Грузія

Грузия

(Республика Грузія)

Площадь 69 700 кв. км Населення 5 449 000 людина.

Разнообразна природа Грузії. Тепле Чорне море — величезне і ласкаве. На Чорноморському узбережжі — у Західному Грузії — вологі субтропіки. Тут випадає багато дощів і майже буває зими. Тут розташувалися сади, де вирощують апельсинові, мандаринові і лимонні дерева, плантації чаю, квітів. На заболочених землях Колхидской низовини зростає бамбук, евкаліпт. Сонячні долини вздовж середнього течії річки Кури та її притоки Алазани славляться своїми виноградниками і фруктовими садами, де вирощують яблука, груші, аличу, хурму, гранати, сливу. На великих плантаціях у країні вирощується чай.

На тлі синього неба красиво виглядають снігові хребти Великого Кавказу. Схили гір одягнені густими лісами. Тут і сосна, і бук, і граб, і древній величний тис, і міцний, як залізо, самшит, і каштан, і ліани. Вище серед стосів — стрункі ялиця, та ще вище — альпійські луки, де пасуться отари овець.

Богата природа, багаті й надра цієї землі. У районі Чиатуры видобувають марганець. Через порт Поті його вивозять у країни. Біля родовища кам’яного вугілля зросли міста Ткибули і Ткварчели. Є й інші корисні копалини.

Грузия — багатонаціональна республіка. Основне її населення становлять грузини, але тут живуть також абхази, осетини, вірмени, російські, азербайджанці, греки, українці, і навіть курди, асирійці.

Столица Грузії Тбілісі — одне із найбільш древніх міст країни, йому 1500 років. Назва міста походить від слова «тбили» — теплий, оскільки поблизу міста є теплі джерела.

Грузия — одне з найдавніших держав світу. На на території сучасної Грузії люди жили ще біля підніжжя історії всього людства — за доби палеоліту. Найдавніше корінне населення цього — грузинські племена — кілька тисяч років тому становила одну самостійну мовну групу. Ще 6 в. до нової доби грузини вже карбували свої гроші — «колхидки», тоді як у 2-му в. до нової доби в грузинів існували художні ремесла, кераміка, вироби з срібла, золота і бронзи.

Выгодное місце розташування Грузії — на перехресті караванних шляхів Європи та Азії — приковувало до неї жадібні погляди багатьох завойовників. Вони нещадно розоряли міста Грузії. У важкої боротьби з ворогами грузинський народ відстояв свою культуру, рідна мова, зберіг донині перший грузинський літературний пам’ятник 5 в. «Мучеництво Шушаники» Якова Цуртавели. Дванадцятирічним в. грузинському народу вдалося скинути із себе ярмо чужинців і об'єднатись у єдине держава. У цей час грузинської історії національна культура досягла особливого розквіту й з перших у епоху середньовіччя вийшла рубежі Ренесансу. Саме тоді геніальний грузинський поет Шота Руставелі створив видатний пам’ятник світової літератури — поему «Витязь у тигровій шкурі», що з особливої силою відбила лицарський дух грузинського народу, його гуманістичні ідеали, вірність традиціям дружби та «братерства, його непохитну віру в перемогу добра над злом.

Сегодняшняя Грузія — це край високорозвиненою в промисловості й багатогалузевого сільського господарства, край мінеральних джерел постачання та курортів — Сухумі, Боржомі, Цхалтубо. У республіці близько 200 гірських, приморських кліматичних, бальнеологічних і грязьових курортів. Біля Батумі, великої морської порту, розташований чудовий ботанічний сад. У Грузії налічується понад 10 тис. пам’яток археології, історії, архітектури, мистецтва, є численні історичні документи, в рукописі і пам’ятники природи. Найбільш значні з цих пам’яток: Армази (1—5 ст. до зв. е.), печерний місто Уплисцихе (1 в.), Болнисский Сіон (5 в.), Джварі (6 в.), Светіцховелі (11 в.), печерний місто Вардзия (12 в.) та інших.

Грузины називають себе «картвели», а своєї батьківщини — Сакартвело. Саме поняття «картвели» походить із назви однієї з найдавніших грузинських племен — «карти». Східна Грузія у минулому іменувалася Иверией, а Західна Грузія — Колхідою. Грузинська писемність виникла 3 в. до зв. е. Алфавіт тут відрізняється від всіх відомих алфавітів. У ньому стільки літер, скільки звуків в грузинському мові (з 33 літер — 28 згодних, 5 гласних), тому грузинське лист не розходиться з вимовою — вимовляється точно оскільки пишеться.

Славятся традиційні страви грузинів: з м’яса готують шашлик і хінкалі, з індички з соусом з горіхів, зелені і перцю — сациві. З вівсяної, ячмінної, житнього чи пшеничного борошна печуть хліб лаваш. Квасоля, баклажани, помідори, перець, сир, сир, мацони, різноманітні фрукти завжди на столі в грузинському домі. Деякі старовинні свята збереглися і по нашого часу, наприклад ртвели, який відзначають після збору винограду. З’явилися нові яскраві, барвисті свята — це свято жителів столиці Грузії Тбилисоба, свято Шотаоба в честь Шота Руставелі. Невід'ємною частиною грузинських свят завжди були танці та песни.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.