Облік нематеріальних активів

Облік нематеріальних активів

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи », по дебету якого відображаються їх надходження та дооцінка, а по кредитувибуття та сума уцінки нематеріальних активів.

Аналітичний облік ведеться згідно п. 5 П (С)БО 8 щодо кожного об «єкту за 7 групами, для яких передбачені субрахунки до рахунку 12.

В сучасній теорії і практиці бухгалтерського обліку в Україні існує ряд підходів щодо подання в професійних виданнях інформації про нематеріальні активи з позиції вимог П (С)БО 8. Але всі інформаційні джерела однаково послідовно тлумачать норми стандарту, зокрема:

• класифікацію за різними ознаками, тобто за способами отримання, як створені власними силами і отримані іншим шляхом, а також за групами;

• взаємозв «язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу;

• критерії визнання нематеріальних активів в обліку і фінансовій звітності.

• окремі вимоги до розробок при визнанні;

• оцінку нематеріальних активів в обліку в залежності від способу отримання та в звітності;

• амортизацію та вибуття нематеріальних активів.

Практика діяльності комунальних підприємств свідчить, що значна частина операцій, передбачених П (С)БО 8, майже не зустрічається, і тому не будемо їх розглядати в цьому виданні. Найбільш поширена операція з нематеріальними активами на підприємствах — це придбання та використання права на програмні продукти, зокрема комп «ютерні програми для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку тощо. Запитання про їх облік виникають досить часто. Тому, обмежимося в цьому посібнику розглядом двох ситуацій з придбання комп «ютерної програми з оплатою грошовими коштами і шляхом безоплатного отримання нематеріального активу. Розглянемо приклад відображення в бухгалтерському обліку цих операцій.

Спершу потрібно визначити який програмний продукт придбало підприємство і на підставі яких первинних документів здійснюється відображення операції придбання чи отримання. Права, що визначаються як нематеріальні активи, можуть виникати тільки з договорів (ліцензійний договір, авторський договір, договір купівлі-продажу тощо). Зі змісту договорів випливає яких прав набуває підприємство. В цьому разі важливо, щоб у договорі було чітко визначено умови, за яких набувач прав на програмний продукт може ними користуватися, і відповідно, буде чи ні визнано нематеріальний актив в обліку.

Якщо підприємство придбало дискету чи лазерний диск або інший носій інформації, разом із записом на ній, то це вже матеріальний актив, який обліковується як малоцінний оборотний чи необоротний інвентар (в залежності від терміну його використання та вартості). В разі, коли підприємство через підписання угоди з автором чи ліцензіаром купує право використовувати цей програмний продукт тривалий термін відбувається придбання авторських та суміжних з ним прав. Причому угодою, як правило, повинно бути передбачено, що якщо програмний продукт, як будь-яка інформація, старіє, то ліцензіар поставляє його нову версію. А право на використання оновленого програмного продукту залишається таким, яким воно було зафіксовано в договорі. Таким чином, права отримані підприємством в результаті придбання такого нематеріального активу з оплатою грошовими коштами, можуть зараховуватися на рахунок 125 «Авторські та суміжні з ними права «при умові, якщо термін дії договору.