Життя і творчий шлях Рея Бредбері

РЕФЕРАТ.

на тему:

«Життя і творчий шлях Рея Бредбері».

План.

І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.

ІІ. Передумови творчості.

ІІІ. Загальний огляд творчості.

Біографія Рея Дугласа Бредбері.

Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11, в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я — Реймонд Дуглас (друге ім*я на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея, нащадки першопоселенців — англійців, прибувших до Америки в 1630 році, в кінці 19 сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це визначене положення в суспільстві і відомість). Батько — Леонард Сполдінг Бредбері. Мати — Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме завдяки цьому був написаний роман «Кульбабове вино» і пов*язаний з ним спільними героями цикл оповідань. Взагалі з дитинства Бредбері багато що перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам. Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник віршів «Коли слони останній раз в подвір*ї квітли «він наділив такою присвятою: «Ця книга — в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, і мого дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, і мого брата Семюела, і сестри Елізабет. Всі вони давно померли, але я і зараз їх пам*ятаю». Часто він вставляє їх імена в свої оповідання. Спогадами про родину також навіяні оповідання з циклу про чарівне сімейство (реально існуючий дядько Ейнар).

Сім*я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїзджала. В кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але остаточно Уокіган не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але грошей на подальшу освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про те, як він вчився в бібліотеках… В біографіях Бредбері написано: освіта середня, з 1943 року — професійний письменник.

Рей працює продавцем газет, а вільний час присвячує самовдосконаленню. Він стає членом «Ліги наукових фантастів».

В 1942 році вже починає жити на «письменницькі» гроші. 1947 рік стає переламним в житті Бредбері - він одружується на продавщиці з книжкового магазину — Меггі Маклюр.

Але напевне піком життя Рея стають 50−53 роки, коли два його твори — «Марсіанські хроніки» і «451×00BA за Фаренгейтом» виходять в друк. Починається інше життя — тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає всесвітньо відомим.

Можна хіба що додати, що зараз Бредбері живе в Лос-Анджелесі, і в свої 81 досі боїться літаків і машин. Доктор литератури коледжа Уітье (Каліфорнія). Досі плідно працює і далі дивує світ талантом, дитячою душею, правдивістю…

Передумови творчості.

«Жюль Верн був моїм батьком. Уелс — мудрим дядьком. Едгар Алан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс — мої брати і товариші. Ось і вся моя рідня.

Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка «Франкенштейна».

Рей Бредбері.

Магія книги захопила Рея з різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому фантастичний комікс «Жив-був якось». Потім вона прочитала хлопчині книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила з оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза з його захоплюючими романами про пригоди Тарзана в джунглях. А світ наукової фантастики відкривається Рею в 1928 р., коли йому в руки потрапляє перший випуск журнала Хьюго Гернсбека «Дивовижні історії» і він з захопленням читає оповідання «Світ гігантських мурах». З цього моменту його уява стає заручницею «країни фантазії»…

Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка сестричка Елізабет. В подальшому смерть стає однією з про-відних тем письменника. «Смерть, — признається Бредбері, — це мій постійний бій. Я вступаю з нею в бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі… Смерть! Я буду змагатися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми дітьми, які можливо залишаться після мене».

Бредбері є одним з тих письменників, які в своїй фантастиці намагаються спиратися на деякі вже розроблені технічні новинки. В молододості його цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою. Це твори високоосвіченої людини, яка цікавиться всім. Не дивно, адже судячи з біографій, письменник ніколи не шкодував сил і часу на духовне…

В одному з інтерв*ю на питання: «В якому віці ви почали писати?» — йде відповідь: «В 12 років. Я не міг купити продовження „Марсіанського воїна“ Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… і тоді я написав свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго з найвидатніших письменників ХХ століття…

Загальний огляд творчості.

Ранні (в основному, «страшні «) оповідання Бредбері склали збірник «Темний карнавал «(1947), частина їх увішла в збірник «Жовтнева країна «(1955). Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: «Вітер », «Карлик », «Коса », «Маленький вбивця », «Вогнений стовп », «Урочна година », «Електростанція », служать світлі оповідання з цикла про чарівне сімейство: «Дядько Эйнар», «Квітневі чари », «Повернення додому ». До теми інфернального Зла (зображується в поэтичному образі «людей осені «), протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій «карнавальній «феєрії «Щось страшне насувається ». Дія її розвивається в заштатному американському містечку, куди прибуває зловіщий власник «смертельніх атракціонів «зі своєю свитою; ім*я власника — Dark (Темрява) — не залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені герої Бредбері - підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.

Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників, пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, «Марсіанські хроніки ». Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію двох культур, почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії; про «першопрохідницьку «діяльність зневажливих до чужої культури американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла — наприклад, «Буде ласкавий дощ », в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, — стали класикою НФ. Особливий інтерес викликають новела «Ешер 2 «і оповідання «Вигнанники»; в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До «марсианського «циклу відносяться також окремі оповідання: «Бетономішалка », «Були вони смуглі і золотоокі «, «Суничне віконечко », «Синя пляшка », «Посмішка » .

Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія «451×00BA по Фаренгейту». Тема захисту культури від американського прагматизму доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна, О. Хакслі и Д. Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и замінені в побуті «говорячими стінами ». Фіналом світу, спалюючого Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники («люди-книги ») зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання «Фенікс » .

Однак талант Бредбері-письменника з найбільшою силою проявляється в жанрі новели; сотні написаних їм оповідань включені в такі збірники: «Людина в картинках », «Золоті яблука Сонця », «Ліки від меланхолії «, «Р — значить ракета », «Машини щастя », «Найкраще у Бредбері «, «К — значить космос », «Я співаю тіло електричне », «Запівніч », «Духі назавжди », «Казки про динозаврів », «Тойнбі «, «Класичні історії «та «Класичні історії 2 » .

Багато оповідань присвячені дітям; Бредбері не ідеалізує їх, а намагається показати обидві їх сторони, добру и злу. В класичному оповіданні «Вельд» діти є маленькими потворами, які не зупиняться перед вбивством батьків заради можливості і далі дивитися в «телеящик «майбутього. Дитяча жорстокість проявляється також в оповіданнях «Дитячий майданчик» та «Все літо в один день »); в останньому — як і в оповіданні «Нескінчений дощ «- події розгортаються на вічно дощовій Венері. Навпаки, віра в дітей, любов и гуманізм пронизують інші оповідання- «Канікули », «Берег на заході, «Здраствуй і прощавай », «Хлопчик-невидимка », «Ракета», «Подарунок», «Про тіло електричне я співаю ». Парадоксальній долі малюка зі світу інших вимірів присвячене оповідання «Дитина завтра». Дітям присвячені також ліричні мініатюри — «Озеро «і «Подарунок » .

В багатьох оповіданнях Бредбері виглядає пристрастним «космістом », зоряним романтиком, який сприймає сунущу космичну експансію людства скорше як поетичний символ (біблійний Новий Прихід або перейнятий з американської історії Фронтир). Пафосом першопрохідництва проникнені оповідання: «Ікар Монгольф*е Райт », «Кінець початкової пори », «Космонавт », «Золоті яблука Сонця ». Разом з тим освоєння космосу може закінчитись драматично. Звичайний метеорит перериває життя героєв «Калейдоскопа »; в оповіданні «Тут можуть водитися тигри «» жива «планета має оборонятись від апетитів землян; на далеких планетах їх також можуть підстерігати автоматичне «Мертве місто «і чужа кривава історія , — «Сплячий в Армагедоні «.

В гострому памфлеті «Вітер з Геттисберга «вбивця здійснює замах на робота — копію Авраама Лінкольна; а в «Пішоході «людину арештовують тільки за те, що він вздумав вночі прогулятися пішки. Подорожам в часі присвячені: класичне оповідання «И грянув грім «герой якого, роздусив метелика в доісторичному минулому, трагічно і невідворотньо змінив власне теперішнє; «Про скитання вічні і про Землю »: американський письменник початку століття Томас Вулф за мить до смерті перенесений в майбутнє, де йому немає рівних. Неможливість торгувати чудом, «відкритість «його тільки для бессрібників розуміють герої «Диковинного дива ». Одна з найбільш трагичних новел Бредбері - «Ревун », в якій останній залишившийся в океані викопний ящер пливе на зов маяка, бачачи в ньму раптово знайденного родича…

Талант Рея Бредбері незвичайний і багатогранний. В кожному з його героїв він сам - немолода вже людина з душею дитини…

Список використаної літератури Рей Бредбері «Марсіанські хроніки». — К.: «Дніпро», 1988 р.

«Фантастика Рея Бредбери». — М.: «Знание», 1963 г.

Рэй Бредбери (Серия научной фантастики). — Кишинев: «Штиинца», 1985 г.

Рэй Брэдбери «В дни вечной весны». — М.: «Известия», 1982 г.

Рэй Брэдбери «О скитаньях вечных и о Земле». — М.: «Правда», 1987 г.

Бредбері Рей «Найкращий із часів».

К.: «Молодь», 1987р.

Бредбері Рей Дуглас «451×00BA за Фаренгейтом».

К.: «Веселка», 1985.

PAGE.

PAGE 8.