Радянське держава робить у 1917-1920 рр.

Советское держава робить у 1917 — 1920 гг..

Через війну перемоги Жовтневої революції докорінно змінилося становище всіх класів та верств населення, їх партій. Більшовики стали правлячої партією, очолили працювати над створенням державного й суспільного ладу. Замість буржуазних органів влади було створено радянський державний апарат. до Установчих зборів, яка відмовилася визнати радянську владу й утвердити її декрети, було розпущено большевиками.

Більшовики забезпечили вихід країни з війни, підписавши мирний договір з Німеччиною на вкрай умовах. Росія втратила значну частину території Франції і мала виплатити непосильну контрибуцію на користь Німеччини. Хоча це світ був здирницьких для в Радянській Росії, дав їй нехай неміцну і короткочасну, але перепочинок. Це дозволило б робітничо-селянського уряду вивільнити сили в організацію опору внутрішньої і до зовнішньої контрреволюции.

Серед подій Росії ХХ століття, потребують серйозного переосмислення, Громадянська війна 1918 — 1920 рр. займає одна з центральних місць. Вона стала складним, багатоетапним явищем. Інтервенція Антанти, та ще раніше вторгнення Німеччини, стали чинником, який зумовив ще більше затягування війни, великою мірою помножили жертви, наклали суттєвий відбиток на політику посібники з обидві сторони фронту.

Із середини 1918 р. до березня 1921 р. сформувалася політика, що згодом відомою як «військовий комунізм «. У історіографії розходяться думки щодо тому, які конкретно кроки сприяли «військовому комунізму «. У цьому політиці знайшла відображення спроба мобілізувати ресурси країни знайомилися з допомогою надзвичайних коштів. У такому суспільстві склалася ідеологія, яка ідеалізувала «військовий комунізм «, трактувала надзвичайні заходи, як закономірні, хоча вони були змушеними. Навесні 1921 р. Ленін визнав, що «військовий комунізм «не згодиться як метод соціалістичного будівництва й і не відповідає господарським завданням пролетаріату у мирних умовах. На зміну їй прийшла нова економічна политика.

Під час вивчення даного розділу курсу зверніть увагу до такі проблемы:

1. Формування Радянського государства.

Прийшовши корумпованої влади, більшовики розпочали роботу з ліквідації старих органів влади й створення нової державної машини. Покажіть на конкретні факти, як вирішувалася це завдання? З жовтня 1917 р. до червня 1918 р. політична система країни практично була двопартійної. Поясніть почему?

Серед невідкладних завдань нової влади було забезпечення виходу країни з війни. Як це завдання було вирішено Радянським урядом? Яке значення Брестського миру з нашого истории?

2. Громадянська война.

Під час вивчення літератури, присвяченій цій проблемі, ви зіштовхнетеся з різними, часом взаємовиключними судженнями про війну, її характері й значенні. Ознайомлення з поглядами і оцінками авторів дозволяє вам створити власне судження про Громадянської війні. Дайте визначення поняття Громадянська війна? Спробуйте обгрунтовано з відповіддю: а коли розпочалася, і коли закінчилося це драма ХХ століття? Покажіть взаємозв'язок громадянської війни і революції. Охарактеризуйте етапи громадянської війни. Покажіть роль військової інтервенції держав Антанти як головного чинника затягування і загострення войны.

Чому Радянська влада перемогла в Громадянської війні? Як спромоглася узяти гору над численними ворогами? При відповіді ці запитання треба враховувати, що велике радянське керівництво виявився більш послідовним у досягненні своєї мети, ніж противники. Порівняйте аграрні, національні питання більшовиків та вождів Білого руху. Покажіть на конкретні приклади, що відсоткову ставку лідерів антибільшовицького руху на допомогу не принесла очікуваних результатів. Не забудьте, що значної ролі у перемозі більшовиків зіграла й та, що й противники виявилися може сформулювати програму, що б привабливим більшості населення країни. Оцініть дію трьох чинників, що призвели до перемоги радянської влади, як єдність фронту й тилу; створення численної робітничо-селянської Червоною Армією; залучення на службу до Червоної Армії офіцерів і генералів зі старої армії; масовість партизанського і підпільного руху на білому тилу; підтримка трудящих зарубіжних стран.

3. Ідеологія і практика «військового комунізму».

Починаючи з середини 1918 р. у країні поступово сформувалася політика, яка отримала назва «військового комунізму «. Спробуйте виявити причини запровадження країні цього політичного курсу. Зверніть увагу, що, по-перше «військовий комунізм «був періодом експерименту, спробою мобілізації всіх наснаги в реалізації війні, по-друге, Громадянська війна наклала сильний відбиток у темпах, методи, форми комуністичного будівництва. У такому суспільстві склалася военно-коммунистическая ідеологія, яка захищала швидке й прямий перехід до соціалізму в надзвичайних умовах громадянської війни. Обгрунтуйте такі положення, спираючись на конкретні факты.

1921;го р. Ленін стверджував, що «ми наштовхнулися великий , — гадаю, на великий, — внутрішній політичну кризу в Радянській Росії. Цей внутрішній криза виявив невдоволення як значній своїй частині селянства, а й робочих (Ленін В. І. собрн. тв. Т. 45. — З. 282). Поясніть це висловлювання Леніна. Покажіть, які причини сприяли відмові політики «військового комунізму «? Яке значення мала дана политика?

Завдання для самоконтроля.

Проблемні вопросы:.

а) Як більшовики вирішили питання про формуванню радянського держави?

б) Поясніть, чому на II з'їзді Рад новий уряд було сформовано і кількість більшовицьке, ніж як коалиционное?

в) Чому до Установчих зборів було розпущено радянською владою? Якою була країни з цього політичну акцию?

р) Поясніть, чому білі армії, попри міць союзників, ми змогли вийти переможцями в Громадянської войне?

буд) Покажіть, яке громадянської війни історія Росії? Охарактеризуйте її історичне значение.

е) Які наслідки Цивільної войны?

ж) Поясніть причини запровадження країні «військового комунізму «? Дайте оцінку цьому політичному курсу.

2. Тести для самоконтроля:.

а) Коли було відкрито Установчі собрание?

у лютому 1917 г.

у листопаді 1917 г.

у грудні 1918 г.

б) Коли у Росії була введена продразверстка?

в 1915 г.

в 1916 г.

в 1919 г.

в) Який орган радянської Росії мав законодавчої властью?

З'їзд Советов.

СНК.

ВЦИК.

р) Назвіть імена офіцерів царської армії, які були за радянської влади у роки Громадянської войны?

1) А. Егоров.

2) Д. Карбышев.

3) З. Каменев.

4) З. Лазо.

5) У. Блюхер

буд) Хто був охарактеризований першим народним комісаром закордонних справ у Радянської России?

1) Н.Крыленко.

2) Л.Троцкий.

3) В. Антонов-Овсеенко.

е) Назвіть імена творців Добровольчої армии?

1) Л. Корнілов.

2) А.Колчак.

3) М. Алексеев.

4) П. Краснов.

ж) II-й з'їзд Рад (26 жовтня 1917 р.) сформував перше робітничо-селянська уряд — Рада Народных Комиссаров? Хто входив у него?

більшовики і і праві эсеры.

2)большевики і меньшевики-интернационалисты.

із) Хто було обрано головою Всеросійського Центрального Виконавчої Комітету (ВЦИК)?

1) А.І. Рыков.

2) Л. Б. Каменев.

3) Я. М. Свердлов.

3. Фундаментальна обізнаність із первоисточниками:.

Задание:

Прочитайте наведений нижче уривок із листа Декрету ВЦВК про надзвичайні повноваження народного комісара з продовольства від 13 травня 1918 р. Дайте оцінку даному документа. Поясніть причини введеної країни продовольчої диктатури (системи надзвичайних заходів радянської влади) і охарактеризуйте її. Текст наводиться з видання: «Хрестоматія з історії СРСР 1917;1945». М., 1991, с.78−80.

«Згубне процес розвалу продовольчого справи країни, тяжку спадщину чотирирічної війни, продовжує дедалі більше розширюватися загострюється. Тоді як споживають губернії голодують, в які виробляють губерніях зараз є як і великі запаси навіть обмолоченого хліба урожаїв 1916 і 1917 років. Хліб цей перебуває у руках сільських куркулів і багатіїв, до рук сільської буржуазії. Сита й забезпечена, скопившая величезні суми, виручених упродовж свого війни, сільська буржуазія залишається завзято глухий і байдужою до стогонам голодуючих робітників і селянської бідноти, не вивозить хліба до ссыпным пунктах у розрахунку примусити держава до нового і нового підвищенню хлібних цін, і продають у той час хліб на своїх місці за надзвичайним цінами хлібним спекулянтам — мешочникам.

Цьому наполегливості жадібних сільських кулаков-богатеев має бути кінець. На насильство власників хліба над голодуючої біднотою відповіддю має бути насильство над буржуазией…

Обговоривши создавшееся ситуацію і приймаючи до уваги, що тільки за найсуворішому обліку і рівномірному розподілі всіх хлібних запасів Росія виб'ється з продовольчої кризи, Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет постановил:

Підтверджуючи непорушність хлібної монополії i твердих цін, і навіть непорушність нещадну боротьбу з хлібними спекулянтами-мешочниками, зобов’язати кожного власника хліба весь надлишок, понад кількості, який буде необхідний обсеменения полів й особистого споживання за встановленими нормами до збіжжя, заявити капітулювати в тижневий строк після оголошення цієї постанови у кожному волости…

Притягнути всіх трудящих і незаможних селян до негайному об'єднанню для нещадну боротьбу з кулаками.

3. Оголосити всіх, мають надлишок хліба і низки не вивозять його за зсипні пункти, і навіть расточающих хлібні запаси на самогон, — ворогами народу, зраджувати їх революційному суду, укладати за грати терміном щонайменше 10 років, піддавати усе майно конфискации…

4. У разі виявлення хто має або надлишку хліба, не заявленого капітулювати згідно з пунктом 1-му, хліб відбирається в нього безплатно, а належна по твердим цінами вартість незаявлених надлишків виплачується в половинному розмірі тому особі, який засвідчить на приховування надлишок, після фактичного надходження на зсипні пункти, й у належному розмірі - сільському суспільству…

… Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет ухвалює ще успішної боротьби з продовольчим кризою уявити народному комісару з продовольства такі полномочия:

3. Вимагати від установ і організацій усіх відомств беззастережного і негайного виконання розпоряджень народного комісара у зв’язку з продовольчим делом.

4. Застосовувати збройну силу у разі надання протидії отбиранию хліба чи інших продовольчих продуктов.

5. Розпускати чи реорганізовувати продовольчі органи на місцях у разі протидії їх розпорядженням народного комиссара.

6. Звільняти, зміщувати, зраджувати революційному суду, піддавати арешту посадових осіб і кількість службовців всіх відомств громадських організацій у разі дезорганизующего втручання в розпорядження народного комиссара.".