Залізо

Залізо.

Відноситься до групи життєво-важливих елементів, мікроелементів, загальне утримання заліза — 4 — 5 г або 50−60 мг/кг. Більша частина заліза в організмі тварин знаходиться в еритроцитах (60−73%). Залізо розрізняють гемінове (залізо Нв), негемінове (тканинне залізо — феррітіна, гемосідеріна, сідерфілін, міоглобілін). Провідна роль в обміні заліза належить печінці, яка регулює його рівень в крові, обмін заліза здійснюється через залізо плазми, залізо в організмі здійснює постійний кровообіг. При фізичному розпаді еритроцитів 9/10 заліза лишається в організмі і йде на побудову нових еритроцитів. Місцем виділення заліза є кишечник, в незначній кількості виділяється нирками. По даних Н.С. Доніга (1965) за добу з сечею виділяється 3,89?0,4 мг, бере участь у окисно-відновних процесах, і імунобіологічних реакціях. Залізо входить в склад дихальних ферментів. При недостатності заліза в їжі - анемія. Це аліментарно — залізодефіцитна анемія. Спостерігається у дітей першого року життя, внаслідок одностороннього годування. У воді знаходиться у вигляді неорганічних (сульфати, біоурбонати) і органічних (гумати) сполук. Високий вміст заліза у воді псує смак чаю, при пранні придає жовтий відтінок. Найбільше концентрації заліза є у окислених болотних водах, які багаті на гумінові речовини. З продуктів найбільш багата на залізо печінка (84 мг/кг), сир (76,5), бобові (50−60), овочі (5−8 мг/кг), молоко (1,5 мг/кг).

Потреба заліза людини 15 — 20 мг на добу.

Натрій.

В крові натрію — 160−240 мг %, в плазмі - 300−350 мг %, в еритроцитах — 50−130 мг 5. Серед розладів — гіпонатріємія може супроводжуватися анурією, втратою апетиту, нудота, блювання, порушення рефлекторної діяльності, тахікардією, гіпотонією, іноді поява психозу, колапсу з втратою свідомості. Гіпопатремія настає при надмірному надходженні води, коли натрій вимивається з сечею і потом. Гостро виявляється гіпонатріємія при аддісоновій хворобі, крупозній пневмонії, отруєнні сулемою. Гіпонатріємію можна спостерігати при нецукровому діабеті, водному голоді, гіперфункції кори наднирників, хворобі Іценка — Кушінга, гіперінсулізації. Натрій визначають у сечі і поті. Сечу мінералізують, потім визначають вміст натрію.

У тілі натрій міститься — 109 мг %, кістки — 180 мг %, емаль — 250 мг %, дентин — 190 мг %, м‘язи — 72 мг %, серце — 185 мг %, легені - 250 мг %, еритроцити — 80 мг %.

Добова потреба натрію — 4−6 г для організму дорослої людини.

Магній.

У організмі людини знаходиться у вигляді фосфорно-окислих, вуглекислих, фтористих солей разом з кальцієм. В кістках міститься 1,5% фосфорнокислого магнію.

Магній міститься в іонізованому стані у складі іонних тканин, частина його зв‘язана з білками. З віком кількість магнію у крові змінюється мало.

Парантеральне введення солей магнію викликає гальмування Ц.Н.С. (розвиток магнезіального наркозу). Вміст магнію у крові зменшується при паратиреадній тетанії. Розвиток рахіту супроводжується зменшенням концентрації іонів магнію. Іноді низькі концентрації спостерігаються при епілепсії і злоякісних пухлинах. Введення хлористого кальцію призводить до тимчасового зниження вмісту магнію в крові. Вагітність проходить при підвищеному вмісті магнію. Перерозподіл магнію під час вагітності пов‘язаний з кісткоутворенням плода. Препарати вітаміну Д підвищують вміст магнію в крові, високий рівень спостерігається при м‘язовій роботі. При анеміях збільшується вміст магнію, виводиться з калом, сечею. Вперше магній був одержаний в 1808 році англійським хіміком Гамфрі Деві з великою вольтовою батареєю. Магнію дуже велика кількість. В тілі - 36% мг, кістки 105 мг %, нирки — 21 мг 5, еритроцити — 5 мг %, у водах світового океану — 1,385 г/л. Особливе значення має для серцево-судинної системи, недостатність викликає інфаркт міокарду.

Кальцій.

Серед мінеральних речовин організму людини найбільш вивчений кальцій. Порушення його обміну викликає ряд порушень. В крові дорослої людини кальцію 5−7 мг %, в еритроцитах 1 мг %, в лейкоцитах 4−5 мг %, в сироватці 9−11,6 мг %. У новонароджених вміст кальцію у крові коливається в більших межах, ніж у дорослих, це пов‘язано з інтенсивним обміном. У недоношених дітей вміст кальцію нижчий. Весною його кількість зменшується.

Підвищення вмісту кальцію в крові спостерігається при аддісоновій хворобі, гострих панекреатитах, при вагітності, в насідок розладу ендокринного регулювання мінерального обміну. Збільшується рівень кальцію в крові при гіпервітамінозі вітаміну Д. Гіперкальціємія — при інсоляції, лейкозах, перитонітах, гангрені, при серцево-судинній недостатності, ациотичному діабеті. У новонароджених (недоношених) — гіперкальціємія. У дітей при спазмофілії кількість кальцію може зменшуватись до 6 мг 5 і інше. Гіпокальціємія — при остеомаляції вагітних, старечомуостеопорозі, хворобі Паше, лейшманіозі, сепсисі.

Лікування: кортизон, адренокортикотропін, гормони.

У тілі міститься — 2010 мг %, кістки — 11 000 мг %, м‘язи — 7 мг %, нирки — 20 мг %, емаль — 36 000 мг %, дентин — 27 000 мг %. Велика кількість його міститься у: молоці і молочних продуктах. В 100 мл коров‘ячого молока — 100−130 мг кальцію. Основна маса міститься в кістках, входить в склад скелету.

У дорослих потреба кальцію — 8 мг на 1 кг, у вагітних — 24 мг, у дітей — 50 мг.