Свято врожаю
Ведуча: І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути? Осінь: А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння. Ведуча: Так, вони завжди допомагають збирати урожай і вирощувати його з весни й до осені. Це знайоме всім — де… Читати ще >
Свято врожаю (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Свято урожаю.
Святково прикрашений зал. У центрі залу емблема: пшеничний колосок, дозрілі яблука, ваза, з якої виглядають різні овочі та фрукти, а вгорі журавлиний ключ, який летить до хмар. Все це зображено на фоні рожевого сонця.
Звучить мелодія пісні «Хліб всьому голова ». Поступово мелодія затихає і з «являються ведучі у залі. Вони обережно ступають на сцену і роздивляються навоколо. (А навколо столи, які прикрасили учні кожного класу). Поки ведучі розглядають дари осені з-за куліс звучить мова на фоні тихої мелодії.
Слова із-за куліс:
1. Небеса просторі, як глибінь ріки Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвенить, як струна, Зажурилась квітка, сніг, вода.
2. Зажурлива пора, очей зачарування,.
Які приємні дні прощальної краси, Люблю я природи зав «ядання, В багрець і золото одягнуті ліси.
(Голос із-за кадру стихає і разом з ним стихає мелодія).
Ведучий: Що це говорить, звідки? Ніяк зрозуміти не можу.
Ведуча: І я не можу зрозуміти. Така довкола краса, таке багатство довкола, а така тужлива мелодія і такі похмурі вірші звучать. Що це могло бути?
Ведучий: А я здається зрозумів. Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш, яка приємна насолода в цих словах, вони задоволені красою навколо, але тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.
Ведуча: Ти знаєш, вони задоволені собою, задоволені і осінню, адже як би не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.
(В цей час до залу входить Осінь у розкішному віночку жовтого листя, осінніх квітів. Урожаю, що також у віночку із пшеничного та житнього колосся. Ведучі зразу ж помічають).
Ведучий: Поглянь-бо, а до нас уже гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.
Ведуча: У школі свято урожаю.
І гості в школу поспішають, А ми тут трошки забарились, Можливо, в чому й прогнівили.
Урожай: Здрастуйте, дорогі наші друзі!
Я б не сказав, дивлячись на вас, на всіх, хто зібрався тут, в такій кількості, на всіх запрошених, що хтось забарився.
Осінь: А я і не подумала, що на нас тут чекають стільки людей. Це ми, дорогий врожаю, очевидно забарилися трохи, поки обходили свої володіння.
Сьогодні ми прийшли на свято, Щоб усіх вас привітати, Хай будуть завжди в ріднім краї.
Багаті, щедрі урожаї!
Урожай: Ціле літо я ріс у полях, З кожним днем добираючись сили, Слава дружнім робочим рукам, Що мене для достатку зростили.
Ведучий: Заходьте, гості дорогі. Ми дуже раді зустрічати вас на нашому святі. Як відразу весело на душі стало, а то ми справді й зажурились. І що не тільки ми, а й всі овочі й фрукти засумували без вас.
Ведуча: Чули б ви, яких сумних пісень співали вони.
Осінь: Ні, ви без нас не сумуйте. Ми з Урожаєм ніколи не виростили б вас, не будь поруч завжди ось цих юних трударів, які допомогли вам прибути на це свято, і знайти такі чудові та зручні місця. І тепер ви по праву належите їм, своїм господарям та їх дбайливим наставникам.
Урожай: І знайте мої любі друзі, що головна заслуга в тому, що ми такі дозрілі, такі веселі, щасливі сьогодні - трударя-людини, що зростила нас. Ще раз всім наголошу це прекрасне ім «я — Трудар! Саме йому ми і присвятимо сьогоднішнє свято.
Осінь: Кожне зерно він виходив од весни і до інею.
Попід серцем вигойдував, як мале дитинча.
Кожен колос зове його, наче батька по імені,.
по-синівськи, довірливо припада до плеча.
І скільки поля засіяно, скільки золота в колосі;
не питай, не лічи.
На хлібах його виросли Космонавти й маршали, Світлоокі мислителі,.
Ковалі й орачі.
(Звучить пісня «Слава робочим рукам »).
Ведучий: Наші учні і всі, що зібралися тут, не відстають його величність «Трударя », адже вони всі ніколи не відстають від нього.
Ведуча: Так, вони завжди допомагають збирати урожай і вирощувати його з весни й до осені. Це знайоме всім — де і звідки береться хліб.
Учень: Приносив тато мені окрайця.
Казав, що в житі підня у зайця, Була у тім хлібі знайома казка, Пропахла степом отецька ласка.
Учениці: У ньому краплі жаркого поту Рух роботящих, жагуче злото,.
І людське щастя на всі часи, Будь гідний хліба, який їси.
(«Звучить пісня «Мене в дитинстві вітер колихав »).
Урожай: Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.
Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина?
Урожай: Вона тут є, завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.
(Входять овочі).
Цибулина: Як не віриш — перевір, На мені 12 шкір, А вгризеш — в сльозах покинеш, Бо я звуся — цибулина.
Картопля: Мене смажать, мене варять, Хоч отрутою і кроплять, Всі мене їдять і хвалять, Звати як мене? Картопля.
Квасоля: Не стелюся я спати долі.
Дерусь вгору. Я — квасоля .
Гарбуз: Повз, мов танк я на город, Повз й на грудки і загруз, Та чомусь мене в народі.
Звуть не танк. А як?.. Гарбуз.
Огірочки: Ми зеленої всі масті,.
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив «язали нас в рядках, На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки, А зовуть нас — огірочки.
Буряки: Є у нас брати столові,.
Учні всі у нашій школі.
Виривали їх на полі,.
Ми зростали там рядками, Люди звуть нас — буряками.
Диня: Я на грядці сонцем сяю, Родичів багато маю, Гарбузову господиню Усі знають. Хто я? Диня.
Ведучий: А чи живі, чи здорові, овочеві делегати?
Овочі разом: Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.
Осінь: Ось і зібралися всі разом. Ми всі готові до свята. А тепер давайте подивимось, як до свята підготувалися наші учні.
Урожай: Що ж, радий, що ви так гарно підготувались до свята. У вас справжні робочі трудівничі руки. Спасибі вам.
Осінь: І я дякую усім. Уражай залишається з вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушу звільнити їй своє місце. Адже рівно через рк я знову завітаю до вас у гості. Тому на прощання давайте я вас пригощу своїм осіннім короваєм .
(Пригощає).
В цей час звучить голос із мікрофона за кадром під тиху мелодію пісні «Хліб всьому голова » :
В святковому сяйві зорі,.
Оджнивували жниварі,.
В амбарах збіжжя не вмістить, Яке то щастя — хліб ростить.
2. Медова пахне свіжий хліб,.
1. В село ведуть останній сніп.
(Осінь закінчує всіх частувати короваєм, вклоняється, виходить.
А коровай і овочі водять свої хороводи, звучать пісні, танці, ігри, розваги).
***.
PAGE.
PAGE 5.