Екологія й сус-пільство

Екологія й суспільство

У умовах, коли планета Земля стає єдиним будинком людства, багато протиріч, конфлікти, проблеми можуть перерости локальні рамки й придбати глобальний загальносвітовий характер. Від ці проблеми: запобігання утворення нової світової війни, скорочення розриву у рівні економічного розвитку між розвитими країнами Заходу й що розвиваються країнами «третього світу », стабілізація демографічної ситуації на планеті, охорона здоровий «я людей й запобігання поширення СНІДу, наркоманії. І у взаємозв «язку із всім цим є екологія.

Сьогодні важливо усвідомлювати нерозривну зв «язок природи й суспільства, що носити взаємний характер. Тут доречно згадати слова А.І.Герцена про ті, що «природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам ». З одного боці, природне середовище, географічні й кліматичні особливості роблять значний вплив на суспільне розвиток. Ці фактори можуть чи прискорювати сповільнювати темп розвитку країн й народів, впливати на суспільний розвиток праці.

З іншої сторони сус-пільство впливає на природне середовище проживання людини. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на природне середовище проживання, так й про негативні її наслідки.

Немає необхідності доводити, що суспльне життя знаходиться в постійній зміні. Німецький філософ початку 19 століття Гегель стверджував, що суспільний розвиток є рух уперед від недосконалого до более вдосконаленого. Критерії прогресу — у розвитку розуму, суспільної моральності, що лежить в основі удосконалювання всіх сторін життя суспільства.

Згадаємо відомі слова тургеневского героя Базарова: «Природа — не храм, а майстерня, й людина в ній працівник ». До чого Веде й уже привела ця установка сьогодні, добро відомо на конкретних фактах.

Дозвольте Мені зупиниться лише на деяких із них. Ріст масштабів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції підсилили негативний вплив на природу, привели до порушення екологічної рівноваги на планеті.

Зросло споживання в сфері матеріального виробництва природних ресурсів. За рокта после другої світової війни було б використано скільки мінерального сировини, стільки за всю попередню історію людства. Ос-кільки запаси вугілля, нафти, газу, заліза і інший корисних копалин не поновлювані, смердоті будуть вичерпані, по розрахункам учених через трохи десятиліть. Алі навіть якщо й рессурси, котрі постійно відновляються, на ділі швидко убувають, вирубка лісу у світовому масштабі значно перевищує приріст деревини, площа лісів, що дають землі кисень зменшується із кожним роком.

Головний фундамент життя-ґрунту всюди на землі деградують. У тієї годину як Земля накопичує один сантиметр чорнозему за 300 років, нині один сантиметр ґрунту гине за три рокта. Не меншу небезпеку являє собою забруднення планети. Світовий океан постійно забруднюється через розширення видобутку нафти на морських промислах. Величезні нафтові плями згубні для життя океану. У океан скидаються мільйони тонн фосфору, свинцю, радіоактивних відходів. На кожен квадратний кілометр океанської води тепер припадати 17 тонн різних покидьків суші.

Самою уразливою частиною природи стала прісна вода. Стічні води, пестициди, добрива, ртуть, миш «як, свинець й багато чого іншого в величезних кількостях попадають у ріки і озера. Дуже забруднений Дунай, Волга, Рейн, Міссісіпі, Великі Американські озера. По висновку фахівців, у деяких районах землі 80% всіх хвороб викликані неякісною водою.

Забруднення атмосферного повітря перевершило усі припустимі межі. Концентрація шкідливих для здоровий «я речовин у повітрі перевищує медичні норми в багатьох містах у десятки разів. Кислотні дощі, що містять двоокис сірки і окис азоту, що є наслідком функціонування теплових електростанцій й заводів, несуть зазагибель озерам й лісам. Аварія на Чорнобильської АЕС показала екологічну погрозу, що створюють аварії на атомних електростанціях, смердоті експлуатуються в 26 країнах світу. Зникає навколо міст чисте повітря, ріки перетворюються в стічні канави, усюди купи сміття, смітники — така кидається в око картина божевільної індустріалізації світу.

Головне, однак, не в повноті списку цих проблем, а в осмисленні причин їхні виникнення, характеру й, що саме важливе, у виявленні ефективних шляхів й способів їхнього дозволу.

Справжня перспектива виходу із екологічної кризиу зміні виробничої діяльності людини, його способу життя, його свідомості. Науково-технічний прогрес створює не лише «перевантаження «для природи; у найбільш прогресивних технологіях він дає засоби запобігання негативних впливів, створює можливості екологічно чистого виробництва.

Виникла не лише гостра необхідність, але й й можливість змінити суть технологічної цивілізації, додати їй природоохоронний характер.

Один із напрямків такого розвитку — створення безпечних виробництв. Використовуючи досягнення науки, технологічний прогрес може бути організований таким чином, щоб відходи виробництва не забруднювали оточуюче середовище, а знову надходили у виробничий цикл як вторинна сировина. Приклад дає сама природа: вуглекислий газ, виділюваний тваринами, поглинається рослинами, що виділяють кисень, не обходжений для подиху тварин.

Безвідхідним є таке виробництво, у який уся вихідна сировина в кінцевому рахунку перетворюється у той чи іншу продукцію. Якщо врахувати, що 98% вихідної сировини сучасна промисловість переводити у відходи, то стані зрозумілої необхідність задачі створення безвідхідного виробництва.

Розрахунки показують, що 80% відходів теплоенергетичний, гірничодобувної, коксохімічної галузей придатні в справу. При цьому одержувана із них продукція найчастіше перевершує по своїх якостях виробу, виготовлені із первинної сировини. Наприклад, зола теплових електростанцій, котра використовується як добавка при виробництві газобетону, приблизно удвічі разу підвищує міцність будівельних панелей й блоків. Велике значення має розвиток природовідновних галузей (лісове, водяне, рибне господарство), розробка й впровадження ресурсозберігаючих й енергозберігаючих технологій.

Екологічно чистими є й деякі альтернативні (стосовно тепловим, атомним й гідроелектростанціям) джерела енергії. Необхідний найшвидший пошук способів практичного використання енергії сонця, вітру, припливів, геотермальних джерел.

Екологічна ситуація викликає необхідність оцінювати наслідку будь-який діяльності, зв «язаної втручанням у природне середовище. Необхідна екологічна експертиза всіх технічних проектів.

Ще Ф. Жоліо-Кюрі попереджав: «Не можна допустити, щоб люди направляли на своє власне знищення тих сили природи, котрі смердоті зуміли відкрити й скорити » .

Час не чекає. Наша завдання всіма доступними методами стимулювати всяку ініціативу й заповзятливість, спрямовану на створення й впровадження новітніх технологій, що сприяють рішенню будь-яких екологічних проблем. Сприяти створенню великого числа контрольних органів, що складаються із висококваліфікованих фахівців, на основі чітко розроблюваного законодавства згідно міжнародним угодам по екологічним проблемам. Постійно доносити інформацію до всіх держав й народів по екології через засоби радіо, телебачення й преси, тім самим піднімати екологічна свідомість людей й сприяти їхнього духовноморальному відродженню згідно вимогам епохи.

Наприкінці Мені хочеться нагадати висловлення Сен-Сімона: «Щасливої якщо та епоха, коли чистолюбство почне бачити велич й славу лише в придбанні нових знань й залишить нечисті джерела, якими воно та намагалося угамувати свою спрагу. Те були джерела нещасть й марнославства, що утамовували спрагу лише невігласів, героїв завойовників й винищувачів людського роду.