Треба декларувати основні принципи охорони здоровий " я?

Треба декларувати основні принципи охорони здоровий «я?

Закінчення ХХ століття для вітчизняної охорони здоровий «я символічно характерно розглядом проекту Закону «ПРО охорону здоровий «зробив у Російській Федерації» й майбутнім його прийняттям Державною Думою.

Без перебільшення варто визнати, що прийняття цого документа із «з'явитися історичною подією в розвитку вітчизняної охорони здоровий «я. Статті Закону, їхній зміст цілком ймовірно, повинні підвести деяку умовну рису в діяльності по реформуванню охорони здоровий «зробив у початковому періоді соціально-економічних перетворень країни.

Час підготовки Закону, детальне й всебічне обговорення його проекту й, нарешті, конструктивна критика визначають настання деякого логічного періоду осмислювання поточного моменту. Завдання дослідників — вивчити й науково охарактеризувати цей момент, виділити і окреслити рамки, хоча і умовного, але й визначеного етапу в розвитку галузі.

Сьогодні на рубежі століть реформи в Росії зажадали якісного визначення двох станів, із одного боці, деякого умовного завершального етапу перетворень системи охорони здоровий «я, із іншого боці - стратегічного напрямі її розвитку.

Демонтаж централізованої адміністративно — управлінської піраміди, перенесення акцентів керування на регіональний й закладів рівень, боязкі спроби використання про «єктивних економічних законів у керуванні галуззю, уведення системи обов «язкового медичного страхування й багато чого іншого не виправдало надій тихий, хто із неприхованим нетерпінням очікував одержання швидких результатів.

Чи могло бути настільки відчутно, особливо в практичній охороні здоровий «я, корінне поліпшення якості медичної допомоги в самім широкому його понятті? Любою поважаючий собі дослідник відповість негативно на це запитання. Крім того, діалектична закономірність визначеного погіршення ситуації при перекладі соціально-економічної системи із одного якісного стану в інше, порию не приймається в розрахунок опонентами й затятими супротивниками реформ.

разом із тім, не можна не визнати, що, починаючи із другої половини 80-х років, протягом останніх 10−12 років йде активна перебудова системи охорони здоровий «я. Деякою мірою демонтовані організаційні принципи радянської охорони здоровий «я, такі як державний характер, плановість, що керує роль партійних органів й ін. НА шкода, втрачена профілактична спрямованість; до деякої міри збережена єдність медичної науки й практики; продовжує декларуватися загальнодоступність й безкоштовність; активізувалося критика й невдоволення суспільних мас рівнем надання медичних послуг.

разом із тім, почали окреслюватися границі нових організаційних принципів, адекватних сучасному рівню розвитку системи.

Остаточне їхнє формування — завдання завтрашнього дня. Сьогодні ж представляється можливим розглянути їх гіпотетично, узагальнюючи деякі дослідження в області пошуку Сучасної парадигми охорони здоровий «я й можливих моделей галузі, як соціально-економічної структури суспільства.

Без заявки на повноту й глибину обґрунтування, у рамках тезового викладу, нами почата спроба виділити, формовані реформами, таких окремі принципи.

Принцип державного характеру охорони здоровий «я трансформується в принцип діалектичної єдності федералізму й регіональної моделі керування охороною здоровий «я.

Керівна роль кого б ні було б в будівництві охорони здоровий «я — заповнюється принципом функціонування суб «єктів системи охорони здоровий «я відповідно до законодавчого права.

Життєдіяльність системи охорони здоровий «я визначається в чималому ступені поточним станом економіки вільного ринку й науково-технічної сфери.

Від державної моделі охорони здоровий «я й можливості надання медичної допомоги населенню винятково у межах — заміняється переходом до багатоскладової форм й методів надання медичних послуг. Слід зазначити, що при реалізації цого принципу формується зважене співвідношення багатоскладовості й державних гарантій із метою здійснення соціальної справедливості в забезпеченню медичною допомогою.

Адміністративно-управлінські методи — уступають пріоритет переважно економічним методам керування.

Неоднозначно розв «язуваної залишається проблема реалізації принципів профілактичного напрямі охорони здоровий «я й загальнодоступності медичної допомоги. Незважаючи на усі прогресивні перетворення в галузі, й сьогодні залишається актуальним теза, що профілактика це не вузьковідомча завдання органів й суб «єктів охорони здоровий «я. Спираючи на переважний розвиток регіональної охорони здоровий «я, реалізація принципу профілактичного напрямі бачиться в забезпеченню й підтримуванні належного рівня здоровий «я населення конкретної територї. Подібний підхід дозволяє враховувати як загальні, то й специфічні фактори, що визначають стан здоровий «я населення того чи іншого регіону.

Напрямі профілактики й загальнодоступності у формованій системі охорони здоровий «я можуть бути реалізовані у межах принципу здоровий «я для всіх.

І, нарешті, варто забезпечити й реалізувати такий немаловажний принцип, як вплив населення на прийняття управлінських рішень в охороні здоровий «я. Правові і організаційні форми такого впливу ще жоден рік прийдеться напрацьовувати.

Таким чином, вироблення визначених принципів, по суті можуть із «явитися визначеним рубежем на шляху реформ в охороні здоровий «я.

До слова сказати, термін «реформи» останнім годиною ставши викликати неприкрите роздратування не лише супротивників, але й й прихильників перетворень. Здається, що це є своєрідним сигналом до активного осмислювання поточного моменту змін в охороні здоровий «я. Швидкий погляд підтверджує, що від екстенсивних методів перетворень реформи переходять у нову фазу. Розроблено й реалізується система державних гарантій забезпечення громадян Ро-сійської Федерації безкоштовною медичною допомогою, почате структурне перетворення галузі, ведеться побудова системи стандартизації в охороні здоровий «я, виробляються концептуальні підходи до забезпечення якості медичної допомоги (КМП)… Усе це вказує тих, що на черговому етапі реформ починає починатися пошук й впровадження інтенсивних методів керування галуззю, відбувається активний пошук й упровадження форм й методів керування структури, що сформована в останнє десятиліття.

Вже сьогодні представляється реальним охарактеризувати останній етап реформ.

Початком такого умовного етапу — етапу активного реформування охорони здоровий «я, випливає по усій видимості вважати спроби впровадження до системи соціалістичної охорони здоровий «я нового господарського механізму (НХМ).

На завершення цого етапу реформ (початкового екстенсивного, етапу корінної реорганізації) вказує активне впровадження методів керування, спрямованих на удосконалювання системи, а чи не на її реорганізацію.

На рубежі століть ми є учасниками подій, при які здійснюється перехід до наступного етапу реформ — етапу організації і удосконалювання системи охорони здоровий «я.

Саме майбутнє прийняття Закону «ПРО охорону здоровий «зробив у Російській Федерації» повинне охарактеризувати вухо цого етапу.

Визначити тривалість цого його не представляється можливим. Необхідно лише укласти, що поступальний рух реформ й розвиток системи вітчизняної охорони здоровий «я закономірно повинне із іншого етапу перейти в черговий етап реформ — етап оптимізації системи.