Збереженість плодів яблуні інтродукованих сортів, вирощених в умовах центрального лісостепу України (реферат)
Дослідження проводили в лабораторії технології зберігання та переробки плодів і ягід та холодильнику Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН на чотирьох інтродукованих сортах, плоди яких вирощувались за європейською технологією (так званою голландською): Фієста, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Айдаред. Схема садіння 3,75×1 м, підщепа М9. Товарних плодів сорту Джонавелд… Читати ще >
Збереженість плодів яблуні інтродукованих сортів, вирощених в умовах центрального лісостепу України (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Збереженість плодів яблуні інтродукованих сортів, вирощених в умовах центрального лісостепу України.
Інтродуковані сорти, як і нові власної селекції, потребують вивчення на предмет їх придатності до тривалого зберігання з урахуванням умов вирощування (кліматичних, агротехнічних та ін.).
Дослідження проводили в лабораторії технології зберігання та переробки плодів і ягід та холодильнику Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН на чотирьох інтродукованих сортах, плоди яких вирощувались за європейською технологією (так званою голландською): Фієста, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Айдаред. Схема садіння 3,75×1 м, підщепа М9.
Відбір, закладка плодів на тривале зберігання, обліки і спостереження, ревізії і перегляди здійснювались за методиками інституту садівництва та «Магарач» [1, 2]. Плоди зберігались при температурі +2°С і ВВП — 85−95%.
Результати досліджень. Проведені дослідження показали, що інтродуковані сорти, вирощені в наших умовах, дають високі та сталі врожаї з хорошою якістю плодів (табл. 1).
Табл. 1. Урожай та товарність плодів інтродукованих сортів яблуні (середні дані за 2001;2004 рр.).
|
З даних таблиці видно, що урожайність різних сортів яблук була різною. Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд та Айдаред переважали за цим показником Фієсту на 5−6 кг. При цьому найвища товарність плодів спостерігалася у сортів Джонавелд — 96% і Айдаред — 95%, менша у сортів Фієста — 92% і Голден Делішес Рейндерс — 90%, відмічено плодів вищого сорту відповідно 50, 48, 40 і 35%, першого — 25, 23, 22 і 31%, другого — 21, 24, 30 і 24%.
На тривале зберігання відбирали по п’ять стандартних ящиків плодів кожного сорту, які в день збирання поміщали в холодильну камеру.
На початку зберігання плодів та після його завершення визначали хімічний склад яблук (табл. 2).
Табл. 2. Біохімічний склад плодів яблуні інтродукованих сортів, % (середні дані за 2001;2004 рр.).
|
У плодах інтродукованих сортів містилось сухих речовин від 16,4 до 17,1%, сухих розчинних речовин від 13,3 до 14,5%, цукрів від 8,0 до 9,5%, кислот від 0,45 до 0,80%, ЦКІ (цукрово-кислотний індекс) був на рівні 10−21, вітаміну С в плодах знаходилось від 3,80 до 4,10 мг в 100 г залежно від сорту.
Аналіз отриманих результатів показує, що хімічний склад плодів залежить, в основному, від індивідуальних особливостей сорту. Серед досліджуваних сортів найвищу цукристість — 9,5% і найнижчу кислотність — 0,45% при високому рівні ЦКІ - 21 (на початку зберігання відмічали у плодів сорту Айдаред).
Найвищу кислотність — 0,75% та порівняно низький вміст цукру — 8,10%, і ЦКІ - близько 11 мали плоди сорту Фієста Біохімічний склад плодів після завершення зберігання був таким: сухих речовин у плодах було від 14,7 до 15,9%, сухих розчинних речовин — від 11,7 до 12,7%, цукру — 7,30−8,10%, кислоти — від 0,35 до 0,65%, ЦКІ - від 11 до 23. ЦКІ дещо підвищився, плоди стали смачнішими, консистенція м’якуша ніжнішою (на початку зберігання груба).
Вміст вітаміну С в плодах становив від 3,10 до 3,40 мг в 100 г, або близько 80% від початкового його вмісту.
Біохімічні процеси, що відбуваються в плодах при їх рості та дозріванні на дереві й при зберіганні відрізняються тим, що в першому випадку відбувається синтез, а в другому — гідроліз.
Меншою мірою досліджені зміни, перетворення та витрати інших речовин, але незаперечно, що вони відбуваються і що ці перетворення в період дозрівання, старіння взаємопов'язані таким чином, що найбільш стійкі структурні перебудови припадають на період клімактеричного підняття дихання.
Отже, у плодах спостерігається переломна межа процесів життєдіяльності, термін настання якої і є основною характеристикою їх лежкоздатності та тривалості зберігання взагалі.
Збереженість плодів і зміна товарної сортності наведені в табл. 3. Плоди досліджуваних сортів зберігались протягом 140−185 днів і мали товарний вихід від 90 до 95%, у тому числі першого сорту від 70 до 80%, другого — від 9,7 до 15% і третього — від 3 до 5%. Відходи становили 5,3−10,0% залежно від сорту, в тому числі технічного браку від 3,2 до 6,0% і абсолютного браку від 2,1 до 4,0% (без врахування природних втрат маси плодів).
Табл. 3. Зміна товарної сортності плодів яблуні інтродукованих сортів після завершення зберігання.
|
* На 140-й день зберігання плодів сорту Голден Делішес Рейндерс було 95%, плодів сортів Джонавелд і Айдаред — 100%.
** Без врахування природних втрат маси плодів Необхідно відмітити, що під час зберігання плоди хворіють, що в кінцевому результаті негативно впливає на їх збереженість і товарний вигляд.
Дані, наведені в табл. 4 свідчать, що найвищу характеристику якості продукції мали сорти Айдаред і Джонавелд, незначно відрізнявся від них сорт Голден Делішес Рейндерс і найгіршим за цим показником виявився сорт Фієста.
Табл. 4. Зміна товарного стану плодів яблуні інтродукованих сортів у кінці зберігання (середнє за 2001;2004 рр.).
|
* З урахуванням природних втрат маси плодів Втрати маси плодів становили 3,0%. Всього втрат -10,4%. Дегустаційна оцінка плодів — 4,0 бали.
Товарних плодів сорту Джонавелд отримано 90,6%, з них чистих — 43,5%, з слабким побурінням — 35,4% (І-го сорту — 78,9%), з середнім — 11,7% та з сильним — 3,8%. У відходах (6,3%) переважали втрати від фізіологічних (4,3%) та мікробіологічних захворювань (2,0%). Втрати маси плодів становили 3,1%. Всього втрат було 9,4%. Дегустаційна оцінка — 4,1 бала.
Плодів сорту Айдаред отримано 91,9%, з них чистих — 57,5%, з слабким побурінням — 25% (тобто плодів І-го сорту було 82,5%), середнім — 9,4% та сильним — 2,8%. Відходи становили 5,1%, з них від фізіологічних захворювань 3,1% і 2,0% від мікробіологічних захворювань. Природні втрати маси плодів склали 3,0%. Всього втрат було 8,1%. Дегустаційна оцінка плодів — 4,3 бала, до речі сама вища оцінка з досліджуваних сортів.
Висновки За біохімічними показниками з досліджуваних чотирьох сортів найкращими були плоди сорту Айдаред (цукор, кислота, ЦКІ, вітамін С).
Тривалість зберігання плодів досліджуваних сортозразків була в межах 140−185 днів. Товарних плодів отримано від 90 до 95%, у тому числі першого товарного сорту від 70 до 82%.
Більш стійкими проти хвороб при зберіганні (фізіологічних і мікробіологічних) виявились плоди сорту Айдаред, а найменш стійкими — плоди сорту Фієста.
Список літератури:
1.Методические рекомендации проведения исследований по вопросам хранения и переработки плодов и ягод, ИС. — К., 1980. — 140 с.
2.Методические рекомендации по вопросам хранения и переработки. — Ялта, 2001. — 120 с.