Векторна функція скалярного аргументу.
Похідна, її геометричний і механічний зміст.
Кривизна кривої
Цим самим ми дістали можливість в будь-якій точці просторової кривої визначити всі елементи його супровідного тригранника. По відношенню до векторної функції (7.19), яка задає дану криву, сама крива називається годографом цієї векторної функції. Виходячи саме з цієї властивості, знайдемо вирази для диференціала дуги як плоскої, так і просторової кривої. Лежить в нормальній площині; його напрямок… Читати ще >
Векторна функція скалярного аргументу. Похідна, її геометричний і механічний зміст. Кривизна кривої (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Пошукова робота на тему:
Векторна функція скалярного аргументу. Похідна, її геометричний і механічний зміст. Кривизна кривої.
План Диференціал дуги.
Кривизна плоскої кривої.
Векторна функція скалярного аргументу.
Кривизна плоскої кривої.
Кривизна просторової кривої.
Кручення просторової лінії.
Формули Серре-Френе.
1. Диференціал кривої.
Поняття довжини кривої буде розглянуто в розділі інтегрального числення. Криві, для яких можна установити поняття довжини, називають в математичному аналізі спрямними.
.
Для всякої спрямної кривої як просторової, так і плоскої, наслідком її спрямності є така геометрична властивість: границя відношення нескінченно малої дуги кривої до стягуючої її хорди дорівнює одиниці за умови, що хорда стикується в точку.
(рис. 7.4), то.
(7.4).
Виходячи саме з цієї властивості, знайдемо вирази для диференціала дуги як плоскої, так і просторової кривої.
.
що.
(рис. 7.2).
знаходиться за формулою.
(7.5).
:
.
його виразом за формулою (7.5):
.
Отже,.
. (7.6).
Звідси.
. (7.7).
.
Диференціал дуги.
.
рівності.
Маємо.
.
Звідси.
.
тому.
. (7.9).
Рис. 7.4 Рис. 7.5.
Приклади.
1. Знайти диференціал дуги циклоїди.
.
.
.
.
.
.
можна знайти аналогічно.
визначається за формулою.
.
Формула диференціала дуги просторової кривої.
. (7.10).
Приклад. Знайти диференціал дуги гвинтової лінії:
.
.
.
Формулам (7.9) і (7.10) часто надають такого вигляду :
(для просторової кривої); (7.12).
дотичної до кривої (рис. 7.5).
2.Кривизна плоскої кривої.
поблизу початку координат більше викривлена, ніж в точках, які знаходяться далі від початку координат. Коло в усіх своїх точках має однакове викривлення. Різні криві також відрізняються одна від одної своїм ступенем викривлення. Коло малого радіуса більше викривлено, ніж коло великого радіуса.
Виникає запитання: що ж брати за міру кривизни кривої в її окремих точках? Щоб відповісти на нього, припустимо, що до кривої в кожній точці можна провести дотичну і що крива є спрямлюваною.
.
.
Рис. 7.6.
і позначається.
. (7.13).
Виведемо формулу для обчислення кривизни. Нехай крива задана в декартовій системі координат рівнянням.
.
має похідні до другого порядку включно.
. Тому формулу (7.13) можна.
записати ще так:
. (7.14).
то.
.
Звідси.
.
Тоді.
.
дістаємо формулу для кривини кривої:
. (7.15).
З цієї формули легко дістати формулу для кривизни кривої,.
. Справді,.
.
.
у формулу (7.15), маємо.
. (7.16).
, то.
. (7.17).
:
. (7.18).
Коло, яке з даною кривою має в даній точці спільну дотичну, спільну кривизну і однаковий напрямок вгнутості, називається колом кривизни, а його центр — центром кривизни кривої в даній точці. Радіус кола кривизни.
.
Для всіх плоских кривих (за винятком кола) центри кривизни різні в різних точках кривої. Геометричне місце центрів кривизни даної кривої називається її еволютою, а сама крива по відношенню до еволюти називається евольвентою.
7.5. Векторна функція скалярного аргументу.
Простішим способом задання просторової кривої є задання її векторним рівнянням.
(7.19).
; такі функції в математичному аналізі називають векторними функціями скалярного аргументу.
по осях координат. Рівняння просторової кривої (7.19) набуває вигляду.
(7.20).
— орти координатних осей). Звідси від векторного рівняння кривої можна перейти до її параметричного рівняння.
. (7.21).
рівнозначно заданню трьох скалярних функцій від того самого аргументу.
По відношенню до векторної функції (7.19), яка задає дану криву, сама крива називається годографом цієї векторної функції.
(рис. 7.5).
Радіуси — вектори цих точок:
.
відповідним приросту її аргументу, і позначається.
. (7.22).
Рис. 7.7.
:
. (7.23).
.
.
можна записати у вигляді.
.
де.
.
.
знаходимо для похідної вектора такий вираз:
. (7.24).
Із означення похідної від векторної функції (7.23) можна вивести, що правила диференціального числення відносно диференціювання суми і добутку залишаються в силі як для сум векторних функцій, так і для добутків будь-якого вигляду. Мають місце такі формули:
; (7.25).
; (7.26).
; (7.27).
. (7.28).
.
.
Остання рівність дозволяє записати:
.
.
Диференціюванням знаходимо.
.
.
.
3. Кривизна просторової кривої.
) до довжини відповідної дуги, коли остання прямує до нуля:
(7.29).
формулою.
. (7.30).
. (7.31).
— одиничний вектор головної нормалі.
:
.
лежить в нормальній площині; його напрямок називають напрямком бінормалі просторової кривої в даній точці.
.
Рис. 7.8 Рис. 7.9.
визначають три площини, які проходять через дану точку просторової кривої і складають границі супровідного тригранника (рис. 7.9).
— її спрямною площиною.
4. Кручення просторової кривої.
Формули Серре-Френе.
— одиничного вектора бінормалі.
відповідної дуги кривої, коли довжина дуги прямує до нуля:
.
.
:
.
. Отже,.
.
будемо мати.
(7.33).
радіус кручення.
:
.
або.
Формули.
(7.34).
називаються формулами Серре-Френе, це основні формули геометрії просторових кривих.
.
Перша із формул Серре-Френе дає.
(7.35).
:
.
Але.
.
.
тому.
.
(7.36).
(7.37).
), то формули (7.35) і (7.36) набувають вигляду:
(7.38).
. Щоб написати рівняння дотичної, головної нормалі, бінормалі та будь-якої із площин супроводжуючого тригранника, достатньо лише в канонічних рівняннях прямої.
(7.39).
і в рівнянні площини, яка проходить через дану точку.
(7.40).
— для бінормалі та співдотичної площини.
або, що те саме, рівнянням.
.
.
Отже,.
. (7.41).
.
Оскільки.
.
то.
. (7.42).
:
(7.43).
Звідси.
(7.44).
можна взяти векторний добуток цих двох векторів:
(7.45).
Цим самим ми дістали можливість в будь-якій точці просторової кривої визначити всі елементи його супровідного тригранника.