Геоструктурне положення Дашавського месторождения

Родовите розташоване у Стрийському районі Львівської області на відстані 15 км від м. Стрий (Рис. 2.).

Рисунок 2. Розташування Дашавського родовища).

Дашавське газове родовище — належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до північно-західної частини Косівсько-УгерськоїпідзониБільче-Волицької зони, що відноситься до Зовнішньої зони, у межах якої потужний (до 4 км) міоценовий чохол залягає на складчастих палеозойських і рифейських утвореннях, перекритих платформними теригенно-карбонатними породами юри і крейди потужністю до 1000 м і більше. Міоценові відклади представлені слабодислокованим комплексом теригенних порід баденію і сармату (верхня моласа). В центральній частині зони переважають баденські відклади, на північний захід і південний схід зростає потужність сарматських. Міоцен здебільшого незгідно залягає на породах юри і верхньої крейди, в межах Крукеницької западини — на філітах фундаменту.

У Зовнішній зоні розвинені скиди північно-західного і меридіональ-ного простягання з амплітудами від 50−100 до 1000−1200 м. Поперечними розломами зона поділена на три частини, які в осадовому чохлі виражені як Косівська (південно-східна) і Крукеницька (північно-західна) западини та Івано-Франківське підняття, що їх розділяє. Плікативні структури представлені двома типами складок. Перший об'єднує крупні брахіантиклінальні підняття, складені міоценовими відкладами з виходами мезозойських порід у склепіннях. До них часто приурочені газові родовища. Розміри піднять 6−10×10−14 км, амплітуди 200−400 м. Подекуди в межах піднять відклади сармату і баденіюзалягають безпосередньо на рифейському фундаменті, розвинені вони переважно у північно-західній частині Зовнішньої зони.

Структура даного родовища складена породами дашавської світи нижнього сармату, що завершує міоценовий розріз (сармат), представлена потужною товщею сірих вапняковистих глин, алевролітіві пісковиків з прошарками туфів і туфітів (до 3200−3500 м). Серед глин-флюїдоупорів виділено понад 30 піщаних горизонтів, поширених на Дашавському, Болехівському, Косівському, Залужанському, Свідницькому та інших газових родовищах. Дашавськасвіта є головним газовміснимстратоном Зовнішньої (Більче-Волицької) зони і являє собою брахіантикліналь північно-західного простягання розміром 9×6 м, амплітудою 140 м. На структурі виділяються 2 куполи. Системою тектонічних порушень амплітудою 10−40 м по горизонтах НД-5 — НД-9 вона розбита на блоки. На південному заході частково зрізана насувом Самбірської підзони.Поклади пов’язані з горизонтами ВД-13, НД-2, НД-4, НД- 5, НД- 9(Рис. 3). Останній містить чотири скупчення газу: НД-9А, НД-9Б, НД-9Г, НД-9АГТ. З них три перших зосереджені у пісковиках його покрівельної частини по площі вони розмежовуються між собою тектонічними порушеннями та літологічним заміщенням колекторів. Поклад НД-9АГТстратиграфічно розташований нижче і міститься в алевролітах.

Рисунок 3. Геологічний розріз.

дашавський родовище порода Скупчення газу у ВД-13, НД-2, НД-4,НД-5, НД-7, НД-9Г пластові скленні літологічно екрановані, НД-8, НД-9Бпластові склеппі тектонічно екрановані, а горизонтів НД-9А і НД-9АГТпластові склепінні літологічно обмежені і тектонічно екрановані. У горизонті НД-9АГТ у районі свердловини 184 є ще невеликі чотири локальні газаві поклади, протяжністю до 1 км, з газо-водяними контактами : — 491, — 508, -520, -536 (Рис. 2.

Фазовий склад даного родовища родовища газовий. Вміст метану в межах 97−99%, у всіх горизонтах окрім ВД-13 міститься вуглекислий газ (0,22−2,00%), відктира пористість коливається від 5до 20% і не є стабільною, проникність також змінна і становить 25−2986*10−3 мкм 2.

За часиексплуатації з 1924 р. з родовищавидобуто 12,3 млрд м3 газуабо 99,5% початкових запасів. Найбільш газу (577 млн м3) відібранов 1950 р. Початкові робочі дебіти свердловин сягали 100- 132 тис. м3/добу, початкові пластові тиски — 6,6−5,9 Мпа.

Розробка першого об'єкта почалася у 1934 році. В експлуатації знаходились дві свердловини, сумарний видобуток склав 84,4 млн м3. максимального відбору досягнуто в 1935 році 5,2 млн м3.. Розробка об'єкта у склепінній частині родовиша почалася у 1992 році. Експлуатація введеться чотирма свердловинами. Річний відбір газу склав 2,2 млн м3. У 1993 році.Робочі дебіти складають 3−6 м3/добу .

Другий об'єкт розробляється з 1932 році 8 свердловинами. Максимального відбору досягнуто в 1942 році-45,8 млн м3. Експлуатація завершена у 1987 році. Всього видобуту 674 млн м3. Кінцевий пластовий тиск 0,153 МПаРозробка третього об'єкта почалася у 1924 році. Останнім у експлуатацію введено в 1968 році поклад горизонту НД-9АГТ. Видобуток газу завершено у 1987 році. Об єкт розроблявся 54 свердловинами. Всього отримано 11 503 млн м3. Максимального відбору досягнуто газу (538,5 млн м3). Кінцеві пластові тиски 0,56−1,36 МПа. (Детальна інформація про розробку наведена в таблиці 1).

У горизонтах НД-8 і НД-9Г створено два об'єкти газозберігання .

Таблиця 1.

Отже, з відкриттям Дашавського родовища з українських земель вперше у світі почали експортувати газ через газопровід «Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля» та протягом зо років було основним постачальником газу до радянськиз країн.

Останню свердловину пробурено у 1993 році, де дебіт становив 8 тис м3/добу. У даний час використовується як газосховище.