Визначити дійсну швидкість води в підземному горизонті

Відповідь: V_д = 0,2625 м/с.

Підземні води Києва

Місто Київ багате водними ресурсами: існують значні запаси підземних вод, крім цього, велика кількість поверхневих водних об'єктів: річок, озер, ставків. В цілому, водні об'єкти на території міста займають 6,7 тис. га, або 8,0% території.

Підземні води.

Значні підземні водні ресурси, придатні для забезпечення водопостачання, знаходяться в 15−70 кілометровій зоні навколо Києва. У межах міста також є великі запаси підземних вод, які використовуються для водопостачання. В даний час Київводоканалом експлуатується 368 свердловин, що забезпечують комунальні потреби, та 300 свердловин промислового призначення. Водозабір здійснюється з двох водоносних горизонтів, що знаходяться на глибині 100 і 300 м.

Артезіанські свердловини Практично на всіх артезіанських свердловинах Києва якість води досить гарна. Тим не менше, конструкція водозаборів деяких свердловин (комплекс на Троєщині і в інших районах), температурні показники та інші технічні характеристики води сприяють розвитку синьо — зелених водоростей, але ці водорості не небезпечні для здоров’я.

На балансі Київводоканалу знаходяться 303 свердловини, загальною продуктивністю 434 000 м3/доб. На сьогоднішній день в експлуатації знаходяться 192 свердловини, загальною продуктивністю 240 000м3/добу. Постійно і регулярно здійснюється контроль якості води на артезіанських свердловинах.

Як повідомляють у відділі охорони та використання водних ресурсів та надр Держуправління екології та природних ресурсів в м. Києві Міністерства екоресурсів України, одним з джерел водопостачання м. Києва є підземні води, які експлуатуються з допомогою артезіанських свердловин.

підземний потік горизонт водоносний На початку 2001 року на балансі підприємства з експлуатації артезіанських свердловин ДКО «Київводоканал» малося 369 артскважин загальною потужністю 418 тисяч кубічних метрів на добу, у тому числі:

• 2 артскважини — полтавський водоносний горизонт;
• 1 — бучакський водоносний горизонт;
• 210 — сеноман — келовейський водоносний горизонт;
• 150 — середньо-юрський водоносний горизонт;
• 6 компаудних свердловин.

Споживання води для централізованого водопостачання міста складає 270 тисяч кубічних метрів на добу, 98 550 тисяч кубометрів нарік згідно з дозволом на спеціальне водокористування, виданого ДКО «Київводоканал» Держекоресурсів та рішення Державного геологічного підприємства «Северукргеологія» .

Крім того, використання підводних вод здійснюється за рахунок 408 відомчих свердловин, в тому числі:

• 14 артскважин — полтавський водоносний горизонт;
• 11 — бучакський;
• 199 — Сеноманський;
• 155 — юрський;
• 29 — четвертинний водоносний горизонт.

Потужність даних свердловин складає 174 тис. кубометрів на добу. Також підземні води експлуатує Київський метрополітен з допомогою 19 артскважин загальною потужністю 18,9 тис. кубометрів на добу.

Розвідка та оцінка експлуатаційних запасів підземних вод Київських горизонтів в радіусі 25 км виконана об'єднанням «Северукргеологія» в період 1972;84 р. р. Експлуатаційні запаси підземних вод на цій території, які можуть бути використані безпосередньо для водопостачання м. Києва, складають 724,4 тис. кубометрів на добу.

Резерв запасів підземних вод, підготовлених до виробничого використання в межах м. Києва та 25-кілометрової зони, зосереджений, в основному, на ділянці Десна (Троєщина). У межах міста водозабір можливо нарощувати за рахунок освоєння ділянки Бортничі I-П (Харківський район).

Після 1986 року Мінгео разом з ІГН АН УРСР була проведена робота з оцінки можливих змін гідрогеологічних умов при інтенсивній експлуатації підземних вод та рекомендовані перспективні ділянки для проведення геологорозвідувальних робіт з оцінки видобутку підземних вод господарсько-питного водопостачання м. Києва. До таких ділянок рекомендовані райони населених пунктів Київської області, які знаходяться на сході і південному сході лівобережжя Київської області: село Жукін, село Семиполки, м. Бровари, село Воронков, село Старе.

Найближчий до поверхні - четвертинних водоносний горизонт, має велику кількість виходів на поверхню у вигляді джерел. Потужність цього горизонту коливається від 1−2 до 30−60 м. Ці води широко використовуються для господарських потреб. Разом з тим, їх захищеність від забруднення з поверхні порівняно невелика. Отже, і якість води не завжди гарантовано.

Значно кращою є захищеність, а отже, і якість води водоносних горизонтів, які залягають на значних глибинах і відносяться до олігоцен-пліоценового, сеноман-келовейського і середньоюрського джерелам. Серед цих горизонтів найбільшим є забір води з сеноман-келовейського і середньоюрського джерел. Перші залягають на глибині 80−150 м, другі - на глибині 170−250 м.

Забір води з двох зазначених горизонтів сягає 200−250 тис. м і на добу. Велика частина цієї води надходить до міської водопровідної мережі. Крім цього, вода з середньоюрського відкладень використовується в харчовій промисловості.

Останнім часом у місті спостерігається підвищення рівня підземних вод. Головним у процесі підтоплення є антропогенний фактор: забудова території, втрати води з водопровідної мережі, захаращення деяких річок.

Зокрема, підтопленими є численні ділянки вздовж р. Либідь, район Глибочицької балки, район ДВРЗ, низинні ділянки Подолу.

Підйом рівня підземних вод призводить до появи води в підвалах, перезволоження нижньої частини стін будинків і навіть їх деформацію. У таких будинках збільшується захворюваність населення. Крім того, унеможливлюється зберігання архівів, музейних цінностей.

Журнал спостережень водомірного поста

Річний графік зміни рівнів води

Висновок: порівнявши графіки, бачимо, що графік із інтервалом у десять днів більш точний, ніж графік із інтервалом у двадцять днів.

Криві повторюваності і тривалості рівнів води