Опис системи планер Юніор

Функциональное опис системи планер «Юніор «.

I. Запровадження.

I.1 Опис основних методів описи систем :

I.1.1 Морфологічне опис систем.

Морфологическое опис системи має давати уявлення про будову системи, її підсистемах і елементах. Морфологічне опис може бути вичерпним і від глибини описи і рівня деталізації. Морфологічне опис иерархично. Кількість рівнів описи визначаться складністю системи, тобто створюється опис, дає повну і глибоку оцінку властивостей системи. У ієрархії описи може існувати така щабель, коли способи описи, застосовувані більш високих рівнях стають неприйнятними і потрібно використовувати принципово новий спосіб описи системи. Вивчення морфології, тобто вивчення внутрішнього і зовнішнього устрою системи починається з складу елементів, їхнім виокремленням систему. Елементний склад дозволяє зрозуміти з яких елементів полягає система. Звичайно виконується як структури дуже схожій ієрархічну у своїй опис елементного складу виробляється до n-го рівня, після якого подальше зображення елементного складу позбавляється сенсу через кінцівки числа елементів системи. Елементний склад є як я говорив у вигляді структури, що складається з блоків, кожен із яких відрізняється від іншого номером підсистеми, котрій він створений. Один блок складається з:

1. Склад елементів, тобто перерахування елементів із яких складається дана система чи підсистема.

2. Структура, тобто певний порядок елементів, їхнім виокремленням систему.

3 Зв’язки, тобто зв’язок між елементами підсистеми або зв’язки між підсистемами.

Под елементом у тому описі системи розуміється підсистема, всередину якої опис не проникає, тобто як найпростіший елемент, розглядати що як систему втрачає сенс. Елементний склад то, можливо трьох типів:

1. Гомогенний, тобто що з однотипних чи однакових елементів.

2. Гетерогенний, тобто у якому різні типи елементів.

3. Змішаний, тобто у якому як безліч однотипних, і безліч різнотипних елементів.

Однотипность у разі значить повного подібності чи ідентичності елементів системи, а визначає тільки схожість основних властивостей чи функцій. Гомогенності часто супроводжує надмірність та наявність прихованих можливостей, невикористаних ресурсів, викликаних багаторазовим дублюванням елементів одне одного. Гетерогенні ж елементи вузько специализированны. І хоча вони змогли економічні, ніж гомогенні елементи, зате їх ефективність лише вузьким діапазоном зовнішніх умов, і швидко ламаються поза цього діапазону, при цьому звідси випливає менша надійність гетерогенних систем — адже за виході з експлуатації одного вузькоспеціалізованої елемента інші елементи не зможуть виконувати його функції і найшвидше система перестане функціонувати. Отже гомогенні системи стоять вище гетерогенних за рівнем організації.

Для здобуття права скласти морфологічне опис треба знати складу елементів, зв’язках, структурі в элементном складі.

1. Склад елементів передбачає список назв елементів та його властивостей. Усього існує чотири типи елементів: енергетичні (функція — перетворення енергії, мета перетвореннявиробити необхідну енергію у системі у тому формі, де вона може споживатиметься іншими елементами, важливе властивість — к.п.д. елемента), інформаційні (функціяприйом, запам’ятовування, перетворення інформації, мета перетворення — виробити зручніший форму інформації з вихідної), речові (функція — перетворення речовини будь-якого характеру, мета перетворення — домогтися властивостей речовини відповідно до «замовленням «інформаційного елемента), нейтральні (функція не встановлено).

2.Связи є важливої частиною морфологічного описи системи, оскільки її властивості залежить від характеру зв’язків. Існує сім типів зв’язків: енергетичні (функція — перенесення енергії між елементами), інформаційні (функція — перенесення інформації між елементами), речові (функція — перенесення речовини між елементами), змішані (функція — сукупність функцій попередніх зв’язків), прямі (функція — виконати функції зв’язків, описаних вище чи матеріальних зв’язків у напрямку), зворотні (функція той самий, як і в прямих, але у напрямку), нейтральні (функції не визначено).

3.Структура — визначає характері і стійкість відносин між елементами. Структури діляться п’ять типів: хаотичні, многосвязные, ієрархічні, детерменированыые і змішані.

Морфологическое опис будується по ієрархічному методу шляхом послідовної декомпозиції систем. Рівні декомпозиції системи, рівні ієрархії морфологічного і функціонального описи мають співпадати. Морфологічне опис можна виконати послідовним розчленуванням системи на підсистеми. Це зручно у разі, коли зв’язок між підсистемами рівня ієрархії дуже складні.

I.1.1 Функціональне опис систем.

Функциональное опис розмірковує так, що кожна система виконує деякі функції: просто існує, є областю проживання інший системи, обслуговує систему вищого порядку, є контрольної для деякого класу систем, служить засобом чи матеріалом до створення складнішою чи досконалої системи, є Первосистемой і. т. буд. Основне якість, властиве будь-яку систему — це стосується її функції, відповідно система то, можливо однофункциональной чи багатофункціональної. Залежно від поведінки системи, за впливом на навколишню її середовище, й взаємодії коїться з іншими системами, функції системи можна розподілити у порядку, зі збільшення «рангу » :

1. Пасивне існування, матеріал й інших систем — найбільш проста система, функції якої зводяться тільки в підтримці внутрішнього середовища системи на якомусь рівні, і байдужному відношення до навколишньому середовищі.

2. Обслуговування системи вищого рівня — складніша система, функція якої лише підтримувати власний внутрішній функціонування, а й робота більш високого рівня.

3. Протистояння інших систем чи середовищі - ще складніша система, функція якої - не пасивне існування чи спокійна робота, а виживання, безупинне пристосування до змінюваним, агресивним умовам довкілля.

4. Поглиненна інших систем та органічного середовища — система, до функцій якої входить як виживання, а й активний протиборство зовнішнього середовища, з наступним її захопленням.

5. Перетворення інших систем та середовища — найскладніша система, до функцій яка також входить як захоплення та знищення інших систем, а й їхні послідовне перетворення на речовини чи підсистеми, корисні в цій системі.

Функциональное опис, як і морфологічне иерархично. Функції системи видаються двома шляхами: числовим функционалом, який залежить від функцій, що описують внутрішні процеси, чи якісним функционалом (типу упорядкування лучше-хуже).

Функциональное опис системи можна поставити сімкою:

Sf={T, x, C, Q, y, j h },.

Где T-множество моментів часу, x — безліч миттєвих значень вхідних впливів, С={c: T® x} - безліч допустимих вхідних впливів; Q -безліч станів; yбезліч значень вихідних величин; Y={u:T® y}-множество вихідних величин; f ={T? T? T? з® Q}-переходная функція стану; h: T? Q® y — вихідний відображення; звідрізок вхідного впливу; u — відрізок вихідний величини. Таке опис системи охоплює широкий діапазон властивостей. Раціональний шлях творення функціонального описи залежить від застосуванні такий багаторівневої ієрархії описів, у яких опис вищого рівня системи залежатиме від узагальнених змінних більш нижчого рівня. Отже утворюється наступна ієрархія описи: ефективність (залежить від функціоналу ефективності, який якісно чи кількісно описує діяльність системи) — процеси першого рівня (функції) — параметри першого рівня (функционалы) — процеси другого рівня (функції) — параметри першого рівня (функционалы) — …- процеси n-го рівня (функції) — параметри n-го рівня (функционалы). Де n-ий рівень — останній рівень, про яку можна буде говорити, у описі системи, оскільки він останній, котрій лежить досить багато відомостей.

I.1.3 Інформаційне опис систем.

Как будь-який інший, інформаційне опис має давати уявлення про організацію системи. Воно не лише найскладнішим, а й найбільше глибоким виглядом описи, позаяк у на відміну від морфологічного і функціонального описи, що описують структуру і функції системи в момент часу, описує систему в процесі її функціонування, тобто описує вплив зовнішньому, та інформації. Інформаційне опис дозволяє визначити залежність морфологічних і функціональних властивостей системи від якості і кількість внутрішньої (про собі і привабливий про середовищі) і до зовнішньої (що надходить з довкілля) інформації. Оскільки інформацію про будь-який процес знижує кількість ймовірних фіналів цього процесу, то інформація, отримана системою підвищує ступінь передбачуваності його розвитку. Отже інформація збільшує організованість, упорядкованість системи, тобто потенційну міру передбачуваності майбутнього даної системи, що у своє чергу призводить до зниження ступеня ентропії, тобто невизначеності. Отже, інформація, отримана системою безпосередньо впливає її роботу, отже, і на функціональні властивості її елементів, морфологію. Приватні ж аспекти інформаційного описи можуть стосуватися окремих процесів і подпроцессов. Безліч приватних описів більшою або меншою мірою охоплює чинники організації діяльності системи загалом. Зв’язок між функціональним і сучасних інформаційних описами відбиває ефективність яких і ентропію. Зв’язок між морфологічним і сучасних інформаційних описами відбиває зміна морфологічних властивостей у часі. Інформаційне визначає можливу точність оцінки, як класу подібності систем, продовжує їх близькість всередині класу.

I.2 Обгрунтування вибору функціонального описи системи.

Перед тим, як сісти за роботу, я довго думав, яку систему мені взяти. Я розумів, що треба взяти такої системи, яка б трьом умовам:

1. Система має бути досить ємної для описи, мати суворо иерархичную структуру.

2. Система мусить бути оригінальної та незвичної.

3. Система мусить бути знайомої і відомої й мені настільки, щоб знав її, що називається «аж до останнього гвинтика » .

Я дуже люблю конструювати різні моделі кораблів і планерів. Близько трьох років тому купив планер «Юніор «про яку і піде мова у моїй роботі. Цей планер є досить на точну копію спортивного літака «Як-16 «його виконано з пінопласту і оснащений легким двигуном на вуглекислому газі. На погляд цю систему повністю задовольняє трьох основних умовам, про які я сказав вище: по-перше він з значної частини деталей, що дозволяє великий простір описи; по-друге використання у планері екзотичного двигуна на вуглекислому газі робить систему незвичайної; по-третє сам збирав його й знайомий з роботою та наладкою кожної з його деталей.

После вибору системи, природно почав вибирати метод її описи. Мені важко відразу вирішити, який із них краще використовувати й вирішив розглянути їх усіх і виділити один методом винятку.

Першим я виключив інформаційний метод описи. Чому? Оскільки по-перше інформаційне опис пов’язані з внутрішньої інформацією системи, ні з інформацією, що надходить у систему ззовні, у моїй випадку зміна інформацією системі планер практично одно нулю, оскільки планер перестав бути засобом сприйняття чи обробки інформації та є досить стійку систему тому, що кількість изнашиваемых деталей мало, а час зношування велике. З іншого боку в інформаційному описі багато цифр, змінних і формул, що дуже утрудняє, або навіть зовсім зводить нанівець можливість поняття і осмислення такої роботи. Особливо це шкоду початкового ознайомлення і системи, адже, не зрозумівши її основ, неможливо дати раду її глибинному устрої і функціонуванні. Інакше кажучи інформаційне опис можна лише після глобального й усебічного ознайомлення і системи як виконує опис, і його котрий перевіряє чи котрий використовує.

Теперь мені залишилося вибрати з морфологічного і функціонального описи. І зробив вибір убік функціонального. А ще мене штовхнуло кілька причин.

1.Во-первых головна мета існування будь-який системи — функціонувати, тобто виконувати якусь основної функції чи кілька основних функцій, здійснюваних з допомогою виконання подфункций кожного з його елементів. Тобто для кінцевого користувача системи мало важливо, як влаштована і із чого складається система, йому головне — щоб система виконувала призначену їй функцію, тож якусь-там як це робиться — на її справа.

2.Во-вторых, мій погляд, функціональне опис більш ємно, ніж морфологічне, адже за описі тій чи іншій функції, робиться вказівку те що, від яких параметрів залежить його виконання, зазвичай — якісні характеристики елементів, що забезпечують цю функцію. І і ми отримуємо функціональне письмо речей та список елементів «щодо одного флаконі «. До того ж можна легко додати функціональному опису ієрархічну структуру системи, і ми втратимо з морфологічного описи лише характеристики перетинів поміж елементами (які можна визначити з їхньої функцій).

3.В-третьих, функціональне опис більше адресований порівняння двох систем, оскільки морфологічне подібність зовсім на означає функціонального, через те, що незначне морфологічне відхилення може викликати якісне функціональне відмінність. Так було в деяких випадках морфологічне відмінність знайти неможливо, і виявляється він у істотному і легко що спостерігається відмінності функціональних властивостей (наприклад два півкулі мозку людини).

II. Функціональне опис системи:

II.1 Загальна характеристика системи.

Как вже сказав, обрана мною система планера «Юніор «є моделлю літака «Як-16 », що має все найважливіші вузли (крила, хвіст, фюзеляж, стабілізатори) виконані з пінопласту. Ходовий частиною системи є двигун, використовує енергію стиснутого вуглекислого газу, який споживається зі спеціальних балончиків від сифона. У циліндрі газ розширюється, штовхає поршень, той у своє чергу колінчатий вал, а той — вісь гвинта. З цього можна назвати системоразрушающие (тобто ті, що порушують внутрішню структуру підсистем чи елементів системи) і системотворні чинники (тобто наявність яких конче необхідно для нормальної роботи системи).

Системоразрушающие чинники:

1.Сильный вітер (руйнує систему внаслідок слабкості матеріалу системи — пінопласту).

2.Сильная механічна деформація (теж руйнує систему внаслідок недостатньою міцності пінопласту).

3.Излишний перегрів (деформує пінопластові елементи системи у слідстві їхньої низької температури плавлення (порядку 60 градусів З)).

4.Воздействие хімічних розчинників (проїдають пінопластові елементи через низьку хімічної стійкості пінопласту).

5.Избыточная вологість середовища (утворює іржу на стінках поршня і циліндра, руйнуючи двигун).

6.Излишне низька температура (при низької температури (негативною) двигун перестає працювати, внаслідок сильного зниження к.п.д., через низьку температури довкілля (газ просто більше не розширюватиметься).

Системообразующие чинники:

1.Работа системи у суворо певному діапазоні температур від 20С до 45С.

2.Слабый вітер.

3.Наличие мастила на поршне, валах і циліндрі двигуна.

4.Наличие достатньої кількості вуглекислого газу зарядочном устрої.

5.Прочность кріплення несучих частин планера.

6.Обладание деякою стартовою швидкістю і заввишки (без володіння ними планер може піти у штопор).

Таким чином, можна дійти невтішного висновку що обрана мною система дуже надійна лише у суворо певному стан довкілля, на виході з яких вони можуть зруйнуватися чи перестати функціонувати. Зв’язки цієї системи переважно речові, проте зустрічаються енергетичні (перетворення енергії в двигуні) і змішані (вещественно-энергетические, наприклад, у устрої «паливної системи «- по трубкам переноситься речовина — газ, і навіть енергія).

II.2 Ієрархічна структура системи.

Я довго думав, з чого ж почати опис системи, і, нарешті зрозумів, що найкраще розпочати її опис з ієрархічної структури, оскільки він дає стислий, ємне, наочне, зрозуміле, зручне опис будь-який системи. Адже знаючи, із чого складається кожна підсистема, кожен вузол системи, які елементи у кожному їх, значно простіше розписати їх функції. До того ж ієрархічна структура допомагає не забути про деякі функції, же кожному елементу ієрархічної структури зазвичай відповідає одну функцію. Отже, почну. У процесі побудови ієрархічної схеми мені довелося запровадити скорочення «До. «- кріплення.

Иерархическая структура :

.

Замечание 1:.

В ієрархічному описі я застосовував скорочення «До. «- тобто кріплення і було кріплення складається з кількох частин, здався мені недоцільним застосування п’ятого рівня ієрархічного описи заради описи одного єдиного кріплення. Я лише поясню текстом із чого воно полягає: у цій моделі літака кожне кріплення є жорстку один пластиковий стрижень, який пронизує соединяемую деталь, і сполучається з іншим відповідним стрижнем в інший деталі у вигляді замкнутого гумового шнура. Винятком є двигун, і кріплення шасі, які кріпляться до пластиковому носі і пластиковому дну фюзеляжу з допомогою гвинтів і кріплення закрилків, елеронів и.т.п., які насаживаются на пластиковий стрижень, своєю чергою крепящийся в вирізі крила у вигляді закрылка.

II.3 Функціональне опис системи.

Теперь перейду до найважливішого — до мети моєї роботи — функціональному опису системи. Відразу хотів би зазначити, що з зручності сприйняття рівні й подуровни ієрархічної і функціональної систем збігаються.

Замечание 2:.

Так як назва будь-який функції складається з кількох слів, то написати в однієї рядку неможливо, застосування ж скорочень лише ускладнить і заплутає опис. Я прийняв рішення, не нове, застосовувати для позначення функції цифровий код, причому функція чи функції кожного елемента буду позначати так: 1 — головна функція, 1.1 — функція першої підсистеми (функція несучою системи), 1.2.3 — функція, виконувана третьої подподсистемой другий підсистеми (функція заправної системи), 1.2.3.2 — функція другий подподподсистемой, третьої подподсистемы, другий підсистеми головною системи (функція запирающего кульки).

Замечание 3:.

Я роблю функціональне опис у вигляді: спочатку йде сама функція системи, підсистеми чи елемента, а в дужках — від яких чинників внутрішніх та зовнішніх залежить його виконання.

Функциональное опис системи:

Функции системи першого рівня:

1.Взлететь і планувати протягом довгого часу, навчити початківця авіамоделіста азів конструювання та управління моделлю планера, забезпечити приємне та цікава час провождение моделиста, протягом льотних випробувань планера, забезпечити перемогу у змаганнях моделей такого класу. (якість, потужність, к.п.д. двигуна, наповненість паливної системи, аеродинамічні характеристики планера, його вага, швидкість вітру, температура довкілля, здібності людини, що запускає планер).

Функции підсистем другого рівня:

1.1Обеспечить цілісність планера як створення єдиного цілого шляхом кріплення всіх вузлів планера у собі, забезпечити довге планування літака, обумовлене наявністю несучою поверхні - крила (характеристики корпусу, характеристики крил).

1.2Обеспечить підйом планера з землі чи рук що запускає до максимально можливої висоти (потужність двигуна, запас палива, величина витоку палива, кут опору вітрі).

1.3Обеспечить потрібне поведінка літака на повітрі, усунути крен, штопор, швидкість зниження чи флаттер планера (кути нахилу і його площа елеронів, лонжеронів, закрилків).

1.4Обеспечить м’яку, плавну посадку, яка виключає ушкодження систем чи деталей планера (конструкція стійкий і всієї системи посадки загалом, м’якість шин).

1.5Обеспечить подібність зовнішнього вигляду планера і оригінального літака «Як-16 », збільшити яскравість забарвлення планера ще легкого його пошуку після посадки, поліпшити настрій спостерігає (якість наклейок і схожість їх у справжні, кількість наклейок, їх яскравість, краса).

Функции подподсистем третього рівня:

1.1.1 Забезпечити міцну основу (каркас) для кріплення решти систем планера, зберігши обтічність ліній планера та її малу (характеристики фюзеляжу, опірність зовнішніх впливів, надійність кріплень, їхня якість).

1.1.2Обеспечить планування і злет планера, тобто забезпечити виникнення при певної швидкість руху піднімальної сили, частково чи цілком яке компенсує силу тяжкості (площа поверхні крил, профіль крил, їх розмах, форма крил, легкість крил).

1.2.1Обеспечить набір швидкості планером, шляхом швидкого рівномірного обертання повітряного гвинта, забезпечити тяжкість в носі літака для рівномірного планування після вимикання двигуна (потужність двигуна, к.п.д. двигуна, його зношеність, вагу двигуна, тиск у робочому циліндрі, швидкість обертання валу, параметри гвинта).

1.2.2Обеспечить максимально можливе час двигуна (ємність паливного балона, тиск і безліч газу ньому, якість деталей, блокуючих спонтанний вихід газу (запирающая воронка і кулька)).

1.2.3Передать найбільше газу з заправного влаштування у паливну систему (притертость вузлів контакту заправного пристрої і системи заправки, діаметр перерізу контактної воронки).

1.2.4Соединить й забезпечити передачу газу між контактної воронкою, балоном і двигуном (матеріал трубок, його жорсткість, теплопровідність, діаметр перерізу трубок, їх довга).

1.3.1Контролировать рух планера горизонтальної площині польоту, тобто регулювання кута польоту вправо-влево, забезпечити можливість прямолінійного польоту (площа кола і кільових закрилків, кут нахилу кільового закрылка до кілю, жорсткість фіксації кільового закрылка).

1.3.2Контролировать рух планера в вертикальної площині польоту, тобто поставити кут зниження і позбутися дефектів планування (наприклад політ «хвилями ») (площа стабілізатора і елеронів, кут нахилу елеронів до стабілізатора, жорсткість фіксації елеронів).

1.4.1Обеспечить надійне кріплення шасі і можливість їх обертання під час посадки (довга кріплень, їх жорсткість, форма, характеристики валу).

1.4.2Обеспечить м’яку і плавну посадку, забезпечити повільне гасіння швидкості під час посадки (діаметр обода, площа його зустрічі з посадочної смугою, якість гуми шини, малюнок протектора, легкість обертання підшипника).

Функции подподподсистем четвертого рівня:

1.1.1.1Обеспечить надійну базу для кріплень інших частин планера за збереження льотних якостей планера (міцність фюзеляжу, місткість фюзеляжу, його легкість, його аеродинамічні характеристики).

1.1.1.2Обеспечить міцність і надійність кріплення крил до фюзеляжу (якість гуми, міцність пластикового стрижня, натягнутість гуми, її жорсткість).

1.1.1.3Обеспечить міцність і надійність кріплення хвоста до фюзеляжу (якість гуми, міцність пластикового стрижня, натягнутість гуми, її жорсткість).

1.1.1.4Обеспечить надійність стикування двигуна і фюзеляжу, виключити можливість сильної вібрації двигуна (якість гвинтів, їх кількість, сила затяжки, міцність гнізд гвинтів).

1.1.2.1Управлять вертикальним рухом літака, виправляти дефекти планування (площа закрилків, їх профіль, кут нахилу закрилків, їхню прихильність на крилі, жорсткість фіксації закрилків).

1.1.2.2Создавть піднімальну силу, яка від швидкість руху (профіль поверхні, кут нахилу поверхні до фюзеляжу, площа поверхні, її форма).

1.1.2.3Обеспечить жорстке з'єднання крил з фюзеляжем (міцність гуми, її натяжка, становище пластикових стрижнів).

1.1.2.4Зафиксировать становище закрилків у певному становищі, щодо поверхні крил (сила тертя між пластиковим стрижнем і матеріалом крила, розмір стрижня і закрилків).

1.2.1.1Пропускать стиснений вуглекислий газ лише у тих моментів, коли поршень двигуна перебуває у крайньому верхньому становищі (коли обсяг вільної області циліндра мінімальний) (точність настройки запирающего стрижня двигуна, його довга, площа перерізу, точна цилиндрическая форма, наявність мастила).

1.2.1.2Создать замкнутий герметичне простір, у якому вільно рухається поршень, нагрівати газ собі у перебігу полутакта з допомогою теплообміну з корпусом (точна цилиндрическая форма, наявність мастила, цілісність циліндра, робочий обсяг циліндра, довжина циліндра,).

1.2.1.3Преобразовывать внутрішню енергію газу своє поступальний рух (притертость циліндра і поршня, діаметр поршня, наявність мастила, величина ходу поршня).

1.2.1.4Преобразовывать поступальний рух поршня у обертальне рух колінчатого валу (хід поршня, довжина шатуна, діаметр обертання колінчатого валу, хороша мастило у місцях сполуки шатуна і поршня, шатуна і колінчатого валу).

1.2.1.5Предохранять внутрішні деталі двигуна від пилу, бруду, розміщувати всередині себе — ці деталі, здійснювати теплообмін між довкіллям і циліндром (розміри корпусу, його герметичність, зовнішня ребриста теплообменная поверхню).

1.2.1.6Выпускать відпрацьований газ кінці першого полутакта двигуна в довкілля (діаметр отвори, його розташування).

1.2.1.7Передавть власне обертальне рух гвинту (жорсткість кріплення гвинта на валі, швидкість обертання гвинта).

1.2.1.8Преобразовывать власне обертальне спрямування кінетичну енергію повітря, тобто рухати планер (площа лопатей гвинта, його обертання, кут нахилу лопатей до осі обертання).

1.2.3.1Сохранять газ під тиском, після отримання його з заправної системи (обсяг балона, міцність його стінок, теплопровідність матеріалу стінок балона, герметичність балона).

1.2.3.2Создать вузький прохід для виходу газу, і потім перекриє кулька (найбільший діаметр воронки, діаметр вихідний трубки, міцність воронки, гладкість її стінок).

1.2.3.3Перекрывает мимовільний вихід газу довкілля після заправки у воронці (розмір кульки, його вага, міцність матеріалу кульки, гладкість поверхні кульки).

1.2.3.1Обеспечить контакт воронки з заправним пристроєм, і пропустити газ паливну систему (діаметр воронки, гладкість трубки воронки, опірність низьких температур).

1.2.3.2Не випускати газ з заправної і паливної систем (гладкість кульки, його вага, її розмір, міцність кульки).

1.2.3.3Не дозволяти впасти шарику до системи трубок (розмір отвори в упорі, його форма).

1.2.4.1Пропускать газ між двигуном, системою заправки і паливної системи з найменшою зміною фізичних констант газу (площа перерізу трубок, довжина трубок, їх жорсткість, відсутність перегинів, герметичність трубок, теплопровідність матеріалу).

1.2.4.2Уменьшить нагрівання газу всередині трубок від довкілля (товщина ізоляції, теплопровідність матеріалу ізоляції).

1.3.1.1Обеспечить пряме планування літака, погасити його вібрації горизонтальної площині польоту (профіль кола, площа поверхні кола, форма кола).

1.3.1.2Обеспечить жорстке кріплення кола до стабілізатору (натяг гуми, її довжина, міцність пластикових трубок).

1.3.1.3Зафиксировать кут нахилу кільового закрылка до кілю (тертя між пластиковим стрижнем і кілем, довжина стрижня).

1.3.1.4Управлять рухом літака на горизонтальній площині польоту (площа кільового закрылка, кут його нахилу до кілю, форма, профіль).

1.3.2.1Обеспечить жорстке з'єднання стабілізатора і кола (натяг гуми, її довжина, міцність пластикових трубок).

1.3.2.2Зафиксировать становище хвостовій частини літака до фюзеляжу (натяг гуми, її довжина, міцність пластикових трубок).

1.3.2.3Зафиксировать кут нахилу елеронів до стабілізатора (тертя між пластиковим стрижнем і стабілізатором, довжина стрижня).

1.3.2.4Управлять рухом літака на вертикальної площині польоту, ставити кут зниження планера (профіль елеронів, їх площу і кількість форма, кут нахилу елеронів до стабілізатора).

1.3.2.5Обеспечить виникнення піднімальної сили, утримує хвіст лише на рівні з крилами, погасити вібрації хвоста в вертикальної площині (площа поверхні стабілізатора, його профіль, його форма).

1.4.1.1Обеспечить жорстке з'єднання стійкий шасі з фюзеляжем (якість гвинтів, їх кількість, величина гнізд гвинтів, затягування гвинтів).

1.4.1.2Зафиксировать вал певному відстані від фюзеляжу, більшому, ніж радіус шин (довжина кріплень, їх міцність, жорсткість, легкість).

1.4.1.3Обеспечить кріплення і обертання коліс на підшипниках (довжина валу, діаметр валу, його міцність і рівність).

1.4.1.4Не дозволити колесам зіскочити з валу, за її обертанні чи під час польоту (міцність клину, його довга і надійність).

1.4.2.1Создать округлої форми коліс їхнього рівномірного руху, утримувати у собі шини (округла форма, діаметр обода, форма, утримуюча шину).

1.4.2.2Обеспечить гасіння вібрації літака під час руху по нерівній поверхні, пом’якшувати удари, плавно гасити швидкість (товщина шини, малюнок протектора, м’якість гуми).

1.4.2.3Уменьшить тертя між валом і ободом ще плавного гальмування (діаметр підшипника, кількість кульок у ньому, його змазаність, міцність насадки на вал і стикування з ободом.

На цьому опис функцій елементів системи можна вважати завершеним. Сумарна кількість функцій таке: функцій першого рівня — 1, подфункций другого рівня — 5, подподфункций третього рівня — 10, подподподфункций четвертого рівня — 41. Тепер час торкнутися ієрархічної структурі функцій (дивися наступного сторінці).

III. Висновок:

Описанная система планера «Юніор «є дуже складної системою з суворою ієрархічної структурою. Для неї найприйнятніший функціональні метод описи. Використовуючи її, можна дійти невтішного висновку, які функції виконуються з допомогою одночасного виконання інших функцій. І за несправності роботи даної системи, набагато легше знайти причину неполадки, використовуючи це опис. На підставі цього описи невідь що складно, але досить громіздко, можна розрахувати ентропію даної системи, використовуючи викладки з оповідання «Cистемотехника: методи лікування й докладання «авторів Миколаїв В.І., Брук В. М. я зміг розрахувати чисельна значення ступеня ентропії, формула якого така: -16.

H (F).