.

Рис. 1. Звисимость чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n. Значення даних на графіці означають те, що, якщо експортер отримає оплату за поставлений товар протягом 2 періодів (двох місяців), то чиста прибуток за контракту становитиме 1 000 000 (Один мільйон), і якщо протягом 3 періодів (трьох місяців і) — 800 000 (Вісімсот тисяч) тощо. Термін виконання угоди n (термін оплати за контрактом після відвантаження продукції) перебувають у даному етапі контрагентами остаточно не установлен.

Шаг 2. Визначення «тимчасової точки беззбитковості» експортного контракту? Крапка перетину графіка прибутковості експортного контракти з тимчасової віссю (вісь Х) називається точкою «тимчасової беззбитковості» експортного контракту. На рис. 1 видно, що й оплата за угодою пройде протягом семи періодів, то експортер матиме прибуток від скоєння згаданої угоди, якщо це піде понад сім періодів (місяців), він опиниться у збитках. Чим більше перебуватиме від «тимчасової точки беззбитковості» зафіксований у угоді термін її виконання n, тим більше в експортера шансів зробити цю операцію прибутково, з урахуванням можливої прострочення платежу у контрагента по сделке.

Шаг 3. Визначення контрактної ціни товару і обсягу угоди Графік на рис. 1 побудований при значеннях ціни продажу одиниці товару PR=16 і обсягу продажу товару Q=1000. Запропонуємо контрагентові за угодою купити більше товару по меншою ціні наступних умовах: |Параметри за угодою |Початковий |Перший варіант |Другий | | |варіант | |варіант | |Ціна продажу одиниці товару |16 |15.8 |15.6 | |PR | | | | |Обсяг продажу товару Q |1000 |1100 |1200 |.

Відобразимо їх на рис. 2. Попри зниження ціни, експортер може мати простий додатковий прибуток через підвищення обсягу продажу товару за контрактом. Припустимо, що контрагент за угодою погодився перший варіант, отже, боку узгодили контрактну ціну продажу товару і обсяг продажу: PR=15.8, Q=1100.

Рис. 2 Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних значеннях ціни PR та обсягів продажів Q.

Крок 4. Визначення валюти платежу за контрактом Після визначення контрактної ціни іншим важливий чинник, впливає на прибуток експортної угоди, є визначення валюти платежу. Те, як змінюватиметься обмінний курс валюти платежу щодо національної валюти протягом часу виконання контракту, залежатиме, чи отримає експортер додатковий прибуток за угодою чи ні. Покажемо графічно на рис. 3.

При а= -0.01 експортер щоразу під час продажу отриманої за період n частини виручки у валюті страны-импорта одержуватиме виторг у національної валюти однією відсоток менше, як по період. Це приводить до зменшення загальної прибутковості угоди та зрушенню графіка вліво по тимчасової шкалою, зменшуючи цим «тимчасову точку беззбитковості» експортного контракта.

При а= +0.01 експортер щоразу під час продажу отриманої за період n частини виручки у валюті страны-импорта одержуватиме виторг у національної валюти однією відсоток більша, як період. Це призводить до збільшення загальної прибутковості угоди та зрушенню графіка вправо по тимчасової шкалою, збільшуючи цим «тимчасову точку беззбитковості» експортного контракта.

Рис. 3 Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних валютах платежу і темпах зміни обмінного курсу а.

Предположим, що контрагент за угодою погодився більш сильну валюту платежу за контрактом, і експортер планує взяти екстра прибуток за даної сделки.

Шаг 5. Прибутковість експортної угоди та інфляція У періоди реформування економіки інфляція стає однією з найважливіших чинників, які впливають фінансові потоки, формують експортну угоду. Хоча й вона впливає як у доходи, і на витрати експортера, загалом можна сказати, що вона негативно впливає прибутковість експортної угоди. Розглянемо залежність прибутковості угоди від різних значень темпів інфляції b у період на рис. 4.

Рис. 4. Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних темпах зміни інфляції b за период.

На рис. 4 видно, що інфляція значно зменшує прибутковість експортної угоди. При b=0.025 (2.5% на місяць) «тимчасова точка беззбитковості» зсувається вліво до п’ятого періоду, а при b=0.05 (5% на місяць) — до третього. Оскільки складно точно визначити темп зміни інфляції на час виконання контракту, приймемо в основі варіант при b=0.025 (2.5% в месяц).

Шаг 6. Визначення джерела фінансування експортної угоди та оптимальної структури позикового капіталу Усі вищевказані міркування виникли у тому, що з скоєння угоди експортер використовує власний капітал. Проте, це завжди є можливим і доцільним. Розглянемо питання необхідності залучення позикового капіталу. Хоча величина відсоткової ставки по банківському кредиту RT і не може змінюватися кожному за конкретного позичальника, в загальному зміну не більше припустимого банком значення замало впливати загальну прибутковість експортної угоди. І це обсяг позикового капіталу, визначається коефіцієнтом запозичення Kln, встановлюється самим експортером і впливає результат угоди (див. рис. 6).

Рис. 6. Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних коефіцієнти запозичення Kln (RT=0.9, b=0.025, позитивна відсоткова ставка).

Розглянемо внутрішню взаємозалежність таких параметрів експортної угоди річна відсоткову ставку RT і темп зміни інфляції у період b. Якщо річна відсоткову ставку банківського кредиту вища, аніж річний рівень інфляції, вона називається позитивної відсотковою ставкою в. При позитивної відсоткової ставці експортер виплачує відсотки кредит з своєму реальному прибутку, що веде до зменшення загальної прибутковості експортної угоди, а при негативною відсоткової ставке, т. е коли річна відсоткову ставку банківського кредиту нижче вища, аніж річний рівень інфляції, банківський відсоток фактично погашається інфляцією, що веде до збільшення загальної прибутку. Отже, при негативною відсоткової ставці що більше позикового капіталу використовує експортер, тим більший прибуток вона отримує від експортної угоди. Такий висновок легко доводиться поведінкою графіків на рис. 6 при темпі зміни інфляції у період b=0.1. Це равно10% на місяць чи 120% на рік, що перевищує річну відсоткову ставку RT=0,9 (90% в год).

Рис. 6 Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних коефіцієнти запозичення Kln.(RT=0.9, b=0.1, негативна відсоткова ставка) Рис. 7 Залежність чистий прибуток експортної угоди NP від її виконання n що за різних коефіцієнти запозичення Kln.(RT=0.9, b=0.075, «нульова» відсоткова ставка) Таким чином: 1. Співвідношення власної родини та позикового капіталу в загальній структурі капіталу, використовуваного експортером з метою угоди, визначається передусім з співвідношення таких макроекономічних величин як річна відсоткову ставку, встановлювана банком, і прогнозований річний рівень інфляції. 2. При позитивної відсоткової ставці будь-яке використання позикового капіталу веде до зменшення чистий прибуток від угоди. Тут вирішальний чинник після ухвалення рішення величину запозичення буде величина власного капіталу експортера, спрямовуваного дану угоду, і зокрема можливість використання вивільненого внаслідок залучення позикового капіталу частини власного капіталу та напрями їх у більш рентабельні експортні проекти — у цілях збільшення прибутковості всього обігового капіталу експортера. 3. При негативною відсоткової ставці будь-яке використання позикового капіталу веде до підвищення чистий прибуток від угоди та завдання експортера залежить від максимальному залученні позикового капіталу свої експортні проекти. Бо у нашому випадку встановлено позитивна відсоткову ставку банківського кредиту (RT=0.9, тобто. 90% річних, b=0.025, тобто. 30% річних), то експортер щодо структури що у угоді капіталу керується передусім принципом мінімізації використання позикового капититала, з існуючих обсягів власного. Припустимо експортерові бракує виспівати угоди 50 відсотків, тоді коефіцієнт запозичення Kln у разі дорівнює 0.5.

Шаг 7. Порівняння інвестиційній привабливості даної експортної угоди з вкладеннями до інших короткострокові високоліквідні і надійні цінні папери (ЦБ)? А, щоб порівняти інвестиційної привабливості даної експортної операції з іншими інструментами, запропонованими ринком короткострокових цінних паперів, використовуємо для аналізу такий параметр, як річна рентабельність власного капіталу PFCPwn. [pic], де (2) [pic] - власний капітал фірми. (3) [pic]- коефіцієнт оборотності угоди протягом року. [pic]= [pic], де (4) [pic] - величина періоду реалізації товару n, котре виражається у сутках (в тому випадку одно 30). Тоді, [pic] (5) Відобразимо графічно залежність річний рентабельності власного капіталу за його вкладанні в експортну угоду й у будь-якій інший фінансовий інструмент ринку короткострокових фінансових обязательств.

Рис. 8 Графік залежності річний рентабельності власного капіталу PFCPwn від часу виконання n (Kln=0.5, RT=0.9, b=0.025).

Допустим, що ми можемо розмістити власний капітал фірми з рентабельністю 80−90% річних терміном до року у будь-які досить надійні цінні бумаги: например, векселі надійного банку. Ця пряма на рис. 8 відразу ж потрапляє обмежує час виконання експортного контракту двома місяцями, ставлячи фінансового аналітика фірми у досить непросте становище: йому доведеться вибирати між певною мірою ризикованим вкладенням в експортний контракт і гарантованими інвестиціями високоліквідні цінних паперів. До того немає ніякої гарантії, що контрагент за угодою погодиться терміном постачання чи менш того місяці. Дане порівняння інвестиційній привабливості експортної операції з іншими інструментами ринку цінних паперів дає експортерові можливість реально оцінити перспективи вкладення фінансових засобів у даний проект. Різниця в ризики при даних вкладеннях важко піддаються точному розрахунку, проте, вони очевидні, й у кожному конкретному випадку експортерові доведеться вибирати між високої рентабельністю експортної угоди та її риском.

Шаг 8. Определение внутрішніх ресурсів збільшення загальної прибутковості експортної угоди ?

Останньою можливістю для експортера збільшити загальну прибутковість угоди та її інвестиційної привабливості є ретельний аналіз тих параметрів експортної угоди, які піддаються його і може бути змінені в кращу для експортера бік. Що це то, можливо? Зазвичай, це перемінні та постійні витрати фірми. У окремих випадках це то, можливо покупна ціна товару (чи вартість її виготовлення). У будь-якому разі кожної угоді є параметри, залежні тільки від Вас, і це Ваш додатковий ресурс!

Шаг 9. Проведення аналіз на чутливість економічних параметрів планованого контракту, які чинять спротив впливу експортера, і розрахунок ймовірних сценаріїв виконання. Потому, як було проаналізовані та скориговані параметри угоди, залежать від експортера та її контрагаентов за угодою, аналітикам фірми залишається проаналізувати на чутливість тих параметрів угоди, які є зовнішніми стосовно фірми й можуть змінитися під час виконання угоди. Насамперед, до таких параметрами ставляться темпи зміни обмінного курсу і інфляції у період. Складаються найгірший і найкращий сценарії виконання угоди, між які й перебуватимуть мабуть можливі сценарії исполения контракта.

Завершуючи пошаговый алгоритм, ми можемо зібрати в підсумкову таблицю 2 значення переметров експортної угоди, отриманих чи скоригованих в результаті застосування цієї методики оптимізації управління оборотним капіталом зовнішньоторговельної фірми до цієї експортної сделке:

Табл. 2 Остаточні параметри експортної сделки.

|Параметры експортної угоди |Ед. |Розмір | | |Ізм.| | |Планований обсяг продажу товару |Q |прим. |1 100 | |Ціна продажу одиниці товару у валюті |PR |у. |15,8 | | | |е. | | |Вартість купівлі або виготовлення одиниці |PRc |BLR |10 000 | |товару | | | | |Величина змінних витрат (на угоду) |VC |BLR |3 000 000 | |Розмір постійних витрат (під час) |FC |BLR |2 000 000 | |Курс національної валюти на день відвантаження |Kex |BLR |1 000 | |товару | | | | |Величина періоду виконання угоди n в |T |Сут.|30 | |сутках | | | | |Коефіцієнт оподаткування виручці від |Ktx |- |0,10 | |реалізації (встановлюється емпірично від | | | | |0 до 1) | | | | |Коефіцієнт обліку постійних витрат (від 0 |Kfc |- |0,10 | |до 1) | | | | |Темп зміни обмінного курсу |а |- |+0,01(1% на місяць)| |валюты-платежа | | | | |Ттемп зміни інфляції у період |b |- |0.025 (2,5% в | | | | |місяць) | |Річна відсоткову ставку за кредитами |RT |- |0.9 (90% на місяць)| |Коефіцієнт запозичення |Kln |- |0.5 (50% позикового| | | | |капіталу) | |Термін виконання експортної угоди |n |прим. |1 (1 місяць) | |періодах | | | | |Торішній чистий прибуток від експортної угоди |NP |BLR |876 507 | |Річна рентабельність власного |PFCTwn |% |150.26 відсотків | |капіталу | | |річних |.

Анализируя підсумкову таблицю, можна лише додати, що позаяк відсоткова ставка була позитивної, ми виходили речей, що позиковий капітал залучався у цій операції з мінімально достатню кількість (50 відсотків) і ми вдалося домовитися з нашим контрагентом терміном оплати за угодою до одного місяць, отримавши річну рентабельність власного капіталу майже вдвічі вищий, ніж рентабельність вкладення цінні папери. Чи достатньо цих показників для експортера, звісно, буде й вирішувати самостійно експортер. Цей алгоритм можна використовувати як до експортним, а й імпортним угодам. Єдина різниця у тому, що ціна продажу для імпортера у національній валюті визначатиметься їм через умовну ціну твердої валюти і темп його зміни щодо національної валюти, що дозволяє йому співвідносити свою виручку від реалізації з темпами інфляції і поведінкою обмінного курса.

Отже, бачимо, що це методика дозволяє оптимізувати роботу експортної фірми, веде до підвищення загальної прибутковості експортної угоди та прогнозує її залежність від такого типу макроекономічних чинників як інфляція, зміна обмінного курсу національної валюти, і банківської відсоткової ставки.

Насамкінець додати, що у основі даної методики може бути аналіз оптимізації використання власного капіталу як з урахуванням одного експортного контракту, а й у цілому всього обігового капіталу зовнішньоторговельної фирмы.

Автор дякуватиме читачам за будь-які пропозиції з побажання, що стосуються теми даної публікації. ———————————- [pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].