Географія ПАР

[pic].

Статистические дані Загальна площа: 1 219 912 кв. км. У 5 раз крупніша Великобританії, вдвічі - Німеччині й дорівнює територією Німеччини, Франції й Італії разом взятым.

Протяжённость кордону: 4750 км Граничит з Мозамбіком, Свазілендом, Ботсваною, Намібією, Лесото і Зимбабве Береговая лінія: 2798 км Высшая точка: Нджесути (Njesuthi) — 3408 м Климат: літо — з жовтня до березня (+15 — +35 градусів); зима — у квітні по вересень (0 — +20 градусів) Населення: близько сорока млн человек Плотность населення: 34 чол. на кв. км Городское населення: 50%.

Этнические групи: чорношкірі - 75.2%, білі - 13.6%, кольорові -8.6%, індійці - 2.6% Офіційні мови: африкаанс, англійський, ндебеле, зулу, коса, свази, суто, тсвана, тсонга, венда, педи Религия: християнство (68%), індуїзм (1.5%), іслам (2%), анімізм, ітд. (28.5%).

Столицы: прибули до Кейптауна (парламент), Преторія (уряд), Блумфонтейн (Верховного суду). Населення Кейптауна — 2 350 157 людина, Йоганнесбурга — 1 916 063 людини, Преторії - 1 080 187 людина Форма правління: республика Административное розподіл: 9 провінцій — Східний Кейп, Вільне держава, Гаутенг, КваЗулу-Наталь, Мпумаланга, Північно-західна провінція, Північний Кейп, Північна провінція, Західний Кейп Независимость: 31 травня 1910 — створення Південноафриканського Союзу; 1961; проголошення Південноафриканської Республіки Конституція: підписано президентом Манделою 10 грудня 1996 року; вступила з 3 лютого 1997 года Избирательное право: загальне, із 18-ї років Глава держави й уряду: президент Табо Мбекі (народився 18 червня 1942 року, президент із 16-го червня 1999 года) Кабинет міністрів: призначається президентом Законодательная влада: до двопалатного парламенту. Нижню палату — Національна Асамблея (400 місць, члени обираються всенародним голосуванням п’ять років). Національний Рада Провінцій (90 місць) Витрати оборону: 1.8% ВНП Действующая армія: приблизно 79 400 людина Головні галузі промисловості: гірничодобувна, сталеливарна, хімічна, легка, машинобудування (205 000 легкових авто у на рік, 106 000 вантажівок на рік) Сільське господарство: кукурудза (5-те у світі експорту), зернові, картопля, цукор, фрукти, помідори, виноград Пахотная земля: 10% Корисні копалини: платина, хром, сурма, вугілля, залізо, марганець, нікель, фосфати, олово, уран, алмази, мідь, ванадій; найбільший у світі постачальник золота (понад п’ятнадцять 000 000 тройських унцій на рік); нафту Решта: шерсть, молочних продуктів Улов риби: близько 600 000 тонн Виробництво електроенергії: 196 млрд квт/ч; 19-е у світі по виробництву атомної енергії (1,4 млрд квт/ч на рік; 2 реактора, працюють 30 років) Економічно активне населення: 14 млн людина; 35% - сфера послуг, 30% - сільському господарстві, 20% - промышленность ВНП (1997 рік): $ 270 млрд (25 місце у світі); душу населення — $ 6200.

Импорт (1995): $ 28 млрд; основні партнери: Німеччина — 16%, Великобританія — 12%, США — 11%.

Экспорт (1997): $ 31,3 млрд: Італія — 8%, Японія — 7%.

Внешний борг (1997): $ 16.4 млрд Доходы лише від туризму: $ 2,37 млрд Бюджет (1995;96): $ 38 млрд Транспорт: залізниці - 13 418 миль; 4,35 млн пасажирських автомобілів; 2 млн — громадський транспорт Главные порти: Дурбан, прибули до Кейптауна, Ист-Лондон, Порт Елізабет Кошти комунікації: ТБ — 84 на 1000 людина; радіоприймачі - 268 на 1000 людина; 4 645 100 телефонних номерів (1997 рік) Охорона здоров’я: Середня прдолжительность життя 52,68 років (чоловіки), 56,90 років (женщины) Рождаемость: 26 новонароджених на 1000 человек Смертность: 13 смертей на 1000 человек Естественный річний приріст населення: 1.3%.

Больничные ліжка: 1 на 239 человек Врачи: 1 на 1523 людини Освіта: обов’язкове із сьомої до 16 лет Грамотность (1995): 82% Головні міжнародних організацій, які у ПАР: ООН (вступив у 1945 року, з 1970 по 1994 вверительные грамоти не приймалися через політику апартеїду), Організація Африканського Єдності (ОАЄ), Співдружність Наций.

Клімат і природні ресурси ЮАР.

Південно-Африканська Республіка розташована Півдні Африканського континенту, в тропічних і субтропічних широтах Південного півкулі. Територія ПАР становить 4,2% площі континенту (1221 тис. кв. км). Країні найбільш характерні ландшафти природних зон саван і редколесий, напівпустель і пустель, сменяющих одне одного зі Сходу захід. Плато і плоскогір'я круто спускаються до прибережній низовини Сході і до западині Півдні. Навітряні схили поросли субтропическими вічнозеленими і листопадными деревами, і кустарниками.

На півночі ПАР має сухопутні кордону, які у основному по малонаселеним полупустынным і пустельних районів. На північному заході вона межує з Намібією, на севере—с Ботсваною і Зімбабве, Сході— з Мозамбіком і Свазілендом. Королівство Лесото перебуває в території ПАР як анклав. На заході країна омивається водами Атлантичного, але в півдні і сході — Індійського океану. Таке розташування країни визначає наявність різних природних ландшафтов.

Рельєф ПАР характеризується переважанням високих рівнинних плато. Близько половини території має висоту від 1000 до 1600 м, більш ¾ розміщено вище 600 м вище над рівнем моря, лише вузька смуга прибережних низовин ніяких звань, півдні і сході вбирається у висоти 500 м.

В найзагальніших рисах його рельєф визначають внутрішні плато і прибережні рівнини Атлантичного і Індійського океанів. Плато знижується з південного сходу на північний захід. Найбільш піднесені його частину перебувають у кордону з Лесото (більш 3600 м), а найменш возвышенные—в басейні р. Мололо (менш 800 м).

Вузької смугою Сході, півдні і країни простираються прибережні рівнини. На крайній південь прибережна низовину дуже вузька; на північ вона поступово розширюється до 65—100 км.

Розмаїття геологічної будови, виходи древніх кристалічних, часто метаморфизованных порід зумовили виняткове багатство країни на корисні копалини. На її території виявлено 56 видів мінерального сировини. На порівняно невеличкий площі зустрічається воістину унікальний набір найрізноманітніших з корисними копалинами: хром, вугілля, залізо, нікель, фосфати, олово, мідь, ванадій; найбільший у світі постачальник золота (понад п’ятнадцять 000 000 тройських унцій на рік). ПАР займає перше чи одне з перших у світі місць за запасами і видобутку платини, алмазів, сурми, уранових і марганцевих руд, хромитов, азбесту, андалузита тощо. буд. Єдиним недоліком мінерально-сировинної бази є розвіданих запасів нафти. У зв’язку з цим основне місце у топливноенергетичному балансі країни це вугілля. Клімат. Країна лежить у області субтропічного, а північніше 30° ю. ш.—тропического клімату. Середньорічні температури по всій території позитивні (від +12° до +23°С). Розбіжність у температурах самого «холодного» і самої «спекотного» поясів становить близько 10 °C. Визначає цю різницю не стільки широта, скільки рельєф коливання абсолютних висот. Принаймні збільшення висоти зростають і амплітуди добових і річних температур, можливість приморозків та його продолжительность.

Реки.Недостаток вологи на більшу частину країни не сприяє виникненню великих озерно-речных систем. Густота річковий мережі вкрай нерівномірна. Більшість постійних річок належить до басейну Індійського океану. Найбільші їх: Лімпопо, Тугела, Умгени, Грейт-Кей, ГрейтФіш, Сандис, Гауритс та інших. Найчастіше це короткі, порожисті річки, що походять на східного й південного навітряних схилах Великого Уступу. Вони полноводны, переважно дощового харчування, з літнім максимумом витрати воды.

Найбільша до ПАР Помаранчева ріка (притоки Вааль, Каледон, Шлюб та інших.) має довжину 1865 км і належить до басейну в Атлантичному океані. Вона протікає через посушливі внутрішні плато і дуже міліє в нижньому перебігу. На річці і його притоках побудований кілька великих гідротехнічних споруд. На північ від середнього течії річки Помаранчева протікає кілька сезонних річок (Нособ, Мололо, Куруман та інших.), які належать до області внутрішнього стоку рівнини Калахари.

Через брак поверхневих вод особливе значення мають підземні води. Їх використовують як промисловими підприємствами, і багатьма фермерськими господарствами центральних й західних районів внутрішнього плато. На Західному узбережжі діють установки з опріснення морської води, проводиться очищення води для використання на промислових підприємствах. Ґрунти. У дивовижній країні найширше поширені каштанові і червоно-бурі грунту. Этд два типу грунтів займають майже половину території страны—от західного узбережжя до підніжжя Драконових гір (район Калахарі, Середній і майже весь Високий Велд, великі площі Бушвелда, але в півдні Численне й Мале Карру). Наявність названих типів грунтів визначається кліматичними умовами, насамперед кількістю опадів. Светло-бурые і червонобурі грунту притаманні пустынно-степных областей, а каштанові — для сухих степей.

У в східній частині Високого Велда й у Бушвелде поширені чорні, чорноземні і каштанові грунту. Чорні залізисті грунту сухих саван, які фермери називають «чорним торфом», відрізняються родючістю. На піднесених місцях часто зустрічаються більш выщелоченные червоні почвы.

Прибрежные райони відрізняються більшою розмаїтістю грунтів. На Східному узбережжі у найбільш низинних частинах розвинені родючі красноземы л желтоземы субтропічних областей. Піденно-Західне побережье—область досить родючих бурих почв.

Усі грунту вимагають внесення мінеральних і органічних добрив. Поруч із необхідна стала боротьби з грунтової ерозією. Неправильна розораність схилів і непомірний випас худоби ведуть до руйнації структури грунтів, їх ерозії. Засушливий клімат створює проблему штучного зрошення. Усього 15% земель ПАР придатні як на сільського господарства. [pic] [pic] Рослинний світ країни багата і різноманітний. Всього налічується близько 15 тис. видів рослин, які належать до двом флористичним областям — Капською і Палеотропической. Переважає рослинність зони саван і зони напівпустель і пустынь.

Облик саван змінюється залежно кількості випадаючих опадів. У найбільш вологих районах ростуть різні пальми, баобаби, подокарпусы, цінні породи дерев і злаковий травостій; Низький Велд—парковая савана, чи саванна-мопане (від назви широко поширеного дерева мопане); Бушвелд—акациево-молочаевая савана, в якої переважають різні види акацій, вічнозелені чагарники і світлі гайки дерев, скидальних листя в сухе час года.

Зона напівпустель і пустель займає західну прибережну рівнину, великі простору Верхнього, Великого і Малого Карру і найбільш посушливі частини Калахари.

В північно-західних районах цієї зони ростуть суккуленты, чи «рослиникаміння»; у Калахарі, біля кордонів з Намібією, на піщаних грунтах переважають злаки. У посушливих областях карру—обилие суккулентов різної форми. З листових суккулентов часто зустрічаються алое, акація, з стеблевых широко поширені молочаи, є чагарникові суккуленты.

Високий Велд займає зона трав’янистих степів (грасвелд). Більше 60% території грасвелда покрито злаками, на більш вологих східних районах поширена висока темеда (до 1 м), на більш посушливих —низька (не вище 0,5 м) — Це найкращий корм дли худоби на природних пасовищах. Присутні й різні види бороданя, овсяница.

Капская флористическая область—центр декоративної флори світового масштабу. На порівняно невеличкий территории—длиной 800 км і завширшки менш 10 км—произрастает понад 6 тис. видів рослин з 700 пологів, причому більша частина їхньої эндемична. Тут панують вічнозелені жестколистые чагарники й різні багаторічні рослини. Флора Капською області має низку загальних сімейств та пологів з флорою Австралії, Південної Америки (сімейство протейных і рід росички) та Європи (осока, тростину, льон, Кропива, жовтець, троянда, ковила тощо. д.).

Під лісом країни працює близько 2% території. У світлих субтропічних лісах на каштанових грунтах ростуть такі цінні породи, як залізне і духмяне дерево. Заповідні хвойні лісу складаються з жовтого дерева. На Східному узбережжі збереглися невеликі ділянки вологих субтропічних вічнозелених лісів з фікусів, капского самшиту, капского червоного та капского ебенового дерев з різними ліанами і эпифитами. Схилами гір ведуться значні лесопосадочные роботи, створюються плантації сосни та кедру, австралійської акації і евкаліпта. До 1990 р. штучні лісонасадження становили більше 1 млн. га.

[pic] [pic] Тваринний світ належить до Капською подобласти Ефіопською зоогеографичеокой області. Він представлений хижаками (дикі кішки, гієни, шакали, пантери, гепарди, леви), численними копитними, слонами. Ендемічні кілька видів виверр, ушастая собака, кілька пологів гризунів златокроты, 15 пологів птахів. У дивовижній країні налічується до 40 тис. видів комах і 200 видів змій, до 150 різновидів термітів, на сході є осередок поширення мухи цеце і малярійних комаров.

У період колонізації Південної Африки багатьох видів тварин були винищені. Нині тваринний світ добре зберігся лише заповідниках .і національних парках. Найбільші й відомі їх: Національний парк Крюгера, «Хлухлуве», «Калахари-Хемсбок». У національному парку Крюгера помітні левів, леопардів і гепардів, слонів і гіпопотамів, жираф, буйволів і антилоп. Живуть тут муравьеды, які харчуються термітами, внаслідок чого бури називають їх «земляними поросятами». У «Хлухлуве» поруч із переліченими тваринами в зарослих чагарником долинах (річок водяться носороги, бегемоти і крокодили, збереглися і які є великий рідкістю білі носороги. На озерах гніздяться фламінго, пелікани і різні чаплі, та якщо з копитних живуть африканський бородавочник, водяні козли. Багато змій, серед яких нерідкий пітон. У національному парку «Калахари-Хемсбок» збереглося близько 20 видів антилоп. країни Південної Африки є батьківщиною багатьох поодиноких видів цих граціозних, прудконогих тварин. Тут можна побачити і антилопу гну, і антилопу эланд, і антилопу хемобок, і рідкісну серо-коричневую ньяла, і карликову антилопуДо цього часу у Калахарі і посушливих районах велдов антилопи дають племенам бушменів і готтентонов їжу, і одежду.

Зовнішньоекономічні связи.

Південно-Африканська Республіка — це економічного гіганта в масштабах Африканського континенту. Країна має великим сільськогосподарським сектором і експортує 142 виду, овочів і фруктів у 50 країн світу. Сфера обслуговування приносить 51% національного доходу, а промисловість — 31%. Проте ПАР стала сучасним квітучою державою завдяки гірничодобувного сектору: 52% доходів від цього дають природні ресурсы.

ЮАР — держава з сформованій ринковою економікою, сприятливим інвестиційним кліматом, розумному податковому політикою. Це країна, із чудово організованими службами транспорту та зв’язку; вона славиться чіткістю і надійністю банківського обслуговування і страхового бізнесу. країни Південної Африки має висококваліфіковані кадри фахівців і великим ринком порівняно дешевій привізній робочій силы.

ПАР належить до групи з 24 найбільших світових експортерів. Доходи від зовнішньої торгівлі досягають 50% ВВП, у своїй обсяг експорту перевищує обсяг імпорту. Основними торговими партнерами ПАР є США, Японія, ФРН, Великобританія, Франція, Італія й Канада, і обіг зовнішньої торгівлі з тими країнами дедалі зростає. Що ж до российско-южноафриканских торгово-економічних зв’язків, їх пік припадав на 1993 р., коли обсяг торгівлі досяг 191 млн. дол., та був почав знижуватися. Зрозуміло, проте, що ПАР може обіймати свою значно більше помітне в структурі російської зовнішньої торговли.

В час та Південна Африка, і Росія переживають період економічних і розширення політичних перетворень. Але, попри об'єктивні труднощі, є можливість значно розширити торгово-економічне співробітництво між двома країнами, причому переважно по рахунок діяльності приватного бизнеса.

Промышленность.

1. Гірничодобувна промисловість Південь Африки — одне з найбільш багатих на корисні копалини регіонів планети. Часом не тільки за розмаїттям, а й у запасам цілого ряду мінералів ПАР займає перше чи одне з чільних місць у світі. Відповідно до офіційних даним, їхня частка на світових запасах становить: по марганцеві - 82%, металам платинової групи -69%, хромитам — 56%, золоту — 40%, алюминоглюкатам — 37%, ванадию — 33%, цирконієві - 26%. Питома вага ПАР світових запасах багатьох інших важливих мінералів ще дуже высок.

Большая частина південноафриканських родовищ унікальна за умовам і масштабам залягання ресурсів. Тому почала історичні підвалини з розробок покладів алмазів і золота ще наприкінці ХІХ ст., гірничодобувна промисловість тут і нині зберігає свою значення для економічного економічного зростання країни. Причому, з одного боку, експорт мінерально-сировинної продукції забезпечує більш як пятидесятипроцентный приплив валютних надходжень у до державного бюджету, з іншого — мінеральні багатства послужили основою створення великомасштабної чорної та кольорової металлургии.

В зараз у країні діє близько тисячі горнопромышленных підприємстврудників, шахт і кар'єрів, у яких трудиться понад 600 тисяч робочих. Перелік з корисними копалинами, видобуток що у ПАР ведеться від тієї чи іншого ступенем інтенсивності, крім, що вже були названі, включає вугілля, залізну руду, азбест, алмази, нікель, сурму, свинець, уран, фосфати, титан і др.

Мабуть, єдиним слабким місцем мінерально-сировинної бази ПАР є промислових запасів нафти. Поки що посилені пошуки нафти на районах морського шельфу, які ведуть вже протягом протягом ряду років, сприяли виявлення невеликих запасів цього сировини, і навіть джерел газу та конденсату у прибережній смузі південніше міста Моссел-Бэй. У цьому ситуації вугілля залишається основою отримання електроенергії, і навіть сировини для вироблення рідкого топлива.

ЗОЛОТО Родовища золота, знайдені у Африці у середині 80-х уже минулого століття, досі залишаються найбільшими у світі. Їх відкриття не лише викликало «золоту лихоманку «і стало причиною основи, а швидкого зростання самого багатонаселеного в наші дні міста ПАР — Йоганнесбурга, а й у корені змінило всю господарське життя країни. Зростання видобутку цієї шляхетного металу супроводжувався будівництвом автомагістралей і залізниць, електростанцій і металургійних підприємств… З того часу багато десятиліть золотодобування була, а значною мірою і продовжує залишатися основою економіки страны.

АЛМАЗЫ.

ПАР входить у найбільших у світі у виробників і експортерів алмазів. Запаси алмазів становлять 365 млн. каратів, з яких понад третини (125 млн.) посідає ювелірні. У Африці видобувають понад 20% африканських алмазів і більше 10% - мировых.

Коренные родовища, пов’язані з кимбер-литовыми трубками, перебувають переважно біля Кімберлі, в древніх річкових відкладеннях вздовж річок Помаранчева і Вааль і майже р. Лихтенбурга, а розсипи поширені вздовж Атлантичного узбережжя — в Намакваленде.

Максимальный обсяг видобутку алмазів досягли 1993 р. — 10,6 млн. каратів. ПЛАТИНА Упродовж багатьох років країни Південної Африки займає лідируючу позицію у світі за запасам й обсягів видобутку металів платинової групи (МПГ — платина, паладій, осмій, іридій, родій і рутеній). Відповідно до офіційних джерелам, запаси МПГ, що у ПАР, при рівні видобутку не вичерпаються на протязі життя кількох поколінь. Основний попит товару пред’являють підприємства нафтопереробної, автомобілебудівної і хімічної промисловості, і навіть такі галузі, як радіоі електротехніка, електроніка і приборостроение.

В на відміну від більшості інших країнах, де платина й інші метали МПГ виробляються як побічний продукт, до ПАР вони добуваються на спеціальних рудниках. Основний район видобутку перебуває у центральній частині провінції Хотенг на захід від Преторії. ЗАЛІЗНІ РУДИ Найбільший перспективний залізорудний басейн у ПАР, а й усього Африканського континенту лежить у Північному Кейпе і простирається від г. Сайшена Півночі до р. Постмасбурга півдні. Його загальні запаси становлять близько 5,5 млрд. т високоякісних руд із вмістом 66−70% заліза. На заході Північної провінції, в 120 кілометрів від р. Рустенбурга, перебуває інше велике родовище — Табазимби, протягом тривалих років слугувало основним сировинним джерелом місцевим металургійних підприємств і експортних поставок. Дуже перспективним ділянкою видобутку сировини для чорної металургії стає східна частина провінції Північний Кейп.

МАРГАНЦЕВАЯ РУДА На території ПАР розташовані численні родовища марганцевого сировини (вміст у руді - 38−50,5%), в геологічному відношенні об'єднані у рудні поля. Більшість резервів зосереджена Північному Кейпе (близько 75%). Рудне полі Калахарі є найбільше світі скупчення марганцевих руд. Його протяжність із півночі на південь сягає 33 км, а ширина — 10. Серед найбільших родовищ району — Маматван, Миддел-плаатс, Весселз. Південніше перебуває Постмас-бургское полі, де рудопроявления розташовані й у меридиональном напрямі вздовж східного схилу гірського масиву Лангеберге.

Около ¼ що видобувається країні марганцевої руди переробляється на місцевих заводах із виробництва сплавів і металевого марганцю на подальше експорту, інше вивозиться як руды.

ТИТАН ПАР має значними його запасами: близько сорока млн. т враховуючи діоксид титану, чи 12,4% підтверджених світових запасів. Найбільше у світі россыпное родовище протяжністю 180 км розміщено вздовж східного узбережжя країни дільниці від р. Ричардс-Бэй до р. Дурбана.

По обсягу щорічного виробництва титанових концентратів ПАР займає друге у світі (після Австралії): 670−680 тыс. т (враховуючи діоксид титана).

НИКЕЛЬ У Африці є також чималі запаси нікелю із невисоким змістом (менш 0,2%) корисного компонента в рудах. Відомо 14 родовищ цього виду сировини, у тому числі 9 експлуатуються. Чимало їх ми мають комплексний характер, тобто. нікель залягає з кольоровими металами і металами платинової групи, що сприяє зниження собівартості його извлечения.

По рудничному виробництву нікелю ПАР займає що п’яте місце у світі (близько тридцяти тыс. т на рік), по виплавці металевого нікелю — седьмое-восьмое (28 тыс. т). УРАН На ПАР доводиться 12% всіх розвіданих світових запасів урану, а, по обсягу його видобутку країна поступається лише навіть Канаді. Разом про те зміст металу у ураносодержащих породах є досить бідних клубах і становить лише 0,02−0,03% окису урану. Виробництво цього мінералу залишається економічно виправданим лише з того, що уран тут видобувається як побічний продукт золотовидобутку. Натомість побічне виробництво урану стає у деяких випадках важливою умовою подовження термінів експлуатації золотодобувних рудников.

Добыча урану до ПАР отримала швидке розвиток за умов підвищеного попиту нею у кризовій ситуації «холодної громадянської війни «і посиленої гонки озброєнь. Наприкінці 1950;х років країни діяло 17 уранових заводів, переробних руду із двох десятків рудників в уранові концентраты.

УГОЛЬ Через те, що у ПАР нема промислових запасів нафти, основну роль енергетиці країни грає вугілля, завдяки якому покривається приблизно 80% потреб у енергоресурсах. Загальні запаси на Південної Африці оцінюються приблизно 115 млрд.т.

Главными вуглевидобувними районами ПАР є північ провінції Вільне Держава (неподалік м. Феринихинга) і провінція Мпумаланга (басейни СпрингсХейделберг, Эрмело-Брейтен і Витбанк-Мидделбург). Басейн ВитбанкМидделбург найкраще розвідано, має високу якість вугілля; нею припадає близько 40% всієї видобутку країні. Більшість вугільних родовищ розміщено досить зручно — в безпосередній наближеності від промислових районів, залізниць, електростанцій та інших потребителей.

Условия залягання вугілля — невеличка глибина і значна товщина пластів — по більшу частину дуже сприятливі для розробок. Ця обставина причина те, що вартість видобутку на ПАР — серед найбільш низьких в мире.

В останні десятиліття ПАР стала великим експортером вугілля. Як стаття експорту, використовувана поповнення валютних резервів, вугілля поступається лише золоту. 2. Обробна промисловість Південно-Африканська Республіка має найрозвиненішої обробній промисловістю на континенті. Ця галузь створює 25% ВВП у ній зайнято близько 1,5 млн. людина (11,5% економічно активного населення). Найбільш важливими складовими цієї галузі металургійна, металлообрабатывающая, машинобудівна, хімічна, целюлозно-паперова, харчосмакова, текстильна, швейна промышленность.

У ПАР виробляється дуже широкий, спектр промислової продукції, і якість всіх товарів, зазвичай, дуже висока. Разом про те господарство країни у значною мірою залежить від імпорту верстатів, механізмів, вузлів, комплектуючих деталей та деяких менших полуфабрикатов.

Підприємства галузі зосереджені переважно у кількох промислових зонах. Передусім це — провінції Хотенг (міста Преторія, Йоганнесбург і Феринихинг) і Західний Кейп з промисловими центрами Кейптауном, Белвиллем, Саймон-стауном, Вустером, і навіть міста Дурбан і Порт-Элизабет. Через війну проведеної вже з кінця 1960;х років політики децентралізації в промисловості й залучення підприємців в прикордонні зони бантустанів шляхом надання податкових пільг, позик, зниження залізничних тарифів утворилося кілька нових промислових районів: Росслинг (на захід від Преторії), Хаммарсдал (поблизу Дурбана) і 2002 р. Питермарицбург.

МЕТАЛЛУРГИЯ ПАР входить у двадцяти найбільших світових виробників чорних металів, лідируючи серед країн Африканського континенту. Останніми роками країни Південної Африки посіла важливі позиції з ролі постачальника декого з тих поставляють на світовий рынок.

Кроме цього у 90-ті роки ПАР вийшла одне з чільних місць у світі з виробництву напівфабрикатів з марганцевих руд і хромитов.

Ежегодно країни виплавляється близько 20 млн. т стали. Близько 90% цього обсягу посідає Корпорацію із виробництва чавуну і вони — «Саут Эфрикэн Айрон енд Став Корпорейшн «(ИСКОР, South African Iron and Steel CorporationISCOR), приватизовану на початку 1990;х годов.

ИСКОР належить чотири металургійні комбінати повного виробничого циклу. Найбільший їх — на заводі р. Фандербейлпарке Півдні провінції Хотенг — після серйозної реконструкції в 1985 р. випускає близько 4,5 млн. т сталевої продукції. На підприємствах корпорації майже четверту частину обсягу стали виплавляють в електропечах. Причому у установках по безупинної розливанні отримують 60% металла.

З іншого боку, у країні є кілька металургійних міні-заводів загальної потужністю близько 1 млн. т сталевого прокату і заготовок на рік. Незважаючи на відносно невеликі масштаби, підприємства відповідають самим сучасним технологічним вимогам. Зазвичай, вони виробляють продукцію вузького сортименту (катанка, арматурна сталь, дротики, куточки т.д.), але високої якості за досить низьких капітальних витратах і низьку собівартість однієї. ПАР задовольняє свої потреби у основних видах продукції галузі, імпортуючи порівняно невеличкі обсяги якісних сталей і пояснюються деякі види прокату. Країна вивозить близько 2,5 млн. т сталі у держав Європи, а останні роки й у африканські страны.

Южно-Африканской Республіці належить одне з чільних місць у світі з виробництву сплавів марганцю — 11−13% світового виробництва феромарганцю (4,5−5,0 млн. т на рік) і майже 30% (приблизно 300 тыс. т) силикомарганца. Марганцеві сплави випускають чотири заводу. Переробка марганцевих руд виробляють переважно компаніями, пов’язані з здобиччю цього виду сировини, значно спрощує розв’язання проблеми сировинного забезпечення металургійних предприятий.

Дальнейшее розвиток виробництва сплавів із вмістом марганцю планується переважно шляхом розширення потужностей діючих підприємств. Основна частина виплавлюваних країни сплавів варта експорту (близько тридцяти% світового експорту). Велика його частину вступає у країни Західної Європи — й США. На початку 1990;х років ПАР задовольняла потреби ЄЕС в ферромарганце на 40% й у силикомарганце — понад 25%.

(25 тыс. т).

Ресурсная база кольорової металургії менш багата й розмаїта. Найбільше розвиток одержало виробництво міді алюмінію, Мідеплавильна промисловість ПАР працює переважно на місцевих рудах, тоді як алюмінієва — на імпортному сырье.

МАШИНОБУДУВАННЯ Це найбільша галузь південноафриканської обробній промисловості. Тут виробляються двигуни, турбіни, сільськогосподарські машини та гармати, автомобілі та автобуси, морські і річкові суду й літаки, спеціальне устаткування тощо. Підприємства важкого машинобудування в Фандербейлпарке, Рудепорте, Джермистоне та інших містах спеціалізуються на випуску гірничопромислового устаткування, технологічних установок для хімічних і нафтопереробних заводів, прокатних станів, і навіть збагачувального устаткування й устаткування електростанцій. Частина продукції йде экспорт.

АВТОМОБИЛЕСТРОЕНИЕ У ПАР діють близько 20 підприємств із складанні автомобілів і виробництва запчастин і різних компонентів. Щоправда, своєї марки автомобіля тут ми маємо, зате щорічно збираються сотні тисяч «Фордів », «фольксвагенів », «мерседесів », «тойот » … З конвеєрів заводів, що належать провідним автомобільним корпораціям США, Японії, Західної Європи, сходять також автобуси, вантажівки, причепи і напівпричепи, і навіть запчастини до них, загальним числом більш 200 найменувань, 159 у тому числі випускає компанія НААКАМ (NAACAM). Комплектуючі деталі надходять як на складальні заводи країни, а й у ринки США, Південної Америки, Європи, Далекого Сходу, і Африки.

Центрами автомобілебудування ПАР є міста Порт-Элизабет, Эйтенхах, прибули до Кейптауна, Ист-Лондон, Дурбан, Йоганнесбург і Преторія. На розташованих тут заводах збирається понад 40 кримінальних моделей автомобілів і майже 150 їх модифікацій. Завдяки розвитку галузі ПАР нині має найбільшим числом автомашин на континенті і у двадцятку країн світу з кількості автомобілів душу населення. Тут ця пропорція становить: 1 машина на 12 людина. І, тим щонайменше виробництво досі не задовольняє потреб південноафриканців в «особистих транспортних засобах ». Тому частина їхньої імпортується з ФРН, Японії, Англії, Франції, Италии. На південноафриканських машинобудівних підприємствах виробляються залізничні вагони і локомотиви, шпали, осі, парні колеса і рельсовое устаткування. ПАР як повністю забезпечує себе рухомим складом і залізничним устаткуванням всіх видів, а й імпортує частину цієї продукції. Заводи цій галузі контролюються компанією «Дорбил Лтд «(Dorbyl Ltd). Вони в передмістях Йоганнесбурга, соціальній та містах Рудепорт, Маребург, Джермистон, Боксбург, Бенони і Порт-Элизабет.

Що ж до СУДНОБУДУВАННЯ, то країни Південної Африки переважно спеціалізується з виробництва малотоннажних судів різного призначення: буксирів, траулерів, плавучих кранів, барж, каботажних судів, і навіть судів обслуговування морських бурових платформ. З іншого боку, південноафриканські суднобудівникивідомі фахівці з створенню яхт різних классов.

Главный центр суднобудування — г. Дурбан.

ЕЛЕКТРОТЕХНІКА І ЕЛЕКТРОНІКА — наймолодші галузі промисловості ПАР. Проте вони тримають першість за кількістю зайнятих у яких місцевих податків та іноземних компаній, що вже досягло 200. Серед найбільших може бути «Гринэйкер Груп «(Grinaker Group), «Барлоу Ринд Лтд «(Barlow Rand Ltd) з філією «Реюнерт «(Reunert), «Саут Эфрикэн Микроэлектроник Системі «(САМЕС, South African Microelectronic Systems, SAMES), «Сіменс «(Siemens), «Браун Бувери Текнолоджис СА «(Broun Bowery Technologies SA), «Флитлайн Энтерпрайзиз «(Fleetline Enterprises), «Три Сек’юріті «(Three Security).

С 1993 р. активну діяльність з до ПАР розгорнули американської компанії АйБи-Эм і південнокорейська «Самсунг »; остання збирається вкласти у розвиток галузі 150 млн. рандов.

В останні роки у ПАР розширюється виробництво аудіоі відеотехніки, оргтехніки, лазерної техніки, тіліі радио-коммуникационного устаткування, напівпровідникових приладів. По ліцензії Ай-Бі-Ем налагоджено збирання персональних комп’ютерів. Її здійснюють окремі приватних фірм. На початку 90-х випуск комп’ютерів до ПАР посів нового рівня створення программно-совместимых універсальних систем.

На південноафриканських підприємствах підготовлена базу й для високоточної електронної апаратури. Основні центри електроніки і електротехніки — міста Преторія, Йоганнесбург, Феринихинг, Боксбург, ПортЭлизабет.

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ — одне з провідних галузей економіки ПАР. За підсумками місцевих сировинних ресурсів тут випускається різноманітний асортимент продукції, по більшу частину користується попитом осіб на зовнішньому рынке.

Производство вибухових речовин для гірничодобувної промисловості - серед найстаріших у хімічній індустрії. Ця галузь значною мірою монополізована компанією «Эфрикэн Эксплозивз енд Кемікл Индастриз «(АЭКИ, African Explosives and Chemical Industries), заводи якої містяться в містах Моддер-фонтейн, Сомерсет-Уэст, Умбогитвини і Сасолбург.

ПАР — єдиною країною у світі, яка виробляє рідке пальне з вугілля; це на заводах компанії «Саут Эфрикэн Коул Ойл енд Гес Корпорейшн «(САСОЛ — South African Coal Оіл & Gas Corporation — SASOL), розміщених у містах Сасолбург і Секунда в Східному Трансваалі. Ці підприємства забезпечують 40% потреб країни у рідкому паливі. До сьогоденню завершено будівництво вже четвертого заводу подібного типа.

Часть синтетичного бензину експортується. Зокрема, контракт з його постачання Бразилію (300 тыс.куб.м) — серед найбільших експортних операцій ПАР. Такі контракти — експорту хімічного палива — укладено Японією і низкою країн Південно-Східної Азии.

Производство синтетичного палива на Сасолбурге послужило підвалинами створення нафтохімічного комплексу, що більш як 100 видів продукції, зокрема аміак, парафін, синтетичні смоли, пластмаси. синтетичний каучук і т.д.

ЮАР — найбільший у Африці виробник фармацевтичної продукції. У цьому області діють філії таких міжнародних корпорацій, як «Байєр «(Вауег) і «Хехст «(Hoechst). країни Південної Африки виробляє і експортує також фосфорну і полифосфорную кислоти, окис і гидроокись ванадію, силікон, окис титану, йодистий калій, фосфат кальцію, ферроуран, ацетон, бутанон, фурфуриловый і тетрагидрофурфуриловый спирт і др.

У ХАРЧОСМАКОВОЇ промисловості (виробництво продовольства, напоїв, тютюнових виробів) зайнято 223 тис. людина. З 27 найбільших південноафриканських корпорацій у галузі діє шість, серед них: «СГ Сміт Шугар «(CG Smith Sugar) із капіталом у 419 млн. рандів, володіє п’ятьма цукровими заводами в Квазулу-Натале і одного у провінції Мпумаланга; «Тонгаат-Хьюлетт Груп «(Tongaat Hewlett Group), капітал 73 млн. рандів, що займається переробкою цукрового тросника; «Саут Эфрикэн Брюевериз «(South African Breweries), котра виробляє пива, натуральних фруктових соків, безалкогольних напоїв; «Імперіал Колд Сторидж енд Саплай «(Imperial Cold Storage & Supply), яка виробляє м’ясні і молочних продуктів, морожену рибу і морожені овочі, «Прем'єр Груп «(Premier Group), владеющую борошномельними заводами, хлібозаводами, маслобойнями, і «Ірвін енд Джонсон «(Irvin & Johnson), що займається опрацюванням і експортом риби, морожених овочів, кондитерських изделий.

Підприємства, які спеціалізуються на консервуванні овочів і фруктів, розташовані переважно у чотирьох зонах: в провінціях Західний Кейп (переробка цитрусових і яблук), Східний Кейп і Квазулу-Наталь (консервування ананасів), соціальній та районі Витват-терсранда (переробка фруктів, і овочів). Близько 40% цієї категорії продукції вивозиться приблизно 70 країн світу, серед яких Великобританія є його головним потребителем.

За обсягом переробки м’яса, виробництву згущеного молока і вершків ПАР займає перше місце Африці і з перших у світі. Молочні і м’ясні консерви споживаються переважно у країні, зате рибні экспортируются.

Но ось чим по-справжньому славиться харчова промисловість ПАР, то це вином і пивом. Південноафриканські вина вирізняються високою якістю й розмаїттям, виноробні підприємства розташовані на півметровій півдні Західного Кейпа, а самий великий покупець цієї категорії продукції - Великобритания.

Широко відомий південноафриканський чай «Ройбос », що випускає на фабриках однойменної компанії, у районі р. Кейптауна. Частина чайної продукції закуповується Японією (1 тыс. т на рік), Німеччиною й Швейцарією (по 240 тонн на год).

ЮАР займає перше місце Африці і з головних кандидатів у світі з виробництва тростинового цукру. Головний центр цукроваріння — провінція КвазулуНаталь.

ТЕКСТИЛЬНАЯ ПРОМИСЛОВІСТЬ представленій у основному виробництвом бавовняних, вовняних, синтетичних і смесовых тканин, і навіть пряжі, ковдр, килимів і трикотажу. ПАР входить у п’ятірку найбільших у світі виробників мохера. У галузі налічується понад 1000 фабрик, у яких працюють близько 125 тис. людина. Більшість підприємств лежить у районі міст Ист-Лондон, Порт-Элизабет, прибули до Кейптауна, Преторія, Йоганнесбург, і навіть Стандертон, Хэррисмит, Дурбан, Ледисмит і Чарлстаун.

Ведущей корпорацією ПАР, виробляючої одяг і текстиль, є «Консолидейтед Текстайл Милз «(Consolidated Textiles Mills).

Внутренние потреби у текстилі задовольняються місцевої промисловістю приблизно 60%. Набивная тканину компанії «Хоум Фэбрикс «(Home Fabrics), що у г. Мидранде, використовувана для оббивки меблів, експортується у Сінгапур, Японію, Австралію, Нову Зеландію. США. країни Південної Африки відома на світовому ринку як постачальник вироблених шкір, які мають великий попит на заводах Італії, Іспанії, Португалії, Японії, Гонконгу, Израиля.

ВІЙСЬКОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, котра переживає нині період конверсії, вносить помітні внески на що ЮАР.

Вклад власне військової промисловості, у ВВП сягає 3 млрд. рандів в рік, у ній працює близько 70 тис. людина. По ліцензіями, придбаним у американських, європейських, ізраїльських та інших фірм, і навіть по вітчизняним розробкам до ПАР виробляються літаки, вертольоти, ракети, бронеавтомобілі, танки, стрілецьке озброєння і забезпечити військове снаряжение.

Сільське хозяйство.

країни Південної Африки належить до числа країн із досить сприятливими умовами ведення сільського господарства. Передусім це пов’язані з малим кількістю опадів, обмеженістю ресурсів поверхневих вод, ерозією і перенасиченістю грунтів солями, кислотами і лугами. Усе це змушує південноафриканських аграріїв ведення господарства на інтенсивної основі, та всіма своїми досягненнями ця галузь зобов’язана використанню сучасних агротехнічних засобів і технологій, ефективності іригації і меліорації, тісної взаємодії з підприємствами по первинної переробці продукции.

ЗЕМЛЕДЕЛИЕ Для обробітку сільськогосподарських культур придатні тільки 11% території країни. І водночас роль агросфери з кожним роком стає дедалі помітної. Темпи зростання кількості виробництва тут — 1−3% на рік (збігаються з темпами приросту населення). Сільське господарство дає 5% ВВП, у галузі задіяно більш як 1 млн. людина, а обробна промисловість на третину забезпечується місцевим сільськогосподарським сырьем.

Южная Африка як забезпечує себе усіма основними сільгосппродуктами, а є майже єдиним у світі чистим експортером продовольства, причому частка експорту сільськогосподарських товарів у загальному обсязі вивезеної продукції (беручи до уваги золота) сягає 30- 40%.

В ПАР вирощують майже всі відомі у Росії сільськогосподарські культури субтропічного і поміркованого поясів, велика різноманітність фруктів — ананаси, яблука, груші, персики, абрикоси, сливи, виноград, гуава, цитрусові та інших., і навіть лікувальні і ароматні рослини. Основними ж експортними культурами є кукурудза, сорго, пшениця, фрукти й овочі, великі території зайняті під плантаціями цукрової тростини: цукор також належить до найважливішим статтям экспорта.

ЖИВОТНОВОДСТВО Його ареали передусім прив’язані до тих або іншим суб'єктам районам країни у залежність від поясности і висотності. Так, м’ясомолочне виробництво зосереджено північ від і сході провінції Вільне Держава, у внутрішніх районах провінції Хотенг й у південній частині провінції Мпумаланга. У Північному і Східному Кейпе поширені породи м’ясного напрями. На посушливі території Північного Причорномор’я та Східного Кейпа, Вільного Держави і Мпумаланги припадають райони вівчарства На світовий ринок поставляються шкурки каракулевих овец.

В велику кількість розводять кіз, переважно — 75% - ангорських, чия шерсть високо цінується у країнах (до 50% світового виробництва мохера посідає ПАР). Інша найпоширеніша порода — бурська коза, її розводять на м’ясо. По настригу козячою вовни (92 тис. тонн на рік) країни Південної Африки займає 4-те місце у мире.

По порівнянню з цими переважно екстенсивними подотраслями, як розведення великої рогатої худоби і вівчарство, птахівництво і розведення свиней мають більш інтенсивний характері і поширені фермах поблизу у містах — Преторії, Йоганнесбурга, Дурбана, Питермарицбурга, Кейптауна і Порт-Элизабет.

В останні роки — переважно у провінції Вільне Держава — активно розвивається страусівництво. Збільшується експорт із ПАР шкіри, м’яса, пір'їн цієї чудової птицы.

РЫБОЛОВСТВО По вилову риби (близько 1 млн. т на рік) ПАР посідає чільне місце у Африці. Основні об'єкти промислу — сардини, оселедець, хек, анчоус, морської окунь, скумбрія, тріску, капский лосось, макрель, монкфиш. З іншого боку, добуваються креветки, омари, тунцовые, лангусти, устриці, восьминоги, акули, чиї плавники користуються попитом у країнах Південно-Східної Азії вже, і навіть капский тюлень. Рибна ловля здійснюється переважно у західного узбережжя Південної Африки, що омивається Бенгельским океанічним течією, в промисловій зоні шириною 200 морських миль. Близько 40% улову посідає прісноводну рибу, видобуту у річках Эландс, Лімпопо та інших, і навіть шляхом розведення в штучних водоемах.

ЛЕСОВОДСТВО Основна зона — південна частина провінції Квазулу-Наталь. Природні лісу займають 180 тыс. га, тобто. всього 0,14% країни. Більшість ділової деревини надходить із лісопосадок, площа яких складає лише 1% території ПАР. Приблизно половину лісових «плантацій «засаджена сосною, 40% - евкаліптом і десяти% - мімозою. Вирощують також жовте і чорне дерево, капский лавр, ассегаи і камасси. Товарної кондиції дерева досягають в середньому за 20 років — на відміну дерев, які ростуть не в Північному півкулі, де той процес тягнеться від 80 до 100 років. Щорічний обсяг деревини, котра надходить ринку, становить 17 млн. м3. У ПАР працює більш 240 деревообробних і лісопромислових предприятий.

Населення ЮАР.

Населення: близько сорока млн человек Плотность населення: 34 чол. на кв. км Городское населення: 50%.

Этнические групи: чорношкірі - 75.2%, білі - 13.6%, кольорові -8.6%, індійці - 2.6% Офіційні мови: африкаанс, англійський, ндебеле, зулу, коса, свази, суто, тсвана, тсонга, венда, педи Религия: християнство (68%), індуїзм (1.5%), іслам (2%), анімізм, ітд. (28.5%) Охорона здоров’я: Середня прдолжительность життя 52,68 років (чоловіки), 56,90 років (женщины) Рождаемость: 26 новонароджених на 1000 человек Смертность: 13 смертей на 1000 человек Естественный річний приріст населення: 1.3%.

Населення ПАР представлено чорними, білими, індійцями і метисами, причому кожна група має чіткими відмітними характеристиками. Нинішня демографічна картина не відбиває колишнього розмаїття культурноетнічних груп, які населяли Південь Африканського континенту з доісторичних часів. Якщо прийняти це до уваги историко-лингвистические особливості сьогоднішнього населення Південної Африки, можна виділити такі групи: Бушмени, нгуни, тсонга, венда, і навіть метиси. Більшість метисів — християни і дотримуються явно західного життя, свідчать вони про на африкаанс. Більше 80 відсотків їх проживають у Капською провінції. Народ азіатського походження на Африці полягає здебільшого з індійців, але є вихідці і з деяких інших стран.

Зовнішньоекономічні связи.

Південно-Африканська Республіка — це економічного гіганта в масштабах Африканського континенту. Країна має великим сільськогосподарським сектором і експортує 142 виду, овочів і фруктів у 50 країн світу. Сфера обслуговування приносить 51% національного доходу, а промисловість — 31%. Проте ПАР стала сучасним квітучою державою завдяки гірничодобувного сектору: 52% доходів від цього дають природні ресурсы.

ЮАР — держава з сформованій ринковою економікою, сприятливим інвестиційним кліматом, розумному податковому політикою. Це країна, із чудово організованими службами транспорту та зв’язку; вона славиться чіткістю і надійністю банківського обслуговування і страхового бізнесу. країни Південної Африки має висококваліфіковані кадри фахівців і великим ринком порівняно дешевій привізній робочій силы.

ПАР належить до групи з 24 найбільших світових експортерів. Доходи від зовнішньої торгівлі досягають 50% ВВП, у своїй обсяг експорту перевищує обсяг імпорту. Основними торговими партнерами ПАР є США, Японія, ФРН, Великобританія, Франція, Італія й Канада, і обіг зовнішньої торгівлі з тими країнами дедалі зростає. Що ж до российско-южноафриканских торгово-економічних зв’язків, їх пік припадав на 1993 р., коли обсяг торгівлі досяг 191 млн. дол., та був почав знижуватися. Зрозуміло, проте, що ПАР може обіймати свою значно більше помітне в структурі російської зовнішньої торговли.

В час та Південна Африка, і Росія переживають період економічних і розширення політичних перетворень. Але, попри об'єктивні труднощі, є можливість значно розширити торгово-економічне співробітництво між двома країнами, причому переважно по рахунок діяльності приватного бизнеса.

Основні достопримечательности.

Мис Доброї Надії Монумент «Великий трек» в Претории.

(найпівденніша точка Африки).

Використана литература:

1. Короткий політико-економічний довідник — Москва, Видавництво політичної літератури, 1987 р. 2. «Транснаціональний бізнес, і що розвиваються» — А. А. Ковалевського — Москва, Наука, 1990 р. 3. Велика радянська енциклопедія 4. Ресурси Интернет.