Великобританія

Великобритания

Соединенное Королівство Великій Британії та Північної Ирландии

Площадь: 244,1 тис. км2.

Численность населення: 58,5 млн. людина (1998).

Государственный мову: англійський.

Столица: Лондон (6,8 млн. жителів, 1991).

Государственный свято: Дня народження королеви. Дата свята оголошується щорічно особливо, зазвичай 2-га чи 3-тя субота июня.

Денежная одиниця: фунт стерлингов.

Член ООН з 1945 р. Входить до Ради Європи і сподівалися НАТО з 1949 р., до Європейського Союзу — з 1973 г.

Страна, розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи, традиційно називається під назвою найбільшого острова Великобританією, а під назвою її основний історичній частині — Англією. Це з провідних держав мира.

Британские острова — найбільший архіпелаг у Європі. Сюди входять дві великі країни острова — Великобританія й Ірландія і ще п’ять тис. малих островів, серед яких особливо виділяються групи островів північ від: Гебридские, Оркнейські і Шотландські. Великобританія омивається водами в Атлантичному океані та її морями. Усі державні кордони — морські, крім кордону з Ірландією. Британський архіпелаг відділений Північним морем від Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, й вузькими протоками Ла-Манш і Па-де-Кале — від Франции.

Великобритания — високорозвинене індустріальне держава. За обсягом промислового виробництва на неї припадає що п’яте місце у світі (після США, Японії, Німеччині, й Франции).

На островах знайдено всі відомі мінерали, крім алмазів. Особливо багаті родовища кам’яного вугілля (в Пеннинах, на Средне-Шотландской низовини, в передгір'ях Південного Уельсу). Його видобуток є головним галуззю гірничодобувної промисловості. Значні родовища залізної руди, свинцю, цинку, і навіть кам’яною і калійною солей.

В самої лендроверкрупной галузі британської індустрії — машинобудуванні працює 1,4 всіх зайнятих в обробній промисловості. Переважає транспортне машинобудування. Ці підприємства є практично переважають у всіх районах й у більшості міст Великобританії. Країна — найбільший у світі експортер вантажних автомашин. Широко відома серія машин підвищеної прохідності «Лендровер».

Быстро розвивається літакобудування, у якому домінує найбільша державна фірма «Брітіш эйрспейс». Вертольоти виробляються іншої великої фірмою — «Уэстленд эркрафт». По випуску літаків Великобританія поступається лише США.

До 1955 р. ж країна була найбільшим у світі постачальником судів. У наступні роки на місце вийшла Японія, тим щонайменше суднобудування досі посідає важливе місце у національної економіці. Розвинені також нафтопереробна, хімічна (виробництво пластмас і синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку, сірчаної кислоти, мінеральних добрив), текстильна і харчова галузі. У сільське господарство працює близько 3% працюючих. Проте завдяки високої інтенсифікації виробництва країна виробляють понад половини сільськогосподарських продуктів, споживаних її населенням. Повністю забезпечуються потреби у ячмені, вівсі, картоплі, домашньої птасі, свинині, яйцях і молоке.

Великобританию часто називають «королівством пасовищ». І на насправді, пасовища і сінокісні угіддя займають тут територію України у 3 разу велику, ніж зернові культури. Кількість великої рогатої худоби налічують понад 14 млн. голів, а овець — ще більше (переважно у гірських районах Уельсу, Північної Англії й Шотландії), свиней — близько 8 млн. Починаючи з XIII в. Англія одна із найбільших світових постачальників овечої шерсти.

Основная частина оранки лежить у менш вологій і більше сонячної східної частини острова Великобританія. З зернових культур сіють переважно ячмінь і пшеницю. Традиційна культура — картофель.

Важное промислове значення має тут вилов риби: вугільної риби, оселедця, кільки, сардин і скумбрії, і навіть камбали, тріски і пікші. Оскільки Великобританія — держава острівне, її зовнішні перевезення і торгівля пов’язані з морським транспортом. Близько 9/10 вантажообігу посідає морської транспорт. Головні порти — Лондон, Ліверпуль. Манчестер, Милфорд-Хейвен, Халл, Саутгемптон, Иммингем. У дивовижній країні близько 150 пасажирських аеропортів. 5 найбільших із них перебувають у районах Лондона. З континентом країна пов’язана двома залізничними і численними автомобільними і пасажирськими поромами. Довжина залізниць — 37,8 тис. км, автодоріг — 358 тис. км.

Население Великобританії за етнічною складу неоднорідне. Найчисленніша група — англійці (43 млн.); ще, тут живуть шотландці (понад п’ять млн.) і валійський, чи валлійці (близько 1 млн.). Гірські райони північної Шотландії та прилеглі острови населяють гэлы (близько 100 тис.) — то вони самі себе називають, англійці їх частіше називають хайлендерами (горцями). Гэлы зберегли ще свій древній кельтський (гельський) мову. Нерідко у повсякденному житті рідними мовами користуються також валійський і ірландці. Усі три мови входить у кельтську мовну групу, тоді як англійська мова належить до німецьким. У Ольстері (Північна Ірландія) живе близько 500 тис. корінних жителів острова — ирландцев-католиков — і становлять приблизно 1 млн. англоирландцев і шотландоирландцев. Такий склад населення склався тут у XVII — XVIII ст., під час посиленою колонізації Ірландії англійським урядом. У Великобританії зберігається відданість які встановилися здавна традиціям. Це б'є по багатьох сторони матеріальну годі й духовної культуры.

В сільських місцевостях у минулому був поширений так званий саксонський будинок, характерний та інших країн Західної Європи. У ньому не всі господарські та житлові приміщення об'єднані під одним дахом. Нині господарські будівлі оточують двір з трьох боків чи споруджено до кількох паралельно ему.

В такий високорозвиненою країні, як Великобританія, народна одяг давно вийшов із повсякденного вживання. Але цілком вона забута. У деяких, переважно урочистих, випадках використовується середньовічний наряд. Давні костюми надягають, наприклад, членів королівської родини під час коронації і особи парламенту, у день відкриття сесії. Давні церемонії і звичаї супроводжують всю діяльність англійського парламенту — однієї з найстаріших законодавчих установ Європи. Король і королева на відкриття парламенту їдуть у парадній кареті, запряженому четвіркою сірих коней, у супроводі ескорту кінної гвардії. У палаті лордів їх очікують пери в пурпурних мантіях, облямованих горностаєм. Сесія парламенту починається з тронній промови короля.

Совершается і ще одне церемонія: щорічно у день відкриття сесії парламенту процесія в середньовічних костюмах робить обхід підвалів його будинку, після чого доповідає спікеру, що «змовників нема». Цей обряд виникла після 1605 р., коли було розкрито невдалий змова Гая Фокса та її однодумців підірвати парламент. З того часу 5 листопада — День Гая Фокса — став однією з самих гучних і яскравих свят. Всюди тут запалюють величезні вогнища, на яких після веселих карнавальних маніфестацій спалюють опудала Гая Фокса. Судді і адвокати на засіданнях суду сидять у мантіях, а голови покривають середньовічним напудреним перукою. Чорні мантії на червоної підкладці і чотирикутні чорні ж шапочки носять професора й студенти найстаріших англійських університетів. Королівська гвардія досі одягнута у форму XVI в.

Большим своєрідністю відрізняється парадний костюм горца-гэла. Полягає він з полотняної білої сорочки, картатої по коліна спідниці у велику складку (килт), короткій полотняною куртки і пледа, який накидається одне плече. На ноги надягають гольфи і грубі черевики, на голову — темний бере. Раніше кожен шотландський клан мав свою розцвічення картатої ткани.

Активизация національного руху серед шотландців відродила інтерес до кельтської культурі. Прагнучи підкреслити відмінність шотландської культури від англійської, діячі цього руху звернули особливу увагу до народну одяг гэлов, якою і почали вважати національним сукнею всіх шотландців. Зараз килт носять багато мальчики-подростки, дорослі його надягають свята і спортивні ігри, а й у деяких офіційних випадках. У інтенсивному процесі нівелювання побуту найбільшу етнічну стійкість зберігає їжа. В усьому світі велику популярність завоювали англійські м’ясні страви, наприклад ростбіф, біфштекс. Національне страву англійців — різні пудинги. М’ясні і круп’яні подають як другі страви, а солодкі — на десерт.

Всего в Великманхеттен на Темзеобритании близько 1000 міст. Найстарші їх розвивалися як фортеці: Сент-Олбанс, Колчестер, Глостер, Лінкольн, Йорк, Ноттингем, Единбург. Пізніше на перетині сухопутних транспортних шляхів виникли Кембридж, Оксфорд, Стратфорд, Норидж та інших. Вони служили центрами торгівлі цілих районів і називалися торговими. У Великобританії зі ста великих міст 44 — приморські. Як морської порт з торгівлі зі континентальними державами виник Лондон — столиця країни, одне із найстаріших міст Європи. Він грунтувався римлянами в 43 р. зв. е. на північному березі Темзи і протягом більш як четырехвекового їх панування була головною римським містом на острові. Лондон ділиться втричі чітко розмежовані частини: Сіті — торговельний і адміністративним центром, Вест-Энд, населений переважно аристократією, і Ист-Энд — робочі квартали. У ділові квартали Сіті щодня приїжджає на роботу близько півмільйона службовців. У будні Сіті — найбільш багатолюдний і оживлений район столиці, тільки після закінчення робочого дні стає пустынным.

В цієї маленької частини Лондона перебувають відомі всьому світу пам’ятники архітектури: в’язниця Тауер — середньовічний замок, побудований ХІ ст., Голд-холл — будинок середньовічних англійських корпорацій, собор Святого Павла, побудований XVII — XVIII ст. у стилі ренесанс знаменитим англійським архітектором Кристофором Рэном, і з другие.

Вест-Энд — найгарніша частина міста. Трьох-, чотириповерхові житлові будинки оточені деревами. Тут багато садочків і з парків. Найвідоміші їх: Гайд-парк — справжній ліс у центрі, з річкою й озером; зоосад в Риджент-парке; Нью-Гарден — ботанічний сад; величезний Ричмонд-парк, алеями якого бродять лоси.

В що прилягає до Вест-Энду Вестмінстері перебуває готичне будинок англійського парламенту — Вестмінстерський палац (ХІХ ст.). Його завершують дві вежі: вежа Вікторії — королівський вхід до парламенту — і годинна вежа Биг-Бен з великою дзвоном. Неподалік — Бекингемский палац (XIX — XX ст.) — резиденція англійських королів і Вестмінстерське абатство (XIII — ХІХ ст.) — усипальниця англійських королів, державотворців і знаменитих людей.

Бристоль (400 тис. жителів) — старовинний торговий місто та морської порт. У XIV — XV ст. він був другим (після Лондона) портом на Британських островах. Звідси 1497 р. в далеке плавання до північноамериканським берегів вирушив Джон Кабот, проклавши туди дорогу купцам.

Ливерпуль, що у гирлі ріки Мерсі, на західному узбережжі, розвивався колись передусім як портовий місто. Не варто XVIII в. він був центром торгівлі африканськими рабами. Навіть під час гербі ліверпульської біржі було зображено африканці. Сучасні доки міста розтягнулися на 11 км. З пам’яток старовини тут залишився тільки дві церкви — ХІІ і XIV ст. Вціліла також міська ратуша XVIII в. У Ліверпулі знаходиться великий на Британських островах англіканський кафедральний собор з майже 100-метровій вежею, побудований з червоного песчаника.

Манчестер, заснований 79 р. н.е., відомий тим, що її називають першим фабричним містом світу, бо тут починалася промислова революція. Місто досить гарний, оскільки багаті купці Манчестера запрошували кращих архітекторів. Особливо різноманітна й цікава архітектура головною вулиці міста Кинг-стрит. Стоїть у ньому кафедральний собор XV в. менш гармонійний, зате чималу. Побудована з нового готичному стилі міська ратуша з великим центральним залом, з вежею і годинником має трикутну форму.

Крупнейшие міста Шотландії — Глазго і Единбург. Глазго (900 тис. жителів) — типовий продукт промислової революції. Це місто важкої індустрії з величезним переважанням машинобудівних і металообробних заводів, саме густонаселенное місце країни. Будівлі вікторіанського стилю у частині міста виглядають переконливо, але по них видніються похмурі заводські корпуса.

Совсем інакший вигляд має столиця Шотландії — Единбург (470 тис.). Це з найгарніших міст Європи. Розташований він у мальовничій місцевості в затоці Ферт-оф-Форт. Своєрідність йому надає котрий у центрі на високої гранітній скелі замок — колишня королівська фортеця, нині музей. Поблизу перебувають абатство і палац шотландських королів Голіруд. Від замку терасами спускається міської сад. Головна вулиця сучасного Единбурга — Принцесс-стрит.

Столица Уельсу, його адміністративний, науковий і культурне центр — Кардифф з населенням близько тис. людина. Це стародавнє місто, що виник березі Брістольського затоки у старого замку, навколо якого збереглися фортечні мури. Нині це промисловий центр. На його планування, як та інших містах Уельсу, характеризуєтся тим, що центральну його вісь утворює одна головна улица.

Промышленный і адміністративним центром Північної Ірландії — Белфаст. По виглядом це типово англійський місто, у якому живе близько 400 тис. людина. Наступний його по величині місто — Лондондеррі, у його жителів переважають ирландцы-католики; він у 5 раз меньше.

Ландшафт Великобританії чітко ділиться на частини: рівнинний північний захід країни й горбкуватий південний схід. Найбільш піднесена частина Великобританії — Северо-Шотландское нагір'я. У середній частини острова розташовані Пеннинские і Камберлендские гори. Більше половини півострова Уельс зайнято Кембрийскими горами. Низькі райони — Северо-Шотландская низовину, і навіть більшість поверхні Ірландії. Основні річки країни — Темза, Северн, Трент, Мерсі, Клайд. Найбільші озера — Лох-Ней (близько 400 м2) у Північній Ірландії, і навіть Лох-Ломонд і Лох-Несс в Шотландии.

В 1 тис. до зв. е. територію сучасної Великобританії заселили кельти. У I в. зв. е. більшість Британських островів була завойована римлянами, а після їх догляду в V — VI ст. — англосаксами. Важливим історичною подією у житті Британії стало вторгнення в 1066 р. норманнов з Північної Франції. Це спричинило посиленню королівської влади й сприяло завершення процесу феодалізації Англії. Під час війни між двома династіями, яка дістала історії назва Війни Червоної і Білої троянди (1455 — 1485), загинули обидві суперничали за династії, але в престолі запанувала нова династія Тюдорів, з якого починається період абсолютної монархії в Англии.

Великобритания дала світу багатьох відомих вчених і дослідників. Важливі наукові відкриття XVII в. належать І. Ньютону, Р. Бойлю і У. Гарвею. У 1784 р. Дж. Уатт запатентував паровий двигун, а ще через рік Еге. Картрайт сконструював перший ткацький верстат. У 1825 р. англійський інженер Дж. Стефенсон побудував першу в світі залізницю із паровою тягою. Всесвітньо відомі англійські хіміки і фізики XVIII — ХІХ ст. М. Фарадей, Дж. Джоуль, Дж. Максвелл. Вершиною розвитку біології в XIX ст. стало вчення Ч. Дарвіна. У 1920 — 1930 рр. Дж. Бердт і Р. Уотсон-Уатт провели роботи, що призвели до створення телебачення та радіолокації. У 1929 р. англійський бактеріолог А. Флемінг відкрив пеніцилін. Всесвітню популярність отримали також багато діячів культури цієї країни. Особливо виділяється творчість геніального драматурга і поета У. Шекспіра (1564−1616). Найбільшим національним поетом Шотландії був Роберт Берні (1759 — 1796). Велике майстерність англійських поетів Дж. Байрона (1788 — 1824) і П. Шеллі (1792 -1822), драматурга Б. Шоу, письменників Ч. Діккенса (1812 — 1870) і У. Теккерея (1811 — 1863), творця детективного жанру А. Конан Доїла, фантаста Р. Уеллса (1866 — 1946) і багатьох других.

Уже в III в. Британія була християнської країною. У першій половині XVI в. церква Англії оголосила себе незалежної від Риму. У Шотландії епоху реформації утвердився кальвінізм (у вигляді пресвитерианства). Нині в Великобританії діють дві державні церкви: англіканська і пресвітеріанська. Чисельність англікан — 25 млн., що становить 43,5% населення. Понад 1,5 млн. дотримується пресвитерианства. У З'єднаному Королівстві налічується 5,5 млн. католиків. Понад половину їх — ирландцы.

В 80 км на захід від Лондона в верхів'ях Темзи і нижня приблизно такому ж відстані від цього річці Кам перебувають дві архітектурні перлини Англії й Європи загалом — старі університетські міста Оксфорд і Кембридж, зберегли донині середньовічну університетську систему коледжів. Оксфорд, в якій мешкає трохи більше 100 тис. людина, вперше згадується у англо-саксонської хроніці в 911 р., а 1274 р. у ньому з’явилися перший із 26 коледжів. Центральна частина міста збереглася майже недоторканому вигляді. У ньому є будинки всіх архітектурних стилів Англії від XI до XX в. Фасад будинків, побудовані з вапняку, повиті густим плющем і гірляндами дикого винограду. Кембриджський університет всього на 10 років за Оксфордського. Його будинку — переважно готичного стилю, а місто потопає в зелені. Усього у Великій Британії 12 університетів. Вони, сутнісно, є автономними товариствами своєю власною управлінням. За методами навчання дітей і системі управління різняться університети й нового типів. Старі представляють собою, як б федеративні об'єднання з кількох коледжів. На чолі старих університетів, як-от Оксфордський і Кембриджський, стоїть канцлер. Всіма справами управляє віце-канцлер. У університетах нових типів (Бирмингемский, Ліверпульський та інших.) коледжів немає. Керує ними сенат, що з викладачів університету та зазвичай вирішальний всі питання обучения.

Соединенное Королівство — конституційна монархія. Єдиної конституції у країні немає. Її заміняє сукупність парламентських актів, конституційних звичаїв та деяких менших судових рішень. Глава держави — король (з 1952 р. — королева Єлизавета II). Монарх володіє винятковим правом призначати прем'єр-міністра, і навіть відкривати сесії парламенту. Законодавчу влада здійснюють король і парламент, що складається з двох палат: палати лордів (представників аристократії — перів) і палати громад. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Провідні політичні партії — Лейбористська і Консервативна. Адміністративно країна поділена чотирма історико-географічних району: Англія, Уельс, Шотландія і Північна Ірландія. У Англії — 39 графств, 6 метрополитенских графств і особлива адміністративна одиниця — Великий Лондон. У Уельсі — 8 графств, у Північній Ірландії — 26 округів, в Шотландії — 12 областей. Острів Мен і Нормандські острова — самостійні адміністративні единицы.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.