Поверхневі води. 
Фізико-географічна характеристика Кримського півострова

Майже всі кримські ріки відносяться до типу «малих» — вони короткі і маловодні. Найголовніша річка півострова — Салгир — має довжину 204 км.

Інші ріки північного схилу Кримських гір ще коротші: Чорна — 35 км; Бельбек — 55; Кача — 64; Альма — 79; Індол — 22 км.

Ріки південного схилу взагалі мініатюрні: Хаста-Баш у Місхорі - 3,7 км; Учансу і Дере койка в Ялті - 7 та 9,6 км; Авунда в Гурзуфі - 7,6 км. Не набагато довші Улу-Узень Алуштенський (12км) Демерджі (13км) в Алушті, а також Улу-Узень Східний (12км.), Ускут, Шелен, Ворон, Таракташ (22км.) в Судакові.

Характер Кримських рік своєрідний. І раніше, і тепер люди, які приїжджають в Крим із біль північних областей європейської частини, із Сибіру, серйозно їх не сприймають, рахують маленькими джерелами. І бувають вражені, коли спостерігають різкий підйом рівня води в річках. В такі часи бурхливі потоки заливають сади, виноградники, підтоплюють будівлі, зносять мости, розмивають дороги. Навіть короткотривалі паводки при носять великі збитки. Особливо часто це відбувається там, де долини рік перегороджені якими-небудь спорудами. Паводки пов’язані зі зливовим характером дощів.

Різко змінюється рівень кримських рік і по сезонах року: літом багато з них пересихають, стік залишається тільки в пухких річкових відкладах. Пояснюється це змішаним характером живлення рік. Сніговий покрив нестійкий, водоносність джерел залежить від атмосферних опадів, яких мало.

Тільки 19 джерел мають середній дебіт більше 100 л/с. Найбільші з них живлять кримські ріки. Це Карасу-Баші, Скельський на річці Чорна, Аян в басейні Салгиру, Панія у Великому каньйоні.

Не так давно кримські вчені встановили, що немало важливу роль в забезпеченні водою грають карстові порожнини гірського Криму. Кількість утворюваної там за рахунок конденсації вологи становить 7−14% річного стоку.

Загальна водність кримських гір незначна. Як правило, в верхів'ях це справжні - гірські ріки: багатоводні, швидкі, чисті, важко прохідні, з перекатами і водоспадами. Зате до низу їх водність різко зменшується через значне випаровування і переходу в підземні шари — ріки майже зникають. Найвищий не тільки в Криму, в Україні, але і в Європі - водоспад Учансу — 98 м!

В Кримському заповіднику у верхів'ї річки Улу-Узень Алуштинський знаходиться водоспад Головкінського, названий в честь відомого дослідника водних ресурсів гірського Криму Н. А. Головкінського (1834−1897рр.).

На схід від Алушти біля села Генеральське на річці Улу-Узень розміщений один із найгарніших водоспадів Криму Джур-Джур. Його висота — 17 м, витрата води — 236 л/с.

Озера Криму утворились при відділенні піщаними косами морських заток — лиманів. Вони всі розміщені на узбережжі, мілководді, з солоною водою. Відома Перекопська група озер (Старе, Киятське, Кирлеутське, Червоне), Тарханкутська (Байкальське, Джарилгач, Донузлав), Євпаторійська (Мойнаки, Сасик-Сиваш, Сакське), Керченська (Акташське, Чокракське, Тобечіньке).

В річних долинах і котловинах в різні роки були споруджені стави і водосховища, які стали невід'ємною частиною кримського пейзажу. Вода зібрана і накопичена в них використовується для питних цілей, для зрошування, для риборозведення.