Історичне значеним та уроки боротьби українського народ в 1917.1920рр

Історичне значеним та уроки боротьби українського народ в 1917.1920рр.

Українська національна революція 1917;1920рр. має дуже велике історичне значення. Після тривалого історичного періоду русифікації, національного та соціального гноблення уперше в XX ст. Український народ створив свою незалежну державу й, кілька років підтримуючи її існування, продемонстрував своє тверде прагнення до самостійного розвитку. Національна свідомість, раніше притаманна обмеженій частині інтелігенції, поширилась на усі верстви українського суспільства. Створення та діяльність національних урядів привчала жителів міст й сіл України відчувати собі українцями. Це стосувалося як західних, то й східних регіонів. Тому за якихось 4 рокта процес національного будівництва зробив величезний крок уперед. У цьому розумінні Український народ йшов тім магістральним шляхом історичного прогресу, яким йшли інші народи, що здобули державну незалежність в XX ст.

Проте на шляху українського державотворення постали могутні зовнішні сили. Несприятливі міжнародні умови, в які розвивалася українська національна революція, малі под собою про «єктивну основу. До 1917 р. України як геополітичноі реальності не існувало, й лише зазагибель Ро-сійської імперії привела до появи УНР. Однак утворення національної української держави було б зустрінуто ворожко. У світовій війні, котра тривала, країни Атланти були союзниками білогвардійців. Позбавлені вибору в тих дні, коли здійснювалося зайняття територї УНР радянськими військами, її лідери змушені були шукати підтримку у ворогів Атланти — центральних держав. Цей союзник витіснив радянські війська, але й сам ставши окупантом.

Поразка Німеччини й розпад Австро-Угорщини дали українській революції новий історичний шанс. УНР відродилася, виникла ЗУНР, й обидві укра-їнські держави формально про «єдналися. Однак країни-переможниці беззастережно підтримували Польщу, Яка претендувала на основну частину західноукраїнських земель, й не виступала проти головного гаснула білогвардійців — відновлення єдиної і неподільної Росії. У умовах, що склалися, лідери УНР потрапили у міжнародну ізоляцію й були безсилі перед збройними силами радянської Росії, котра перемогла білогвардійців й уклала світ із Польщею.

Багаторічна боротьба УНР за виживання закінчилася поразкою. Алі вона — й лише вона! — поклала до життя УСРР. Без цієї боротьби із неминучістю виникав інший варіант організації радянської влади в Україні — механічне злиття із радянською Росією.

Хоча радянська форма української державності виявилася фіктивною, на географічній карті світу все-таки із «явилася країна із чітко окресленими кордонами. Це був найважливіший наслідок національно-визвольної боротьби українського народу.

Ще одним важливим наслідком цієї боротьби було б ті, що вон стала наступних поколінь українців. Без героїчних подій 1917;1920 рр. було б б неможливе проголошення державної незалежності у 1991 р.

Разом із тім поразка національної революції у 1917;1920 рр. змушує зробити певні висновки й винести історичні уроки цієї боротьби.

Головний урок полягає в необхідності єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети — незалежності. Саме відсутність такої єдності був основною внутрішньою причиною поразки.

Інший урок, що випливає із Першого, полягає в необхідності взаємних вчинок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого єдність їхніх дій неможлива.

Третій урок полягає до того, що досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, котрі відкриють перспективу покращання життя основної маси населення.

Четвертий урок полягає в необхідності враховувати зовнішньополітичну ситуацію, добиватися підтримки незалежності України основними зарубіжними країнами.