Поняття моніторингу та його схеми

Поняття моніторингу та його схеми

Природні зміни стану довкілля, як коротко часові, то й довші, значною мірою спостерігаються та вивчаються існуючими в багатьох країнах геофізичними службами (гідрометерологічними, сейсмічними, іоносферною, гравіметричною, магнітометричними та поруч інших).

А щоб помітити антропогенні зміни на фоні інших (природних), виникла потреба в організації спеціальних досліджень змін стану біосфери под впливом людської діяльності.

Систему повторних досліджень одного та більшої кількості елементів довкілля в просторі та часі із визначеною метою й відповідно до підготованої програми було б запропоновано назвати -моніторингом.

Термін «моніторинг» зявився перед проведенням Стокгольмської конференції ООН по довкіллю (Стокгольм, 5−16 червня 1972р.). Перші пропозиції із приводу такої системи були розроблені експертами спеціальної комісії SCOPE (Науковий комітет із проблем довкілля) 1979;го році.

Таким чином, термін «моніторинг» не є лише новим означенням уже давно існуючих геофізичних служб, а якщо відноситися до системи, що синтезується для виявлення антропогенних ефектів в довкіллі із використанням інформації та деяких елементів уже існуючих геофізичних служб.

При розгляданні основних завдань, сформульованих для Глобальної системи моніторингу довкілля (ГСМД) саме в аспекті виявлення змін стану довкілля за рахунок антропогенного впливу, не можна помітити яких-небудь суперечок в меті моніторингу в наведеному визначенні. Проте роботи по виявленню та попередженню стихійних лихий метеорологічного чи гідрологічного характеру проводяться існуючими службами, а, а роботи по попередженню хвороб — відповідними службами охорони здоров? я та т. й. Звичайно ці служби повинні розвиватись, але й навряд чи доцільно об?єднувати їхнього до єдиної системи моніторингу.

Варто відмітити, що система моніторингу антропогенних змін природного середовища не є якоюсь принципово новою системою, що потребує організації мережі нових станцій спостереження, ліній та телекомунікацій, центрів обробки даних та т. й. Вони входити складовою частиною в універсальну систему спостереження та контролю стану довкілля, систему, що давно уже розвивається в ряді держав.

Таким чином, система моніторингу забруднень може та і винна бути частиною уже існуючої служби спостереження та контролю стану довкілля, використовувати її досвід, систему станцій спостережень (відповідно із додаванням необходимых нових елементів), ліній телекомунікацій й центрів обробки даних із розвитком деяких елементів.

як уже було б відмічено, для забезпечення функціонування системи спостережень та контролю навколишнього середовища, що може виділити зміни, спричинені антропогенною діяльністю, потрібна детальна інформація про природні коливання й зміни в довкіллі. Проведення моніторингу передбачає отримання (чи наявність) такої інформації.

Моніторинг включає у собі такі основні напрями діяльності:

1.Спостереження за чинниками, котрі впливають на довкілля, та його стан.

2.Оцінку фактичного сану природного середовища.

3.Прогноз стану навколишнього природного середовища та оцінка цого стану;

Таким чином, моніторинг — це система спостережень, оцінки та прогнозу стану довкілля, що не передбачає управління якістю навколишнього середовища, прогнозом його стану із метою попередження його погіршення. Вочевидь, що для правильної організації управління якістю навколишнього середовища необхідною умовою є організація системи моніторингу.

Система моніторингу може обіймати як локальні райони, то й земну кулю в цілому (глобальний моніторинг). Основною особливістю системи глобального моніторингу є можливість на основі даних цієї системи оцінити стан біосфери в глобальному масштабі.

Національним моніторингом називають систему моніторингу в межах однієї держави; така система відрізняється від глобального моніторингу не лише масштабами, але й і тім, що основною задачею національного моніторингу є отримання інформації й оцінка стану довкілля в національних інтересах. Так, підвищення рівня забруднення атмосфери в окремих містах чи промислових районах може і не матір суттєвого значення для оцінки стану біосфери в глобальному масштабі, але й є важливим питанням для вживання заходів в даному районі, заходів на національному рівні.

Звичайно, що глобальна система моніторингу винна базуватись на підсистемах національного моніторингу, включати елементи цих підсистем (немає необхідності включати в глобальну систему повністю ці підсистеми, це у їхнього компетенцію входять й національні питання).

Інколи вживають термін «трансграничний», чи «міжнародний», моніторинг. Певно доцільніше всього вживати цей термін для системи моніторингу, що використовується в інтересах декількох держав (для розгляду питань транскордонного переносу забруднень між державами й т. д.).

Отже, моніторинг є багатоцільовою інформаційною системою. Його основні задачі: спостереження за станом біосфери, оцінка та прогноз її стану; визначення інтенсивності антропогенного впливу на довкілля, виявлення факторів та джерел такого впливу, а також інтенсивності їхнього впливу.

Розглянемо універсальну схему інформаційної системи контролю стану довкілля, придатну як для системи в цілому, то й для довільної геофізичної служби, що укладати систему (гідрометерологічної служби чи системи по нагляду за забрудненнями — моніторингу забруднень чи моніторингу антропогенних змін в біосфері). Так як в системі контролю стану довкілля моніторинг забруднень є відносно новим елементом, саме на ньому й зупинюсь докладніше.