Организация, планування і управління автотранспортними предприятиями

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Таблиця 12. |Найменування показників |Ед. |Марки автомобілів |Усього — | |ізм. — |по — | — | |парку — | — |1 |2 |… — | — | |марка |марка — | — |1. Загальний пробіг усіх автомобілів за |км — | — | — |рік — | — | — | |2. Норма ресурсного пробігу автомобиля|км — | — | — |3.Кол-во списань автомобілів протягом року |од. — | — | — |4. Норма пробігу автомобіля до ТО-2 |км — | — | — |5. У ТО-2 усіх… Читати ще >

Организация, планування і управління автотранспортними предприятиями (реферат, курсова, диплом, контрольна)

смотреть на реферати схожі на «Організація, планування і управління автотранспортними підприємствами «.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ВОЛОГОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

Кафедра економіки та менеджменту в промышленности.

ОРГАНИЗАЦИЯ, ПЛАНУВАННЯ І УПРАВЛЕНИЕ.

АВТОТРАНСПОРТНИМИ ПРЕДПРИЯТИЯМИ.

Методичні вказівки з виконання курсової роботи з студентів спеціальності 150 200.

Факультет промислового менеджмента.

Спеціальність 150 200 — Автомобілі і автомобільне хозяйство.

ВОЛОГДА 2000.

УДК 656.13: 658.012.2.

Організація, планування і управління автотранспортними підприємствами: Методичні вказівки з виконання курсової роботи з студентів спеціальності 150 200. — Вологда: ВоГТУ, 2000. — 38 с.

Методичні вказівки включають методику проведення курсової роботи з дисципліни «Організація, планування і управління АТП », список основних літературних джерел по досліджуваному курсу.

Затверджене редакционно-издательским радою ВоГТУ Составитель: Кліщ С.А., канд. экон. наук, доцент каф. Еге і МП Рецензент: Перова М. Б., к.э.н., доцент, зав. каф. статистики.

З Про Д Є Р Ж, А М І Е Введение…4.

Техтрансфинплан вантажного АТП…5.

1. План перевезень грузов…5.

2. Виробнича програма по експлуатації рухомого состава…9.

3. План з технічного обслуговування та ремонту рухомого состава…13.

4. План витрати експлуатаційних і ремонтних материалов…14.

5. План за працею і реальної заробітної плате…19.

6. План за собівартістю перевозок…25.

7. План з доходів, прибутків і рентабельности…27.

8. Зведена таблиця техніко-економічних показників роботи АТП…32.

Список використаної литературы…34.

Приложения…35.

Курсова робота має своєю метою закріплення знань, отриманих студентами на лекційних і практичних занять із дисциплінам «Економіка галузі «і «Організація, планування і управління АТП «і придбання методи і досвіду виконання розрахунків економічних показників роботи підприємства, що написані у плані його развития.

Для скорочення часу виконання курсової роботи у методичних вказівки наведено укрупнені нормативи й довідкові матеріали. Деякі наведені зазначені показники, відсоткові співвідношення і взяті коефіцієнти близькі до середнім сформованим на діючих підприємствах, тому призначені під навчальні целей.

Усі розділи техтрансфинплана розраховуються під час використання діючих довідників, прейскурантів та об'єктивності даних методичних указаний.

При розрахунку курсової роботи необхідно ухвалити щонайменше двох марок рухомого состава.

Кожен розділ курсової роботи закінчується таблицею, які мають мати назва і порядковий номер. Перед упорядкуванням таблиць необхідно виконати всі розрахунки у суворій послідовності з відповідними поясненнями і посиланнями на літературні джерела. Розрахунки здійснюються за однієї марці автомобіля чи автопоїзди, а, по іншим маркам до таблиць вносяться всі необхідні дані й одержують результати розрахунків без приведення розрахунків зі сторінок расчетно-пояснительной записки.

Курсова робота ради має включати такі складові:. запровадження. вихідні дані. план перевезень вантажів;. виробничу програму по експлуатації рухомого складу;. виробничу програму по ТЕ і ремонту рухомого складу;. план витрати експлуатаційних і ремонтних матеріалів;. план за працею і реальної заробітної платі;. план за собівартістю перевезень;. план з доходів, прибутків і рентабельності;. зведена таблиця техніко-економічних показників АТП;. висновків та пропозицій;. список використаної літератури. Вихідні дані до виконання роботи представлені у додатку 1.

ТЕХТРАНСФИНПЛАН ВАНТАЖНОГО АВТОТРАНСПОРТНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ.

У запровадження необхідно коротко (на 1−2 аркушах) показати актуальність автомобільного транспорту на сучасному розвитку економіки та необхідність планування виробничо-фінансову діяльність АТП для забезпечення конкурентоспроможних транспортних услуг.

Вихідні данные.

Вихідними для розробки техтрансфинплана є: 1. Річний обсяг перевезень вантажів Qгод, тис. тонн; 2. Кількість днів роботи АТП протягом року (режим роботи АТП — Др), днів; 3. Категорія умов експлуатації рухомого складу; 4. Середній пробіг автомобілів початку експлуатації (в частках від ресурсного пробігу); 5. Номенклатура, об'єм і відстань перевезень різних видів вантажів (в %% від загальної кількості) і загальнодосяжний спосіб організації навантажувально-розвантажувальних работ;

Марки рухомого складу студентом вибираються самостоятельно.

1. План перевезень грузов.

План перевезень вантажів є вихідним розділом і розробити плану. Він охоплює перелік основних вантажовідправників із кількості і номенклатури відправлених вантажів, відстані перевезення підгрунтям для вибору моделей рухомого складу і розрахунку показників його использования.

План перевезень вантажів складається формою таблиць 1 і 2.

Таблиця 1 складається виходячи з заданої такий і обсягу перевезень окремих видів вантажів (див. додаток 1).

Клас вантажів визначається щодо окремих їх видам по справочнику.

Відстань перевезення вантажів визначається за такою формулою: lср = Ргод / Qгод, де lср — середнє відстань перевезення вантажів, км; Ргод — річний вантажообіг, ткм;

У таблиці 2 наводяться дані плану перевезень вантажів щодо окремих маркам автомобилей.

Марки автомобілів для перевезення вантажів вибираються студентом самостійно залежно від виду вантажів і способу організації навантажувально-розвантажувальних робіт. Рекомендується використовувати 2−3 марки автомобілів. Величина коефіцієнта використання вантажопідйомності (статичного — ?з) приймається залежно від класу грузов.

Таблиця 3.

Визначення коефіцієнта використання грузоподъемности.

| Клас | Значення коефіцієнта |Середнє значення для | |вантажу |використання вантажопідйомності | | | |(?з) |розрахунків | |1 |1,0 |1,0 | |2 |0,71 — 0,90 |0,80 | |3 |0,51 — 0,70 |0,60 | |4 |0,41 — 0,50 |0,50 |.

Розмір ?з під час перевезення вантажів з питому вагу менш 1,0 в автоцистернах приймається рівним питомій вазі при ємності цистерни (в м3), рівної вантажопідйомності автомобіля (в тоннах).

Кількість їздець із вантажем визначається за такою формулою: nе = Qгод / (q ?з), де q — середня (номінальна) вантажопідйомність автомобіля, тонн;

Розмір коефіцієнта використання пробігу (?) і тривалість простоїв автомобілів під вантаженням і розвантаженням на 1 їздку (tп.р) приймаються залежно від середнього відстані перевезення вантажів, вантажопідйомності автомобіля і способу організації навантажувально-розвантажувальних робіт (табл. 4−7).

Потрібне кількість автомобілів в експлуатації, щодня працюючих на лінії до виконання заданого обсягу перевезень равно:

Аэ = Qгод / (Qсут Др), де Qсут — добовий обсяг перевезень 1 автомобіля, тонн.

Таблиця 4.

Розрахункові значення коефіцієнтів використання пробігу автомобилей.

|Бортові автомобілі |Автомобілі-самоскиди | |Відстань |Коэфф. |Відстань |Коэфф. |Відстань |Коэфф. | |перевезення, |использ. |перевезення, |использ. |перевезення, |использ. | |км |пробігу (?) |км |пробігу (?) |км |пробігу (?)| |1 |0,47 |15 |0,59 |1 |0,48 | |2 |0,48 |20 |0,59 |2 |0,48 | |3 |0,50 |25 |0,61 |3 |0,49 | |5 |0,53 |30 |0,62 |5 |0,49 | |7 |0,55 |50 |0,69 |10 |0,50 | |10 |0,57 |100 і від |0,70 |понад 10 |0,50 |.

Примітка: Коефіцієнт використання пробігу для бензовозів рекомендується приймати 0,5, т.к. пальне перевозиться переважно по маятниковым маршрутам.

Таблиця 5.

Тривалість простою автомобілів самоскидів під вантаженням і розвантаженням на 1 ездку.

|Грузоподъемность автомобиля|Нормы часу простою, включаючи | |(автопоїзди) |допоміжні операції для 1 класу вантажів| | |(хв.) | | |Вантаження |Розвантаження | |До 3,5 т включно |2,0 |1,0 | |Понад 3,5 до 5,0 т включит.|2.2 |1,8 | |Понад 5,0 до 10,0 т включ. |3,0 |2,0 | |Понад 10,0 до 25,0 т включ.|3,2 |2,8 | |Понад 25 до 30,0 т включ. |5,0 |3,0 | |Понад 30 до 40,0 т включ. |7,0 |4,0 |.

Таблиця 6.

Норма часу на наливання і слив самопливом автомобільних цистерн.

(на повну ємність цистерни) |Вантажопідйомність автомобіля на |Наливання чи слив, хв. | |шасі якого змонтована | | |цистерна | | | |Рідкі |В'язкі |Ассенизацион-ные| | |вантажі |вантажі |вантажі | |До 1,5 т включно |7 |10 |11 | |Понад 1,5 до 3,0 т включить. |11 |14 |17 | |Понад 3,0 до 5,0 т включить. |15 |19 |23 | |Понад 5,0 до 7,0 т включить. |18 |23 |28 | |Понад 7,0 до 10,0 т включить. |22 |28 |33 | |Понад 10,0 до 15,0 т включить. |26 |33 |38 | |Понад 15,0 до 20,0 т включить. |28 |37 |43 | |Понад 20,0 до 25,0 т включить. |32 |42 |50 | |Понад 25 т |39 |49 |60 |.

Таблиця 7.

Норми часу простою бортових автомобілів в пунктах вантаження та разгрузки.

|Грузоподъем-но|Способ погрузки-разгрузки | |сть автомобіля| | | | | |(автопоїзди) | | | |Механізований |Немеханизированный | | |Навалювальні |Інші вантажі, |Навалювальні |Інші вантажі, | | |вантажі |включаючи |вантажі |включаючи | | | |будівельні | |будівельні | |У пунктах навантаження | |До 1,5 т вкл. |4 |9 |14 |19 | |Від 1,5 до 2,5 |5 |10 |15 |20 | |т | | | | | |Від 2,5 до 4,0 |6 |12 |18 |24 | |т | | | | | |Від 4,0 до 7,0 |7 |15 |21 |29 | |т | | | | | |Від 7,0 до 10 т|8 |20 |25 |37 | |Від 10 до 15 т |10 |25 |30 |45 | |Від 15 до 20 т |14 |35 |35 |56 | |Від 20 до 30 т |19 |45 |50 |76 | |Від 30 до 40 т |26 |63 |61 |98 | |Понад 40 т |38 |90 |78 |130 | |У пунктах розвантаження | |До 1,5 т вкл. |4 |9 |18 |13 | |Від 1,5 до 2,5 |5 |10 |10 |15 | |т | | | | | |Від 2,5 до 4,0 |6 |12 |12 |18 | |т | | | | | |Від 4,0 до 7,0 |7 |15 |14 |18 | |т | | | | | |Від 7,0 до 10 т|8 |20 |16 |28 | |Від 10 до 15 т |10 |25 |19 |34 | |Від 15 до 20 т |13 |32 |21 |40 | |Від 20 до 30 т |15 |40 |27 |52 | |Від 30 до 40 т |20 |49 |35 |64 |.

Тн vт? q? з Добовий обсяг перевезень: Qсут = ———————-, lср + tп-р vт? де Тн — тривалість перебування автомобілів на лінії на добу (час у «вбранні), годину.; vт — середня технічна швидкість автомобіля, км/ч;

Тривалість перебування у наряді автомобіля на добу (Тн) рекомендується прийняти для бортових автомобілів і бензовозів 10−11 годин, а для автомобилей-самосвалов 9−10 часов.

Таблиця 8.

Розрахункові значення величини технічної швидкість руху автомобилей.

|Поодинокі автомобілі |Автопоїзди | |lср |vт |lср |vт |lср |vт |lср |vт | |1 |19 |15 |27 |5 |23 |25 |27 | |3 |22 |25 |28 |7 |24 |50 |28 | |5 |24 |50 |30 |10 |25 |75 |29 | |7 |24 |75 |30 |15 |26 |100 |30 | |10 |26 |св.100 |30 |20 |26 |св.100 |30 |.

2. Виробнича програма по експлуатації рухомого состава.

Виробнича програма для вантажних АТП для вантажних АТП складається за такою форме:

Таблиця 10.

Розрахунок коефіцієнта випуску автомобілів на линию.

Розрахунок за таблицею 10 виробляється на одне автомобіля окремих марок й отримана величина коефіцієнта випуску на лінію приймається для усіх автомобілів даної марки.

Ресурсний пробіг автомобіля дорівнює: Lр = Lрн Кр, Кр = К1 К2 К3? 0,5, де Lрн — нормативний ресурсний пробіг даної марки автомобіля (з довідника), км; Кр — коефіцієнт коригування ресурсного пробігу; К1, К2,К3 — коефіцієнти коригування ресурсного пробігу залежно від, відповідно, умов експлуатації, модифікації рухомого складу і кліматичних умов. (Дані коефіцієнти приймаються відповідно до «Положенням про ТЕ і ремонті рухомого складу автомобільного транспорту »). Середньодобовий пробіг дорівнює: lсс = Lобщ /АДраб = nе lср / (? Аэ Др). Кількість днів роботи автомобіля за цикл: Драб ц = Lр / lср. Простий автомобіля в ТЕ і поточний ремонт за цикл: Дто-тр = Lр dто-тр / 1000, де dто-тр — норма простою автомобіля в ТЕ і ТР в днях на 1000 км пробігу, дней.

Таблиця 11.

Тривалість простою автомобілів в ТЕ і ТР (в днях).

Примітка: Тривалість простою автомобілів в ТЕ і ТР коригується шляхом множення нормативів на коефіцієнт К4 (з «Положення… »).

Кількість днів, у циклі: Дц = Драб ц + Дто-тр + Дпр .

Коефіцієнт переходу від циклу до року: ?ц = Др / Дц .

Кількість днів простою автомобіля в ТЕ і ТР протягом року: Дто-тр рік = Дтотр? ц .

Кількість днів простою автомобіля в справному стані по організаційним причин (бездоріжжі, відсутність роботи, пального, автошин, хвороба водія та інших.) приймається по середнім фактичним даним, сформованим на АТП за попередній період. У навчальних цілях можна взяти розмір цих днів, у розмірі 5−7% кількості днів роботи АТП протягом року (Дпр = (0,05−0,07) Драб ц).

Кількість днів роботи автомобіля протягом року: Драб рік = Драб ц? ц .

Коефіцієнт випуску автомобіля на лінію: ?в = Драб рік / Дк ,.

где Дк — кількість календарних днів на рік (Дк = 365), дней.

Кількість авто-дней роботи протягом року, а-дней.

АДраб = Ас Драб рік .

Кількість авто-дней для підприємства, а-дней.

АДи = АДраб / ?ц.

Среднесписочное кількість автомобілів, ед.

Ас = АДи / Дк .

Автомобиле-часы у роботі, а-час.

АЧраб = АДраб Тн. .

Загальна вантажопідйомність автомобілів, тонн.

Аq = Ас q.

Загальний пробіг усіх автомобілів протягом року, км.

Lобщ = Lгр /? .

Пробіг усіх автомобілів із вантажем, км.

Lгр = nе lср .

Вироблення автомобіля за сутки:

Qсут = Qгод / АДраб, тонн.

Рсут = Ргод / АДраб, ткм.

Довжина груженой їздки, км lгр = Lгр / nе .

Середнє відстань перевезення вантажів, км.

lср = Ргод / Qгод .

Статичний коефіцієнт використання грузоподъемности:

?з = Qгод /(q nе) .

Кількість їздець із вантажем, од. nе = Qгод / (q ?з) .

3. План технічного обслуговування і ремонту рухомого состава.

Періодичність ТЕ автомобілів коригується з допомогою коефіцієнтів К1 і К3 (див. «Становище… »). К1 К3? 0,5.

Кількість списань автомобілів протягом року: Nсп = Lобщ / Lр, ед.

Кількість ТО-2 усіх автомобілів протягом року: Nто-2 = Lобщ / Lто-2, ед.

Кількість ТО-1 усіх автомобілів протягом року: Nто-1 = Lобщ / Lто-1, од., де Lто-2 і Lто-1 -скориговані пробіги, відповідно до ТО-2 і ТЕ- 1, км.

Кількість ЕОс усіх автомобілів протягом року: NЕос = АДраб, ед.

Кількість ЕОт усіх автомобілів протягом року: NЕот = 1,6 NТО-2.

Кількість сезонних обслуживаний приймається з розрахунку двох сезонних обслуживаний на одне автомобіля на рік (щодо переходу з зимового періоду експлуатації на літній і навпаки). Зазвичай цей вид обслуговування поєднується з черговою ТО-2, збільшуючи його трудомісткість на 20% (за винятком автомобілів сімейства КамАЗ котрим трудомісткість сезонного обслуговування становить 15,1 ч-час — для КамАЗ-5320).

Тоді кількість ЗІ усіх автомобілів протягом року становитиме: Nсо = 2 Ас, ед.

Трудомісткість ТЕ автомобілів коригується з допомогою коефіцієнтів К2 і К5, а трудомісткість ТР — К1, К2, К3, К4, К5 (див. «Становище… »).

Таблиця 13.

Розподіл вантажних автомобілів по технологічно сумісним группам.

|Тип |Технологічно сумісні групи з базовим моделям | |рухомого |автомобілів | |складу | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |Вантажні |ІЖ |УАЗ, |ГАЗ |ЗІЛ, КАЗ, |МАЗ, | |автомобілі | |ЕрАЗ | |Урал |КамАЗ, | | | | | | |КрАЗ |.

Трудомісткість окремих видів ТЕ і ТР визначається по формулам:

Тто-2 = tто-2ск Nто-2, ТЕОс = tЕОсск NЕОс, Ттр = Lобщ tтрск / 1000 ,.

Тто-1 = tто-1ск Nто-1, ТЕОт = tЕОтск NЕОт, де tто-2ск tто-1ск tЕОсск tЕОтск tтрск — скориговані трудомісткості, відповідно ТО-2, ТО-1, ЕОс, ЕОт і ТР, ч-час.

Трудомісткість всіх ЗІ протягом року дорівнює: Тсо = 0,2 tто-2ск 2 Ас = 0,2 tто- 2ск Nсо. для автомобілів КамАЗ: Тсо = tСО камаз-5320 К2 2 Акамаз ,.

Загальна трудомісткість всіх ТЕ і ТР равна:

Тто-тр = ТЕос+ТЕот+Тто-1+Тто-2+Ттр+Тсо, ч-час.

4. План витрати експлуатаційних і ремонтних материалов.

План матеріально-технічного постачання розробляється з єдиною метою визначення потрібного кількості матеріальних ресурсів задля забезпечення нормальної роботи автомобільного парку і під час встановленого плану перевезень. Планом визначається потреба підприємства у автомобільному паливі, мастильних і обтиральних матеріалах, автомобільних шинах, запасних частинах до автомобілів, матеріалах для ТЕ і ремонту рухомого состава.

Потреба паливі за проведення перевезень вантажів розраховують окремо з кожної марці палива з урахуванням лінійних норм витрати палива по кожної марці рухомого состава.

Для бортових вантажних автомобілів чи автопоїздів нормируемое значення витрати палива визначається по формуле:

Qн = 0,01(HL Lобщ + HP Pткм)(1 + 0,01 D), де Qн — нормативний витрати, л.; HL — лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля (для автопоїздів HL = HL ред + Hg Gпр, де HL ред — базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля (тягачі); Hg — норма витрати палива на додаткову масу причепа чи напівпричепи, л/100 ткм; Gпр — власна маса причепа (напівпричепи), тонн), л/100 км; HP — лінійна норма витрати палива на транспортну роботу, л/100 ткм; Lобщ — загальний пробіг автомобілів даної моделі, км; D — поправочний коефіцієнт (сумарна відносна надбавка чи зниження) до нормі в процентах.

Для вантажних бортових автомобілів і автопоїздів, виконують роботу. що враховується в тонно-км, норма на 100 ткм прописані у залежність від виду використовуваного палива на наступних розмірах: бензин — 2 л; дизельне паливо — 1,3 л; стиснений природного газу (СПГ) — 2 м³.

Працюючи бортових автомобілів з причепами і сідельних тягачів з напівпричепами, лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзди поповнюється кожну тонну власної маси причепів і напівпричепів в залежність від виду палива на наступних розмірах: бензин — 2 л; дизельне паливо — 1,3 л; стиснений природного газу (СПГ) — 2 м³.

Для автосамосвалов і самосвальных автопоїздів нормируемое значення витрати палива визначається по формуле:

Qн = 0,01 HLапс Lобщ (1 + 0,01 D) + Hn nе, де HLапс — лінійна норма витрати палива самосвального автопоїзди HLапс = HL + HР (Gпр + 0,5 q), л/100 км (де HL — базова лінійна норма автомобіля самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км; Hр — лінійна норма витрати палива на транспортну роботи й на додаткову масу причепа чи напівпричепи, л/100 ткм; Gпр — власна маса причепа, напівпричепи, т; q — вантажопідйомність причепа, т); Lобщ — загальний пробіг автомобілів даної моделі, км; Hn — додаткова норма витрати палива на кожну їздку із вантажем автомобіля самоскида, л/езд. (0,25 л бензину, 1 л дизельного палива чи 0,25 м³ газу); nе — кількість їздець з вантажем даної моделі самоскида, езд.; D — поправочний коефіцієнт (сумарна відносна надбавка чи зниження) норму в процентах.

Працюючи автомобілів самоскидів з самосвальными причепами лінійна норма витрати палива кожну тонну власної маси причепа пройшли й половини номінальною вантажопідйомності: бензин — 2 л; дизельне паливо — 1,3 л; стиснений природного газу (СПГ) — 2 м³.

Норми витрати палива підвищуються у таких умовах:. під час роботи в зимову пору року: в помірної зоні - 5 міс. до 10%, у холодній зоні - 10 міс. до 15%;. при погодинної роботі вантажних бортових автомобілів чи його стала робота у ролі технологічного транспорту — до 10%;. робота у кар'єрах (з такими тяжкими дорожніми умовами), рух щодо полю (при сільгоспроботах), і навіть при вывозке лісу (на лісових ділянках поза основний магістралі) — до 20%;. робота у важких дорожніх умовах перетворюється на період сезонної бездоріжжя, снігових заметів — до 35% терміном трохи більше місяця. Норми витрати палива знижуються у таких випадках:. під час роботи на заміських дорогах з удосконаленим покриттям, що у задовільний стан — до 15%;

За необхідності застосування одночасно кількох надбавок лінійна норма витрати палива встановлюється з урахуванням суми чи різниці цих надбавок.

На внутригаражные роз'їзди і технічні потреби АТП (техогляди, регулювальні роботи, обкатка двигунів після ремонту й ін.) нормативний витрати ні перевищувати 0,5% від загального його кількості, споживаного АТП.

Лінійні добові норми витрат палива наведені у справочниках.

Норми витрати мастильних і обтиральних матеріалів розраховують окремо за кожним видом і марці матеріалів. До мастильним матеріалам ставляться олії для двигунів, трансмісійні олії, спеціальні оливи й пластичні (консистентні) мастила. Норми витрати мастильних матеріалів встановлено на 100 л (м3 СПГ) загального витрати палива, розрахованого за нормами для даного автомобіля. Норми витрати масел прописані у літрів на 100 л (м3 СПГ) витрати палива, добові норми витрат мастил, відповідно кілограмах на 100 л (м3 СПГ) витрати топлива.

Норми витрати мастильних матеріалів знижуються на 50% всім автомобілів, що у експлуатації у три роки (крім автомобілів ВАЗ і іномарок). Норми збільшуються до 20% для автомобілів, що у експлуатації понад вісім років. Витрата мастильних матеріалів при капітальний ремонт агрегатів автомобілів встановлюється у вигляді, рівному однієї заправної ємності системи мастила даного агрегата.

Індивідуальні добові норми витрат мастильних матеріалів наведені у справочниках.

Витрата обтиральних матеріалів визначають, виходячи з норми витрат за одиницю рухомого складу (до 15 кг на рік) і среднесписочного парку автомобилей.

Потреба автомобільних шинах розраховують окремо в кожному розміру шин в комплектах (покришка, камера, ободная лента):

Ni = Lгод і ni / Hшi, де Ni — потрібне кількість комплектів шин і -го найменування, од.; Lгод і - річний пробіг рухомого складу, експлуатуючого шини і -го найменування, км; ni — число коліс рухомого складу, од.; Hшi — нормативний пробіг шин і -го найменування, км (зазвичай 80 000 км).

Потреба запасних частинах і матеріалах неможливо розрахувати в натуральному вираженні, т.к. нині номенклатура запасними частинами, агрегатів і матеріалів реалізації ТЕ і ремонту рухомого складу налічує понад 300 найменувань. У зв’язку з цим розрахунок роблять у вартісному вираженні, тобто. призначають у цілому суму витрат за запасні частини й материалы:

З з. ч-м = Lгод Нз. ч-м Кз. ч-м / 1000, де Нз. ч-м — норми витрат за запчастини і матеріалів на 1000 км пробігу для конкретної марки рухомого складу, крб.; Lгод — річний пробіг даної марки рухомого складу, км; Кз. ч-м — поправочний коефіцієнт, враховує коригування норм витрат за запчастини і матеріалів з цієї марці рухомого состава.

Норми витрат за запчастини і матеріалів встановлено для другий категорії умов експлуатації рухомого складу. Працюючи за умов першої категорії застосовують поправочний коефіцієнт 0,84, а умовах третьої категорії - 1,25. З іншого боку, норми витрат збільшуються: для автосамосвалов, працівників коротких плечах (до 5 км) — на 20%, для автосамосвалов з цими двома причепами — на 25%, для бортових автомобілів з однією причепом — на 15%, для бортових автомобілів з цими двома причепами і самоскидами з однією причепом — на 20%. Норми витрат за запчастини і матеріалів наведені у справочниках.

Результати підрахунків заносять в таблицю 13.

Таблиця 13.

План матеріально-технічного постачання АТП |Найменування показників | Ед. |Марки автомобилей|Всего | | |измер.| |по | | | | |парку | | | |1 |2 |… | | | | |марка |марка | | | |ПАЛИВО ДЛЯ АВТОМОБІЛІВ | | | | | | |Загальний пробіг автомобілів протягом року |км | | | | | |Річний вантажообіг |ткм | | | | | |Кількість їздець із вантажем | | | | | | |(для самоскидів) |езд. | | | | | |Норма витрати палива на 100 км пробега|л/100 | | | | | |на 100 ткм транспортної роботи |л/100 | | | | | |на 1 їздку (для самоскидів) |л/езд.| | | | | |Витрата пального на пробіг автомобіля | | | | | | |Витрата пального на транспортну роботу |л | | | | | |Загальний витрата на пробіг і транс. роботу |л | | | | | |Додатковий витрата працювати в |л | | | | | |зимових умовах | | | | | | |Витрата пального на внутригаражные потреби |л | | | | | |Відсоток збільшення (зниження) витрати | | | | | | |палива |л | | | | | |Разом загальний витрати | | | | | | |Вартість 1 л палива |% | | | | | |Загальна вартість палива |л | | | | | | |крб. | | | | | | |крб. | | | | | |МАСТИЛЬНІ І ОБТИРОЧНЫЕ МАТЕРІАЛИ | | | | | | |А. олію для двигунів | | | | | | |Загальний витрата олії | | | | | | |Вартість 1 л олії |л | | | | | |Загальна вартість олії для двигунів |крб. | | | | | |Б. трансмісійне мастило |крб. | | | | | |Загальний витрата олії | | | | | | |Вартість 1 л олії |л | | | | | |Загальна вартість трансмиссионного олії |крб. | | | | | | |крб. | | | | | |У. спеціальні олії | | | | | | |Загальний витрата олії | | | | | | |Вартість 1 л олії |л | | | | | |Загальна вартість спеціального олії |крб. | | | | | | |крб. | | | | |.

Закінчення таблиці 13. |Найменування показників | Ед. |Марки автомобилей|Всего | | |измер.| |по | | | | |парку | | | |1 |2 |… | | | | |марка |марка | | | |Р. консистентная мастило | | | | | | |Загальний витрата мастила |кг | | | | | |Вартість 1 кг мастила |крб. | | | | | |Загальна вартість консистентної мастила |крб. | | | | | |Д. обтиральний матеріал | | | | | | |Загальний витрата обтирочного матеріалу |кг | | | | | |Вартість 1 кг обтирочного матеріалу |крб. | | | | | |Загальна вартість обтирочного матеріалу |крб. | | | | | |РАЗОМ витрат за мастильні і обтирочные | | | | | | |матеріали |крб. | | | | | | АВТОМОБІЛЬНІ ШИНИ | | | | | | |Загальний пробіг автомобілів |км | | | | | |Кількість комплектів шин автомобілем| | | | | | | |од. | | | | | |Нормативний пробіг одного комплекту |км | | | | | |Необхідна кількість комплектів шин | | | | | | |Вартість однієї комплекту шин |од. | | | | | |Загальні видатки автомобільними шинами |крб. | | | | | | |крб. | | | | | |ЗАПАСНІ ЧАСТИНИ І МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ТЕ І | | | | | | |РЕМОНТУ РУХОМОГО СОСТАВА | | | | | | |Норма витрат за запчастини | | | | | | |на 1000 км пробігу | | | | | | |Загальні видатки запчастини |крб. | | | | | |Норма витрат за матеріали |крб. | | | | | |на 1000 км пробігу | | | | | | |Загальні видатки матеріали |крб. | | | | | |Поправочний коефіцієнт |крб. | | | | | |Разом витрат за запчастини і |% | | | | | |матеріали | | | | | | | |крб. | | | | |.

5. План за працею і реальної заробітної плате.

Розробка плану з праці і реальної заробітної платі має своєю метою визначити необхідну кількість працівників усіх категорій, рівень продуктивність праці і фонди зарплати на запланований период.

5.1 Розрахунок чисельності та фонду зарплати водителей.

Среднесписочная чисельність водіїв вантажного АТП (Nвод) визначаться по формуле:

Nвод = (АЧраб + АЧвто-р + АЧп-з) / Фвгод, де АЧраб — кількість авточасов роботи водіїв на лінії, годину.; АЧвто-р — кількість авточасов участі водіїв ТЕ і ремонті, годину. (приймається з фактичного участі водіїв ТЕ і ремонті, сформованого на АТП); АЧп-з — кількість авточасов подготовительно-заключительного часу у водіїв, годину. (приймають з розрахунку 0,3 години змінюють, тобто. АЧп-з = 0,3 АДраб); Фвгод — річний фонд робочого дня водіїв, час.

Фвгод = [Дк — (Дв + Дпр + Дотп + Дд. о + Дб + Дгос)]Тсм — Дпредпр, де Дк — число календарних днів на рік; Дв — число вихідних днів на рік; Дпр — число святкових днів на рік; Дотп — число днів основного чергового відпустки; Дд. о — дні додаткового відпустки; Дб — дні неявок через хворобу (до 3% числа календарних днів на рік); Дгос — дні неявок у зв’язку з виконанням державних обов’язків (0,5 — 1% числа календарних днів на рік); Пмм — тривалість робочої зміни (8 годину при п’ятиденної робочої тижню і 6,7 години — при шестиденної), годину.; Дпредпр — число передсвяткових днів, у року (у дні тривалість робочого дня знижується на 1 час).

Водіям, працюючим автомобілями вантажністю до 3 тонн, відпустку надається у вигляді 21 календарного дня, а водіям, працюючим автомобілями вантажопідйомністю понад 3 тонн — 28 календарних днів. З іншого боку, особи які у АТП більш 2-х років отримують додаткова відпустка у кількості 3 днів. При плануванні можна взяти, що правом на додаткова відпустка користуються 2/3 персоналу, отже число днів додаткового відпустки приймають рівним 2 дням.

Загальний фонд зарплати водіїв складається з фонду основний зарплати і фонду додаткової заробітної платы.

Фонд основний зарплати водіїв складається з: o сплати перевезення тонни вантажу; o сплати виконані тонно-километры; o сплати що у ТЕ і ремонті автомобілів; o надбавки за класність; o доплат за експедирування, суміщення професій вантажника та інших; o премий.

Відрядна розцінка за простий під погрузочно-разгрузочными роботами за 1 тонну вантажу равна:

Pm = Cчас tп-р / (q ?), де Cчас — годинна тарифна ставка водія класу, руб.

Відрядна розцінка за 1 ткм:

Pткм = (Tдв + tп-з) Cчас / (vт q? ?), де Tдв — час у русі, однакову 1 годину; tп-з — подготовительнозаключне час, приходящееся одну годину руху (0,3 часа);

Оплата за перевезення тонни і виконані тонно-километры визначається множенням обсягу перевезень вантажів і вантажообігу на відповідні відрядні розцінки. Сума оплат за перевезення тонни і виконані тонно-километры становить сдельный фонд зарплати водителей.

Участь водіїв ТЕ і ремонті (ЗПто-рвод) оплачується в відповідність до привласненим їм кваліфікаційним розрядам ремонтних робочих (зазвичай четвертим розряду) пропорційно відпрацьованим годинах, т. е.:

ЗПто-рвод = АЧвто-р СчасIV, де СчасIV — годинна тарифна ставка ремонтного робочого 4-го розряду, руб.

Надбавка за класність становить для водіїв 2-го класу — 10%, для водіїв 1-го класу — 25% від годинниковий тарифної ставки за відпрацьоване час й по формуле:

Нкл = Счас АЧраб (0,25 Nвод1 / Nвод + 0,10 Nвод2 / Nвод), де Nвод1, Nвод2 — чисельність водіїв, відповідно 1-го і другого класів (встановлюється по фактичним даним чи приймається у вигляді 35% водіїв 1 класу тут і 30% водіїв 2 класу), чел.

Доплати за експедирування, суміщення професій вантажника, до праці у вихідні дні й у нічний час умовно беруть у розмірі 25% від тарифного фонду зарплати. Тарифний фонд зарплати водіїв равен:

ЗПтарвод = Счас (АЧраб + АЧвто-р + АЧп-з).

Премії у виконанні виробничих завдань можна взяти в розмірі до 30% від сдельного фонду зарплати водителей.

Розмір додаткової зарплати може бути прийнятий 12% від фонду основний заробітної платы.

Розрахунки зводять в таблицю 14.

Таблиця 14.

5.2 Розрахунок чисельності та фонду зарплати ремонтних рабочих.

Потрібне кількість ремонтних робочих призначають у відповідність до виробничої програмою і трудомісткістю робіт з ТЕ і ремонту рухомого складу по формуле:

Nрр = (Тто-тр — АЧвто-р) / Фрргод, де Фрргод — річний фонд робочого дня ремонтного робочого, час.

Фрргод = [Дк — (Дв + Дпр + Дотп + Дд. о + Дб + Дгос)]Тсм — Дпредпр .

При розрахунку дійсного фонду робочого дня ремонтного робочого тривалість відпустки беруть у середньому 21 календарний день, кількість невыходов за хворобами і держ. обов’язків — 7 днів. Інші показники формули аналогічні водителям.

Загальний фонд зарплати ремонтних робочих складається з основний рахунок і додаткової зарплати. Фонд основний зарплати полягає: o з зарплати за тарифом; o з доплат до заробітної плати; o з премий.

Заробітну плату за тарифом визначається з годинниковий тарифної ставки ремонтного робочого 4-го розряду (як найбільш поширеного розряду робіт, за ТЕ і ремонті) і спільного кількості часу, відпрацьованого ремонтними робітниками: ЗПрртар = СчасIV (Тто-тр — АЧвто-р).

Розмір доплат до зарплаті становить 15% від зарплати по тарифу, премії у виконанні виробничих завдань — 30% від зарплати по тарифу.

Додаткова вести ремонтних робочих можна прийняти в 10% від суми основний заробітної платы.

Результати підрахунків зводять в таблицю 15.

Таблиця 15.

Чисельність та Фонд зарплати ремонтних рабочих.

5.3 Розрахунок чисельності та фонду зарплати решти персоналу АТП.

До решти персоналу АТП відносять: o подсобно-вспомогательных робочих; o адміністративно-управлінський персонал (ІТП і служащие).

Кількість подсобно-вспомогательных робочих умовно то, можливо вважають у розмірі 30% кількості ремонтних робочих. Середньомісячна вести цієї категорії робітників становить 700−1000 рублів. Тоді до загального фонду зарплати подсобно-вспомогательных робочих буде равен:

ФЗПп-всп = Nп-всп 12 ЗПп-вспмес .

Чисельність адміністративно-управлінського персоналу визначається відповідності зі штатний розклад. З метою планування можна взяти, що у чисельності цього персоналу інженерно-технічні працівники (ІТП) становлять 60% (зі середньомісячної заробітною платою 1300−3500), а службовці 40% (середньомісячна вести 500−900 рублей).

Нині загалом АТП водії становить приблизно 60−70% від кількості персоналу, ремонтні й допоміжні робочі - 20−30%, а адміністративно-управлінський персонал — 10−20%.

Якщо прийняти це до уваги, що кількість водіїв, ремонтних і подсобно-вспомогательных робочих розрахована і її становить 80−90%, то вся кількість працівників АТП становить 100%. З цієї пропорції можна визначити чисельність адміністративно-управлінського персоналу, а ще через їх середньомісячну зарплатню — фонд зарплати цієї категорії работников.

Продуктивність праці одного працівника АТП (ПТАТП) вимірюється величиною загального доходу на рублях, що припадає однієї среднесписочного працівника, зайнятого в основний діяльності. Продуктивність праці водіїв (ПТвод) визначається розподілом обсягу транспортної роботи (вантажообігу) кількості водіїв АТП. Продуктивність праці ремонтних робочих (ПТрр) визначається ставленням трудомісткості робіт з ТЕ і ремонту, виконаних даної категорією робочих до среднесписочному кількості ремонтних рабочих.

Результати виконаних розрахунків зводимо в таблицю 16.

Таблиця 16.

6. План за собівартістю перевозок.

Собівартість перевезень є комплексним економічним показником, що характеризує економічні результати і якість роботи АТП і становить грошовий вираз витрат, вироблених АТП на виробництво одиниці транспортної работы.

Витрати на перевезення групують за статтями залежно від своїх назначения.

Стаття «Основна додаткова вести персоналу на АТП з нарахуваннями із соціального страхуванню «включає у собі: основну зарплатню всіх працівників АТП, надбавки, доплати до заробітної плати, премії, нарахування на зарплатню (38,5% від загального фонду зарплаты).

У статтю витрат «Паливо для автомобілів «входить вартість всіх видів палива, використовуваних при експлуатації автомобілів цьому АТП.

Витрати за 57-ю статтею «Мастильні й інші експлуатаційні матеріали «враховують видатки даний вид ресурсів на АТП.

За статтею «Технічне обслуговування може й поточний ремонт рухомого складу «планують видатки ТЕ і ТР (капітальні ремонти виконують за рахунок коштів фонду амортизації). Сюди входять вартість матеріалів і запасними частинами до автомобилям.

Витрати за 57-ю статтею «Відновлення зносу і ремонт автомобільних шин «визначають виходячи з пробігу автомобілів, кількості шин, гарантійного пробігу однієї шини і вартості одного комплекту шин.

У статтю «Амортизація рухомого складу «входять амортизаційні відрахування, призначені до повного відновлення рухомого складу, що перелічуються на розрахунковий рахунок АТП. Суму амортизаційних відрахувань призначають у відповідно до норм відрахувань залежно від вартості автомобіля та її амортизаційного (ресурсного) пробега:

1). Заст = Цавт Нам /100; 2). Заст = Цавт Lр Нам / (1000 100) .

З першого варіанту розраховують амортизаційні відрахування для: o вантажних автомобілів, вантажністю до 2 т; o кар'єрних автосамосвалов; o причепів і напівпричепів; o легкових авто у (крім автомобилей-такси); o автобусів особливо малого класу (довжиною до 5 м) крім маршрутних таксі; o відомчих автобусів; o спеціальних автомобилей.

Для даних автомобілів норма амортизаційних відрахувань (Нам) встановлена у відсотках від початкового вартості автомобилей.

Всім інших автомобілів, видатки амортизацію розраховують з норми амортизаційних відрахувань до відсотках від початкового вартості автомобілів на 1000 кілометрів ресурсного пробега.

Величини норм амортизаційних відрахувань наведені у справочниках.

У статтю «Загальногосподарські витрати «включають вартість електроенергії, теплової енергії; плату користування землею; вартість змісту вищих організацій за статутами і договорами; амортизацію на повне відновлення по іншим основних фондів; плату за воду; медичне страхування страхування майна, забрудненню довкілля, зміст автомобілів хозобслуживания; плати за відсоткам за короткостроковий кредит; податки: з власників транспортних засобів, для закупівлі транспортних засобів і др.

Величина загальногосподарських витрат приймається з яка виникла АТП структурі відповідних витрат. З метою планування ці витрати, умовно, можна розрахувати з наступного умови: 4,5 рублів накладних витрат на 1 авточас роботи автомобилей.

Потому, як розраховані витрати на кожній статті, визначають собівартість автомобільних перевезень розподілом суми витрат з змісту автомобільного парку за певний період (?З) на виконану за той час транспортну роботу (Ргод).

Результати підрахунків зводимо в таблицю 17.

Таблиця 17.

7. План з доходів, прибутків і рентабельности.

Валові доходи АТП (Двал) визначаються підсумовуванням доходів, отримані від всіх видів діяльності АТП (перевізній роботи Дпер, транспортно-експедиційних операцій Дтэо, навантажувально-розвантажувальних робіт Дпр та інші робіт й нових послуг Дпр). Двал = Дпер + Дтэо + Дп-р + Дпр .

При визначенні доходів у основному метод прямого рахунки. Доходи від вантажних перевезень при відрядною оплаті водіїв визначають як твір сдельного тарифу на обсяг виконаною транспортної роботи в тоннах. При погодинної оплаті доходи визначають складанням твори встановленого тарифу кількості відпрацьованих годинників та суми додаткової сплати кожен кілометр пробігу. При покилометровой оплаті доходи рівні твору встановленого тарифу спільний пробіг. Доходи від інших напрямів діяльності визначають множенням встановленого тарифу на відповідний обсяг работ.

Тарифна політика АТП і її особливості у цьому чи іншому сегменті ринку залежить від цілей АТП і намічених шляхів їх достижения.

Залежно від економічної становища АТП цілями ціноутворення є: реалізація за будь-яку ціну, не виходить за нижню межу застосування тарифів (стратегія виживання); завоювання лідерства на частці ринку; отримання прибутку в найкоротші терміни; завоювання лідерства за якістю транспортних услуг.

Кожній з поставленої мети відповідає певна цінова політика. Першої мети відповідає орієнтація на низькі тарифи, другий — на невисокі тарифи, третьої та четвертої - на високі і дуже высокие.

Методи встановлення тарифів найчастіше зводяться до двох подходам:

1. Встановлення тарифів за собівартістю. І тут до розрахункової величині собівартості перевезень додається планована норма рентабельності, т. е.

Т = ?З (1 + R/100), де Т — встановлений тариф; ?З — вартість перевезення; R — планована норма рентабельності, %.

Верхня межа планованої норми рентабельності для автотранспортних підприємств складає 35%.

2. Встановлення тарифів по кон’юнктури ринку. І тут розроблені тарифи АТП зіставляють зі що складається кон’юнктурою ринку. У цьому можливо встановлення тарифів по конкуренції, та за співвідношенням попиту й пропозиції. У першому випадку тариф встановлюють відповідно до тарифами основних від конкурентів і відповідно до якістю транспортних послуг АТП, умовами збуту і становищем АТП над ринком. У другий випадок розроблені тарифи коректують відповідно до до попитом на транспортні послуги і пропозиціями щодо конкурентов.

Загальна сума прибутку АТП встановлюється підсумовуванням прибуток від виконання перевезень (з відрахуванням відрахувань для будівництва доріг), транспортно-експедиційних, погрузо-разгрузочных та інших праць і услуг.

Балансова прибуток АТП окреслюється різницю між сумою доходів на всі види роботи і сумою расходов:

Пбал = [(Дпер — 0,02Дпер) + Дтэо + Дп-р + Дпр] - (?Зпер + ?Зтэо + ?Зп-р + ?Зпр), де? Зпер ,?Зтэо,?Зп-р ,?Зпр — витрати, відповідно, на перевезення, транспортно-експедиційні операції, погрузо-разгрузочные та інші праці; 0,02Дпер — відрахування на розмірі 2% від рівня прибутків із залізничних перевезень на будівництво і реконструкцію автомобільних дорог.

За виконання курсової роботи доходи і від інших видів діяльності (транспортно-експедиційних операцій, навантажувально-розвантажувальних та інші робіт) приймаються по фактичним даним, а за її відсутності - приймаються рівними нулю.

Прибуток є найважливішим показником, визначальним освіту фондів економічного стимулювання, внесків до бюджету і культурний рівень рентабельності предприятия.

Рентабельність характеризує економічну ефективність використання основних виробничих фондів АТП і оборотних засобів. Визначають загальну, розрахункову рентабельність і рентабельність производства.

Загальна рентабельність — цей показник суми балансового прибутку Пбал до планованої середньорічний вартості основних виробничих фондів Фосн і нормувальних оборотних засобів Ооб не більше норматива:

Rобщ = Пбал / (Фосн + Ооб) ,.

Це розраховують у відсотках й використовують задля спільної оцінки ефективності роботи предприятия.

Розрахункова рентабельність — цей показник планову суму балансовою прибутку, зменшеної у сумі і щодо оплати основні виробничі фонд і нормируемые його оборотні кошти (в 2% від своїх вартості), фіксованих платежів до бюджету (Фп) і платежів з відсоткам за банківський кредит (Бкр) до планованої середньорічний вартості основних виробничих фондів Фосн і нормувальних оборотних засобів Ооб не більше норматива:

Rрасч = Пбал — [n (Фосн + Ооб) + Фп + Бкр ]/ (Фосн + Ооб), де n — норматив і щодо оплати основні виробничі фонди й нормируемые його оборотні кошти (0,02).

Рентабельність виробництва визначає співвідношення між балансовою прибутком й видатками від перевозок.

Для визначення показників рентабельності необхідно розрахувати вартість основних виробничих фондів і нормувальних оборотних средств.

Вартість ОПФ окреслюється сума вартості рухомого складу, обумовлена множенням среднесписочного кількості автомобілів на балансову вартість одного автомобіля і вартості будівництва, рассчитываемой за нормативами питомих капітальних вкладень на 1 списковий автомобиль.

Фосн = Асп (Цавт + Нуд), Нуд = Нудн Кт Кп Кх Ксс Кэ, де Нуд — норматив питомих капітальних вкладень на 1 автомобіль; Нудн — нормативна величина нормативу; Кт, Кп, Кх, Ксс, Кэ — поправочні коефіцієнти, коригувальні величину нормативу залежно, відповідно, від типу рухомого складу, кількості причепів, способу зберігання автомобілів, середньодобового пробігу автомобілів, умов эксплуатации.

Значення нормативу питомих капітальних вкладень і поправочных коефіцієнтів наведені у додатку 2.

Нормативи власних оборотних засобів призначають у рублях виходячи з середньодобового витрати окремих елементів оборотних фондів і необхідного їх запасу в днях:

Ооб = Зоб Ндн / Дпл, де: Зоб — витрати виробництва відповідно до кошторису на запланований період (рік) у цій елементу оборотних засобів, крб.; Ндн — норма запасу у цій елементу оборотних засобів, днів; Дпл — тривалість планованого періоду (365 дней).

Результати розрахунку нормативу власних оборотних засобів заносимо в таблицю 18.

Таблиця 18.

Річні витрати з окремих статей становитимуть: o річні видатки спецодяг приймають з розрахунку 500 рублів однієї робочого; o малоценный і быстроизнашивающийся матеріал визначають з розрахунку 1300 карбованців на рік 1 автомобіль; o паливо для господарський потреб приймають по фактичним даним, і якщо немає, то ми не враховують; o по іншим матеріалам витрати приймають з розрахунку 350 карбованців на рік 1 автомобиль.

Результати підрахунків з доходів, прибутків і рентабельності заносимо в таблицю 19.

Таблиця 19.

До показників використання ОПФ належить фондовіддача, фондоемкость і фондовооруженность.

Фондовіддача основних виробничих фондів: ФО = Двал / Фосн ,.

Фондоемкость ОПФ: ФЕ = 1/ФО = Фосн / Двал .

Фондовооруженность персоналу: ФВ = Фосн / Nперс, де Nперс — кількість персоналу АТП, чел.

Термін окупності ОПФ: Т = Фосн / Пбал .

Пбал.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень: Є = 1/Т = ——— .

Фосн.

Показника використання оборотних засобів відносять коефіцієнт оборотності і тривалість одного оборота.

Коефіцієнт оборотності дорівнює: Брила = Двал — ПДВ / Ооб, де ПДВ — ставки податку на додану вартість (20% від валового дохода).

Тривалість одного обороту оборотних засобів: Тоб = Дпл / Брила .

8. Зведена таблиця техніко-економічних показників роботи АТП.

По виконанні всіх розрахунків подати основні техніко-економічні показники у зведеної таблиці, яка служити підвалинами наступного аналізу виробничої діяльності предприятия.

Таблиця 20.

Техніко-економічні показники роботи АТП.

На закінчення курсової роботи наводяться основні (конкретні) заходи щодо підвищення продуктивність транспортних засобів і підвищенню прибутків і рентабельності АТП, і навіть список використаної литературы.

Список використаної литературы.

1. Абалонин С. М., Пахомова А. В. Бізнес-план автотранспортного предприятия.

— М.: Транспорт, 1998. 54 з. 2. Автотранспортні кошти. Облік, податки, списання ПММ / Додаток до журналу «Бухгалтерський бюлетень «Вид. 3-тє перероблене і дополненное.

М.: Бухгалтерський бюлетень, 1996/97. — 82 з. 3. Анісімов О.П. Економіка, планування і аналіз діяльності автотранспортних підприємств. — М.: Транспорт, 1998. 245 із чотирьох. Кожин О. П., Мезенцев В. М. Математичні методи в плануванні і потребу керувати вантажними автомобільними перевезеннями: Учеб. для вузів. — М.:

Транспорт, 1994. 304 з п’ятьма. Короткий автомобільний довідник. НИИАТ. — М.: Транспорт, 1994. — 380 з 6-ї. Організація, планування і управління автотранспортних предприятиях:

Учеб. для вузів /М.П.Улицкий, К.А.Савченко-Бельский, Н. Ф. Билибина і др.;

Під ред. М. П. Улицкого. М.: Транспорт, 1994. — 328 із сьомої. Положення про технічне обслуговування і ремонті рухомого складу автомобільного транспорту. — М.: Транспорт, 1986. — 48 з. 8. Рекомендації зі складання трансфинплана автотранспортного предприятия.

Частина 1. М.: НИИАТ, 1988. — 202 з. 9. Трансфинплан автотранспортного підприємства (об'єднання) /М.Д.Столярова,.

В.И.Кузнецов та інших. — М.: Транспорт, 1990. — 238 з. 10. Шутикова Ж. Ф. Бухгалтерський облік на автотранспортном підприємстві. — М.:

Фінанси і статистика, 1999. — 128 с.

Додаток 1.

Вихідні дані до виконання курсової работы.

Нормативи будівництва коригуються поправочными коэффициентами:

Нуд = Нудн Кт Кп Кх Ксс Кэ, де Кт, Кп, Кх, Ксс, Кэ — поправочні коефіцієнти, коригувальні величину нормативу залежно, відповідно, від типу рухомого складу, кількості причепів, способу зберігання автомобілів, середньодобового пробігу автомобілів, умов эксплуатации.

Значення коефіцієнтів Кп, які враховують вплив причіпного складу: |Тип рухомого складу |Кількість причіпного складу |Коэффи-циент| | |(в % кількості автомобилей)|ы Кп | |Вантажні автомобілі |0 |0,90 | | |25 |0,95 | | |50 |1,00 | | |100 |1,10 |.

Значення коефіцієнтів Ксс, які враховують вплив середньодобового пробігу вантажних автомобилей:

|Среднесуточный пробіг автомобилей,|Коэффициенты Ксс | |км | | |100 |0,88 | |150 |0,94 | |200 |1,00 | |250 |1,05 | |300 |1,10 | |350 |1,13 |.

Значення коефіцієнтів Кэ, які враховують вплив умов эксплуатации:

|Категория умов експлуатації |Коефіцієнти Кэ | |1 |0,95 | |2 |1,00 | |3 |1,08 | |4 |1,12 |.

Від загальної вартості будівництва АТП можна взяти вартість спорудження будинків 65%, споруд 12%, вартість обладнання та його монтаж 20% і вартість дорогого інвентарю і пристосувань 3%.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою