Сутність та форми прояву МЕВ

Сутність та форми прояву МЕВ.

.

.

План.

1. Що вивчає курс «Історія МЕВ» .

2. Теоретичні засади курсу.

3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ.

4. Основні категорії і поняття курсу.

Що вивчає курс «Історія МЕВ». Формаційний та цивілізаційний підходи.

Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:

1) доісторичні часи;

2) часи стародавніх цивілізацій;

3) епоха феодального середньовіччя;

4) період капіталістичних відносин.

В цілому, предметом вивчення курсу «Історія МЕВ» є розгляд їх в процесі історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до наших днів, тобто ми вивчаємо МЕВ в процесі їх еволюційного становлення, розвитку до сучасного рівня.

Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різних підходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним із таких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первісно-общинного ладу (1) через рабовласництво (2), феодалізм (3), капіталізм (4) до комунізму[1](5).

Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно і глибоко ці принципи викладені в роботі К. Маркса «Маніфест комуністичної партії» .

Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є цівілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна.

Такий підхід було запропоновано в 70-ті роки американським політологом і публіцистом Тоффлером. Такі цивілізації він назвав трьома хвилями в розвитку людського суспільства. В своїй відомій книзі «Футурошок» [2] він показав кризу індустріальної цивілізації, шоковий елемент — зворотня сторона технічного прогресу і індустріального розвитку людського суспільства, співставивши позитивні і негативні сторони, що проявляються в проблемах використання сили атомної реакції, корисних копалин.

Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7−6 тисячоліття до н.е. і тривала до 15−16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими державами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації.

Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічних зв’язків між державами, пов’язується з поглядами А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса (будував свою теорію на критиці своїх попередників). Пізніше індустріальну епоху досліджували цілий ряд вчених в кожній країні.

Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичне обгрунтування внесли вклад переважно вчені західної формації (оскільки радянська наука базувалася на формаційному підході): Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезінський.

Вважається, що її розвиток пов’язаний із сферою послуг і інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. В своїх роботах Тоффлер зазначав, що робітник постіндустріальної цивілізації буде корінним образом відрізнятися від робітника фізичної праці (робітника індустріальної цивілізації, створеної Марксом).

Постіндустріальна цивілізація пов’язується з новим змістом розвитку сфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузь переорієнтовується на надання індивідуальних потреб).

Основні категорії і поняття курсу.

Через систему понять і категорій курсу МЕВ визначається зміст самих міжнародних економічних відносин. Через поняття і категорії визначаються форми прояву МЕВ, суб'єкти системи світогосподарських зв’язків, характер відносин між суб'єктами МЕВ.

Сучасна економічна наука виділяє наступні форми прояву МЕВ: міжнародний поділ праці (1), міжнародна торгівля (2), міжнародні валютно-кредитні (3) та фінансові відносини (4), рух факторів виробництва[3] (5), міжнародна інвестиційна діяльність (6), міжнародні науково-технічні зв’язки (7).

Міжнародні економічні відносини пов’язані з діяльністю суб'єктів, що беруть в них участь:

1) Головним суб'єктом МЕВ являється держава.

2) На другий план виходять інтеграційні об'єднання держав.

3) На третьому місці - міжнародні економічні організації.

4) Транснаціональні корпорації і транснаціональні банки.

[1] Марксом було запропоновано дві фази комунізму: соціалізм і власне комунізм. Пізніше радянські вчені між соціалізмом і комунізмом додали фазу «розвинутого соціалізму» .

[2] «Шок від майбутнього» .

[3] Робоча сила, капітал, технології.

.

.

_.

.