Стан проблеми у практиці сучасної школи

Метою констатувального експерименту є: з’ясувати стан проблеми у практиці сучасної школи, дати аналіз та оцінку реального стану даної проблеми.

Методика дослідження використання дидактичних ігор для формування навичок табличних випадків множення і ділення здійснювалася нами на основі поєднання різних методів дослідження:

• 1) аналізу науково — педагогічної та методичної літератури;
• 2) спостереження за діяльністю учнів та вчителів;
• 3) опитування учнів;
• 4) анкетування учнів та вчителів.

Це поєднання викликане необхідністю цілісного вивчення даної проблеми.

Всю різноманітність методів вивчення даної проблеми, ми розділили на три групи. До першої групи віднесли методи і прийоми, що базуються на висловлюваннях і судженнях: тести, бесіди, аналіз методичної літератури. Друга група — методи і прийоми, що базуються на спостереженні за діяльністю учнів. Третя група — методи і прийоми, що базуються на судженнях про діяльність учнів тих людей, що безпосередньо спілкуються з ними. Це анкети, отримані від учителів.

Одним із найбільш вживаних нами методів було спостереження. Воно організовувалося як цілеспрямоване сприйняття різних явищ і факторів, що характеризували формування навичок табличних випадків множення і ділення з використанням дидактичних ігор.

У ході спостережень за діяльністю учнів у процесі роботи над таблицями множення і ділення, ми помітили, що більшість учнів має ускладнення пов’язанні із називанням табличних результатів в роздріб, табличні результати вивчених раніше таблиць забувалися, завдання сформульовані у вигляді «Розкажіть таблицю множення числа 5» діяли на дітей пригнічуючи (у момент коли якийсь із учнів відповідав на поставлене завдання увага більшості була зайнята чимось іншим). Проте нашу увагу привернув той факт, що коли вчителі використовували дидактичні ігри у роботі над формуванням навиків табличних випадків множення і ділення активність учнів значно підвищувалася, майже усі учні класу слідкували за правильністю називання табличних результатів.

Підтвердженням, того що при складанні таблиць учні найчастіше виконують операції механічно, а не усвідомлено, є результати проведених опитувань.

Після складання таблиці множення числа 6, ми поставили таке питання: «Що ви можете сказати про результати цієї таблиці?» Більшість учнів (95) дали правильну відповідь: «Кожен наступний результат на 6 більше від попереднього.» Наступним ми поставили таке питання: «Чому? Як ви можете це пояснити?». У даному разі лише 75 учнів дали правильну відповідь (відповідь: кожен наступний результат на 6 більше від попереднього тому що наступний приклад містить на один доданок більше. Наприклад, 6•2, ми двічі додаємо 6, а у наступному прикладі 6•3, ми шість додаємо тричі). Такі ускладнення пояснюються тим, що учні не повністю усвідомили зміст поняття «множення».

Отже, як бачимо існують прогалини у роботі над формуванням табличних випадків множення і ділення. Зазначені проблеми свідчать, що при складанні таблиць множення і ділення слід залучати прийоми (аналогії, порівняння, співставляння, тощо), які сприяли б засвоєнню закономірностей на основі яких складаються таблиці, а також методи які стимулювали б активність учнів, наприклад дидактичні ігри.

Одним із завдань експерименту було виявити відношення вчителів і учнів до дидактичних ігор, а також з’ясувати з якою метою включають дидактичні ігри у процес навчання. З цією метою ми провели анкетування вчителів і учнів. В анкетування прийняло участь 16 вчителів і 45 учнів 2 — 3-х класів.

У процесі анкетування вчителів були виявлені наступні дані. На перше питання (додаток А): «Яке місце, на вашу думку займають ігри у розвитку особистості дитини?» 56 (9 вчителів) опитаних вчителів вважають «головне», 44 (7 вчителів) — «другорядне» (додаток Б).

Друге питання (додаток А): «Скільки часу у своєму педагогічному досвіді Ви відводите дидактичній грі у навчальному процесі?» 56 вчителів відповіли «дуже багато», а 44 — не дуже багато, але достатньо (додаток Б).

Наступні три питання анкети були такими (додаток А): «Як Ви ставитесь до використання дидактичної гри на уроках математики? Чи використовуєте під час уроку математики дидактичні ігри? Як часто ви використовуєте дидактичні ігри на уроках математики?». Ми одержали такі результати (додаток Б), усі вчителі позитивно відносяться до використання дидактичних ігор на уроках математики і використовують їх у навчальному процесі, проте роблять це з різною частотою: 56 (9 вчителів) опитаних «часто», 38 (6 вчителів) — «не дуже часто», 6 (1 вчитель) — «рідко» і жоден з опитуваних не обрав варіант — «зовсім не використовую».

Наступні питання 6 і 7 були такими: «Чи використовуєте дидактичні ігри при вивченні теми „Табличні випадки множення і ділення“?», «Якщо, ви використовуєте дидактичні ігри при вивченні теми „Табличні випадки множення і ділення“, то з якою частотою ви це робите?». Усі респонденти дали схвальну відповідь, щодо питання 6, проте роблять це з різною періодичністю (відповіді на питання 7): 56 (9 вчителів) опитаних «часто», 38 (6 вчителів) — «не дуже часто», 6 (1 вчитель) — «рідко» і жоден з опитуваних не обрав варіант — «зовсім не використовую» (додаток Б).

8 питання (додаток А) було такого змісту: «З якою метою ви використовуєте дидактичні ігри при вивченні теми „Табличні випадки множення і ділення“?». Ми одержали такі результати (додаток Б): усі вчителі використовують дидактичні ігри для узагальнення знань, проте для пояснення нового матеріалу дидактичні ігри використовує лише 1 вчитель (6), а для первинного закріплення 2 вчителя (12).

Відповіді на 9, 10 і 11 питання анкети (додаток А), свідчать, що використання дидактичних ігор саме для узагальнення знань, зумовлено тим, що у методичній літературі наводяться саме ігри такого виду, дидактичних же ігр іншого виду наводиться мало (додаток Б).

12 питання анкети (додаток А) стосувалося ускладнень, які виникають у вчителів при підготовці і проведенні дидактичних ігор. На думку основної маси опитаних (12 осіб — 75%), основне ускладнення це відсутність у школі необхідних умов для проведення дидактичних ігор (додаток Б).

Отже проведене анкетування свідчить про те, що вчителі позитивно відносяться до використання дидактичних ігор у процесі навчання і у процесі навчання математики, зокрема при вивченні теми «Табличні випадки множення і ділення», не зважаючи на ускладнення які зустрічаються. Проте, як свідчать результати, більшість вчителів не володіє повною інформацією про можливості дидактичних ігор і їх роль у навчальному процесі (більшість використовує дидактичні ігри лише для узагальнення знань). Крім цього, для того щоб дидактичні ігри міцно влилися у навчальний процес, необхідно забезпечити школу відповідними технічними засобами і посібниками для проведення дидактичних ігор.

Спостереження за діяльністю вчителів під час проведення дидактичних ігор на уроках математики дало наступні результати:

• — більшість вчителів (12 із 16) перед проведення нової дидактичної гри проводять інструктаж, проте при використанні цієї гри повторно не вдаються до ускладнення. Останнє призводить до виродження даної гри, з часом вона перестає бути цікавою учню;
• — майже половинна респондентів (7 із 16) вибирають невдалий час на уроці для проведення певного виду дидактичних ігор. Наприклад, ігри-змагання проводять посередині уроку, що не є доречним, оскільки збудження дітей під час гри негативно впливає на подальшу роботу учнів на уроці. Це є не знанням методики використання дидактичних ігор на уроці.

Як було зазначено вище для виявлення стану проблеми ми провели анкетування учнів 2 — 3 класів (додаток В). В опитуванні прийняло участь 45 осіб. Наводимо таблицю результатів анкетування, у якій вказані відповіді які обрали учні (Таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1.

Результати анкетування учнів 2 — 3 класів.

Із сказаного вище можна зробити висновок: учням початкової школи подобаються усі уроки, вони позитивно відносяться до використання ігор на уроках. Якби учні були вчителями, то понад 50% використовували б на своїх уроках ігри. Більшість дітей вважають, що ігри на уроках приносять велику користь і вони із задоволенням беруть у них участь.

Таким чином, до кожного уроку слід включати ігрові моменти, проте не у якості розрядки, а з певною дидактичною метою.

На цьому етапі дослідження нами було проведено тестування учнів 3 класу (32 особи), для перевірки рівня сформованості табличних випадків множення і ділення (Додатки Г).

Для цього нами були вибрані такі критерії:

• а) швидкість виконання завдання;
• б) кількість помилок;
• в) уміння поставити питання.

До кожного з критеріїв були виділені три рівні: високий, середній і низький.

Розподіл виконання тестових завдань учнів за рівнями подано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Результати тестування учнів 3 класу.

Для більшої наочності розподіл виконання тестових завдань учнів за рівнями представляємо у вигляді діаграм.

Швидкість виконання завдання Кількість помилок.

Уміння поставити питання.

Результати проведеного тестування підтверджують, що обрані нами вибірки є однорідними. Так як по кожному із критеріїв процентне відношення учнів для кожного рівня майже співпадає у контрольних і експериментальних класах.

Одержанні результати свідчать, що сформованість табличних випадків множення і ділення за всіма критеріями знаходиться переважно на середньому рівні.

ВИСНОВКИ ДО І-ГО РОЗДІЛУ На основі аналізу психолого-педагогічної, філософської та методичної літератури з’ясовано, що для того, щоб учні у процесі навчання були активними необхідно пробудити інтерес до роботи і сприяти творчому підходу до розв’язання навчальних завдань, а в цьому їм допоможе дидактична гра, оскільки:

• 1. дидактичні ігри впливають на розвиток психічних процесів, на формування активної особистості;
• 2. в процесі гри збагачується коло уявлень про навколишній світ;
• 3. гра органічно об'єднує триєдину мету навчання: освітню, розвивальну і виховну;
• 4. ігри підвищують інтерес до навчання, розвивають уважність, забезпечують краще засвоєння навчального матеріалу;
• 5. у дидактичних іграх діти певною мірою засвоюють окремі знання та вміння, оскільки в них моделюються соціальні ситуації, типові стосунки.

Існує багато підходів до формулювання визначення «дидактична гра». Одні вчені надають перевагу тому, що дидактична гра — це засіб навчання, оскільки є джерелом одержання знань, формування умінь, інші, що дидактична гра може виступати і формою навчання, оскільки вона має свою структуру організації, що представлена у вигляді узгодженої діяльності вчителя і учня. Ми підтримуємо точку зору цих науковців, дійсно дидактична гра може виступати і засобом, і методом, і формою навчання. У даному дослідженні під дидактичною грою ми будемо розуміти спосіб досягнення навчальної мети, систему послідовних, взаємопов'язаних дій учителя й учнів, які забезпечують засвоєння змісту навчання.

Спостереження за вчителями на уроках математики в початкових класах показало, що від вміння вчителя керувати проведенням дидактичної гри залежить активність дітей. Правильно організована дидактична гра створює сприятливі умови для активної діяльності учнів на всіх етапах засвоєння знань, умінь та навичок.

Проведений констатувальний експеримент свідчить, що вчителі позитивно відносяться до використання дидактичних ігор у процесі навчання. Використовують їх при вивченні табличних випадків множення і ділення, проте роблять це здебільшого на етапі узагальнення знань. На етапі первинного закріплення дидактичну гру використовує лише 12% вчителів. На нашу думку, щоб процес формування навичок табличного множення і ділення відбувався ефективно на кожному етапі їх формування (закріплення знань, узагальнення знань) слід використовувати дидактичні ігри.

Для перевірки рівня сформованості табличних випадків множення і ділення ми обрали наступні критерії: швидкість виконання завдання, кількість помилок, уміння поставити питання. Результати свідчать, що сформованість табличних випадків множення і ділення за всіма критеріями знаходиться переважно на середньому рівні.