Основні методики оцінки доходів
А — позичкові активи, поділені на загальну суму активів. Якщо буде одержаний результат, за яким, А > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивної оцінки діяльності банку, якщо, А < 0,80, то банку необхідно поліпшити структуру активів у бік зростання позичкових активів. Зростання середнього рівня позичкового процента, зумовлене підвищенім частки високоризикових кредитів і простроченою… Читати ще >
Основні методики оцінки доходів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Основні методики оцінки доходів
Для оцінки доходів та видатків, необхідно спочатку визначити питому вагу груп доходів та видатків в загальній сумі доходів та видатків. Для цього ми розносимо доходи та видатки по вищезазначених групах та визначаємо їх питому вагу в валових доходах та витратах.
Зростання процентних доходів переважно може відбуватися внаслідок двох факторів:
збільшення середніх залишків за виданими кредитами;
підвищення середнього рівня застосовуваної процентної ставки за кредит.
Вплив першого фактору на одержання банком доходу може бути визначений формулою:
DVP = (V1 — V2)*r1,.
в якій V2 — середні залишки за виданими кредитами в періоді, що аналізується;
V1 — те ж саме в попередньому періоді;
r1 — середній рівень процентної ставки в попередньому періоді.
Наприклад, якщо брати доходи по Приватбанку станом на 01,10,98р, можна зробити наступні розрихунки:
V1 = 855,920.
V2 = 840.6.
r1= 0.55.
DVP = 15.32 * 0.55 = 8.426.
Виміряти вплив зміни середнього рівня процентної ставки на дохід банку можна згідно із формулою:
DRr=(r2 — r1)*V1,.
в якій r2 — середній розмір процентної ставки, що береться за користування кредитом у періоді, який аналізується;
r1 — середній розмір процентної ставки, що є платою за користуван кредитом у попередньому періоді;
V1 — середні залишки за виданими кредитами в попередньому періоді.
По Приватбанку розрахунки будуть мати такий вигляд:
DRr=(0,6 — 0,55)* 855,920 = 42,796.
Вплив обох факторів на динаміку банківського доходу можна виразити за допомогою формули:
DP=DPV*DRr.
По Приватбанку: DP = 8.426*42,796=360,59.
Проведений аналіз дає фінансовому менеджерові можливість здійснювати кількісну оцінку того, який з двох факторів (середні залишки за виданими кредитами чи середній розмір процентної ставки) більшою мірою відобразиться в процентному доході.
Наступний етап аналізу — якісний. Він дає змогу з «ясувати причини, що викликають зміни вказаних факторів.
Збільшення середніх залишків за виданими кредитами зумовлено такими факторами:
1. Загальним зростанням позичкових активів у періоді, що аналізується порівняно з відповідним періодом минулого року чи попереднім періодом.
Темп зростання (Т) дорівнює: позичкові активи цього періоду поділені на активи минулого періоду.
В Приватбанку цей показник дорівнює 1,02.
Якшо Т > 1, то можна вважати, що діяльність комерційного банку була позитивною, якшо Т < 1, то негативною.
Сповільнення темпів зростання означає для банку втрату його позицій і тіснення його з ринку внаслідок зниження фінансової стійкості.
2. Збільшенням питомої ваги позичкових активів, що приносять дохід у вигляді процентів, сукупних активів.
А — позичкові активи, поділені на загальну суму активів. Якщо буде одержаний результат, за яким, А > 0,80, то можна зробити висновок щодо позитивної оцінки діяльності банку, якщо, А < 0,80, то банку необхідно поліпшити структуру активів у бік зростання позичкових активів.
(132,400 + 855,920)/ 1614,262 = 0,612 243,.
тобто Приватбанку необхідно поліпшити структуру активів.
Одержаний показник доцільно зіставити з аналогічним показником переднього періоду.
В Приватбанку цей показник за попередній рік дорівнював 0,7824, тобто структура активів в порівнянні з попереднім роком погіршилася.
Зростання середнього рівня процентної ставки за кредитними операціями може бути зумовлено:
— підвищенням загального рівня процентної ставки на кредитному ринку (зовнішній фактор, що не залежить від діяльності банку);
— структурою кредитного портфеля, тобто збільшенням питомої вага ризикових кредитів у кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти (кредити без забезпечення чи гарантій, бланкові кредити);
—збільшенням прострочених кредитів, за якими клієнти платять проценти, що істотно перевищують базовий (середній) рівень.
Зростання середнього рівня позичкового процента, зумовлене підвищенім частки високоризикових кредитів і простроченою заборгованістю, потребує поглибленого додаткового аналізу з метою забезпечення ліквідності яансу й фінансової стійкості банку.
Наступний етап аналізу процентних доходів полягає в дослідженні їхньої структури. В цілому серед українських банків останніми роками спостерігається тенденція зниження частки процентних доходів в їхньому загальному обсязі. При цьому непроцентні доходи збільшуються переважно за рахунок розширення обсягу касово-розрахункового обслуговування. З одного бо це явище позитивне, бо свідчить про розширення кількості клієнтів, збільшення кількості послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням. З іного боку, ці цифри також свідчать про нерозвиненість в Україні ринку послуг взагалі і факторингових, лізингових, трастових, які посідають істотне місце в діяльності західних банків, зокрема.
В аналізі та управлінні процентними доходами, на наш погляд, слід виходити з деяких висновків.
По-перше, зростання надходжень процентів за короткостроковими, позиками порівняно з довгостроковими в умовах інфляції слід розцінювати позитивно, тому що лише короткострокові й надкороткострокові вкладення можуть виявитися ефективними і визначити швидкість знецінення національної грошової одиниці.
По-друге, з точки зору перспективи не можна повністю відмовитися довгострокових позик, які найбільшою мірою зазнають негативного впливу інфляції. Участь банку в довгострокових проектах може в майбутньому принести значні доходи, що окупить теперішні втрати. За довгостроковими позиками доцільно встановлювати «плаваючу «процентну ставку. Оптимальна частка процентів, що надходить за довгостроковими позиками, в загальному обсязі процентних доходів, очевидно, не повинна перевищувати 15% для банків, які не займаються інвестиційною діяльністю.
По-третє, питома вага надходжень за простроченими позиками в загальному обсязі процентних доходів не повинна перевищувати 2—3%. Якщо і рівень не витримується, то його перевищення можна кваліфікувати як сигнал про незадовільний стан якості кредитного портфеля банку і можливу загрозу для ліквідності й фінансової стійкості банку.
По-четверте, зростання доходів від міжбанківських кредитів свідчить про спеціалізацію банку на міжбанківських операціях. Міжбанківські позики — істотне джерело надходження процентів, але менш дохідне, ніж короткості кові позики комерційним структурам, які одночасно є і ризиковішими.