Стан укр преси та ін періодичних видань у 20 ти роки 19 ст

Таблиця. 1. Числовий розвиток української преси в 1917—22 рр. (В.Ігнатієнко).

Роки Число.

назв Нових назв у році Наддніпрян;

щина Наддністрян;

щина поза межами.

України Газети Журнали Російською мовою.

виходило на Україні.

назв.

комуністична.

преса укр. мовою комуністична.

преса рос. мовою.

1917 172 151 106 21 45 84 88 751 —— 4.

1918 252 223 218 15 19 125 127 321 1 6.

1919 243 182 173 49 21 154 89 222 21 30.

1920 139 71 79 36 24 72 67 151 63 120.

1921 181 64 77 55 49 60 121 188 75 169.

1922 168 51 43 68 57 68 100 287 43 146.

Стан української преси та інших періодичних видань в 20-ті роки.

З революцією 1917 року преса та інші періодичні видання українською мовою на Україні (як на Наддніпрянщині, так і на Наддністрянщині) сильно зросла. Але особливо ці тенденції були помітні на Наддніпрянщині. Протягом перших років по революції (1917 —1919 роки) кількість пресових органів на Україні, що виходять українською мовою, постійно збільшувалася. Видання української преси почали з’являтися не тільки в центрах, а також і в другорядних осередках і навіть у глухих провінціальних пунктах (як Тараща на Київщині або Широке на Катеринославщині і т. п.). Українська преса, журнали в цей час стаювали дуже різноманітними щодо напрямків і змісту.

Але коли в 1919 році в Україні було створене Всеукраїнське державне видавництво, багато редакцій не тільки радикального, але й демократичного напрямку, «за их хулиганские выходки против большевизма», закривались або вливались у видання більшовиків. У цей період з’явилися численні органи змішаного напрямку. Це в основному були видавництва просвітянського та культурного характеру.

(.

.

<

B.

J.

V.

^.

h.

p.

v.

|.

‚.

x02C6.

x017D.

".

x0153.

x00A8.

°.

x00B2.

¼.

Ae.

E.

FfZ.

E.

x00D0.

Oe.

Ue.

a.

e.

o.

ue.

x2403×1203×6864×0101×6100×0324x0F00ції преса російською мовою. Коли в перші роки революції кількість органів російською мовою значно зменшувалася (з 751 в 1917 році до 222 у 1919 році), то під московським пануванням на Україні кількість їх зростає (зі 151 в 1920 році до 287 в 1922 році).

Умови виходу газет та інших періодичних видань істотно впливали на їх зміст, на можливість відображення в них настоїв і поглядів різних соціальних верств. Зникнення зі сторінок періодичних видань матеріалів, які вміщувалися в них за інших умов, як і закриття ряду видань, переконливо свідчили про політичні і суспільні відносини в Україні в 20-ті роки.

Комуністична преса на Україні, як своїм змістом, так і зовнішнім виглядом, від самого початку являла виразні ознаки занепаду. За останнє десятиліття ця комуністична преса на Україні переживала деякі зміни — вона то «українізувалася», то «дезукраїнізувалася»; значно мінялося також і число назв.

За відомостями «Радянського Книгаря», вже в 30-тих роках на Радянській Україні видавалося 1126 газет, у тому числі: центральних — 30, обласних — 14, районних і міських — 382, великотиражних (при підприємствах і колгоспах) — 700.

Із загальної кількості 426 газет (без великотиражних) українською мовою виходило 373, решта видавалися мовами національних меншостей (російською, єврейською, німецькою, польською, болгарською, молдавською, татарською й грецькою). Як не велике число газет в Радянській Україні, воно все ж не свідчить ні про загальний розвиток української преси, ні про її національно-український характер. Уже наступні — 1933 і 1934 — роки значно змінили наведені в «Радянськім книгарі» дані щодо преси не на користь українців.

Слід однак відмітити що українські періодичні видання все-таки мали певний розвиток в 20-тих роках. Він в основному забезпечувався західноукраїнськими та еміграційними виданнями.

Використана література Українська культура. Лекції за редакцією Д.Антоновича. — К. Либідь, 1993.

Преса Української РСР. 1918;1985. — К., 1986.

Бібліографія української преси 1816—1916. — К., 1930.

Ігнатієнко В. Українська преса (1816—1923): Іст.-бібліогр. етюд. — К., 1926.