Перспективы розвитку технологій ПК з прикладу PDA (Personal Digital Assistant)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Відсутність механічних обертових частин (немає вінчестера — самої тендітній і критичною до ударам частини портативного комп’ютера) 10. Невеликі розміри і ваги дозволяють зберігати КПК у задній кишені піджака, що зменшує ймовірність падінь. 5. Надійність зберігання конфіденційної комп’ютерної інформації 11. Кишеньковий комп’ютер зберігається у задній кишені власника, що обмежує доступу до нього… Читати ще >

Перспективы розвитку технологій ПК з прикладу PDA (Personal Digital Assistant) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство із податків і зборів Російської Федерации.

Всеросійська Державна Податкова Академия.

КУРСОВА РАБОТА.

На тему.

Перспективи розвитку технологій ПК з прикладу PDA.

Выполнил:*******.

Преподаватель:*******.

Москва 2001.

Стор. 1.

Введение

…3.

2. Історія розвитку PDA (Personal Digital Assistant)…5.

3. Різниця між персональними помощниками…10.

3.1. платформа Palm OS…10.

3.2. платформа Windows CE…11.

3.3. платформа EPOC…12.

4. Переваги й недоліки кишенькових ПК проти іншими подібними устройствами…15.

4.1. Кишенькові комп’ютери проти паперових органайзеров…15.

4.2. Кишенькові комп’ютери проти електронних записних книжек…17.

4.3 Кишенькові комп’ютери проти портативних компьютеров.

(ноутбуков)…18.

5. Промислові кишенькові компьютеры…20.

6. Безпровідні коммуникации…24.

6.1. Устаткування для бездротових коммуникаций…24.

Заключение

…28.

Ця тема курсової роботи було обрано мною через стрімкого розвитку кишенькових комп’ютерів. Напевно все помітили, що кишенькових комп’ютерів зростає. Причому лише завдяки телевізійним програмам, а й просто ідучи вулицею, ми можемо бачити людей, які мають кишеньковими комп’ютерами. Але найголовніша причина показати якого рівня досягли PDA нині і як можна залучити до навчальному процесі. Вам, напевно, цікаво чому «освіту», по-перше, сам студент, а по-друге, Я бачу величезні перспективи, що у майбутньому можна буде использовать.

Найістотнішим зміною стало наявність практично переважають у всіх сучасних кишенькових комп’ютерах кольорового екрана. Ні кому як відомо, що колір освіти відіграє важливу роль — ж без нього рівень сприйняття нову інформацію вихоплює 20−30%. Будь-яке графічне і табличное уявлення даних малоефективно без використання кольору (особливо це стосується графіків і гістограм), а проведення презентацій (до речі, все сучасні кишенькові комп’ютери з операційній системою Windows CE мають спеціальне додаток Pocket PowerPoint, що дозволяє з допомогою вбудованих чи додатково придбаних коштів показувати кольорові презентации).

Другим корисним зміною стало підвищення продуктивності кишенькових комп’ютерів — останні моделі працюють на 32- розрядних RISC процесорах з тактовою частотою до 200 МГц, що дозволяє йому суперничати продуктивністю з переносними і і з деякими настільними системами.

Як третього корисного зміни назвав би наближення клавіатури оптимального до швидшого введення розміру і суттєве поліпшення розпізнавання рукописного введення. Що Залишилося можливість малювати на екрані «електронними чорнилом «ще одну велику перевагу над стандартними комп’ютерними системами в зручність роботи з графікою і формулами.

Як четвертого корисного зміни назвав би можливість підтримки доступу в локальну і глобальну мережу через мережні карти Ethernet. Це дає можливість урізноманітнити навчальний процес, використовуючи високошвидкісної доступом до інформаційної сети.

Ще однією корисним зміною стала підтримка деякими моделями кишенькових комп’ютерів універсального порту USB, що дозволить підключати до КПК багато периферійні устрою. Корисних змін багато, але вони будуть менш принципові саме з освіти, тому час торкнутися недостаткам.

До вад можна віднести зменшений термін автономної праці та збільшені розміри і ваги. Це трохи знижує ефективність застосування кишенькових комп’ютерів на виїзних заняттях (на природі, в музеях, на виставках — одне слово поза навчального закладу). Можливості операційних систем для кишенькових комп’ютерів поступово «ростуть «і UMC нещодавно з’явилися дуже цікаві варіанти застосування цих систем для сектора настільних компьютеров.

Базуючись вищому темпі зростання можливостей КПК і постійному зниженні їх вартості, можна зробити дуже оптимістичне заяву, що подібні технології зможуть вже у найближчим часом застосовуватись і у нашій образовании.

Історія розвитку PDA.

Ситуація навколо персональних електронних органайзерів і кишенькових комп’ютерів представляє безсумнівний інтерес. Події цьому ринку розгорталися дуже стрімко, причому конкурентна боротьба велася часом навіть занадто жорстко. А починалося усе як не дивно зараз звучить, в далекі 80-ті. Тоді британську компанію Psion Computing займалася розробкою першою у світі ОС, спеціально призначеної для невеликих кишенькових комп’ютерів, і мобільних пристроїв. Тоді ж, в 1984 року, нею випустили пристрій, яке здобуло невигадливе назва Organiser 1. Цей, власне, електронний органайзер зовні дуже нагадував звичайний калькулятор. І, тим саме може бути вважати родоначальником всіх сучасних кишенькових компьютеров.

Після своїм першим витвором компанія Psion продовжує розвивати ідею кишенькових пристроїв, наділених малогабаритній клавіатурою, і це створює нові моделі своїх мини-устройств: Organiser II, HC і WorkAbout. Трохи пізніше, вже у 1991 року, Psion випускає свій «перший клавіатурний мінікомп'ютер Psion Series 3, який і став прабатьком всіх сучасних клавиатурных кишенькових комп’ютерів. Згодом за такими пристроями міцно закріпилося назва handheld-компьютеров.

І тільки через рік, у травні 1992 року, виконавчого директора компанії Apple Джон Скаллі (John Sculley) представив публіці прототип устрою, яке, на думку Apple, мало стати цим електронним помічником, супроводжувачем людини у місці й у будь-який час. Називався малюк Apple Newton NotePad, згодом перейменований на більш звучне Newton MessagePad. Дня народження був обставлений зі грандіозним розмахом і галасом. І вже далеко не всі згадає, що першою компанією, представила кишеньковий ПК, була орієнтована саме Psion. Проте, MessagePad — пристрій, який відкрив нову сторінку історія розвитку комп’ютерних технологій. Компанія Apple пішла іншим шляхом, відмінними від того, по якому розвивалися продукти Psion. Маленький Newton фактично став першим кишеньковим комп’ютером, позбавленим клавіатури, але які мають сенсорним екраном. І це сенсі за Apple залишається безспірне першість у сфері бесклавиатурных пристроїв. Задля справедливості слід зазначити, що це був справжній прорив у нову добу — епоху, у якій Apple відчувала себе лідером. Newton був поза конкуренцією. Такого просто не було… На серпневій виставці Macworld Expo в 1993 року п’ять тисяч пристроїв були цілком розпродані за ціною 800 $ всього кілька часов.

Вже у лютому 1994 роки компанія Apple представила нову модифікацію Newton MessagePad 110. Це повністю оброблена модель, у якій були висунуті недоліки її попередника. З інтервалом до одного рік компанія випускає дві нові версії устрою — MessagePad 120 і MessagePad 130, які мають вдвічі більший обсяг оперативної пам’яті. Невдовзі виходить новий MessagePad 2000, оснащений більш досконалим процесором StrongARM компанії Intel. Наприкінці 1997 року Apple починає виробництво удосконаленого Newton MessagePad 2100. Обсяг оперативної пам’яті збільшений учетверо, з’явився інфрачервоний порт і можливість підключення до локальної мережі. І хоча упродовж всієї просування кишенькових комп’ютерів серії Newton даний проект кілька разів перебував за межею закриття, справи в компанії йшли хорошо…

Але 27 лютого 1998 року Apple робить визнання: компанія припиняє все програмні і апаратні розробки у межах проекту Newton, ніяких нових продуктів для даної платформи випускатися нічого очікувати… Дане заяву звалилося буквально як сніг на голову. Проект, повністю згорнуть, але Newton дав потужний поштовх розвитку всієї галузі персональних мини-компьютеров.

У той самий саме час, у середині 1990;х, на арену виходить компанія Palm Computing, розробник власною операційною системи Palm OS. У вересні 1995 року фірма Palm Computing придбала компанією U.S. Robotics і вже у березні 1996 року почала випуск перших моделей електронних органайзерів PalmPilot 1000 і PalmPilot 5000, працюючих під керівництвом Palm OS. Моделі мали оперативну пам’ять обсягом 128 і 512 Кбайт відповідно. У тому 1997 року з’являється нова серія PalmPilot, що складається з моделей Personal (з підсвічуванням екрана) і Professional (розвиток лінійки, яка передбачає підтримку TCP/IP і підвищену до 1 Мбайт оперативну пам’ять). У травні цього року сьогодні вже компанія 3Com купує U.S. Robotics, одночасно набуваючи і Palm. Після яка є угоди все моделі PalmPilot стали виходити під торгової маркою 3Com. З грудня 1997 року фірма Palm початку ліцензувати свою Palm OS, що дозволило подальшому таких компаній, як Nokia, Sony та інших., випускати свою продукцію з урахуванням даної ОС. Через рік після відновлення лінійки PalmPilot, саме за несподіваним припиненням компанією Apple усіх необхідних робіт над проектом Newton, у березні 1998 року Palm представляє третє покоління своїх органайзерів PalmPilot — серію Palm III. Нові моделі мали вже 2 Мбайт оперативної пам’яті і було оснащені інфрачервоним портом обмінюватись інформацією коїться з іншими устройствами.

Ситуація у галузі персональних органайзерів і кишенькових комп’ютерів складалася досить успішно. Продажі даних пристроїв неухильно росли. Самі устрою постійно модернізувалися, набуваючи дедалі більшу функціональність, мобільність, надійність і зручність використання. За компанією Palm залишався бізнес бесклавиатурных кишенькових комп’ютерів. Фірма ж Psion випускала мобільні устрою, оснащені малогабаритними клавіатурами. Усі були задоволені і счастливы…

Але що ситуація від початку не влаштовувала чергового великого гравця — компанію Microsoft. У вересні 1998 року Microsoft представила першу версію своєї «мобільного» ОС Windows CE. Проте версії 1.0 і 2.0 цієї ОС не внесли будь-якого серйозного внеску у розвиток ринку з дуже проста причини: обидві де вони витримували жодної конкуренції з дуже простий і інтуїтивно зрозумілою операційній системою Palm OS.

А ситуація над ринком тим часом змінювалася настільки динамічно, що часом, здавалося, навіть самі компанії не встигали ознайомитися з всім що відбувається. У 1998 року засновники компанії Palm Computing — розробник PalmPilot Джефф Хоукинс (Jeff Hawkins), колишній Президент і виконавчого директора Донна Дубінські (Donna Dubinsky) і мій колишній віцепрезидент по маркетингу Ед Коллиган (Ed Colligan) — залишили 3Com (Palm Computing на той час була під володінні 3Com) і дистриб’юторів створили компанію Handspring. На початку жовтня на виставці Internet World'99 нова фірма представила свою першу модель з урахуванням Palm OS — Visor. Протягом 2000 року компанія налагодила продажу своїх кишенькових пристроїв у світі, і навіть представила нові модифікації серії Visor — Solo, Deluxe, Platinum і Prism. Сьогодні модель Handspring Visor Platinum є продуктивною кишеньковим комп’ютером у світі серед моделей під керівництвом Palm OS.

Наприкінці 1999;го році звернувся до числу компаній, що випускають продукти з урахуванням Palm OS, приєдналася і заснована 1991 року фірма TRG, виконувала доти моменту лише конструкторські розробки значних виробничих компаній. Нині її новостворене підрозділ TRG Products зайнялося випуском моделі TRGpro, що сьогодні міцно тримає лідерство серед персональних електронних помощников.

Однак ця історія була б неповною, а то й згадати про події червня 2000 року, коли компанія Microsoft випустила третю версію своєї ОС — Windows CE 3.0. Вона вийшла ліпше своїх попередниць, але Microsoft б не була самої собою, але придумала чергові хитрі маркетингові акції. По-перше, для кишенькових комп’ютерів з урахуванням нової ОС версії 3.0 було запропоновано терміни Pocket PC, або як детальний — Microsoft Windows Powered Pocket PC. По-друге, для ОС компанія запровадила нову назву — Microsoft Pocket PC Windows CE. Усе це, очевидно, було зроблено з метою, — позбутися асоціацій із маркою Palm.

І останнє. Торішнього серпня поточного року в конференції Herring on Hollywood всесвітньо відома топ-модель Клаудіа Шиффер (Claudia Schiffer) оголосила про випуск спеціальної версії Palm Vx Claudia Schiffer Edition. Ось вже, воістину «секретне зброю » .

Різниця між персональними помощниками.

Нині ринок персональних електронних помічників переживає бум. Свої моделі мини-компьютеров представляють усі великих компаній і дуже багато спеціалізованих фирм.

Сьогодні ринок кишенькових комп’ютерів, іменованих також суперпортативными комп’ютерами чи персональними електронними помічниками (Personal Digital Assistant, PDA), умовно можна розділити на дві групи: міні-комп'ютери з вбудованої клавіатурою — handheld-компьютеры (Handheld PC, HPC) і кишенькові устрою з сенсорними екранами без клавіатури. За останніми міцно закріпилося назва palm-size PC на вшанування отримали величезне поширення Palm’ов.

Власне кажучи, спостерігається певна плутанина в позначеннях. У частковості, компанії називають устрою, подібні Palm, handheldкомп’ютерами, а термін PDA вживається іноді для позначення лише palmsize-устройств. Вважаю, що наведена нижче класифікація найбільш поширена і оптимальна. Надалі за текстом будуть застосовуватися вищезазначені обозначения.

Крім згадуваного розподілу на handheld і palm-size устрою, все кишенькові комп’ютери можна класифікувати за трьома групами в залежність від використовуваних платформ: PDA на платформі Palm OS (лише palm-size PC); PDA на платформі Windows CE (palm-size і handheld PC); PDA на платформі EPOC (лише handheld PC).

Під платформами у разі розуміються операційні системи, під управлінням яких працюють устрою. Розглянемо кожну з наведених платформ в отдельности.

платформа Palm OS.

Операційна система Palm OS було створено компанією Palm Computing в середині 1990;х років. ОС побудовано основі 32-разрядной архітектури та має модульну структуру. Ядро системи — AMX Multitasking Kernel — розроблено компанією Kadak. Розробники Palm своєю основною метою ставили створення кишенькового комп’ютера, максимально зручного як електронного органайзера і наділеного широкі можливості наращивания.

Всі пристрої, працюючі під керівництвом Palm OS, оснащуються 32- розрядними процесорами Motorola серії DragonBall EZ (MC68EZ328) з зниженим енергоспоживанням. У дані процесори інтегровані м’який DRAM контролер, контролер ЖК-экрана із підтримкою до 16 градацій сірого, UART- контролер виводу-введення-висновку із підтримкою інфрачервоного порту IrDA. Процесорам випускаються з тактовою частотою 16,58 і 20 МГц. Продуктивність процесора при тактовою частоті 16,58 МГц становить 2,7 MIPs. По виконуваних інструкціям Motorola DragonBall сумісний із процесором Motorola 68 000, применявшимся в комп’ютерах Apple Macintosh, що стало безсумнівним плюсом. Ця обставина допомогло залучити чимало індивідуальних розроблювачів і комерційних фірм для написання різноманітних програм під систему Palm OS. Величезну роль зіграла ще й відкритість даної платформы.

PDA даної платформи випускаються з оперативної пам’яттю від 2 до 16 Мбайт, ЖК-дисплеем розміром 160×160 точок із 16-го градаціями сірого або 256 квітами, оснащуються інфрачервоним, і навіть послідовним або USB-портом. Деякі моделі мають додаткові рознімання розширення Springboard (для Handspring), CompactFlash (для TRGpro), Memory Stick (для Sony). Вага — від 110 до 190 г.

Операційна система має графічний інтерфейс. Управління ОС і введення інформації здійснюються з допомогою сенсорного екрану й кількох кнопок, розташованих на передній панелі устройств.

Розвитком і Palm OS займається Palm Computing. З грудня 1997 року компанія почала ліцензувати свою операційну систему, що дозволило подальшому іншим фірмам модифікувати систему й намірилися випускати свою продукцію з урахуванням даної ОС. Нині Palm OS вже ліцензували IBM, Handspring, TRG Products, Kyocera, Sony, Nokia і Symbol Technologies. Деякі моделі palm-size комп’ютерів, використовують операційну систему Palm OS: Palm Computing: Palm III, Palm IIIc, Palm IIIe, Palm IIIx, Palm IIIxe, Palm V, Palm Vx, Palm VII, Palm m100; Handspring: Visor, Visor Solo, Visor Deluxe, Visor Platinum, Visor Prism; TRG Products: TRGpro; Sony: Sony PEG-Sxxx, Sony CLIE PEG-Sxxx; IBM: Workpad.

платформа Windows CE.

Операційна система Windows CE — «мобільний» операційна система компанії Microsoft, стала продовженням серії ОС Windows і призначена від використання в кишенькових (palm-size і handheld) комп’ютерах, комунікаційних пристроях і побутової техніки. Одне з відомих варіантів розшифровки індексів CE — Compact Edition.

У пристроях під керівництвом даної ОС застосовуються 32-разрядные RISCпроцесори Intel StrongARM SA-1110, NEC VR4111/4121/4122, Hitachi SH-3/SH- 4, Philips PR31700, Toshiba TX 3922 та інші з тактовою частотою від 60 до 206 МГц.

PDA даної платформи випускаються з оперативної пам’яттю від 4 до 64 Мбайт, ЖК-дисплеем розміром до 640×480 точок від чотирьох градацій сірого до 65 536 квітів, оснащуються інфрачервоним і послідовним портами, а деякі моделі також USB-портом. Моделі мають додаткові рознімання розширення PC Card, Compact Flash, Miniature Card і MMC. Вага — від 145 до 1450 г.

Операційна система Windows CE має графічний інтерфейс, є спрощеної версією інтерфейсу ОС сімейства Windows 9x/NT/2000. У доповнення до системи Windows CE поставляються «кишенькові» версії офісних і комунікаційних додатків: Pocket Word, Pocket Excel, Pocket Access, Pocket Internet Explorer, Pocket Media Player та інші, у тому чи іншого ступеня сумісні зі «старшими» родичами. На базі Windows CE випускаються як бесклавиатурные palm-size комп’ютери, і handheldсистеми. До виробників кишенькових пристроїв, працюючих під ОС Windows CE, входять Hewlett-Packard, Casio, Compaq, Sharp, Philips, NEC і інші. Деякі моделі, використовують ОС Microsoft Pocket PC Windows CE: моделі palm-size PC:

2. Casio: Cassiopeia E;

3. Hewlett-Packard: Jornada;

4. Philips: Nino;

5. Hitachi: HPW;

6. Compaq: Aero, iPAQ; handheld-модели:

8. Casio: Cassiopeia A;

9. Hewlett-Packard: Palmtop, Jornada;

10. Philips: Velo;

11. Sharp: Mobilon, Mobilon Pro, Mobilon TriPad;

12. Compaq: PC Companion, C-Series;

13. LG Electronics: Phenom, Phenom Ultra, Color Express;

14. NEC: Mobile Pro; Nowatel Wireless: Contact.

платформа EPOC.

До даної платформі ставляться дві операційні системи виробництва фірми Psion Computing — SIBO і EPOC.

SIBO (Sixteen Bit Organizer), 16-разрядная многозадачная операційна система, було створено компанією Psion у другій половині 80-х. Система проектувалась спеціально до роботи на кишенькових комп’ютерах, призначених як особистого, так промислового використання. Цю ОС іноді називають також EPOC16.

У пристроях з урахуванням SIBO використовується процесор V30 компанії NEC. Це 16-разрядный 8086-совместимый процесор зі зниженим енергоспоживанням. Спочатку тактова частота процесора становила 3,84 МГц, пізніше частота підвищили вдвічі - до 7,68 МГц, а моделі Series 3mx було доведено до 27,684 МГц. Видеоконтроллер, контролер дискових накопичувачів та інші контролери в процесор не інтегровані і реалізуються отдельно.

Операційна система має графічний інтерфейс. Управління ОС і введення інформації здійснюються з клавіатури. Через використання архітектури 8086 виникали обмеження на розмір коду (максимальна величина програми становив 64 Кбайт). Обсяг даних обмежувався лише обсягом внутрішньої пам’яті комп’ютера завдяки ефективного використання сегментации.

Операційна система SIBO характеризується достатньої надійністю, невисокими вимогами до ресурсів і продуманим користувальницьким інтерфейсом. Саме системи з урахуванням SIBO стали першими кишеньковими комп’ютерами, производившимися серийно.

Інша операційна система Psion — EPOC — це 32-разрядная многозадачная операційна система, розроблена компанією у середині 1990;х років. Ця ОС створювалася як заміна надійної й ефективної, але вже настав морально застаріваючої операційній системі SIBO.

EPOC мала застосуванням принципово нової архітектури — ARM. Устрою з урахуванням EPOC використовують 32-разрядные RISC-процессоры ARM- 7100 (710T) чи Intel StrongARM SA-1100 з інтегрованими видеоконтроллером, блоком компрессии/декомпрессии звуку, контролером ЖКекрана, 8 Кбайт кеш-пам'яті. Спочатку тактова частота процесора 7100 дорівнювала 18,4 МГц, пізніше був випущений швидший процесор 710T з тактовою частотою 36 МГц. Процесорам StrongARM працюють на частотах до 190 МГц. Архітектура ARM було обрано через низького співвідношення цена/производительность і мінімального енергоспоживання. Понад те, процесор ARM-архитектуры має виключно простий й ефективної системою команд.

PDA даної платформи випускаються з оперативної пам’яттю від 4 до 64 Мбайт, ЖК-дисплеем розміром до 640×480 точок із 16-го градаціями сірого або 256 квітами, оснащуються інфрачервоним і послідовним портами. Вага — від 200 до 1150 г.

Операційна система EPOC має графічний інтерфейс, котрі можуть бути модифікований OEM-производителем конкретного устрою. Управління ОС і введення інформації здійснюються з допомогою клавіатури і сенсорного екрана; можливо також використання миші та внутрішнього облаштування TouchPad.

З червня 1998 року із розробкою та підтримкою EPOC займається компанія Symbian, перетворена з підрозділи Psion Software в спільне підприємство Ericsson, Matsushita, Motorola, Nokia і того ж Psion спеціально і розробити програмного забезпечення для кишенькових пристроїв майбутнього. У цьому дуже великий увагу приділяється питанням сумісності, віддалених комунікацій і інтеграцію з мобільний телефон. Handheld-модели, використовують ОС SIBO: Psion: Series 3, 3a, 3c, 3mx, Siena. Handheld-модели, використовують ОС EPOC: Psion: Series 5, 5mx; Series 7, netBook, Revo; клони Psion Series 5:

4. Ericsson;

Oregon Scientific Osaris.

Переваги й недоліки кишенькових ПК проти іншими подібними устройствами.

Кишенькові компьютеры.

проти паперових органайзеров.

Кишенькові компьютеры.

проти електронних записних книжек Преимущества КПК I. Апаратна і програмна расширяемость.

1. КПК мають стандартні слоты розширення PCMCIA і (чи) Compact Flash, тому легко розширюються. У КПК досить легко додати: додаткову пам’ять (ATA і Compact Flash, Iomega Clik!, вінчестери в стандарті PC Card і Compact Flash — від 8Мб до 340Мб кожна); коммуникации.

3. підтримку локальної мережі (Ethernet, RadioEthernet);

4. факс-модемы (для звичайних ліній і стільникових телефонов);

5. GPS-приемники (системи глобального позиционирования).

6. пейджеры.

2. Усі сучасні КПК мають послідовний (RS-232) і інфрачервоний порти (IrDA), що дозволяє йому друкувати на принтерах, обмінюватися даними з настільними і портативними комп’ютерами (і, природно, між собою), підключати зовнішні модеми, управляти побутовими приборами.

(телевізорами і видеомагнитофонами), подключаться до будь-якого периферійному і нестандартного устаткуванню, має порт RS-232 или.

IrDA (із відповідною розробкою програм підтримки) і що другое.

3. Для КПК існують тисячі готових програм, тож постійно розробляються дедалі нові програми, що дозволяють Вам: вести фінансовий облік, ефективно планувати робочий час, створювати власні бази даних, вести торгівлю «з коліс », використовувати електронні карти місцевості і системи супутникового навігації, отримувати дані через пейджер, передавати і реально отримувати дані через стільниковий телефон, захищати важливі дані від несанкціонованого доступу, відсилати і вчасно приймати факси, працювати з Інтернет, переводити тексти з однієї мови в інший, читати електронні книжки, розпізнавати рукописний почерк і навіть розуміти голосові команди, малювати, складати музику, слухати музику і на дивитися відео, читати штрих-коди і, нарешті, просто витрачати час на цікаві гри. II. Обмін даними Можливість обміну форматированными даними з настільними і переносними комп’ютерами під керівництвом Windows 95/98/2000, що позволяет:

1. Брати з собою у дорогу форматированные документи (із, відступами, підкресленням тощо.) в форматах Microsoft Word, Excel і вносити необхідні изменения.

2. Створювати форматированные документи у дорогою легко переносити їх у настільний комп’ютер чи NoteBook без втрати форматування. III. Фундаментальна обізнаність із локальної та глобальної сетью.

1. Набуття та відправка електронної пошти з допомогою вбудованого чи додатково купованого модема.

2. Фундаментальна обізнаність із Web-серверами.

3. Підключення до локальної мережі через додатково придбану карту.

Ethernet: обмін даними, печатку на мережному принтері, роботу з Інтернет через локальну мережу. IV. Додаткові зручності работы.

1. Рукописний ввод.

2. Цифровим диктофон Недоліки КПК I. Фізичні розміри і ваги Більшість КПК мають розміри і ваги, переважали аналогічні характеристики електронних книжок (тільки найменше КПК Palm V має величину і вагу, можна порівняти з електронною записничком). II. Ціна Середня ціна КПК помітно перевищує середню ціни записної книжки, але помітна тенденція до збільшення ціни електронної записної книжки (у зв’язку з розширенням можливостей останньої), тоді як ціни на всі КПК постійно снижаются.

Кишенькові компьютеры.

проти портативних комп’ютерів (ноутбуков) Преимущества КПК 1. Час автономної роботи (від 4 до 80 годин безперервної роботи) 2. Розміри і ваги (розмір від дамського гаманця до відеокасети, вагу від 113 до 650 р) 3. Надійність операційній системы.

7. Вона «прошита «в ПЗУ чи енергонезалежної Flash-памяти, тому дає відразу чотири переваги: надійність (в критичних ситуаціях непотрібен тривала переустановка системи — всі проблеми розв’язуються перезавантаженням), менше енергоспоживання, миттєва завантаження і невисока цена.

8. ОС кишенькових комп’ютерів є сучасними 32-разрядными, многозадачными і объектно-ориентированными системами, де вони несуть з собою «вантаж сумісності «з, морально застарілими системами. У тому розробці були вчені помилки і проблеми колишніх систем. 4. Надійність самих кишенькових комп’ютерів («заліза »).

9. Відсутність механічних обертових частин (немає вінчестера — самої тендітній і критичною до ударам частини портативного комп’ютера) 10. Невеликі розміри і ваги дозволяють зберігати КПК у задній кишені піджака, що зменшує ймовірність падінь. 5. Надійність зберігання конфіденційної комп’ютерної інформації 11. Кишеньковий комп’ютер зберігається у задній кишені власника, що обмежує доступу до нього сторонніх осіб. 12. У КПК є пароль на вхід і пароль деякі документи. 13. Невелика ймовірність зламування (немає «хакери «- незнайома операційна система, і розробити програм потрібно потужний ПК під Windows NT, дороге програмне забезпечення і саме кишеньковий комп’ютер). 6. Не вимагає робочого місця — з КПК можна працювати «навису ». 7. Зручність користування операційній системою 14. Автоматично зберігається введена інформація. 15. Здійснено практично миттєвий доступом до даним і додатків. 8. Невисока ціна при широких можливостях. Недоліки КПК 1. Більшість КПК клавіатура із малими клавішами. 2. Більшість КПК невеличкий екран, що ускладнює читання великих документів. 3. Несумісність програмного забезпечення настільного ПК і КПК (неможливо просто перенести програму з однієї комп’ютера в інший. Сумісність лише з рівні даних). 4. Веб-броузер в багатьох КПК підтримувати не може мову програмування Java.

Промислові кишенькові компьютеры.

Універсалістські кишенькові комп’ютери протягом року отримали вже достатню популярність. Проте далі - хтозна, що є спеціалізовані, высоконадежные промислові кишенькові комп’ютери, ефективно застосовувані у досить жорстких (сказав би «екстремальних ») умовах. Раніше такі комп’ютери коштували в багато разів дорожче, ніж універсальні і використовувалися, переважно, великими компаніями під спеціальні завдання. Та протягом останніх роки ситуація над ринком промислових кишенькових комп’ютерів суттєво змінилася, особливо з випуском компанією Psion Industrial нової серії промислових комп’ютерів Workabout.

Ці компактні, спеціально розроблені до роботи на «польових «умовах промислові КПК, за цілою низкою параметрів (спеціальний дизайн, неабиякий асортимент встраиваемого і від зовнішнього периферійного устаткування, розвинені кошти розробки додатків, розширені комунікації І що дуже важливо для російського ринку, ціна) переважали найближчих конкурентів, зробили справжній прорив у цій галузі. Рішення з урахуванням Workabout застосовують у медицині, торгівлі, телефонії, поліції, Збройні сили, сільському господарстві, службі порятунку, промисловості (особливо нафтової та газової) і т.п.

Psion WorkAbout ідеальний для складського обліку, інвентаризації, замовлення товару, нічого для будь-якого роду збирання та опрацювання інформацією «польових «умовах. До нього легко підключаються сканери штрих-кодов (лазерні, CCD, Wand), принтери (портативні, до друку штрих-кодов та звичайні), комунікаційні устрою (модеми, радиомодемы, стільникові телефони), і навіть GPS приймачі, считыватели магнітних карток і багато другое.

Розглянемо основні технічні характеристики цього устрою, щоб зрозуміти, що саме дозволяє слід його промисловим кишеньковим компьютером.

По-перше, це спеціальний корпус, що робить WorkAbout захищеною як від температурних перепадів (робота при високих температурах від -20C до +60C), і від механічних впливів (витримує падіння я з висот 1 м на бетонний пол).

По-друге, розміри (189×92×35 мм) і ваги (325 грн. з батарейками), які дозволяє утримувати їх у одній руці і легко виконувати всю необхідну работу.

Workabout має графічний рідкокристалічний екран (з 4 градаціями сірого) розміром 240×100 точок, що дозволяє відображати 39 символів о 12-йти рядках. Робота в темному приміщенні чи вечірній час служить світло зелена підсвічування. Для зручності роботи з гаком екраном (діагональ — 7.6 див) в операційній системі Workabout передбачена системна функція для 4-х кратного масштабирования зображення, що дозволяє працювати з нею, не напружуючи зору (що особливо це актуально для введення інформації). Щоб випадково не зашкодити екран під час падіння, згори над екраном встановлено прозорий спеціальний пластик (він також допомагає предохранять екран при негативною температуре).

Клавіатура Psion Workabout має 57 буквенно-цифровых клавіш, причому розташування клавіш оптимизировано до роботи на «польових умовах » .

Процесор NEC V30MX (16 bit, працюючий на частоті 27.68 МГц), сумісний за командами із Intel 80C86, має достатню обчислювальну потужність до виконання практично всіх завдань із збирання й опрацювання інформації. Тим паче, що операційна система EPOC 16 було розроблено та оптимізована саме під його цей процессор.

Джерела харчування (алкалиновые батарейки чи акумулятори типу AA) дозволяють Workabout безупинно працювати у автономному режимі до 60 годин (не враховуючи підсвічування). Литиевая батарейка резервного харчування дозволяє підтримувати внутрішню пам’ять комп’ютера (2MB, расширяемую до 16Mb) ще менше доби навіть по розрядки основних батарей.

Для з'єднання з іншими пристроями служать вбудовані порти RS-232, TTL, BCR, IrDA і LIF (набір портів залежить від конкретної комплектації устрою). Щоб при частому обміні з настільним комп’ютером не псувалися порти, для Workabout розроблена спеціальна стыковочная станція (Docking Station), до якої він легко ставиться (спеціальними котрі спрямовують, що дозволяє уникнути перекосів) і може лише обмінюватися з комп’ютером, а й заряджати як вбудовані в Workabout акумулятори, і додаткові, що міститимуться у спеціальній відділенні Docking Station.

Робота кількох Workabout з однією комп’ютером існують спеціальні (многопользовательские) стикувальні станції (Multiple Docking Station) чотирма устрою, що потенційно можуть об'єднуватися послідовно до запланованих 4 прим. У цьому обмінюватися даними з однією комп’ютером і заряджатися можуть одночасно до 16 устройств!

Однією з основних переваг Psion WorkAbout (беручи до уваги ціни) служить наявність розвинених коштів розробки, що дозволило створити велике кількість програм для збирання та опрацювання даних. Початківці розробники може використати убудоване в WorkAbout засіб розробки — OPL. Перевага OPL у тому, що створення програм на не потрібно більше нічого докуповувати — воно «прошито «у і є засобом розробки простих додатків. Використовуваний мову програмування дуже нагадує Basic і тому легко освоюється навіть початківцями програмістами і технічними фахівцями. До сформування серйозніших програм існують спеціальні SDK (software developer kit) на настільному комп’ютері - SIBO З (аналог З++), OPL (аналог Basic), OVAL (объектноорієнтований мову типу Visual Basic).

Усі згадані вище можливості дозволили Psion WorkAbout знайти гідне застосування, як у великих державних структурах, і у приватних предприятиях.

Одне з найбільш відомих успішних застосувань Psion WorkAbout — використання у Датської Державної Поліції. У Датської Державної Поліції десять тисяч офіцерів. Вони у підтриманні громадського порядку біля близько 40 понад три тисячі квадратних кілометрів з населенням понад п’ять мільйонів. Щоб полегшити їх роботу, тепер, крім стандартної екіпірування, офіцерам поліції видають що й ручні комп’ютери Psion. Комп’ютери Psion WorkAbout пов’язані через радіостанцію Motorolla з центральною комп’ютерної системою Датської Державної Поліції, що забезпечує офіцерам прямий доступом до Центральної Базі Данных.

Тепер, замість голосового запиту, офіцеру не так важко запровадити з клавіатури своє ім'я та цифрового пароль, щоб мати змогу в інтерактивному режимі з’ясувати, перебуває чи проверяемый громадянин у розшуку і залучався він раніше до кримінальної відповідальності. Так само можна почути, перебуває у викрадення проверяемое їм транспортний засіб і ким воно зареєстровано. Не лише підвищує ефективності роботи офіцерського складу, а й дозволяє підвищити рівень таємності переданої інформації. Інспектор Joegen Hedegaard так пояснює причину застосування комп’ютерів Workabout: «Psion WorkAbout дуже компактний, зручний і легкий до роботи. Чіткий екран з яскравою підсвічуванням особливо корисний, коли поліція працює у умовах поганий освітленості «. У найближчим часом на озброєнні датської поліції перебуватиме до 3000 промислових комп’ютерів Psion Workabout.

Ручні комп’ютери Psion Workabout ефективно використовують і у роботі дорожньої поліції Італії. Там їх використовують для фіксації номерів автомобілів осіб, які вчинили правопорушення і преси повідомлень про штраф. Наприкінці кожного чергування Workabout розміщуються в Docking Station, і весь інформація, введена поліцейським, листується на центральний комп’ютер. Застосування Psion WorkAbout істотно скоротило роботу поліцейських і дозволило практично виключити помилки, які зазвичай трапляються при введення інформації з паперового носія в комп’ютер після виписування штрафів вручную.

Таких успішних застосувань Psion WorkAbout можна навести ще кілька сотень — поза межами Росії таких рішень дуже много.

Але як справи із застосуванням WorkAbout у Росії? Попри «дитячий «вік комп’ютерів WorkAbout нашій країні (реально просувати ці устрою розпочали на 1998 р.), вже можна навести кілька успішних застосувань цих промислових комп’ютерів у різних сферах. Найбільш великий з відомих проектів — це проект для Держкомстату. У ньому задіяні близько 500 комп’ютерів Psion WorkAbout для збору різної інформацією 57 містах России.

Основне ж використання у Росії WorkAbout знайшов у торгівлі - його використовують із потреб роз'їзний торгівлі, для автоматизації обліку товару на складі (прийом і що відпустку товару, проведення інвентаризації тощо.). Раніше Workbout використовували, переважно, місцеві представництва зарубіжних фірм (вже котрі застосовували в собі цю технологію), і навіть великі дистриб’ютори і дилери цих компаній. Однак у нього дедалі частіше їх почали застосувати і російські підприємства, особливо ті, що використовують штрих-коди для маркування товара.

Наявність штрих-кодов і Psion WorkAbout з вбудованим считывателем штрихкодів дозволяє істотно (у кілька разів) прискорити прийом, видачу і інвентаризацію товару. Якщо фірма тримає в складі різноманітний асортимент товару (понад тисячу найменувань), стає вигідним нанесення штрихкодів і Psion WorkAbout зі считывателем штрих-кодов.

У Росії її, на жаль, реалізована зовсім невелику частину можливих рішень з урахуванням промислових кишенькових комп’ютерів. Тому самі цікаві рішення стосовно використання КПК у Росії ще впереди.

Безпровідні коммуникации.

Тридцять років тому вони народився Інтернет. Приблизно через 3 роки відправлено перша електронна пошта. Шістнадцять років тому з’явився перший стільниковий телефон. І десяток років тому почалася епоха World Wide Web.

І що далі? Звісно, бездротовий передача даних. Електронна пошта — деінде, Інтернет — звідки завгодно. І найбільше стурбовані цим власники ручних (palm-size) комп’ютерів. То що є тепер тим користувачів PDA, які хочуть отримувати свою пошту і броузить до Інтернету без будь-яких проводов?

Щоб самому отримати електронної пошти і вихід до Інтернету на ручний комп’ютер, необхідно чотири речі: сам комп’ютер (PDA), обладнання бездротового зв’язку, сервіс-провайдер і Інтернет-провайдер (ISP).

Далі думаю, що з вас вже зараз є PDA і Інтернет-провайдер, і розгляну дві інші складові - обладнання та бездротового сервис.

І тоді постає дилема. Що вибрати спочатку? Устаткування чи сервіс? Яйце чи курица?

Коли ви вже сьогодні існують стільниковий телефон, ви можете дізнатися, чи підтримує ваш стільниковий оператор передачу даних на ручні комп’ютери, і можете ви використовувати свій телефон як комунікаційного устройства.

Але, швидше за все, вам мабуть доведеться шукати й устаткування і сервіс щодо одного месте.

Устаткування для бездротових коммуникаций.

Таке устаткування може мати різноманітні форми, але, швидше за все, в його основі лежить або модем, або високочастотний (RF) приемопередатчик. Такі устрою може бути умонтованими, прикріплюватися до телефона, з'єднуватися з телефоном кабелем чи через інфрачервоний порт.

На ринку є продукти, підходящих під всі ці категорії, і всі можуть оперувати бездротовими даними. Проте вибір часто залежить від кількох чинників, наприклад, це сумісність зі своєю PDA чи зі своєю стільниковим оператором, місце розташування й ваші особисті пристрастия.

Я розповім про просунутих рішеннях, використовують сучасні комунікаційні стандарти. Отже, далі постараюся вирішити такі питання: 16. Чи може таке рішення використовуватися з різними типами пристроїв, зокрема находящими у проекті? Чи це рішення працює лише з однієї платформі PDA? 17. Чи використовує рішення стандартний протокол типу IrDA чи Compact.

Flash? 18. І, звісно, скільки коштує таке рішення оборудование?

Давайте розглянемо кілька продуктов.

SoftRadius ($ 130, ціна США) від Option International — це цілком інтегроване програмне рішення прийому бездротових даних на PDA і стільниковий телефон GSM. Програмне забезпечення, часто зване програмним модемом, эмулирует більшість функцій типового апаратного модему. Рішення грунтується на цифровій передачі даних із мереж GSM і тому переключення між аналоговим і цифровим режимів неможливо. Усі, що потрібно до роботи — це програма SoftRadius, послідовний кабель для сполуки PDA і стільникового телефону, отже сам стільниковий телефон GSM, звісно. Ви зможете «пірнати «до Інтернету, працювати з електронною поштою і факсами. Програмне рішення споживає менше енергії, ніж апаратні рішення. SoftRadius підтримує обрані телефони від Nokia, Ericsson, Siemens і Sony.

Компанія TDK виробляє конкуруючий програмний модем GlobalPulse, але працює тільки з деякими телефонами Nokia GSM, подключаемыми до ручним ПК Casio і Everex.

У цих софт-модемов є лише одне недолік — вони підтримують лише стандарт GSM, яке обмежує передачу даних швидкістю 9.6 Кб/с.

Option International випускає також «пристегивающийся «модем Snap-On ($ 130), який працює у тандемі з GSM-телефоном, забезпечуючи миттєвий доступ до Інтернету і до електронної пошти, а роботи з факсами. Snap-On сумісний із велику кількість GSM-телефонов (кабелі котрим стоять близько US$ 30) і зі органайзерами 3Com PalmPilot, Palm III і IBM WorkPad.

І знову це рішення влаштовує тільки для мереж GSM, працює тільки з органайзерами Palm та обмежено лише 9.6 Кб/с.

Рішення Digital Phone Cards ($ 100−140) від Socket Communications включає у собі CompactFlash-карту, кабель і забезпечення. Є кабелі і коннекторы для телефонів QUALCOMM QCP 2700, 860 і 1960 стандарту CDMA, Ericsson і Nokia GSM, і навіть телефони з передачею даних від Nextel і Siemens. Також додається Microsoft Wireless Communications Kit, — програма для інсталяції та конфігурації PDA для бездротового пошти, синхронізації розклади і контактів, передачі файлів і перегляду вебсторінок. Це чудове, гнучке рішення і, при цьому, підтримується Microsoft.

Стільникові телефони з умонтованими інфрачервоними модемами типу Ericsson I888 World Phone ($ 299), добре працюють із більшістю PDA та обходяться без кабелів і коннекторов. До того ж, можна скористатися рішенням Ericsson DI 27 Mobile Office (US$ 200), який кріпиться у нижній частині телефонів Ericsson 600 і 700 серій і як інфрачервоний модем. Усе, що потрібно зробити — це направити ИК-порт телефону на ИК-порт PDA і всі. Знову таки, це рішення обмежується 9.6 Kб/с, швидкістю непоганий для пошти, але надто повільній для Інтернет. Є програмні драйвери для Windows CE, Psion і Palm.

Novatel Wireless пропонує цікаве рішення для Palm III, Palm IIIx і IBM WorkPad PC Companion. Воно називається Minstrel III ($ 369) і є крэдлом (підставкою), у якому заховано бездротового модем. Minstrel передає дані про стільниковим мереж CDPD, які поширені США. Minstrel III підтримує популярні промислові рішення і програми синхронізації, написані для Palm OS, і поставляється разом із ПО фірми SmartCode Software — HandMail і HandWeb. Технологія Wireless IP підтримує швидкість до 19.2 Кб/с.

Тепер ми поговоримо про Palm VII ($ 499). Тут бездротове комунікаційне устаткування (у разі високочастотний приемопередатчик) вмонтоване до корпусу PDA. Єдине, що видає у ньому комунікаційне пристрій — це выдвижная антена. Але Palm VII не підтримує в чистому вигляді пошту і перегляд Інтернет-сторінок. Joe Sipher, директор бездротового продукції 3Com, недавно фактично визнав, що «ми очікував, що Palm VII буде машиною для електронної пошти, — це погана поштова машина ». Palm VII слід філософії Palm Computing, яка перебуває в випуску кращого технологічного рішення сучасний період. У відношенні Palm VII це, що ви можете отримувати пошту тільки з серверу Palm.net (коли ви не користуєтеся додатковим сервісом і програмою типу ThinAirMail) і лише скорочений варіант веб-сторінок, під назвою Web clipping (обрізаний Інтернет). І передплачувати бездротового доступ ви повинні через Palm Computing (по крайнього заходу зараз). Отже, що саме станеться, коли мають з’явитися новітні і кращі технології? Правильно, ви швырнете Palm VII в скриня і купіть собі нову машинку. Але що Palm VII єдиний закінченим рішенням бездротового PDA, що можна придбати на місцевому комп’ютерному магазине.

Є один цікавий категорія бездротових пристроїв, яка з’явилася перебувають у ринку, попри рекламну галас. Це пейджеры на Compact Flash-картах. Фірми Global Access Pagers і Motorola тихо спустили на гальмах обіцяні 1999 року устрою. Можливо, побачимо пейджеры, зібрані на модулях Springboard для Handspring Visor, раніше пейджерів на Compact Flash-картах. Яка досада.

Як зазначалося вище, нас було потрібне рішення, працююче різними платформах — від Windows CE до органайзерів Palm. До того ж, ми маємо кілька телефонів Ericsson 600-ї і 700-й серий.

Тому ми відмовляємося від Snap-On (Option International), Minstrel (Novatel) і Palm VII, і Digital Phone Cards (Socket). Усі вони працюють із кількома пристроями, але з разом з Палмами і PalmSize PC.

Інфрачервоний модем Ericsson DI 27 Mobile Office виявився єдиним продуктом, відповідним нашим требованиям.

Заключение

Мобільний телефон, автомобіль, кишеньковий комп’ютер… Ось без останнього напевно сьогодні вже можна прожити — каже внутрішній голос. І знаєте, він мав рацію, напевно, цей внутрішній голос. Кишенькові комп’ютери поки не доросли доти, щоб лежати в кожного у кишені - все ще дуже незручні у роботі істоти. Ось пройде років зо п’ять, то, можливо, тоді… — каже цей голос. Але чому ми купуємо їх, ці повільні істоти з тьмяним екраном, і возимося із нею і з малими дітьми, незважаючи і якість рукописного введення, і велику вагу, і необхідність заощаджувати батарейки.

Звісно, я згущував барви, і всі зручності, про які торочать виробники, і продавці, безумовно, мають під собою грунт. Правильно — усе під рукою: і телефонний книга, і текстовий редактор, і електронна таблиця, і будильник, і напоминалка, і перекладач, і диктофон, та іграшки, і навіть Інтернет зі поштою, є модем. А у тому, які можна просто читати у ньому книги.

Є прошарок користувачів, що купують перші версії хай-тек продуктів за великі гроші, ці користувачі, загалом, і підтримують цих проектів з їхньої старті, і працюють як прискорювачі в ракети, доки включиться маршовий двигун — масовий попит. Зараз стартове час для КПК підходить, напевно, до кінця, і кишенькові устрою займають свої орбіти. Мені тоді здавалося, що кишенькових комп’ютерів — справа досить віддалене майбутнє, а от це майбутнє вже настав! Але однаково мені хочеться сказати, що нам чекати не від Кишенькових ПК «завтра».

На КПК бракує більш-менш нормальної клавіатури для редагування документів, але розміщувати в корпусі - він від послуг цього ставати незручніше, товщі тощо., якщо робити з її окремо, треба десь її носити. Хотілося розташувати в зап’ясті лівої руки, як наручний годинник, і з'єднувати її з Palm-ом по ИК-связи. Таке рішення вже випробувано на «одеваемых «комп'ютерах IBM.

Кнопки на лицьової панелі… Мені здається, по-перше, натискати ними незручно, а по-друге, вони займають місце, що можна було б обійняти дисплеєм за ті самі габаритах корпусу. Кнопки можна розмістити на зворотної боці корпусу, але відкритті вушках, отже б ними можна було управляти або вказівними і середніми пальцями «сліпим методом », або розгорнувши ці вушка — великими пальцями як у ігрових джойстиках, тим котрі звикли бачити кнопки куди він нажимает.

Нова думка, навіяна останніми подіями… Наприклад, угоду Palm і Sony про використання технології Memory Stick. Напевно, буде, дуже зручно переносити картинку з цифровий камери на Palm, але чому б підключати камеру до спеціального порту, такому як у Visor від Handspring і вийде інтелектуальне управління процесом зйомки, наприклад, обвести пальцем зону, і треба збільшити чи освітлити, лише цього необхідний що й кольорової дисплей, бажано з дозволом незгірш від 800×600 і навіть больше.

Але час біжить, і сподіваюся, що у незабаром КПК стануть купувати як затяті комп’ютерники й активні прихильники технологічного прогресу, а звичайні люди!

Список використовуваної литературы:

1. Журнал «PC Magazine» (Russian Edition) #8/1998.

2. Журнал «Комп'ютер прес» #4/2000.

3. Журнал «Світ ПК» (вид. «Відкриті Системи») #11/1997.

4. «Зоопарк ручних комп’ютерів» (адресу: internet.

5. «ZDnet.RU» — огляд комп’ютерних та Інтернет технологий.

(адрес:internet.

———————————- [pic].

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою